ТОП 10:

Виклад новин за формулою Поля Вайта.



Це одна з найстаріших методик, яку розробив колишній директор відділу новин радіостанції Сі-Бі-Ес Поль Байт. Його методика вимагає від автора:

20. шукати лаконічний спосіб, щоб заволодіти увагою глядачів;

21. написати повідомлення;

22. підсумувати викладене. Графічно можна зобразити так:

Початок, що зацікавлює глядача Повідомлення, що містить опис новини Коментарі

Наприклад: «Єврокомісія виділить 2 мільйони евро на проект добу­дови нафтопроводу «Одеса — Броди» до Плоцька (Польща). Про це сьогодні повідомив радник генерального диреюпора Єврокомісй з питань транспорту та енергетики Фауозі Бенсарса. За його словами, добудова нафтопроводу є продовженням попередніх угод сторін щодо енергетичної та екологічної безпеки Європи. Крім того, пан Бенсарса зауважив, що, попри підготовку плану реалізації проекту, сторони працюватимуть над залученням інвесторів. Проектом уже зацікавились Європейський банк реконструкції та розвитку та Європейський інвестиційний банк. Говорить Фауозі Бенсарса: «Цей нафтопровід є дуже важливим для усіх залучених сторін, для України, Польщі, Євросоюзу з огляду на забезпечення енергетичної безпеки. Сьогодні ми обговорили з нашими колегами питання надання технічної допомоги з боку Єврокомісй. Після того, як Україна підписала програму дій з ЄС, цей крок є можливим. Протягом 6 місяців буде підготовлений перший проект бізнес-плану, який передбачить усі технічні моменти» (УТН).

Мова і стиль повідомлень.

В українському телевізійному ефірі звучать повідомлення різних типів. Хронікальне повідомлення вирізняється лаконізмом, інформаційною місткістю. За технікою вони мають звучати 10 – 15 секунд. Це своєрідний розширений «лід — одна або кілька перших фраз, що містять новину». Більш розгорнуте повідомлення збагачується описом важливих подробиць, деталей, містить пояснення, приклади і триває 30 – 40 секунд. До закадрового тексту входить невеликий відеодокументальний запис, зроблений на місці події, або голос очевидця. Такий відеосюжет нагадує короткий репортаж. Відеоповідомлення з коментарем містить елементи аналізу та оцінки, це робить його більш об'ємним. Неприпустимою є оцінка в тексті повідомлення, якщо журналіст не знає всіх обставин, які впливають на цю оцінку.

В інформаційному повідомленні документальні факти є основою розповіді, яку доповнюють аргументи. Проте це не є ґрунтовним аналізом чи глибокою оцінкою, а поясненням, популяризацією того, що відбулося. Структура відеоповідомлення залежить від завдання оперативно повідомити важливу новину. Тому особливого значення тут набуває перша фраза, яка повинна привернути увагу телеаудиторії. Залежно від характеру новин на перше місце може ставитися значущість події, її цікавість чи незвичність.

Сприйняття на слух вимагає запам'ятовування найважливішого матеріалу. Головна думка, факт, особливо імена і географічні назви можуть повторюватися на початку та в кінці повідомлення.

Особливе значення в цьому випадку мають мова та стиль усного телемовлення ведучого/модератора.

Теленовинам притаманні такі вимоги:

Лаконічність. Новину потрібно писати в розмовній манері, що забезпечує стислість і ясність викладу.

Слід використовувати прості короткі речення, які містять одну думку і легко сприймаються із телевізійного ефіру. Дослідник інформаційного мовлення Віктор Миронченко вважає, що речення має містити 10 – 15 слів. Звичайно, всі речення не можуть бути однаковими, тому рекомендується чергувати різні за розміром речення. Деякі з них можуть мати З-4 слова, інші — 19—20. їх чергування надасть повідомленню динаміки. Глядачі не сприймуть, наприклад, таке речення: «Спікер нагадав, що раніше він доручив Тимчасовій спе­ціальній комісії провести відповідне засідання по внесенню змін до Конституції України і виборчого законодавства України щодо напрацювання узгодженого законопроекту змін, який потім має бути обговорений на зустрічі керівників фракцій і груп» (ТРК «Київ»). Його треба спростити, вилучивши зайві частини: «Раніше спікер доручив Тимчасовій спеціальній комісії провести відповідне засідання по внесенню змін до Конституції та виборчого законодавства України. Згодом законопроект змін обговорять керівники фракцій і груп».

