ТОП 10:

Мовні преференції населення.



На мовну поведінку людини в різних суспільних ситуаціях впливають різні чинники. Тут діє і громадська думка, в якій або підтримується вживання певної мови в певних обставинах, або яка є нейтральною до вживання будь-якої з мов. На мовну поведінку впливають традиції, інерція вживання певної мови в письмовій або уснійформі, суспільно-політична кон’юнктура і деякі інші чинники.

Тому слід розрізняти реальну мовну поведінку особистості і її суб’єктивні прихильності та вподобання. Від того, наскільки реально задовольняються такі преференції особистості, залежить комфортність її життя, її задоволеність життям у суспільстві в цілому. Різниця між цими двома феноменами буде тим більшою, чим менш вільна особистість у виборі форм мовної поведінки.

Для прояснення цієї ситуації в нашому дослідженні були поставлені запитання, які дозволяли з’ясувати настанови, преференції населення України щодо перегляду по

телебаченню і прослуховуванню по радіо різних суспільно-політичних, спортивних і розважальних передач, перегляду художніх фільмів, читання газет, художньої і спеціальної літератури. Розглянемо мовні преференції населення за деякими напрямами.

Одним із запитань, яке дозволяє розкрити зміст мовних настанов населення, було:

“Якою мовою Ви б хотіли слухати по радіо і телебаченню новини, суспільно-політичні передачі?”. Відповіді на нього показали, що тільки українською хотіли б слухати новини, суспільно-політичні передачі 19% опитаних, а тільки російською – 26%.

Значна частина респондентів не дає таких однозначних відповідей на це запитання. Майже третина з них (29%) хотіли б слухати новини і українською, і російською однаковою мірою, а для 25% не має значення, якою мовою – українською чи російською: мова, якою респонденти хотіли б слухати по радіо і телебаченню новини, суспільно-політичні передачі: тільки українською 19, тільки російською 26, і українською і російською в однаковій мірі 29, не має значення, українською чи російською 25, іншою мовою 0,4, важко відповісти 1.

Розглянемо більш детально відповіді на це запитання залежно від регіону проживання респондентів, типу населеного пункту, віку, освіти і етнічного походження.

Залежно від регіону мешкання респондентів їх смаки виглядають так. У Західному регіоні 57% опитаних хотіли б слухати новини і соціально-політичні передачі тільки українською, 2% – тільки російською, 22% – і українською, і російською однаковою мірою, 18% – не має значення українською або російською. У Центральному регіоні тільки українською хотіли б слухати такі передачі 21% опитаних, ще 10% з них – тільки російською, 40% – і українською, і російською однаковою мірою, 28% – не має значення, українською чи російською.

На Півдні проживає найбільше тих, хто хотів би слухати новини та інші суспільно-політичні передачі тільки російською – 49%. Тільки українською тут хотіли б їх слухати 4%, і українською, і російською однаковою мірою – 22%, не має значення, українською чи російською – 24%. У Східному регіоні бажають слухати такі передачі тільки російською 44%, тільки українською – 2%, і українською, і російською однаковою мірою – 28%, не має значення, українською чи російською – 26%.

Простежуються помітні відмінності й у відповідях на це запитання жителів різних типів населених пунктів. 29% сільських жителів хотіли б слухати новини і суспільно-політичні передачі тільки українською мовою, а 13% – тільки російською. І українською, і російською однаковою мірою бажають слухати 29% сільських жителів, а для 27% з них не має значення, якою мовою. В невеликих містах мовні смаки виглядають так: 17% хотіли б слухати новині тільки українською, 30% – тільки російською, 28% – і українською, і російською однаковою мірою, 24% – не має значення, російською чи українською.

У великих містах проживає найбільше тих, хто бажає слухати ці передачі тільки російською – 38%. Тільки українською хотіли б слухати суспільно-політичні передачі в населених пунктах цього типу 12%, і українською, і російською однаковою мірою – 28%, не має значення, якою мовою – 22% опитаних. У 18% киян є бажання слухати ці передачі тільки українською, у 12% – тільки російською, у 38% – і українською, і російською однаковою мірою, а для 31% – не має значення, російською чи українською.

Серед вікових груп мовні смаки щодо мови радіо- і телепередач виглядають так.

Тільки російською хотіли б слухати новини 32% молодих. Тільки українською серед них хотіли б слухати 16%, однаковою мірою і українською, і російською – 24%, не має значення, якою мовою – 26%. А 18% представників середнього покоління хотіли б слухати ці передачі тільки українською, 25% – тільки російською, 30% – і українською, і російською однаковою мірою, 27% – не має значення, російською чи українською. Старше покоління визначилося так: 23% – тільки українською, 24% – тільки російською, 31% – однаковою мірою і українською, і російською, 21% – не має значення, якою мовою. Таким чином, крайні групи збалансовані тільки в старшомупоколінні – тут рівно представлені прихильники прослуховування передач лише українською, і лише російською мовами. А в двох молодших вікових групах є наявною мовна асиметрія на користь російської мови.

