Гармонізація режимі регулювання корпоративної консолідації ТНК в межах Європейського Союзу

Будь-яка європейська країна має власне національне законодавство із захисту свободи конкуренції. Для країн ЄС важливе значення має єдине європейське законодавство, що містить детально розроблені положення про свободу конкуренції та її обмеження у країнах-членах. Антимонопольна практика в країнах ЄС дістала широкого застосування регулювання стосовно підприємств діяльності у 90-ті роки. Антимонопольне законодавство ЄС дає дозвіл на концентрацію виходячи з наслідків домінування на ринку великих компаній, а саме: якщо на ринку забезпечується домінуюче своєчасне, обумовлене попитом оновлення асортименту продукції, тоді підвищується конкурентоспроможність товарів, які надходять на ринок; забезпечується підвищення якості продукції і досягається цінова еластичність. Якщо, незважаючи на високу концентрацію, на ринку існує чесна конкуренція між компаніями, антимонопольні заходи до них не застосовуються [10].

Антимонопольне регулювання злиття і поглинання в Європейському Союзі являє собою найбільш налагоджений механізм, який діє на наднаціональному рівні. Контроль над злиттям і поглинанням компаній у Європейському Союзі провадиться на двох рівнях:

1. У рамках ЄС, де розглядаються угоди, які мають загальноєвропейське значення. На цьому рівні діють:

§ Європейська Комісія, до якої надходять попередні повідомлення про угоду та яка повинна оцінити вплив такої угоди на ринкові структури і рівень конкуренції. Якщо висновки Комісії свідчать про існування загрози конкуренції, комісія має право заборонити злиття компаній.

§ Європейський Суд, в якому можуть бути оскаржені рішення Комісії. Протест необхідно подати протягом двох місяців після заборони угоди Комісією.

2. Національний рівень, на якому розглядаються угоди, з вартістю нижче за певний встановлений рівень. Як правило, національні антимонопольні органи не втручаються у розгляд Комісією угод про злиття і поглинання, що мають загальноєвропейське значення. Однак існують винятки – держава може втрутитися в процес розгляду угоди, якщо буде доведено, що дана корпоративна консолідація безпосередньо веде до зниження конкуренції на її території. У питаннях, які не пов’язані із захистом конкуренції держави мають право діяти паралельно з Комісією [19, c. 231].

Процес глобалізації економіки має як позитивні, так і негативні сторони. З одного боку, глобалізація сприяє зниженню вартості окремих товарів і послуг, вільному проникненню інформації та новітніх технологій через державні кордони, інвестуванню в економіки держав, що розвиваються, тощо; з другого – глобалізація може бути причиною виникнення потужних олігопольних чи монопольних утворень, які домінуватимуть в окремих галузях та сферах світового господарства одноособово, встановлюючи власні ринкові закони або домовляючись між собою. А це призведе до обмеження конкуренції на деяких товарних ринках з усіма можливими негативними наслідками.

За таких умов нагальною потребою буде посилення контролю за діяльністю та процесами злиття глобальних підприємств з боку національних антимонопольних відомств. Це можна здійснити, зокрема через зміцнення ролі конкурентної політики та законодавства як засобу регулювання економічних відносин та інструмента контролю за діяльністю глобальних підприємств. А для цього необхідно, щоб важелі конкурентної політики були ефективними та адекватними, оскільки без цих важелів не можливо володіти сучасною економічною ситуацією.

На межі ХХ-ХХІ ст. міжнародні злиття і поглинання набули дуже значного обсягу, проблеми, пов’язані з розходженнями в особливостях правових режимів регулювання і контролю над злиття і поглинання, є більш відчутними. Саме тому можна спостерігати тенденції до гармонізації правил регулювання і контролю над злиттям і поглинанням у світі або в рамках одного регіону (ЄС, НАФТА). Ці питання стоять на порядку денному, однак спроби їх вирішення переважно обмежені науковими дослідженнями і розробкою теоретичних концепцій. Найбільш близько до досягнення зазначеної гармонізації знаходиться Європейський Союз. На міжнародному рівні відбувається пошук найприйнятнішої концепції для зближення правил антимонопольного регулювання у цілому і контролю над злиттями і поглинаннями зокрема, як одного з основних елементів антимонопольної політики [17, c. 212-213].

