Викладач: канд. філол. наук, доцент Кулініч О. О.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Викладач: канд. філол. наук, доцент Кулініч О. О.



ЛЕКЦІЇ

З курсу «МОВА на ТБ»

для студентів ІІ курсу «Кінотелемистецтво»

Викладач: канд. філол. наук, доцент Кулініч О. О.

 


Лекція 1 – 2. ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОГРАМИ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ

План.

1. Специфіка інформаційних програм на ТБ.

2. Стандарти телевізійних новин.

3. Типологічні ознаки, риси, тенденції розвитку інформаційних передач.

4. Підходи до визначення новин на ТБ.

5. Джерела інформації для теленовин.

6. Характеристики інформації теленовин.

 

Специфіка інформаційних програм на ТБ.

Інформаційні програми на телебаченні функціонують у контексті мовлення. Вони прямо чи опосередковано пов'язані з іншими програ­мами. Інформаційна програма — лише частина інформаційного потоку, який постійно доповнює, збагачує та розвиває інформаційну картину світу, що відображається в контексті телемовлення. Інформаційні програми необхідні для відображення суспільного життя, найбільш важливих та актуальних фактів, подій, явищ, для задоволення потреб телевізійної аудиторії.

Завданням телебачення загалом і теленовин зокрема є об'єктивне відображення дійсності та формування суспільної громадської думки. Через великий попит українського суспільства на телевізійні новини як джерело інформації політична еліта вдало користується ситуацією, застосовуючи теленовини як інструмент маніпуляції суспільством. Таким чином, суспільна громадська думка формується з телевізійних новин, які зазвичай надають неповну, упереджену думку, вигідну тим, хто формує політику на кожному телевізійному каналі.

Першою спробою створення професійних теленовин в Україні став проект Міжнародного медіацентру «Вікна». У 1993 році ММЦ у співпраці з «Інтерньюз-Росія» запровадили навчальний курс для співробітників програми «Вікна». Українські журналісти проходили стажування на телекомпаніях Бі-Бі-Сі, Німецька хвиля, в інформаційному агентстві Reuters. Професійність українських журналістів таким чином зростала та відповідала західним стандартам об'єктивного відображен­ня дійсності на телеекрані.

З огляду на формування українського інформаційного простору в історичній, економічній та політичній проекції, у країні починають створюватися нові телекомпанії. За 4 – 5 років у медіабізнесі з'явилися потужні лідери, які поступово перетворюються на мережеві телеканали. Власники новостворених телекомпаній виділяють великі кошти на розвиток інформаційного мовлення, що дає змогу випускати в ефір якісний і конкурентоспроможний продукт. Галузь новин стає більш динамічною. Між столичними інформаційними редакціями теленовин виникає конкуренція. З 1995 року з'являється «Студія 1 + 1», яка згодом випускає інформаційну програму «ТСН». Випуски «ТСН» характризуються власним стилем, чіткою організацією інформації та фаховістю ведучих/модераторів. Інша потужна структура виробництва новин, телеканал «Інтер», у жовтні 1996 року випускає в ефір програму «Подробности». «Інтер» може похвалитися потужним технічним обладнанням, сучасними комп'ютерними медіатехнологіями. «Подробности» виходять російською мовою, що на той час було дуже актуальним для значної кількості населення України. Сьогодні програма новин виходить і українською мовою. Технічні можливості дозволяють «Подробностям» робити репортажі й прямі включення з усіх можливих куточків планети, де знаходяться у відрядженні кореспонденти «Інтера». З лютого 1998 року випуски новин «Репортера» виходять на «Новому каналі». На телекомпанії професійно здійснюється підбір кадрів для інформаційної редакції. Журналісти «Репортера» зробили новини динамічними, лаконічними, об'єктивними та незаангажованими. І лише з появою на українському телебаченні темників (2003-2004 pp.) «Репортер» утратив і цю славу, і чесних журналістів-інформаційників. І, нарешті, ще один серйозний конкурент «телемонстрам» з'являється у вересні 2000 року на оновленому каналі «ICTV» – програма «Факти», яка пріоритетом у новинах визначила соціальну тематику. Ви­пуск програми завжди починається з якоїсь цікавої непересічної події, яка безпосередньо впливає на життя людей і стосується кожного глядача. Журналісти «Фактів» власним прикладом довели, що приводом для сюжету новин можуть стати цікаві випадки з життя звичайних людей.