Серед освітніх груп немає яскраво виражених смаків у прослуховуванні новин певною мовою. У кожній із цих груп існує великий розкид бажань. Так, серед тих, хто має початкову і неповну середню освіту, 23% хотіли б слухати новини і суспільно-політичні передачі тільки українською мовою, 24% – тільки російською, 29% – і українською, і російською однаковою мірою, 22% – не має значення, якою мовою.

Респонденти із загальною середньою освітою висловилися так: бажають слухати такі передачі тільки українською 20%, тільки російською – 28%, і українською, і російською однаковою мірою – 26%, не має значення, якою мовою – 25%. Серед випускників середніх спеціальних навчальних закладів є 19% тих, хто бажав би слухати новини тільки українською, 29% – тільки російською, 29% – і українською, і російською однаковою мірою, 22% – не має значення, російською чи українською. 15% опитаних, що мають базову вищу освіту, бажають слухати ці передачі тільки українською, 24% – тільки російською, 29% – і українською, і російською, однаковою мірою, 31% – не має значення, якою мовою. І, нарешті, 19% людей з повною вищою освітою хотіли б слухати відповідні передачі тільки українською, 25% – тільки російською, 29% – і українською, і російською однаковою мірою, для 26% – не має значення, російською чи українською.

Вивчення думки респондентів з цього питання, згрупованих за етнічним походженням, показало, що найбільшу одностайність щодо бажання слухати новини і соціально-політичні передачі тільки російською мовою висловили росіяни – 61%.

На другому місці стоїть група респондентів іншого етнічного походження (тобто не українці і не росіяни), 43% з яких висловили бажання слухати ці передачі також російською. Наповненість відповідей по всіх інших позиціях є помітно меншою – в межах від 7 до 31%. Так, 24% українців хотіли б слухати новині тільки українською, 17% – тільки російською, 31% – і українською, і російською, однаковою мірою, 26% – не має значення, якою мовою. Серед росіян тих, хто хотів би слухати ці передачі тільки українською, – менше одного відсотка. А тих, хто і українською, і російською однаковою мірою – 19%, і для 19% росіян не має значення, якою мовою. 5% людей іншого етнічного походження хотіли б слухати новини і соціально-політичні передачі тільки українською, 26% – і українською, і російською однаковою мірою, для 15% не має значення, якою мовою.

Звертають увагу на себе відповіді 7% респондентів іншого етнічного походження, які б хотіли слухати новини і соціально-політичні передачі іншими мовами.

Отже, найбільш згуртованою групою щодо мовних смаків перегляду і прослуховування новин і соціально-політичних передач є росіяни.

Наступним запитанням із серії мовних преференцій респондентів у ЗМІ було таке: “Якою мовою Ви хотіли б дивитися (слухати) по телебаченню розважальні передачі (ток-шоу, КВВ, концерти) і тому подібне?” (див. табл. 10). У цілому тут відповідь “тільки українською” набрала найменше прихильників – 13%. Більше всього прихильників має відповідь “тільки російською” – 31%. Інші відповіді розподілилися так: “і українською, і російською однаковою мірою” – 27% “не має значення, російською чи українською” – 28%.

Мова, якою респонденти хотіли б приймати по телебаченню розважальні передачі (ток-шоу, КВВ, концерти) – залежно від регіону проживання респондентів відповіді на це запитання були такими. На Заході 41% респондентів відповіли “тільки українською”, 4% – “тільки російською”, 28% – “і українською, і російською однаковою мірою”, 26% – “не має значення . російською чи українською”.

У Центральному регіоні країни хотіли б дивитися розважальні передачі тільки українською 11% респондентів, 15% – тільки російською, 37% – і українською, і російською, однаковою мірою, 35% – не має значення, російською чи українською. На Півдні найбільше бажають дивитися такі передачі тільки російською – 57%. Тільки українською – лише 4%. Відповідь “і українською, і російською однаковою мірою” дали 20%, а “не має значення російською чи українською” – 19%. У Східному регіоні бажають дивитися розважальні передачі 1% респондентів тільки українською, 49% – тільки російською, 23% – і українською, і російською однаковою мірою, для 27% – не має значення, російською чи українською.

Таким чином, залежно від регіону проживання респонденти проявляють в настановах на мову перегляду розважальних телепередач ті ж тенденції, які існують в мовній сфері цих регіонів: Захід віддає чітку перевагу українській мові, Південний Схід – російській мові, а Центр дотримується проміжної позиції.