Зростає кількість держав, які запровадили закони і правила, пов’язані з антимонопольним регулюванням злиття і поглинання. Таким чином, якщо злиття компаній має міжнародний характер, його учасникам необхідно зробити перевірку обсягів своїх продаж, активів і діяльності дочірніх підприємств у кількох десятках країн. Це потрібно для визначення того, в якій з країн компаніям варто надавати відомості про здійснення угоди до місцевих антимонопольних органів.

Фахівці вирізняють шість основних підходів до вирішення проблеми розгляду міжнародних угод про злиття і поглинання кількома країнами одночасно:

§ перший підхід передбачає підписання міжнародної правової угоди про розробку обов’язкового для виконання універсального антимонопольного кодексу, що буде впроваджуватися наднаціональними світовими антимонопольними органами;

§ другий підхід викладено у проекті Міжнародного антимонопольного кодексу, відомого як „Мюнхенський кодекс”, що був запропонований у 1993 р. в Мюнхені приватним об’єднанням учених і експертів. Підхід полягає в створенні комплексу міжнародних антимонопольних правил у формі "Багатосторонньої торгової угоди" у рамках Світової організації торгівлі (СОТ). Рисою, що вирізняє дану угоду, є комбінація мінімальних стандартів антимонопольного регулювання і механізму під назвою „міжнародна процедурна ініціатива”. Він являє собою нагляд за ефективним застосуванням національного антимонопольного законодавства з боку незалежного „Міжнародного антимонопольного органу”;

§ третій підхід не передбачає створення міжнародного антимонопольного законодавства, а має на меті сприяти гармонізації національного антимонопольного законодавства окремих країн. Хоча можливе і створення „уніфікованого законодавства” еволюційним шляхом, такого як Уніфікований комерційний кодекс США;

§ четвертий підхід відображає результати роботи Експертної групи ЄС з питань антимонопольної політики і нового торгового порядку, звіт якої був опублікований у 1995 р. Рекомендації даної групи спрямовані на створення Багатосторонньої угоди з конкуренції і торгівлі (Plurіlateral Agreement on Competіtіon and Trade - PACT);

§ в основу п’ятого підходу покладено певні сумніви стосовно ймовірності створення міжнародного „столу переговорів”. Необхідними вважаються протилежні дії, а саме: створення ефективної мережі національних антимонопольних інститутів. Дана точка зору частково відображена у звіті Міжнародної дорадчої комісії з антимонопольної політики (Іnternatіonal Competіtіon Polіcy Advіsory Commіttee - ІCPAC);

§ шостий підхід до вирішення проблеми був запропонований членом

ІCPAC професором Е.Фоксом. Як і у п’ятому підході, ця пропозиція суперечить наднаціональним централістичним тенденціям і не підтримує ідею створення нового незалежного антимонопольного законодавства. У даному разі уся відповідальність за ефективне і погоджене антимонопольне регулювання має бути покладено на держави, які співпрацюють у даній сфері.

Країни ЄС пропонують розробити міжнародну багатосторонню систему антимонопольного регулювання, а США - за гармонізацію правил регулювання контролю над злиттям і поглинанням. Європейський Союз традиційно підтримує вирішення даної проблеми шляхом проведення за участю різних сторін. Європейська комісія виступає за впровадження окремих антимонопольних правил і процедур з метою гарантування відповідальності урядів за виконання цих правил [14, c. 466].