При написанні повідомлення треба віддавати перевагу дієсловам, уникати надміру прислівників, прикметників та віддієслівних іменників. Дієслова надають повідомленню динаміки. Прикметники, прислівники та інші слова групи епітетів відволікають увагу глядача від основного змісту. Наприклад: «З нагоди Дня пам'яток історії та культури у мерії міста столичним історикам, археологам, архітекторам, скульпторам, проектантам та мистецтвознавцям вручили відзнаки та подяки київського міського голови», правильніше було б скоротити перелік і розділити речення на дві частини. Або «Міській владі слід взяти під жорсткий контроль питання користування дітьми Інтернет-технологіями в комп'ютерних клубах» (ТРК «Київ»), правильніше – «Міська влада має контролювати доступ дітей до Інтернету в комп'ютерних клубах».

Точні слова. Журналіст має оперувати конкретними точними словами. Неточно вжиті слова можуть змінити зміст повідомлення.

Зайві слова. З повідомлення необхідно вилучати всі зайві слова. Кожне слово має нести певний зміст і доповнювати новину. Зайві слова засмічують повідомлення і відволікають від основного змісту. Зустрічаються такі слова, які прийнято говорити, але без яких можна обійтися. Наприклад: місто Київ, планування наперед, падати вниз, великий за розміром, мерія міста. Зайвими часто бувають абстрактні іменники: питання, проблема, справа, ситуація, умови, об'єкти, діяльність тощо. Ці іменники часто поєднуються з конкретними поняттями. Наприклад: «Учасники наради розглянули також питання про плани доцільної забудови міста» (правильно «Учасники наради розглянули плани доцільної забудови міста») або «Упродовж наступних ста днів уряд планує виконати програми щодо впорядкування ринків нафтопродуктів та визначити становище малого та середнього бізнесу в Україні» (правильніше – «...планує впорядкувати ринки нафтопродуктів та визначити...»). Зайві слова з'являються в повідомленнях, коли автор зловживає віддієслівними іменниками. Наприклад, «У столиці планується будівництво...» (замість «побудують»).

Терміни. У повідомленнях також треба обмежувати вживання спеціальних термінів, відомих невеликій кількості людей. Якщо ж уникнути вживання термінів неможливо, їх треба пояснити. Небажаним для інформаційного мовлення є використання незрозумілих та невідомих широкому загалу слів іншомовного походження. Зазвичай журналіст може знайти відомий відповідник з української мови («нелегальне відшкодування ЦДВ майже на 5 мільярдів гривень за фіктивний експорт», краще – «незаконне відшкодування», «Тендери на топ-менеджмент держмонополій не відбулися через окремих представників нової влади – Тимошенко», правильніше було б сказати не «тендери», а «конкурси», не «топ-менеджмент», а «керівники»),

Журналіст має уникати вживання дієслів пасивного стану

(«у ході перевірок Державною податковою адміністрацією та Службою безпеки було встановлено...», треба – «..Державна податкова адміністрація та Служба безпеки встановили»). Активний стан позбавляє новину статичності, робить текст динамічним.

Взаємопов'язані слова мають стояти поруч. «їм заступник київського міського голови Іван Аднькевич і начальника Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМАА Олександр Виструшкін вручили подяки київського міського голови та іменні годинники», правильно – «Заступник київського міського голови Іван Данькевич і начальник Головного управління культури Олександр Барушкін вручили їм нагороди».

Не зловживати запереченням. Частку «не» треба вживати лише в прямому значенні – як заперечення чи протиставлення. Наприклад: «Якими б не були важливими програми українського уряду, вони не матимуть впливу...», краще — «Попри важливість урядових програм, вони не вплинуть істотно...» (ТРК «Ера»).

Дотримуватися часової форми повідомлення, не перестрибувати від минулого до майбутнього чи теперішнього часу.

Неприйнятним для телебачення є адміністративно-бюрократичний стиль. Ведучому/модератору важко читати, а глядачу сприймати текст, який складається із довгих фраз із нагромадженням термінів. Наприклад: «Столична міліція звітуватиме про виконання своїх службових обов'язків на найближчій апаратній нараді у мерії міста. Оскільки, як повідомив київський міський голова Олександр Омельченко, сьогодні правоохоронні органи покривають спекулянтів. Тому й торгує на столичних ринках близько ЗО % виробників сільськогосподарських продуктів, решта — посередники» (КДТРК), краще – «Міліція розповість про свої досягнення та проблеми», або «Відтепер міністерство займатиме жорстку позицію щодо захисту та збереження від бездумної приватизації, а також зникнення архітектурних та археологічних пам'яток України» (ТРК «Київ»), правильніше – «Міністерство культури не дозволить приватизовувати та знищувати архітектурні пам'ятки України». Такі повідомлення є складними не лише для читання за кадром, але й для сприйняття реципієнтом. Тому вони матимуть зворотний ефект – не пробуджуватимуть інтерес до інформації, а навіть дратуватимуть глядача.