За останні роки в українському телепросторі з'явився десяток телекомпаній, які можуть претендувати на статус загальнонаціональних. І на сьогоднішній день переважна більшість телекомпаній є недержавними, тобто приватними. Кожний телеканал має своїх власників, своїх засновників. Так, формування редакційної політики залежить, на жаль, від соціальних замовлень та політичних уподобань власників телеканалів. В українських новинах відчувається значна заангажованість. Якщо мисляча людина дивиться новини на каналах, не знаючи, хто є їхніми власниками, то за тиждень такого перегляду їй усе стане зрозумілим. Студії новин часто перетворюються на політичні проекти, й журналісти мають працювати на таких замовленнях.

Інколи телестудії просто не мають достатньо матеріалу для випусків і добирають його з Інтернет-повідомлень останніх днів. Тобто теленовинам бракує оперативності.

Міжнародне життя взагалі мало представлене, його висвітлення побіжне, коментарі поверхові. Через відсутність власних зарубіжних кореспондентів зовнішня політика показана в найбільш загальних рисах. Міжнародний блок представлений вторинними матеріалами Reuters, EBU, CNN тощо. Щоправда, на каналі «1 + 1» та на «Новому» нічні випуски сприяють поліпшенню ситуації. Але в цей час більшість глядачів уже спить.

Українським теленовинам не вистачає так званих «важких новин», тобто блоків новин, гарно відредагованих і прокоментованих експертами (Hard news), на які припадає майже половина ефірного часу у програ­мах новин західних і навіть російських провідних телеканалів.

А такі підходи руйнують традицію інформаційного відображення дійсності, і телевізійні новини стають зображенням дійсності. Майже всі телеканали, які розповсюджують своє мовлення на більшість регіонів України, мають власні інформаційні програми:

1. «Новини» — НТКУ

2. «Підсумки» — ТРК «Ера»

3. «ТСН» — «Студія 1+1»

4. «Подробности» — телеканал «Інтер»

5. «Факти» телекомпанія «ICTV»

6. «Вікна» новини — телекомпанія «СТБ»

7. «Репортер» — «Новий канал»

8. «24 години» — телеканал «Тоніс»

9. «События» — ТРК «Україна»

10. «Час новин» — «5-й канал»

11. «Один день» — К1

12. СТН - ТРК «Київ»

13. «Вчасно» — «НТН»

14. «Новости» — «Киевская Русь»

15. «ВЕСТИ» - РТР «Планета»

16. «Час» Перший канал (Всесвітня мережа)

17. Світ «Сегодня» — «НТВ».

18. «Сім новин» — ТЕТ

19. «Новини-Сіті» — СІТІ

Типологічні ознаки, риси, тенденції розвитку інформаційних передач.

Інформаційні програми мають низку типологічних ознак, які властиві й іншим програмам мовлення:

— постійне місце в сітці мовлення;

— постійний час;

— спеціальне оформлення (комп'ютерна заставка, перебивка, відбивки, рубрики);

— присутність ведучого/модератора;

— жанрова різноманітність;

— анонс випуску, короткий огляд найважливіших тем.

Сучасні інформаційні програми на телебаченні характеризуються такими рисами:

— постійним розширенням спектра інформації;

— розширенням тематики;

— гостротою і актуальністю тем;

— свободою ведучого/модератора;

— прискоренням мовленнєвого темпу подачі інформації;

— збагаченням лексики.

До тенденцій розвитку інформаційного мовлення слід віднести:

— підвищення оперативності;

— зменшення обсягу офіційних повідомлень;

— задоволення інтересів глядацької аудиторії;

— збільшення обсягів реклами;

— підвищення ролі місцевого, регіонального мовлення.

Лекція 3 – 4. Методи викладу телевізійних новин

План.

1. Вимоги до мови теленовин.

2. Виклад новин на одну тему.

3. Виклад новин, що об'єднують кілька тем.

4. Виклад подієвої новини.

5. Виклад новин за допомогою цитування.

6. Виклад новин за формулою Поля Вайта.

7. Мова і стиль повідомлень.

8. Типи початків повідомлень.

9. Вимоги до ньюсмейкера.

Вимоги до мови теленовин.

На початку викладу новини автор має пояснити те, що виявилось незрозумілим після анонсу. Насамперед це стосується невідомих імен, технічних термінів, місцевих назв тощо.

Щодо подробиць, то журналіст має вибрати лише найважливіші і не перенасичувати ними текст повідомлення. Кожен абзац має містити одну ідею чи підтему, це забезпечить єдність викладу і легкість його сприймання телеглядачем.

Речення мають бути короткими (7 + 2 + 2), їх треба чергувати з довгими, щоб уникнути монотонності.

