Обсяги прямих і іноземних інвестицій за регіональними та окремими країнами у 1993-2004 рр. , млрд дол. Сша

Регіон/Країна	Прямі інвестиції в країни	Прямі інвестиції з країни
1993 - 1998**							1993 – 1998**
Усі країни світу	401,7	1092,1	1396,5	825,9	716,1	632,6	648,1	411,2	1104,9	1239,1	743,5	652,2	616,9	730,3
Розвинуті країни	256,2	849,1	1134,3	596,3	547,8	442,2	380,0	353,3	1014,1	1092,7	662,2	599,9	577,3	637,4
Розвинуті країни, %	63,8	77,7	81,2	72,2	76,5	69,9	58,6	85,9	91,8	88,2	89,1	92,0	93,6	87,3
ЄС	140,3	501,5	696,3	382,6	420,4	338,7	216,4	200,8	724,6	813,4	433,9	384,5	372,4	279,8
США	86,1	283,4	314,0	159,5	71,3	56,8	95,9	92,3	209,4	142,6	124,9	134,9	119,4
Японія	1,3	12,7	8,3	6,2	9,2	6,3	7,8	21,4	22,7	31,6	38,3	32,3	28,8	31,0
Країни, які розвиваються	138,9	232,5	253,2	217,8	155,5	166,3	232,2	56,6	88,2	143,2	78,6	47,8	29,0	83,2
Країни які розвиваються,%	34,6	21,3	18,1	26,4	21,7	26,3	36,0	13,8	8,0	11,6	10,6	7,3	4,7	11,4
Китай	38,5	40,3	40,7	46,9	52,7	53,5	60,6	2,6	1,8	0,9	6,9	2,5	-0,2	1,8
Південно-Східна Азія	25,3	29,3	22,6	18,8	14,5	17,4	25,7	9,6	9,6	7,2	23,3	6,4	5,8	13,6
Південно –Східна Європа і СНД	6,6	10,5	9,1	11,8	12,8	24,1	34,9	1,3	2,6	3,2	2,7	4,3	10,6	9,7
Південно – Східна Європа і СНД	1,6	1,0	0,6	1,4	1,8	3,8	5,4	0,3	0,2	0,3	0,4	0,7	1,7	1,3
СНД	5,0	6,8	5,5	7,3	9,0	15,7	24,1	1,3	2,5	3,2	2,5	3,9	10,4	9,5

*Складено за UNCTAD, World Investment Report 2005 Internationalization of R&D, c.2.

** Мається на увазі середньорічний показник

 

Світовий господарський розвиток сьогодні характеризується інвестиційною асинхронністю, коли на тому чи іншому етапі в одних країнах акумулюються заощадження, а в інших їх недостатньо. Однак, в останнє десятиріччя напрямки та структура інвестиційних потоків змінилися докорінно.

Глобальні потоки прямих іноземних інвестицій у 2004 році зросли порівняно з 2001-2003 роках і становили 1378,4 млрд дол. США (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Окремі показники ПІІ та процесів злиття і поглинання за 1982 – 2004 рр.*

Показник	Вартість у поточних цінах (млрд дол.)	Річні темпи приросту (в процентах)
				1986-1990	1991-1995	1996-2000
Транскордонні злиття і поглинання	-				25,9	24,0	31,5	-48,1	-37,8	-19,6	28,2
Обсяги продажу іноземних філіалів	2 765	5 727	16 963	18 677	15,9	10,6	8,7	-3,0	14,6	18,8	10,1
Валовий обсяг виробництва іноземних філіалів		1 476	3 573	3 911	17,4	5,3	7,7	-7,1	5,7	28,4	9,5
Сукупні активи іноземних філіалів	2 113	5 937	32 186	36 008	18,1	12,2	19,4	-5,7	41,1	3,0	11,9
Експорт іноземних філіалів		1 498	3 073	3 690	22,1	7,1	4,8	-3,3	4,9	16,1	20,1
Чисельність працівників іноземних філіалів	19 579	24 471	53 196	57 394	5,4	2,3	9,4	-3,1	10,8	11,1	7,9

 

 

*Розраховано автором на основі [23, 24]

 

Це спричинили такі чинники: по-перше, пришвидшене зростання прямих іноземних інвестицій у країни, які розвиваються (40 % порівняно з 2003 р., що становили 233 млрд дол. США). У той час прямі іноземні інвестиції в розвинені країни знизились на 14%. По-друге, загострення міжнародної конкуренції в багатьох сферах змушує компанії шукати нові шляхи нарощення їхньої конкурентоспроможності. По-третє, серед шляхів підвищення конкурентних переваг компаній є розширення діяльності в країнах, які швидко розвиваються з метою збільшення обсягу продаж, а також раціоналізації виробництва для використання ефекту масштабу. По-четверте, високі ціни на сировину спонукають розміщення прямих іноземних інвестицій у країни, де є надлишок природних ресурсів. По-п’яте, збільшення обсягів транскордонних процесів злиття та поглинання.

Відтік прямих іноземних інвестицій у 2004 році виріс на 18 % до 730 млрд дол. Цей приріст, в основному, припадав на компанії розвинутих країн (637 млрд дол.). Майже половиною всіх експортерів є США, Великобританія і Люксембург (рис. 2.1.).

Рис. 2.1. Найбільші потоки прямих інвестицій по країнах у 2003-2004 рр. млрд дол. США [15]

Якщо раніше вони концентрувалися у високорозвинутих постіндустріальних державах, таких як США, Німеччина, Японія, то ринкова уніфікація економічного розвитку створює умови для включення в міжнародну інвестиційну діяльність постсоціалістичних країн, до яких належить і наша держава. Однією з найбільш характерних тенденцій у міжнародній інвестиційній діяльності є процеси злиття та поглинання.