У рамках СОТ можливе запровадження міжнародних антимонопольних правил. Ще 1996 року було створено робочу групу з питань взаємодії торгівлі та антимонопольної політики. Можна також згадати пропозиції про впровадження на базі СОТ нейтральної системи для врегулювання суперечок. Цей підхід був запозичений із практики, яка існує в Північноамериканській асоціації вільної торгівлі, згідно з якою компанії, яких не задовольняє рішення національних судів, можуть подати апеляцію до регіональної системи. Експерти рекомендують створення „Глобальної антимонопольної ініціативи” (Global Competіtіon Іnіtіatіve, GCІ). Її завданням було б сприяння проведенню діалогу між антимонопольними органами різних країн з метою посилення конвергенції між принципами антимонопольних законодавств і методами аналізу, а також розробки загальних трактувань і культури розгляду справ [15, c.48]. Комісією СОТ рекомендовано державам розробити правила, за якими будуть розглядатися злиття, що мають значні транснаціональні наслідки і чинять вплив на країни, до резидентів яких компанії - учасники угоди не належать. Ця пропозиція є альтернативою створенню правил, спрямованих на зближення різних систем антимонопольного регулювання. Зокрема, Комісія пропонує країнам домовитись стосовно недискримінаційного застосування власного законодавства незалежно від країни походження національності фірми А також про незастосування у разі розгляду угод зі злиття і поглинання факторів, що не стосуються питань конкуренції. Важливим є зауваження, що компенсаційні заходи, які призначаються країною при здійсненні угоди, мають спрямовуватись на попередження загрози конкуренції, яка виникає виключно на ринку даної країни. У вересні 2002 р. відбулась перша щорічна конференція створеної у рамках ініціативи GCІ Міжнародної антимонопольної мережі (Global Competіtіon Network). Вона розробила принципи з питань подачі повідомлень про злиття і поглинання та розгляду угод зі злиття і поглинання антимонопольними органами. Також були розроблені рекомендації „найкращої практики” у ході аналізу процесів злиття і поглинання. Однак не було прийнято рішення щодо критерію, за яким має оцінюватись вплив такого процесу злиття на конкуренцію (як відомо, у США та ЄС застосовують різні критерії).

Найбільш дієвим на даний час є такий механізм гармонізації антимонопольного контролю над злиттям і поглинанням, як кооперація антимонопольних установ у формі двосторонніх угод про співробітництво. Оскільки практично кожна з великих угод про злиття і поглинання розглядається одночасно в США і ЄС, виникла потреба у координації зусиль обох сторін. У 1991 р. була підписана угода про кооперацію зусиль антимонопольних органів, основна увага в якій приділялась регулюванню злиття і поглинання.

Однак, крім зазначених відмінностей, існує і багато спільного в антимонопольному регулюванні злиття і поглинання в різних країнах. Так, відбувається процес зближення законодавства багатьох країн у цій сфері. Найбільш помітною є тенденція до зближення між відповідним законодавством США і ЄС. Цей процес був значно полегшений проведенням активних переговорів і консультацій, які передували підписанню у 1991 р. двосторонньої угоди про застосування антимонопольного законодавства [12, c. 462]. Ще одним прикладом зближення законодавства ЄС і США стало недавнє запозичення Європейською Комісією аспектів аналізу з метою визначення ринку, які використовуються антимонопольними установами США. У свою чергу установи США почали приділяти більше уваги аналізу однобічних ефектів, що подібне до позиції ЄС, де традиційно значна увага приділялася аналізу домінуючого становища однієї фірми. А Європейська Комісія під час аналізу процесу злиття і поглинання почала використовувати принцип колективного домінування, що свідчить про перенесення уваги на аналіз того, чи приводить злиття до появи у фірм можливості координувати власні дії на ринку. Даний аспект має багато спільних рис з традиційним розглядом американськими антимонопольними органами рівня здатності фірми до здійснення таємної чи явної змови.

Окремі положення антимонопольних законів, що регулюють процес злиття і поглинання в різних країнах, можуть збігатися. Їхнє виконання може значно ускладнити процес підписання угод і збільшити витрати учасників процесу злиття. Інколи у сфері антимонопольного контролю над процесом злиття і поглинання виникають міждержавні суперечності, наприклад, угода, ухвалена в одній країні, забороняється антимонопольною установою другої. Необхідність подавати заявки щодо здійснення злиття і поглинання на розгляд кількох антимонопольних органів виникає тоді, коли угода діє на території кількох країн. Таке багаторазове подання заявок у різні держави, антимонопольне законодавство яких відрізняється, пов’язане зі значними трансакційними витратами як для компаній, так і для самих регулюючих установ [11].

Таким чином, стимули, які компанії отримують від лібералізації торгівлі товарами і послугами, у певних випадках можуть сходити нанівець через відсутність загальної координації дій національних антимонопольних установ. Компанії можуть відмовитися від здійснення здавалось бездоганих угод після проведення детальної оцінки всіх негативних наслідків процесу регулювання злиття чи поглинання.

ВИСНОВКИ

У курсовій роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо сутності, шляхів та мотиваційних механізмів злиття та поглинання компаній у високотехнологічних секторах світової економіки та в Україні. На основі всебічного аналізу методологічних засад визначення процесів ЗіП, економетричних методів дослідження для прийняття стратегічних рішень щодо інтеграції корпорацій, автор сформулював ряд висновків теоретичного та практичного значення щодо формування науково обґрунтованої стратегії галузевої консолідації національних товаровиробників.