Повідомлення добре сприймається, якщо:

— повторюється ключове слово, вжите на початку або в попередньому абзаці;

— використовується синонім до ключового слова або поняття, вжитого перед цим;

— використовуються особові та вказівні займенники (який, він, вона, вони, той, цей) щодо слів, ужитих перед цим;

— подробиці викладаються у хронологічній або логічній послідовності;

— подається посилання на ім'я, факт чи ідею попереднього абзацу;

— є перехід від факту до факту за допомогою слів-зв'язок для позначення часу або місця (тоді, тут, одночасно, до цього);

— для наведення прикладу (наприклад, нагадаємо, щодо);

— для підкреслення виразності (насамперед, навіть, крім того);

— для позначення зміни погляду (проте, однак, але, незважаючи).

Проте деякі слова-зв'язки є експресивними і виражають певні емоції, тому оперувати ними треба обережно (наприклад, найбільше, безсумнівно, природно).

Практика інформаційного мовлення виробила певні методи викладу новин, що базуються на принципі наслідування структури усної розповіді.

Виклад новин на одну тему.

Новина такого типу базується на фактах, серед яких один є головним. Перед викладом новини треба проаналізувати матеріал і визначити головний факт. Решта можуть доповнювати головний факт подробицями. їх необхідно викласти від найважливішого до менш важливого.

Методика викладу такого типу новин вимагає:

— включити до початку головний факт;

— додати у певній послідовності деталі та подробиці, що роз'яснюють головний факт;

— викладати факти від абзацу до абзацу, щоб у разі необхідності можна було вилучити зайві.

Графічно цей метод викладу новин можна зобразити так:

Початок, що містить головний факт

Найважливіші подробиці

Другорядні подробиці

Найменш важливі подробиці

Наприклад: «Уряд докорінно реформуватиме систему охорони здоров'я. Про це повідомила Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко, відкриваючи нараду з питань охорони здоров'я. Бона зазначила, що сьогодні відбувається перша нарада з цього питания. Уряд планує най­ближчим часом розробити програму дій щодо зміни ситуації в галузі охорони здоров'я. Прем'єрка зазначила, що зараз переважна більшість українців не може купити якісні та ефективні ліки, оскільки не має на це достатніх доходів.

Крім того, вона висловила переконання у необхідності започаткування страхової медицини в Україні» (ТРК «Ера» вечірній випуск «Підсумки»).

Виклад подієвої новини.

Будь-яка подія, яка вже завершилась або ще триває, у кінцевому підсумку або на даному етапі її розвитку має певний результат. Викладення подієвих новин передбачає:

— на початку викласти результат, що підсумовує розвиток події;

— подати хід події у хронологічній або логічній послідовності;

— точка зору очевидця. Графічно зображаємо так:

 

Початок, в якому викладено результат події

Подробиці в хронологічному порядку

Точка зору

Роз'яснення значення описаної події

Наприклад: «Головою Подільської районної державної адміністрації від сьогодні обрано депутата Подільської райради Анатолія Липковського. Про це під час апаратної наради у мерії повідомив київський міський голова Олександр Омельченко.

Нагадаємо, раніше посаду голови Подільської адміністрації займав Григорій Романюк. Як зазначив перший заступник міського голови Іван Фоменко, рішення про призначення нового голови прийняли депутати вчора під час сесії Подільської районної ради: «Григорій Миколайович Романюк за власним бажанням подав заяву про звільнення... Кабінет Міністрів ^країни розгляне це і подати Президенту на звільнення Романюка і призначення Липківського головою Подільської райради» (ТРК «Київ» СТН).

 

Мова і стиль повідомлень.

В українському телевізійному ефірі звучать повідомлення різних типів. Хронікальне повідомлення вирізняється лаконізмом, інформаційною місткістю. За технікою вони мають звучати 10 – 15 секунд. Це своєрідний розширений «лід — одна або кілька перших фраз, що містять новину». Більш розгорнуте повідомлення збагачується описом важливих подробиць, деталей, містить пояснення, приклади і триває 30 – 40 секунд. До закадрового тексту входить невеликий відеодокументальний запис, зроблений на місці події, або голос очевидця. Такий відеосюжет нагадує короткий репортаж. Відеоповідомлення з коментарем містить елементи аналізу та оцінки, це робить його більш об'ємним. Неприпустимою є оцінка в тексті повідомлення, якщо журналіст не знає всіх обставин, які впливають на цю оцінку.