Група розвинених країн лишається потужним чистим експортером капіталу у вигляді: чистий відтік перевищив чистий приток на 260 млрд дол. На відміну від Європейського союзу, вивіз із якого знизився на 25% до 280 млрд дол. (найнижчий показник за сім років), більшість інших розвинених країн збільшили свої інвестиції за кордоном. Вивіз інвестицій із США виріс

більше ніж на 90 % і досяг рекордного рівня у 229 млрд дол.

Темпи інтернаціоналізації діяльності ста найбільших ТНК, очевидно, знижуються. Хоча у 2003 році обсяг їх продажу, чисельність задіяних і розмір активів за кордоном в абсолютному вираженні виросли, відносна значимість цих показників дещо знизилась в умовах активізації діяльності в країнах базування. Японські та американські ТНК, як правило, не настільки транснаціональні, як їхні європейські аналоги. П’ятдесят ведучих ТНК із країн що розвиваються, які мають не такий багатий досвід зовнішньої експансії, ще менше транснаціональні, і все ж розрив між ТНК з розвинених і країн, які розвиваються, у цьому відношенні звужуються.

Міжнародні інвестиції в послуги, особливо фінансові, продовжували стабільно рости, складаючи основну частку світової суми накопичених. У 2004 році на сектор послуг припадало 63 % сумарної вартості транскордонних ЗіП, третю частину вартості транскордонних ЗіП в даному секторі припадало на фінансові послуги. Потужні ТНК займають провідні позиції на світових фінансових ринках з погляду не тільки сукупних активів, але й кількості країн в яких вони працюють. Цей перелік очолює „Сіті груп” (США), наступні позиції займають „ЮБС” (Швейцарія) і „Альянс” (Німеччина). На фінансові ТНК із Франції, Німеччини, Японії, Великобританії і США у 2003 році припадало 74 % сумарних активів п’ятдесяти провідних фінансових ТНК [13].

За результатами щорічного дослідження, проведеного американською консалтинговою компанією A. T. Kearney на предмет довіри глобальних інвесторів Індія вийшла на друге місце у світі за привабливістю для іноземних капіталовкладників. Лідером, як і раніше, залишається Китай, за Індією йдуть США, котрі, власне й поступилися їй своєю позицією, перемістившись на третє місце.

Опитування експертів A. T. Kearney показали, що інвесторів у Китай приваблють, обсяги ринку, а в Індії – високий освітній рівень. Ідеться не про загальний рівень по країні, а про працівників тих галузей, у які вкладають значні кошти. В Індії, як відомо, головними галузями для інвестування є інформаційні технології та виробництво програмного забезпечення.

У 2004 році Індія залучила 5,3 млрд дол. прямих іноземних інвестицій, що становить 0,8 % від глобальних потоків, Китай – 60,6 млрд дол. Глобальний потік іноземних інвестицій 2004 року вперше з 2000 року зріс на 2 %, до 648 млрд дол. Цього року 54 % лідерів світового бізнесу заявили, що планують збільшити своє іноземне інвестування. А 40 % глобальних інвесторів і надалі планують вкладати гроші в НДДКР саме в Китаї та Індії. Найбільшим інвестором в індійську економіку є США [18, c. 8].

Утім, є в цьому процесі й деякі позитивні моменти. По-перше, китайські компанії, котрі протягом довгих років забезпечують світові бренди комплектуючими, дуже добре обізнані із досягненням та проблемами конкретних фірм. А також усвідомлюють і свої проблеми - недостатність досвіду міжнародної співпраці, слабкість маркетингових і організаційних структур. Тому не випадково після придбання підрозділу ІВМ нові власники залишили на місцях усейого колишнє керівництво, надавши змогу керувати китайською компанією американським фахівцям.

Великі фінансові та промислові холдинги, отримавши доступ до міжнародних ринків капіталу, почали розкривати інформацію про свої придбання і продаж активів. Інші компанії виявили, що розголошуючи про плани злиттів і поглинань, вони нерідко можуть безкоштовно одержати позитивне висвітлення в пресі. У той же час інформація з угод у деяких галузях, наприклад у секторі нерухомості, часто залишається закритою, і лише вершина айсбергу злиттів і поглинань стає доступною громадськості.

У міру вдосконалення сфер регулювання і корпоративного керування все більше компаній звертаються до консультаційних фірм із запитами про проведення незалежних комплексних перевірок (due dіlіgence), оцінки ринкової вартості, про супровід переговорів і надання інших послуг. Така практика одержить більш широке розповсюдження завдяки росту кількості компаній, які виходять на закордонні ринки капіталу.

Вагомою причиною підвищення активності у сфері злиття та поглинання повинна стати фінансова допомога з боку банків. Кредитні організації у 2003 році зіштовхнулися з різким зменшенням кількості звертань за іпотечними кредитами. Тепер ці організації намагатимуться запропонувати незатребувані засоби клієнтам, які, наприклад, запланували найближчим часом злиття. До останнього часу банки відмовлялися надавати компаніям кредити на суму, яка у 2-2,25 рази перевищує їхній прибуток. Тепер же банки згодні будуть дати кредит, який навіть більше ніж у три рази більший за прибуток тієї або іншої фірми. Зростання фондового ринку й збільшення активності у сфері злиття та поглинання дуже корелюють між собою (рис. 2.2.).

Рис. 2.2. Кореляція між індексом Dow Jones і кількістю злиттів та поглинань у США (1989-2001) [10; 20].