Далі розглянемо мовні преференції в перегляді розважальних телепередач у жителів сіл і міст. На селі кожний п’ятий респондент (20%) хотів би дивитися такі передачі тільки українською, 16% – тільки російською, 29% – і українською, і російською однаковою мірою, для 33% – не має значення, російською чи українською. У невеликих містах цей розподіл виглядає так: 11% – тільки українською, 36% – тільки російською, 26% – і українською, і російською однаковою мірою, 27% – не має значення, російською чи українською. Значна частина респондентів з великих міст тяжіє до перегляд розважальних телепередач тільки російською мовою – 43%. Тільки українською тут хотіли б дивитися 8%, і українською, і російською однаковою мірою – 26%, не має значення, російською чи українською – 22%. Кияни виявляють значну гнучкість до мови перегляду таких телепередач. Тільки українською 13, тільки російською 31, і українською, і російською в однаковій мірі 27, не має значення, українською чи російською 28, іншою мовою 0,1, важко відповісти 1. Українською хотіли б їх дивитися 11% жителів столиці, тільки російською – 21%, і українською, і російською однаковою мірою – 34%, не має значення російською чи українською – 31%. Отже, жителі міст віддають перевагу російськомовним ток-шоу й іншим розважальним передачам.

Аналіз відповідей респондентів з різних вікових груп показав, що 10% молоді бажає дивитися розважальні телепередачі тільки українською, 37% – тільки російською, 24% – і українською, і російською однаковою мірою, 28% – не має значення, російською чи українською. Серед респондентів середнього покоління 12% хочуть дивитися ці передачі тільки українською, 31% – тільки російською, 28% – і українською, і російською однаковою мірою, 28% – не має значення, російською чи українською. 16% людей старшого віку висловили бажання дивитися розваги на телебаченні тільки українською мовою, 27% – тільки російською, 29% – і українською, і російською однаковою мірою, 27% – не має значення, російською чи українською. Як бачимо, чим молодша група, тим більше в ній охочих дивитися розважальні передачі російською мовою.

Освітні групи проявили такі смаки: 17% респондентів з початковою і неповною вищою освітою бажають дивитися розважальні передачі тільки українською, 27% – тільки російською, 26%–- і українською, і російською однаковою мірою, 29% – не має, значення російською чи українською.

Наступна за рівнем освіти група – із загальною середньою освітою – розподілилася так: 18% хотіли б дивитися розважальні телепередачі тільки українською, 36% – тільки російською, 20% – і українською, і російською однаковою мірою, 26% – не має значення, російською чи українською.

Опитані з середньою спеціальною освітою висловили такі бажання в перегляді розважальних телепередач: тільки українською – 12%, тільки російською – 35%, і українською, і російською однаковою мірою – 27%, не має значення, російською чи українською – 25%. З тих, хто має перший ступінь вищої освіти, 9% бажають дивитися згадані телепередачі тільки українською, 30% – тільки російською, 29% – і українською, і російською однаковою мірою, 31% – не має значення, російською чи українською.

Нарешті, респонденти з повною вищою освітою проявили такі смаки: хочуть дивитися ток-шоу, КВН і тому подібне тільки українською – 11%, тільки російською – 29%, і українською, і російською однаковою мірою – 33%, не має значення, російською чи українською – 27%. Отже, і ця група респондентів віддає переваги при перегляді телепередач російській мові.

Представники етнічних груп висловлюють різні бажання щодо мови розважальних телепередач. Найбільшою групою із однаковими смаками, є росіяни. 67% з них хотіли б дивитися такі передачі тільки російською мовою. До них наближаються представники інших етносів (тобто за винятком українців), 59% яких також хотіли б дивитися розважальні передачі російською мовою. Серед росіян, практично, немає таких, хто хотів би дивитися ці телепередачі виключно українською (менше 1%), як, до речі, і серед представників інших етносів (з них жоден респондент не виявив такого бажання). І російською, і українською хотіли б дивитися ці передачі 17% росіян, і 21% людей іншого етнічного походження. А для 14% росіян і 18% іноетників не має значення, якою мовою дивитися ток-шоу і КВВ, російською чи українською.

Мовні преференції українців щодо розважальних передач більш диференційовані. 16% з них хотіли б дивитися ток-шоу і КВН тільки українською, 21% – тільки російською, 30% – і українською, і російською однаковою мірою, для 31% – не має значення, російською чи українською.

Таким чином, мовні процеси, які є складним соціокультурним явищем і потребують ретельного дослідження, показують, що за умов відсутності продуманої мовної політики держави мовна ситуація складна: люди в Україні перебувають у стані невизначеності і розгубленості, що призводить або до байдужості до мовного питання, або до агресії по відношенню у першу чергу української мови, алей в російської також, оскільки вона стає наріжним каменем у політичних іграх.

У луганському телепросторі це призвело до того, що місцеві телевізійні канали, які отримували ліцензію як двомовні, насправді є одномовними – російськомовними. Українську мову ми можемо почути в основному на ЛОТ – державному телевізійному місцевому каналі.







Последнее изменение этой страницы: 2016-07-15; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.66.217 (0.004 с.)