В інформаційному повідомленні документальні факти є основою розповіді, яку доповнюють аргументи. Проте це не є ґрунтовним аналізом чи глибокою оцінкою, а поясненням, популяризацією того, що відбулося. Структура відеоповідомлення залежить від завдання оперативно повідомити важливу новину. Тому особливого значення тут набуває перша фраза, яка повинна привернути увагу телеаудиторії. Залежно від характеру новин на перше місце може ставитися значущість події, її цікавість чи незвичність.

Сприйняття на слух вимагає запам'ятовування найважливішого матеріалу. Головна думка, факт, особливо імена і географічні назви можуть повторюватися на початку та в кінці повідомлення.

Особливе значення в цьому випадку мають мова та стиль усного телемовлення ведучого/модератора.

Теленовинам притаманні такі вимоги:

Лаконічність. Новину потрібно писати в розмовній манері, що забезпечує стислість і ясність викладу.

Слід використовувати прості короткі речення, які містять одну думку і легко сприймаються із телевізійного ефіру. Дослідник інформаційного мовлення Віктор Миронченко вважає, що речення має містити 10 – 15 слів. Звичайно, всі речення не можуть бути однаковими, тому рекомендується чергувати різні за розміром речення. Деякі з них можуть мати З-4 слова, інші — 19—20. їх чергування надасть повідомленню динаміки. Глядачі не сприймуть, наприклад, таке речення: «Спікер нагадав, що раніше він доручив Тимчасовій спе­ціальній комісії провести відповідне засідання по внесенню змін до Конституції України і виборчого законодавства України щодо напрацювання узгодженого законопроекту змін, який потім має бути обговорений на зустрічі керівників фракцій і груп» (ТРК «Київ»). Його треба спростити, вилучивши зайві частини: «Раніше спікер доручив Тимчасовій спеціальній комісії провести відповідне засідання по внесенню змін до Конституції та виборчого законодавства України. Згодом законопроект змін обговорять керівники фракцій і груп».

При написанні повідомлення треба віддавати перевагу дієсловам, уникати надміру прислівників, прикметників та віддієслівних іменників. Дієслова надають повідомленню динаміки. Прикметники, прислівники та інші слова групи епітетів відволікають увагу глядача від основного змісту. Наприклад: «З нагоди Дня пам'яток історії та культури у мерії міста столичним історикам, археологам, архітекторам, скульпторам, проектантам та мистецтвознавцям вручили відзнаки та подяки київського міського голови», правильніше було б скоротити перелік і розділити речення на дві частини. Або «Міській владі слід взяти під жорсткий контроль питання користування дітьми Інтернет-технологіями в комп'ютерних клубах» (ТРК «Київ»), правильніше – «Міська влада має контролювати доступ дітей до Інтернету в комп'ютерних клубах».

Точні слова. Журналіст має оперувати конкретними точними словами. Неточно вжиті слова можуть змінити зміст повідомлення.

Зайві слова. З повідомлення необхідно вилучати всі зайві слова. Кожне слово має нести певний зміст і доповнювати новину. Зайві слова засмічують повідомлення і відволікають від основного змісту. Зустрічаються такі слова, які прийнято говорити, але без яких можна обійтися. Наприклад: місто Київ, планування наперед, падати вниз, великий за розміром, мерія міста. Зайвими часто бувають абстрактні іменники: питання, проблема, справа, ситуація, умови, об'єкти, діяльність тощо. Ці іменники часто поєднуються з конкретними поняттями. Наприклад: «Учасники наради розглянули також питання про плани доцільної забудови міста» (правильно «Учасники наради розглянули плани доцільної забудови міста») або «Упродовж наступних ста днів уряд планує виконати програми щодо впорядкування ринків нафтопродуктів та визначити становище малого та середнього бізнесу в Україні» (правильніше – «...планує впорядкувати ринки нафтопродуктів та визначити...»). Зайві слова з'являються в повідомленнях, коли автор зловживає віддієслівними іменниками. Наприклад, «У столиці планується будівництво...» (замість «побудують»).

Терміни. У повідомленнях також треба обмежувати вживання спеціальних термінів, відомих невеликій кількості людей. Якщо ж уникнути вживання термінів неможливо, їх треба пояснити. Небажаним для інформаційного мовлення є використання незрозумілих та невідомих широкому загалу слів іншомовного походження. Зазвичай журналіст може знайти відомий відповідник з української мови («нелегальне відшкодування ЦДВ майже на 5 мільярдів гривень за фіктивний експорт», краще – «незаконне відшкодування», «Тендери на топ-менеджмент держмонополій не відбулися через окремих представників нової влади – Тимошенко», правильніше було б сказати не «тендери», а «конкурси», не «топ-менеджмент», а «керівники»),

Журналіст має уникати вживання дієслів пасивного стану

(«у ході перевірок Державною податковою адміністрацією та Службою безпеки було встановлено...», треба – «..Державна податкова адміністрація та Служба безпеки встановили»). Активний стан позбавляє новину статичності, робить текст динамічним.