Важливу частину повідомлення часто складають цифри, які теж вимагають відповідного оформлення. За можливості їх треба уникати, скорочувати до мінімуму, особливо великі дані. Цифри можна заокруглювати. Складно сприймати на слух дані у відсотках, особливо якщо матеріал містить кілька таких даних. Наприклад: «...розміри пенсій інвалідам війни 1-ї, 2-ї та 3-ї груп буде збільшено відповідно до 491-ї, 451-ї та 421-ї грн. Учасникам бойових дій пенси збільшать на 41%. Тим, хто нагороджений медалями, розмір пенсій зріс на 22 %. Всі інші учасники війни отримуватимуть пенсії до 341 грн. За словами В'ячеслава Кириленка, спеціально до Дня Перемоги кожен ветеран війни отримає 50 грн. Також, за підрахунками уряду, цього року в державі передбачається зростання субвенції з держбюджету на виплату пенсій та компенсацій ветеранам. Він складатиме 4 млрд 155 млн грн (ТРК «Київ») або «... у столиці побудують 1 мільйон 100 тисяч метрів квадратних житла, що на 50 тисяч більше, ніж торік. За планами розподілу житлової площі районним адміністраціям буде надано майже 117 тисяч квадратних метрів для черговиків квартобліків. З них, за програмою 50 на 50 — введуть в експлуатацію ЗО тисяч метрів квадратних, 10 тисяч – побудують для пільговиків програми молодіжного кредитування, а майже 7 тисяч квадратних метрів зведуть службового житла» (ТРК «Київ»).

У текстах інформаційних повідомлень не варто захоплюватися алегорією — лапками, які передають іронію, сарказм, прихований зміст. Так само небажаними є слова «так званий», «горезвісний». Маловідомі географічні назви мають прив'язуватися

• населені пункти треба обов'язково вказувати регіон.

• Якщо повідомлення містить синхрон, то не потрібно використовувати цитати в підводці чи відводці тексту повідомлення. Наприклад: «Мер столиці Олександр Омельченко схвалює для організаторів акцій протесту під київською адміністрацією, які вчора згорнули намети». «Я думаю, вони правильно зробили. Зрозуміли, що найкраще слугуватися мораллю і совістю», — сказав кйівський міський голова журналістам по завершенні апаратної наради у мери міста». Краще дати змогу людині самій висловити свою думку.

• Тут також варто зауважити, що синхрон не має дублювати підводку. Він повинен доповнювати або підтверджувати сказане журналістом

• Особливої уваги вимагають скорочення. По-перше, деякі з них важко вимовляти, по-друге, не всі вони зрозумілі глядачам. Наприклад: «Мер столиці Олександр Омельченко схвалює дії організаторів акцій протесту під КЛ4ДА, які вчора згорнули намети»; «Динаміка виробництва і динаміка зростання ВВП за минулий рік»; «Сьогодні ж ситуація із відшкодування ПАВ».

• Перед виходом в ефір текст обов'язково треба прочитати вголос і простежити, щоб у ньому не було складних для вимови поєднань слів (наприклад, «...заступник міністра у справах молоді та спорту повідомив, що нещодавно в міністерстві..», «Найгірше ж виконуються роботи...»').

• Мова інформаційних повідомлень має бути чіткою. Проте, оскільки в повідомленнях висвітлюються найрізноманітніші теми, то й стилі можуть використовуватися різні. Мова інформації не повинна бути надто офіційною. Розмовна лексика наближує глядача до інформації, особливо тієї, в якій він зацікавлений.

• Отже, мова інформаційного повідомлення має бути доступною, зро­зумілою, простою і точною, а стиль — лаконічним, зорієнтованим на розмовний варіант літературної мови та нейтральну лексику.

Типи початків повідомлень.

У практиці зарубіжного телевізійного мовлення перші фрази повідомлення називають заголовками новин. Серед українських журналістів перше речення, в якому викладено суть новини, заведено називати початком новини.