1. Хвилеподібна динаміка процесів злиття і поглинання транснаціональних компаній у міжнародній економіці протягом XIX-XX ст. характеризується тісною конвергенцією із кризовими стадіями довгострокових економічних циклів Кондратьєва за такими етапами розвитку світової господарської системи: I-1895 - 1904 рр., II - 1922-1929 рр., III-1940-1969 рр., IV-1981-1989 рр., V-кінець 1990-х рр. початок ХХІ ст. В умовах становлення постіндустріального технологічного способу виробництва процесам корпоративного злиття та поглинання властиві посилення ритмічності і корпоративна консолідація компаній високотехнологічних секторів з метою нарощення інноваційних конкурентних переваг.

2. Корпоративні стратегій компаній за умов глобалізації зорієнтовані на експансію через злиття та поглинання і мають наступні конкурентні переваги, по-перше, зниження конкуренції; по-друге, досягнення синергічного ефекту за рахунок зменшення витрат через економію на масштабах; по-третє, швидке досягнення стратегічної цілі; по-четверте, доступ до стратегічно важливих нематеріальних активів; по-п’яте, нарощення міжнародної конкурентоспроможності. До недоліків відносяться, передусім, великі фінансові витрати на виплату премій акціонерам; високий ризик у випадку невірної оцінки компанії. Для досягнення та утримання високого конкурентного статусу компанії на міжнародних ринках має значення характер конкурентних переваг, які вона розвиває. Стратегічними факторами компанії стають ключові компетенції та інтелектуальне лідерство, інноваційні конкурентні переваги та швидка галузева консолідація. Найбільш ефективною теорією, яка пояснює механізм реалізації конкурентних переваг через процеси злиття та поглинання є еклектична теорія, яка поєднує теорії конкурентних переваг М. Портера, глобального лідерства Хамела-Прахалада та галузевої консолідації Дінза-Крюгера-Зайзеля.

3. Ключові фактори, які впливають на зростання угод ЗіП залежать від глобального бізнес-середовища, що характеризується: лібералізацією економічних відносин, транскордонного руху капіталу; високих витрат на НДДКР та постійне зниження трансакційних витрат завдяки становленню постіндустріального суспільства. До стратегічних факторів, які мають вирішальне значення для успіху високотехнологічних компаній в процесі консолідації відносяться, по-перше, визначення найпривабливіших об’єктів ЗіП з точки зору поглинаючої компанії за критеріями ліквідності, фінансової конкурентоспроможності та рентабельності, по-друге, обґрунтування угод за допомогою фінансової та операційної синергії; по-третє, встановлення конкурентних цін на угоди; по-четверте, доступність венчурного капіталу.

4. Існуючі методичні підходи є недостатніми для розробки і прийняття стратегічних рішень щодо злиття і поглинання компаній високотехнологічних секторів з метою нарощення їх інноваційної конкурентоспроможності. Цю проблему усуває використання авторської методики розрахунку індикаторів фінансової конкурентоспроможності транснаціональних компаній, яка базується на мультиплікативній моделі показника чистої рентабельності продаж і застосуванні багатофакторного статистичного аналізу для оцінки такої мультиплікативності. Це дозволило виявити: лідируючі позиції високотехнологічних галузей за рівнем чистої рентабельності продаж; тісну кореляцію обсягів прибутку та продаж великих ТНК із показниками рівня і динаміки їх акціонерного капіталу та активів; кластерний характер групування і доцільність вертикальної інтеграції таких секторів, як фармацевтика та інформаційно-комунікаційні технології, із компаніями тих галузей, яким властиві високі показники покриття активів акціонерним капіталом; можливість практичного застосування теоретичної кривої Дінза-Крюгера-Зейзеля для розробки та оцінки ефективності стратегій злиття та поглинання вітчизняних компаній.