Взаємопов'язані слова мають стояти поруч. «їм заступник київського міського голови Іван Аднькевич і начальника Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМАА Олександр Виструшкін вручили подяки київського міського голови та іменні годинники», правильно – «Заступник київського міського голови Іван Данькевич і начальник Головного управління культури Олександр Барушкін вручили їм нагороди».

Не зловживати запереченням. Частку «не» треба вживати лише в прямому значенні – як заперечення чи протиставлення. Наприклад: «Якими б не були важливими програми українського уряду, вони не матимуть впливу...», краще — «Попри важливість урядових програм, вони не вплинуть істотно...» (ТРК «Ера»).

Дотримуватися часової форми повідомлення, не перестрибувати від минулого до майбутнього чи теперішнього часу.

Неприйнятним для телебачення є адміністративно-бюрократичний стиль. Ведучому/модератору важко читати, а глядачу сприймати текст, який складається із довгих фраз із нагромадженням термінів. Наприклад: «Столична міліція звітуватиме про виконання своїх службових обов'язків на найближчій апаратній нараді у мерії міста. Оскільки, як повідомив київський міський голова Олександр Омельченко, сьогодні правоохоронні органи покривають спекулянтів. Тому й торгує на столичних ринках близько ЗО % виробників сільськогосподарських продуктів, решта — посередники» (КДТРК), краще – «Міліція розповість про свої досягнення та проблеми», або «Відтепер міністерство займатиме жорстку позицію щодо захисту та збереження від бездумної приватизації, а також зникнення архітектурних та археологічних пам'яток України» (ТРК «Київ»), правильніше – «Міністерство культури не дозволить приватизовувати та знищувати архітектурні пам'ятки України». Такі повідомлення є складними не лише для читання за кадром, але й для сприйняття реципієнтом. Тому вони матимуть зворотний ефект – не пробуджуватимуть інтерес до інформації, а навіть дратуватимуть глядача.

Важливу частину повідомлення часто складають цифри, які теж вимагають відповідного оформлення. За можливості їх треба уникати, скорочувати до мінімуму, особливо великі дані. Цифри можна заокруглювати. Складно сприймати на слух дані у відсотках, особливо якщо матеріал містить кілька таких даних. Наприклад: «...розміри пенсій інвалідам війни 1-ї, 2-ї та 3-ї груп буде збільшено відповідно до 491-ї, 451-ї та 421-ї грн. Учасникам бойових дій пенси збільшать на 41%. Тим, хто нагороджений медалями, розмір пенсій зріс на 22 %. Всі інші учасники війни отримуватимуть пенсії до 341 грн. За словами В'ячеслава Кириленка, спеціально до Дня Перемоги кожен ветеран війни отримає 50 грн. Також, за підрахунками уряду, цього року в державі передбачається зростання субвенції з держбюджету на виплату пенсій та компенсацій ветеранам. Він складатиме 4 млрд 155 млн грн (ТРК «Київ») або «... у столиці побудують 1 мільйон 100 тисяч метрів квадратних житла, що на 50 тисяч більше, ніж торік. За планами розподілу житлової площі районним адміністраціям буде надано майже 117 тисяч квадратних метрів для черговиків квартобліків. З них, за програмою 50 на 50 — введуть в експлуатацію ЗО тисяч метрів квадратних, 10 тисяч – побудують для пільговиків програми молодіжного кредитування, а майже 7 тисяч квадратних метрів зведуть службового житла» (ТРК «Київ»).

У текстах інформаційних повідомлень не варто захоплюватися алегорією — лапками, які передають іронію, сарказм, прихований зміст. Так само небажаними є слова «так званий», «горезвісний». Маловідомі географічні назви мають прив'язуватися

• населені пункти треба обов'язково вказувати регіон.

• Якщо повідомлення містить синхрон, то не потрібно використовувати цитати в підводці чи відводці тексту повідомлення. Наприклад: «Мер столиці Олександр Омельченко схвалює для організаторів акцій протесту під київською адміністрацією, які вчора згорнули намети». «Я думаю, вони правильно зробили. Зрозуміли, що найкраще слугуватися мораллю і совістю», — сказав кйівський міський голова журналістам по завершенні апаратної наради у мери міста». Краще дати змогу людині самій висловити свою думку.