• Повідомлення як носій новини починається із зав'язки і потім роз­вивається, даючи подробиці в хронологічній послідовності або за змен­шенням їх важливості та цікавості.

• На початку повідомлення треба викласти найсуттєвіше — те, що відразу приверне увагу глядачів. Писати треба просто і зрозуміло.

Щоб зацікавити телевізійну аудиторію, журналіст, насамперед, має написати вдалу підводку для свого повідомлення. Професор Ал Томпкінс подає такі рекомендації, щоб початок повідомлення зацікавив глядача:

• заінтригувати телеглядача, щоб він захотів подивитися інформаційний випуск. Очевидні речі, яких глядач очікує від телеповідомлення, не є інтригою. Вони мають бути несподіваними. Наприклад: «Українські діти найпершими в Європі прочитають переклад п'ятої книги Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і орден Фенікса» (ТРК «Ера»); «Відновлювати Десятинну церкву не можна», «Домовитись із російськими нафтовиками Тимошенко вдалося з позиції сили» (ТРК «Ера»); «У КНДР, возможно, уже есть оружие массового уничтожения. Такие опасения выразил глава МАГАТЭ» (РТР «Планета»); «В России создан инцедент. То, чего так опасались правозащитники и люди, пострадавшие от сталинских репрессий, свершилось — в России, в канун 60-летия Победы, появился первый памятник Иосифу Сталину» («НТВ»), Невдалий приклад — прогноз погоди почати зі слів «зараз ви почуете прогноз погоди на завтра»;

• уникати експресивних прикметників: фантастичний, величезний, неймовірний, вражаючий та ін. Інформація повідомлення може не відповідати таким означенням і це розчарує глядача. Більш прийнятною є нейтральна лексика;

• підводки мають бути невеликими. Журналіст повинен пам'ятати, що це не міні-історія, і бути максимально лаконічним;

• уникати «Якщо...». Наприклад: «Якщо у вас є діти, то вам цікаво буде знати...», «Якщо ви любите подорожувати...». Цим журналіст обмежує аудиторію свого повідомлення. У врізах не можна використовувати слово «триває». Якщо подія триває, то вона вже відома і глядач не зможе дізнатися нічого нового. Крім того, варто уникати таких умовних вставних слів як «мабуть», «можливо». Ці слова не несуть інформації і тільки змушують глядача сумніватися в почутому.

Дослідник Віктор Миронченко подає такі риси вдалого початку новин:

• містить головну думку, що виражає головну ідею повідомлення, якою пов'язаний зміст;

• не прагне розповісти все одразу. Як правило, він містить відповіді на запитання що?, де?, коли?, хто?

• не переобтяжений іменами, назвами, другорядними подробицями та деталями, які затуманюють зміст. Наприклад, у цьому початку повідомлення забагато даних: «У випадку підтримки ВРУ законопроекту «Про внесення змін до бюджету 2005» новий уряд забезпечить фінансування пенсій ветеранам війни на рівні не менше ніж прожитковий мінімум» (ТРК «Київ»). Доцільніше було б сказати: «Ветерани отримуватимуть пенси на рівні прожиткового мінімуму», і вже далі подати умову, за якої це відбудеться;

• не починається зі слів: минулого тижня, зовсім недовго, на днях, нещодавно, згідно з, завтра тощо.

Основні типи початків:

вражаючий — складається з фрази, що містить сенсаційний факт;

інтригуючий — містить фразу, що збуджує цікавість, інтригує глядача;

контрастний — складається із парадоксу або фактів, що підкреслюють протилежності чи крайнощі, в розумінні яких криється новина;

запитальний— містить запитання, у відповіді на яке – суть новини;

описовий — містить яскраву словесну картину, яка зображає людину, місце або перебіг події, викликає асоціативні спогади, дає зоровий образ того, про що йдеться.

цитатний— містить заяву або вислів людини, котра є джерелом інформації.

Після початку повідомлення автор просто викладає подробиці, якими він розвиває новину.

«ТСН» — 10.08.05 р. Хід конем на політичній шахівниці України знову зробила Юлія Тимошенко

Автор: Сергій Швець

Поки соратники Віктора Ющенка сперечаються, кому краще очолити провладну виборчу коаліцію, щоб перемогти і на парламентських виборах, вона вже дала зрозуміти, що цілком здатна очолити її сама. Блок очолить «політик, який матиме найвищий рейтинг у суспільстві. Ризикну припустити, що це буде Прем'єр-міністр», — так відповіла Юлія Тимошенко російській газеті «Коммерсант».