6. Високорозвинені країни за умов техноглобалізму використовують переваги великого бізнесу, який займає провідне місце в національних інноваційних системах, з одного боку - це великі масштаби отриманих результатів, а з іншого, економічна відповідальність за розробку та комерціалізацію інновацій. Особливо це виявляється в політиці стосовно високотехнологічних сфер. Навіть у країнах із сильним антимонопольним законодавством уряди обмежують в цих галузях на певний термін конкуренцію. Крім того, існує дозвіл на процеси злиття та поглинання, якщо це позитивно впливає на інноваційну сферу.. Політика уряду повинна бути спрямована на нарощення інноваційних конкурентних переваг національних товаровиробників – сфери комунікаційних технологій, фармацевтики, електронної промисловості, які знаходяться на початкових стадіях кривої консолідації. Регулятивні механізми, мають містити одночасно і систему стимулів до концентрації інноваційної діяльності. Необхідно наблизити українське законодавство та регулюючі норми з питань діяльності господарських товариств, фондового ринку до стандартів ЕС. Крім того, вести посилений моніторинг негативних впливів процесів транснаціоналізації і розробити систему захисту від ворожих поглинань. На період 2006-2007 років необхідно створити умови для пришвидшеного переходу на інноваційну модель розвитку.

 

АНОТАЦІЯ

Петренко Л.В. Міжнародні корпоративні стратегії злиття і поглинання у високотехнологічних секторах економіки. – Курсова робота. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2006.

Курсова робота присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів процесів злиття та поглинання компаній у глобальному бізнес-середовищі. Досліджено теоретичні засади та механізм процесів злиття та поглинання. Виявлено генезис, характер та масштаби реструктуризації корпорацій, зокрема, у високотехнологічних сферах економіки. Визначено глобальні імперативи корпоративних стратегій розширення міжнародного бізнесу та стратегічні фактори ефективності угод злиття та поглинання.

Ключові слова: злиття і поглинання, галузева консолідація, корпоранти

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “Про державну програму приватизації” //Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 33-34. – С.272.

2. Закон України „Про господарські товариства”. За станом на 10 березня 2001р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2001. – 35с.

3. Ансофф И. Стратигические управление. – М.: Экономика, 1989. – 380 с.

4. Антонюк Л.Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації. – К.: КНЕУ, 2004. – 275 с.

5. Виханский О. С. Стратегическое управление -.М.: МГУ, 1995. – 287с.

6. Всемирная история экономической мысли. – М., 1989. – Т. 1 – 3.

7. Голубева С. Актуальные аспекты теории транснациональной кооперации предприятий // Российский экономический журнал. – 1996. - №6. – C.94-97.

8. Гохан П. Слияния, поглощения и реструктуризация компаний. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. – 740 с.

9. Динз Г., Крюгер Ф., Зайзель С. К победе через слияние. Как обратить отраслевую консолидацию себе на пользу. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. – 252 с.

10. Дойл П. Менеджмент: стратегія і тактика / Пер. з англ.; Під редакцією.

Ю. Н. Каптуревського. - СПб.: Петроград, 1999. – 236 с.

11. Еванс Ф., Бишоп Д. Оценка компаний при слияниях и поглощениях: Создание стоимости в частных компаниях / Пер. с англ. – М.: Альпина Паблишер, 2004. – 332 с.

12. Коуз Р. Фирма, рынок и право. – М., 1993. – 380 с.

13. Курно А. Дослідження математичних принципів у теорії багатства. – К.: Наукова думка, 1980 – 271 с.

14. Робинсон Дж. Экономическая теория несовершенной конкуренции. – М.: Прогрес. 1986. – 471 c.

15. Рудик Н.Б., Семенкова Е.В. Рынок корпоративного конторля: слияния, жесткие поглощения и выкупы долговым финансированием. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 426 с.

16. Сливоцький А. Міграція капіталу: як у замислах на кілька років випередити своїх конкурентів: Пер. з англ. — К.: Пульсари, 2001. – 296 с.

17. Слияния и поглощения в СНГ. Обзор сделок 2004 г. – 2005. – К: Ernst & Young. – 28 с.

18. Asquith P., Merger B. Uncertainty and Stockholder Returns // Journal оf Financial Ecoпomics, – 1983. – № 11. – p. 321 – 327.

19. Berger Р. G., Ofek Е. Diversification's Effect оn Firm Value // Journal оf Financial Ecoпomics, – 1995. – № 1. – p. 18 – 27.

20. Berkenstein A. R. Merger Activity and Merger Theories: An Empirical Investigation // Antitrust Bulletin – Vol. 24, p. 105 – 128.

21. Fishman M. J. Preemptive Bidding and the Role of the Medium of Exchange in Acquisitions // Journal of Finance – 1989. – Vol. 44. – №1. – p. 41 – 57.