• Тут також варто зауважити, що синхрон не має дублювати підводку. Він повинен доповнювати або підтверджувати сказане журналістом

• Особливої уваги вимагають скорочення. По-перше, деякі з них важко вимовляти, по-друге, не всі вони зрозумілі глядачам. Наприклад: «Мер столиці Олександр Омельченко схвалює дії організаторів акцій протесту під КЛ4ДА, які вчора згорнули намети»; «Динаміка виробництва і динаміка зростання ВВП за минулий рік»; «Сьогодні ж ситуація із відшкодування ПАВ».

• Перед виходом в ефір текст обов'язково треба прочитати вголос і простежити, щоб у ньому не було складних для вимови поєднань слів (наприклад, «...заступник міністра у справах молоді та спорту повідомив, що нещодавно в міністерстві..», «Найгірше ж виконуються роботи...»').

• Мова інформаційних повідомлень має бути чіткою. Проте, оскільки в повідомленнях висвітлюються найрізноманітніші теми, то й стилі можуть використовуватися різні. Мова інформації не повинна бути надто офіційною. Розмовна лексика наближує глядача до інформації, особливо тієї, в якій він зацікавлений.

• Отже, мова інформаційного повідомлення має бути доступною, зро­зумілою, простою і точною, а стиль — лаконічним, зорієнтованим на розмовний варіант літературної мови та нейтральну лексику.

Типи початків повідомлень.

У практиці зарубіжного телевізійного мовлення перші фрази повідомлення називають заголовками новин. Серед українських журналістів перше речення, в якому викладено суть новини, заведено називати початком новини.

• Повідомлення як носій новини починається із зав'язки і потім роз­вивається, даючи подробиці в хронологічній послідовності або за змен­шенням їх важливості та цікавості.

• На початку повідомлення треба викласти найсуттєвіше — те, що відразу приверне увагу глядачів. Писати треба просто і зрозуміло.

Щоб зацікавити телевізійну аудиторію, журналіст, насамперед, має написати вдалу підводку для свого повідомлення. Професор Ал Томпкінс подає такі рекомендації, щоб початок повідомлення зацікавив глядача:

• заінтригувати телеглядача, щоб він захотів подивитися інформаційний випуск. Очевидні речі, яких глядач очікує від телеповідомлення, не є інтригою. Вони мають бути несподіваними. Наприклад: «Українські діти найпершими в Європі прочитають переклад п'ятої книги Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і орден Фенікса» (ТРК «Ера»); «Відновлювати Десятинну церкву не можна», «Домовитись із російськими нафтовиками Тимошенко вдалося з позиції сили» (ТРК «Ера»); «У КНДР, возможно, уже есть оружие массового уничтожения. Такие опасения выразил глава МАГАТЭ» (РТР «Планета»); «В России создан инцедент. То, чего так опасались правозащитники и люди, пострадавшие от сталинских репрессий, свершилось — в России, в канун 60-летия Победы, появился первый памятник Иосифу Сталину» («НТВ»), Невдалий приклад — прогноз погоди почати зі слів «зараз ви почуете прогноз погоди на завтра»;

• уникати експресивних прикметників: фантастичний, величезний, неймовірний, вражаючий та ін. Інформація повідомлення може не відповідати таким означенням і це розчарує глядача. Більш прийнятною є нейтральна лексика;

• підводки мають бути невеликими. Журналіст повинен пам'ятати, що це не міні-історія, і бути максимально лаконічним;

• уникати «Якщо...». Наприклад: «Якщо у вас є діти, то вам цікаво буде знати...», «Якщо ви любите подорожувати...». Цим журналіст обмежує аудиторію свого повідомлення. У врізах не можна використовувати слово «триває». Якщо подія триває, то вона вже відома і глядач не зможе дізнатися нічого нового. Крім того, варто уникати таких умовних вставних слів як «мабуть», «можливо». Ці слова не несуть інформації і тільки змушують глядача сумніватися в почутому.

Дослідник Віктор Миронченко подає такі риси вдалого початку новин:

• містить головну думку, що виражає головну ідею повідомлення, якою пов'язаний зміст;

• не прагне розповісти все одразу. Як правило, він містить відповіді на запитання що?, де?, коли?, хто?