Політичні партнери Тимошенко з «Нашої України» обережні в своїх коментарях заяви Прем'єр-міністра. Зокрема лідер фракції у Верховній Раді Микола Мартиненко наголосив, що кожен має право на власну думку, в той час як існують різні пропозиції. Член президії ради народного союзу «Наша Україна» Борис Безпалий вважає, що зарано говорити про місця у виборчому списку, однак вітає ініціативу Тимошенко, бо вона засвідчує єдність у помаранчевих лавах.

Борис Беспалий: «Політична визначеність, вона вже є «Ми разом». Щодо конкретних місць у списку, складу с?іиску, причому не тільки центрального, у BP, а на місцевому рівні, то це питання виз­начене законодавством, в ті терміни. 1 я думаю, конкуренція в кожній з партій, вона буде тривати, нікому місця не заказані наперед і ніко­му двері не зачинені».Сама Тимошенко сьогодні заявила, що формат блоку та прізвища у виборчому списку визначаться лише після обговорення з Віктором Ющенком, яке ще попереду: «Я ніяких прізвищ не називала, я зробила певний прогноз. Поки не буде переговорів з Президентом, ніякої конкретики не буде».

Експерти схильні розглядати заяву Тимошенко саме як стимулю­вання переговорного процесу й мобілізації зусиль усередині партій- партнерів. Нині вдалий час для Тимошенко перехопити передвиборну ініціативу в «Нашої України».

Андрій Єрмолаєв, політолог: «Ця заява пролунала в ситуації, коли ще не визначено формат можливого блоку, тобто цс буде блок лише команди Тимошенко з «Нашою Україною», чи можливі інші со­юзники, як колись розглядався варіант залучення Володимира Литвина та його партії, тому, звичайно, така заява, якщо хочете, спалює містки стосовно інших конфігурацій: або Тимошенко, або ніяк... Цією заявою Юлія Тимошенко пропонує формулу, за якою вона може залишатися Прем'єр-міністром і вести кампанію».

Досі публічно обговорювалося лише питання, чи очолить Віктор Ющенко виборчий список. Заява Тимошенко може оголосити апарат конкуренції за перші місці.

Вимоги до ньюсмейкера.

Отже, для того, щоб новини були якісними і задовольняли інтерес аудиторії, журналіст повинен:

Знати і розуміти тему повідомлення. Перед тим, як почати готувати новину, треба дослідити тему.

Бути об'єктивним. Представляти в повідомленні кілька різних поглядів на проблему. Навіть якщо з деякими він не погоджується.

Спланувати свою роботу. Новини на телебаченні можуть мати різну форму. Журналіст може підготувати просто текст для ведучо­го/модератора, якщо новина має вийти в ефір терміново. Крім того, журналіст може підготувати новину у формі короткого сюжету, експрес-опитування — «запитання-відповідь». Автор також може використовувати відеофайли із записами експертів. Він може зробити «відеоплівку» (підводка — синхрон) або підготувати розширений репортаж (пакет), констатуючи факти впереміж із синхронами очевидців чи експертів з даного питання.

Журналіст на телебаченні повинен використовувати картинку/ бачення. Насамперед треба переглянути та прослухати записи і вибрати найкращі шматки. Вони мають бути не надто тривалі, привертати увагу глядачів і містити важливу інформацію. Синхрон не повинен випадати з логічного змісту повідомлення або задавати якусь нову тему, щоб не збивати глядача з пантелику.

При написанні тексту повідомлення використовувати теперіш­ній час. Новини на телебаченні поновлюються з кожним випуском. В цьому і полягає головна відмінність телебачення від радіо та друкованої преси. Навіть якщо подія щойно відбулася, для тележурналіста вона ще свіжа і тому він може використовувати теперішній час.

Пам'ятати, що вдалий початок повідомлення — найважливіший, бо саме від першого речення повідомлення залежить, чи зацікавить новина глядача Журналістові варто уявити, як би він найкоротше опи­сав подію своїм родичам чи знайомим Це і буде вдалим початком

Мова повідомлення має бути простою. Глядач не має змоги повернутися до почутого. Тому слід уникати складних слів. Речення мають бути короткими, це полегшить читання і матиме більший вплив на глядача.

Журналіст має пам'ятати, що аудиторію треба розважати. Гляда­чі можуть легко перемкнути канал, якщо їм стане нудно.


 







Последнее изменение этой страницы: 2016-07-15; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.30.155 (0.01 с.)