22. Fullerton L., Mazard C. International Antitrust Cooperation Agreements//World Competition. – 2001. – 24 (3). – p. 405- 423.

23. Porter M. Competitive Advantage – New York: Free Press, 1985. – 181 p.

24. Roll R. The Hubгis Hypothesis оf Corporate Takeovers // Journal of Business – 1985. – Vol. 59, №2, p. 197–216.

25. World Investment Report 2005. Internationalization of R&D. UNCTAD, United Nations, New Yourk and Geneva, 2006. – 305 p.

26. Wright M., Chiplin B., Thompson S. The Market for Corporate Contrtol: Divestments and Buy-outs. European Mergers and Merger Policy, ed. By Bishop M., Kay J. – New Yourk: Oxford Univ. Press, 1993. – 363p.

 

Додаток А

Злиття і поглинання в різних регіонах світу

 

Одиниці вартості	Мільйони доларів
Рік
Регіон	Індикатор
Світ в цілому	Купівля	150,576	186,593	1,143,816	593,960	369,789	296,988	380,598
Продаж	150,576	186,593	1,143,816	593,960	369,789	296,988	380,598
Розвинені країни	Купівля	143,070	173,197	1,088,961	535,985	341,548	256,935	339,799
Продаж	134,465	169,444	1,070,911	504,927	322,502	244,426	315,851
Розвинені країни Європи	Купівля	92,567	92,597	854,058	350,571	231,284	129,371	176,095
Продаж	67,596	84,608	625,499	237,764	215,453	142,152	185,809
Європейський Союз (25)	Купівля	86,525	81,475	803,069	329,128	214,293	121,208	164,677
	Продаж	62,359	80,638	601,373	221,729	208,785	126,018	178,772
Інші розвинуті країни Європи	Купівля	6,043	11,122	50,989	21,443	16,992	8,163	11,418
Продаж	5,237	3,971	24,126	16,035	6,668	16,134	7,038
Розвинуті країни Америки	Купівля	30,766	69,833	198,915	135,019	91,419	98,436	144,068
Продаж	60,427	64,804	401,429	226,798	89,549	74,827	101,574
Інші розвинуті країни	Купівля	19,736	10,767	35,988	50,395	18,845	29,128	19,636
Продаж	6,442	20,032	43,983	40,365	17,499	27,448	28,467
Країни, що розвиваються	Купівля	7,181	12,922	48,475	55,687	27,549	31,060	39,809
Продаж	16,052	16,043	70,503	85,755	44,410	40,166	54,700
Африка	Купівля			6,659	3,041	1,999	1,067	2,718
Продаж			3,199	15,524	4,684	6,427	4,595
Північна Африка	Купівля	-
Продаж	-			2,916		4,594
Західна Африка	Купівля	-				-
Продаж	-						1,685
Східна Африка	Купівля	-	-
Продаж	-
Південна Африка	Купівля			6,393	2,602	1,947		2,334
Продаж			1,171	11,928	3,011	1,650	2,053
Латинська Америка і Кариби	Купівля	1,597	3,951	18,614	27,380	11,701	11,460	16,487
Продаж	11,494	8,636	45,224	35,837	22,433	12,085	25,284
Південна і Центральна Америка	Купівля		3,628	6,428	3,820	8,557	9,293	11,551
Продаж	9,650	7,374	40,145	34,170	20,313	10,162	21,067
Азія	Купівля	5,438	8,305	22,874	25,266	13,816	18,533	20,598
Продаж	4,073	6,500	22,075	34,395	17,265	21,572	24,768
Західна Азія	Купівля	2,112	1,697	1,735		3,038	1,555	1,280
Продаж				1,280		1,404
Південно-Східна Азія	Купівля	3,325	6,608	21,139	24,844	10,778	16,978	19,319
Продаж	3,960	6,278	21,105	33,114	16,807	20,167	24,193
Південна Азія	Купівля	-			2,199		1,362
Продаж			1,227	1,145	1,923	1,461	2,218

 

 

Додаток Б

 

Галузева структура світових процесів злиття і поглинання

 