• не переобтяжений іменами, назвами, другорядними подробицями та деталями, які затуманюють зміст. Наприклад, у цьому початку повідомлення забагато даних: «У випадку підтримки ВРУ законопроекту «Про внесення змін до бюджету 2005» новий уряд забезпечить фінансування пенсій ветеранам війни на рівні не менше ніж прожитковий мінімум» (ТРК «Київ»). Доцільніше було б сказати: «Ветерани отримуватимуть пенси на рівні прожиткового мінімуму», і вже далі подати умову, за якої це відбудеться;

• не починається зі слів: минулого тижня, зовсім недовго, на днях, нещодавно, згідно з, завтра тощо.

Основні типи початків:

вражаючий — складається з фрази, що містить сенсаційний факт;

інтригуючий — містить фразу, що збуджує цікавість, інтригує глядача;

контрастний — складається із парадоксу або фактів, що підкреслюють протилежності чи крайнощі, в розумінні яких криється новина;

запитальний— містить запитання, у відповіді на яке – суть новини;

описовий — містить яскраву словесну картину, яка зображає людину, місце або перебіг події, викликає асоціативні спогади, дає зоровий образ того, про що йдеться.

цитатний— містить заяву або вислів людини, котра є джерелом інформації.

Після початку повідомлення автор просто викладає подробиці, якими він розвиває новину.

«ТСН» — 10.08.05 р. Хід конем на політичній шахівниці України знову зробила Юлія Тимошенко

Автор: Сергій Швець

Поки соратники Віктора Ющенка сперечаються, кому краще очолити провладну виборчу коаліцію, щоб перемогти і на парламентських виборах, вона вже дала зрозуміти, що цілком здатна очолити її сама. Блок очолить «політик, який матиме найвищий рейтинг у суспільстві. Ризикну припустити, що це буде Прем'єр-міністр», — так відповіла Юлія Тимошенко російській газеті «Коммерсант».

Політичні партнери Тимошенко з «Нашої України» обережні в своїх коментарях заяви Прем'єр-міністра. Зокрема лідер фракції у Верховній Раді Микола Мартиненко наголосив, що кожен має право на власну думку, в той час як існують різні пропозиції. Член президії ради народного союзу «Наша Україна» Борис Безпалий вважає, що зарано говорити про місця у виборчому списку, однак вітає ініціативу Тимошенко, бо вона засвідчує єдність у помаранчевих лавах.

Борис Беспалий: «Політична визначеність, вона вже є «Ми разом». Щодо конкретних місць у списку, складу с?іиску, причому не тільки центрального, у BP, а на місцевому рівні, то це питання виз­начене законодавством, в ті терміни. 1 я думаю, конкуренція в кожній з партій, вона буде тривати, нікому місця не заказані наперед і ніко­му двері не зачинені».Сама Тимошенко сьогодні заявила, що формат блоку та прізвища у виборчому списку визначаться лише після обговорення з Віктором Ющенком, яке ще попереду: «Я ніяких прізвищ не називала, я зробила певний прогноз. Поки не буде переговорів з Президентом, ніякої конкретики не буде».

Експерти схильні розглядати заяву Тимошенко саме як стимулю­вання переговорного процесу й мобілізації зусиль усередині партій- партнерів. Нині вдалий час для Тимошенко перехопити передвиборну ініціативу в «Нашої України».

Андрій Єрмолаєв, політолог: «Ця заява пролунала в ситуації, коли ще не визначено формат можливого блоку, тобто цс буде блок лише команди Тимошенко з «Нашою Україною», чи можливі інші со­юзники, як колись розглядався варіант залучення Володимира Литвина та його партії, тому, звичайно, така заява, якщо хочете, спалює містки стосовно інших конфігурацій: або Тимошенко, або ніяк... Цією заявою Юлія Тимошенко пропонує формулу, за якою вона може залишатися Прем'єр-міністром і вести кампанію».

Досі публічно обговорювалося лише питання, чи очолить Віктор Ющенко виборчий список. Заява Тимошенко може оголосити апарат конкуренції за перші місці.

Вимоги до ньюсмейкера.

Отже, для того, щоб новини були якісними і задовольняли інтерес аудиторії, журналіст повинен:

Знати і розуміти тему повідомлення. Перед тим, як почати готувати новину, треба дослідити тему.

Бути об'єктивним. Представляти в повідомленні кілька різних поглядів на проблему. Навіть якщо з деякими він не погоджується.

Спланувати свою роботу. Новини на телебаченні можуть мати різну форму. Журналіст може підготувати просто текст для ведучо­го/модератора, якщо новина має вийти в ефір терміново. Крім того, журналіст може підготувати новину у формі короткого сюжету, експрес-опитування — «запитання-відповідь». Автор також може використовувати відеофайли із записами експертів. Він може зробити «відеоплівку» (підводка — синхрон) або підготувати розширений репортаж (пакет), констатуючи факти впереміж із синхронами очевидців чи експертів з даного питання.