Рік
Галузь	Індикатор	млн. дол.	%	млн. дол.	%	млн. дол.	%
Загалом	Купівля
Продаж
Первинні галузі	Купівля		1,4		0,78		1,3
Продаж		3,4		0,86		1,8
Сільське господарство, мисливство, лісове і рибне господарство	Купівля		0,03		0,13		0,2
Продаж		0,14		0,1		0,3
Видобувна та нафтова промисловість	Купівля		1,4		0,66		1,1
Продаж		3,3		0,76		1,5
Обробні галузі	Купівля		53,1		26,45		31,4
Продаж		50,1		25,5		35,5
Їжа, напої і тютюн	Купівля		9,0		5,26		6,0
Продаж		8,4		4,39		6,3
Текстиль, одяг і шкіра	Купівля		2,2		0,33		0,1
Продаж		0,9		0,22		0,4
Деревообробна промисловість	Купівля		4,5		1,6		1,0
Продаж		5,2		2,06		1,0
Видавництво і друк	Купівля		1,6		0,82		1,2
Продаж		1,5		0,43		2,4
Вугілля, газ і ядерне паливо	Купівля		4,7		3,56		3,5
Продаж		4,3		3,94		4,0
Хімічна промисловість	Купівля		10,1		2,11		8,2
Продаж	1,275	8,2		2,66		11,0
Гумові і пластикові вироби	Купівля		1,3		0,11		0,2
Продаж		1,8		0,41		0,2
Неметалічна мінеральна продукція	Купівля		4,1		1,13		1,6
Продаж		3,7		1,02		1,4
Металопродукція	Купівля		2,0		1,11		1,2
Продаж		2,9		1,47		1,2
Машини і обладнання	Купівля		1,3		1,13		1,2
Продаж		1,2		0,79		1,8
Електричне і електронне обладнання	Купівля		4,8		5,97		4,8
Продаж		4,1		4,71		3,4
Точні прилади	Купівля		1,9		0,54		1,3
Продаж		2,7		1,18		1,5
Автомобілі та інше транспортне обладнання	Купівля		5,6		2,7		1,1
Продаж		4,9		2,21		1,0
Інші галузі промисловості	Купівля		0,1		0,09		0,2
Продаж		0,4		0,02		0,1
Послуги	Купівля		45,4		72,8		67,3
Продаж		46,4		73,6		62,7
Електрика, газ і вода	Купівля		0,2		7,4		4,6
Продаж		0,4		4,1		6,5
Будівництво	Купівля		0,2		0,3		0,2
Продаж		0,4		0,5		0,9
Торгівля	Купівля		3,7		1,7		3,4
Продаж		5,1		2,4		7,0
Готелі і ресторани	Купівля		2,5		0,2		0,3
Продаж		5,8		0,9		1,2
Транспорт і зв’язок	Купівля		3,2		32,3		6,5
Продаж		9,6		32,0		9,5

 

Додаток В

 

Регіональна структура світових процесів злиття і поглинання

 

Рік
Регіон	Індикатор	млн. дол.	%	млн. дол.	%	млн. дол.	%
Світ в цілому	Купівля
Продаж
Розвинуті країни	Купівля		95,0		95,20		89,3
Продаж		89,3		93,63		83,0
Розвинуті країни Європи	Купівля		61,5		74,67		46,3
Продаж		44,9		54,69		48,8
Європейський Союз (25)	Купівля		57,5		70,21		43,3
Продаж		41,4		52,58		47,0
Інші розвинуті країни Європи	Купівля		4,0		4,46		3,0
Продаж		3,5		2,11		1,9
Розвинуті країни Америки	Купівля		20,4		17,39		37,9
Продаж		40,1		35,10		26,7
Інші розвинуті країни	Купівля		13,1		3,15		5,2
Продаж		4,3		3,85		7,5
Країни, що розвиваються	Купівля		4,8		4,24		10,5
Продаж		10,7		6,16		14,4
Африка	Купівля		0,1		0,58		0,7
Продаж		0,3		0,28		1,2
Північна Африка	Купівля	-	-		0,02		0,0
Продаж	-	-		0,08		0,1
Західна Африка	Купівля	-	-		0,00		0,0
Продаж	-	-		0,01		0,4
Східна Африка	Купівля	-	-		0,00		0,1
Продаж	-	-		0,08		0,1
Південна Африка	Купівля		0,1		0,56		0,6
Продаж		0,0		0,10		0,5
Латинська Америка і Кариби	Купівля		1,1		1,63		4,3
Продаж		7,6		3,95