Журналіст на телебаченні повинен використовувати картинку/ бачення. Насамперед треба переглянути та прослухати записи і вибрати найкращі шматки. Вони мають бути не надто тривалі, привертати увагу глядачів і містити важливу інформацію. Синхрон не повинен випадати з логічного змісту повідомлення або задавати якусь нову тему, щоб не збивати глядача з пантелику.

При написанні тексту повідомлення використовувати теперіш­ній час. Новини на телебаченні поновлюються з кожним випуском. В цьому і полягає головна відмінність телебачення від радіо та друкованої преси. Навіть якщо подія щойно відбулася, для тележурналіста вона ще свіжа і тому він може використовувати теперішній час.

Пам'ятати, що вдалий початок повідомлення — найважливіший, бо саме від першого речення повідомлення залежить, чи зацікавить новина глядача Журналістові варто уявити, як би він найкоротше опи­сав подію своїм родичам чи знайомим Це і буде вдалим початком

Мова повідомлення має бути простою. Глядач не має змоги повернутися до почутого. Тому слід уникати складних слів. Речення мають бути короткими, це полегшить читання і матиме більший вплив на глядача.

Журналіст має пам'ятати, що аудиторію треба розважати. Гляда­чі можуть легко перемкнути канал, якщо їм стане нудно.


 

Британські стандарти новин.

Для багатьох телевізійних

станцій Великої Британії підготовка й передача новин є основною функцією їхньої повсякденної діяльності. Телевізійні новини повинні орієнтуватися на різнобічну й плюралістичну аудиторію споживачів інформації. Завдання британського телерепортера полягає в наданні його глядачам логічно зв'язної й корисної інформації, що відповідає таким вимогам:

— по-перше, ця інформація повинна бути необхідною їм для того, щоб вони відчували себе добре поінформованими;

— по-друге, ця інформація повинна відповідати їхнім побажанням. Для того, щоб отримати довіру глядачів (що є дуже важливим для

будь-якого журналіста), та ще й зберегти її, британський телерепортер намагається створити собі репутацію людини, якій можна вірити. Для того, щоб налагодити зі своїми глядачами стосунки партнерства, кожен репортаж повинен бути точним і обґрунтованим.

Щоб завоювати довіру глядачів, репортер користується лише пере­віреними фактами. Отже, завдання кореспондента — збір головних фактів, які стосуються безпосередньо висвітлюваної теми, і доведення їх до глядачів із зазначенням джерел інформації.

Щоб зберегти довіру глядачів, репортер ставиться до збору й викладу фактів неупереджено.

Британські інформаційні служби, такі як Бі-Бі-Сі, користуються ве­ликою довірою публіки й тому не дозволяють собі передавати чутки. Такі служби не говорять про те, що могло б статися. Глядачі не можуть покладатися на чутки. Як і на події, що часто відбуваються не зовсім так, як відображаються на екрані.

Для того, щоб глядачі сприймали матеріал, репортер викладає його зрозуміло й переконливо. Для репортера Бі-Бі-Сі ця вимога є надзвичайно важливою. Без фактора ясності всі інші аспекти телерепортажу втрачають сенс.

Телевізійні репортажі повинні бути написані, зняті й подані настільки зрозуміло, щоб глядачі могли сприймати їх відразу. Тележурналіст розуміє, що може лише один раз звертатися до своїх глядачів. Як правило, вдруге глядач уже не побачить сюжет. Отже, зрозумілий, чіткий стиль і логічний монтаж є основними вимогами для телерепортера Бі-Бі-Сі. Тому для того, аби глядач максимально сприйняв поданий відеоматеріал, телерепортери дотримуються таких вимог:

— авторський коментар повинен бути зрозумілим і чітко організо­ваним;

— лексика репортера повинна бути вдало підібраною, слова, що вико­ристовуються зрозумілими глядачеві;

— артикуляція повинна бути чіткою;

— темпоритм сюжету повинен дозволяти глядачеві стежити за змістом і легко сприймати його;

— інтонаційна побудова повинна відповідати змісту сюжету;

— звуковий ряд і картинка повинні розвивати й підсилювати змістовий склад сюжету, а не ускладнювати його сприйняття.

Вдале поєднання всіх цих елементів — сценарію, комент



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-15; просмотров: 247; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.158.251.104 (0.022 с.)