Поняття національної системи права та її елементи.

 

Національна система права — це комплекс взаємопов'язаних і взаємодіючих чинних юридичних норм певної держави, що характеризується єдністю, узгодженістю, а також поділом на галузі та інститути.

 

Система права характеризується такими ознаками:

-це цілісна єдність чинних правових норм певної держави;

-ці норми права розподілені за галузями й інститутами, відповідно до предмету і методу правового регулювання;

-об'єктивний характер розподілу юридичних норм на галузі та інститути.

 

Отже, основними елементами системи права є правові (юридичні) норми, інститути права, галузі права.

 

Отже, структура системи права — це об'єктивно зумовлена внутрішня організація права певної держави, яка полягає в єдності й погодженості всіх юридичних норм держави та в їхньому розподілі за галузями та інститутами права.

 

Таким чином, поняття системи права, на відміну від правової системи, охоплює не сукупність всіх правових (юридичних) явищ у їхній взаємодії, а тільки внутрішню будову права як системи правових норм.

 

Системність, як ознака права, означає сукупність норм, які взаємообумовлюють, взаємодоповнюють і взаємозалежать одна від одної.

 

Критеріями розподілу норм права за галузями є предмет та метод правового регулювання.

 

Предмет правового регулювання — це сукупність суспільних відносин, які регулюються цими юридичними нормами.

 

Метод правового регулювання — це специфічний спосіб владного впливу держави на суспільні відносини, здійснюваний за допомогою правових норм та інших юридичних засобів. Він обумовлюється: 1) характером зв'язків суб'єктів між собою (відносини рівності чи підлеглості); 2) способом правового регулювання (заборона, дозвіл, зобов'язання, заохочення, стимулювання); 3) юридичними наслідками (заохочення, юридична відповідальність). Кожній галузі права притаманний певний метод правового регулювання, зумовлений природою суспільних відносин, що є предметом регулювання тієї чи іншої галузі права.

 

Галузь права — це система юридичних норм, які регулюють певну сферу суспільних відносин специфічним методом правового регулювання. Або, іншими словами, це об'єктивно відособлена усередині системи права сукупність взаємопов'язаних між собою правових норм, об'єднаних спільністю предмету і методу правового регулювання.

 

Основні галузі системи права України такі: конституційне (державне), адміністративне, фінансове, земельне, цивільне, сімейне, трудове, кримінальне, цивільно-процесуальне, кримінально-процесуальне, виправно-трудове право. Деякі вчені виділяють також кооперативне, сільськогосподарське, соціальнозабезпечувальне, адміністративно-процесуальне.

 

Інститут права — це система юридичних норм, які регулюють певну групу однорідних суспільних відносин. Або, іншими словами, інститут права — це об'єктивно відособлена в межах однієї або кількох галузей права сукупність взаємопов'язаних юридичних норм, які об'єднані спільністю регулювання конкретного виду суспільних відносин. Інститути права поділяються на галузеві, які регулюють певні відносини в межах однієї галузі права, та міжгалузеві, які регулюють відносини, що є предметом різних галузей права.

 

Критерії розмежування галузей права.

Галузі права: поняття, критерії розмежування галузей права, класифікація

Галузь права - це така система якісно однорідних юридичних норм, яка регулює певну сферу суспільних відносин специфічним методом правового регулювання.   Галузі права можна класифікувати за різними підставами: Залежно від предмета і методу правового регулювання - конституційне (державне) право; адміністративне право; фінансове право; земельне право; економічне (господарське) право; цивільне право; сімейне право; трудове право; екологічне право; аграрне право; цивільно-процесуальне право; житлове право; пенсійне право; кримінальне право; кримінально-процесуальне право; виправно-трудове (виконавче) право; міжнародне право; космічне право; За місцем, яке галузі права займають у правовій системі: 1) основні - конституційне, цивільне, трудове і т. д.; 2) комплексні - екологічне, господарське право. Крім того, основні галузі права поділяються на: -профілюючі (традиційні); -процесуальні; -спеціальні. Профілюючі галузі - утворюють основну, обов'язкову частину системи права (конституційне, кримінальне, цивільне). Процесуальні галузі - утворюють порядок застосування матеріального права (кримінальний, цивільний, арбітражний та інші процеси). Спеціальні галузі - на базі профілюючих розвивають основні галузі права і забезпечують спеціальний правовий режим для того чи іншого виду суспільних відносин (земельне, сімейне, фінансове право). Критеріями розподілення норм за галузями права є: -предмет правового регулювання (сукупність суспільних відносин, які врегульовані правом); -метод правового регулювання (специфічний спосіб владного впливу держави на суспільні відносини, здійснюваний за допомогою правових норм та інших юридичних засобів, прийомів і методів). У науці нема чіткого і вичерпного визначення системи галузей права у зв'язку з різними підходами до того, що є предмет, а що є метод правового регулювання у тій чи іншій сфері суспільних відносин.

 

Загальна характеристика галузей права.

Галузь права - це найбільш велике, центральний підрозділ системи права, що формується на основі єдності предмета і методу правового регулювання.

Галузі права: поняття, види

Під галуззю права розуміється сукупність взаємопов'язаних правових інститутів, що регулюють відносно самостійну велику область, сферу суспільних відносин.

 

Галузь права регулює суспільні відносини, пов'язані із здійсненням будь-якої широкої сфери предметної діяльності суспільства, держави, громадян та інших суб'єктів права. Наприклад, цивільне право регулює майнові та пов'язані з ними особисті немайнові відносини, сімейне право-відносини, пов'язані з шлюбом і приналежністю людини до родини.

 

Здатність здійснювати правове регулювання великої сфери суспільних відносин відрізняє галузь права від будь-якого правового інституту, регулятивні функції якого обмежуються якою-небудь порівняно вузькою сукупністю відносин. Крім того, на відміну від інституту, галузь права містить вичерпний набір юридичних засобів, методів правового впливу, встановлюваних державою процесі регулювання відносин відповідної сфери.

 

Кожна галузь права має основний інститут, який закріплює загальногалузеві принципи права, визначає предмет і завдання галузі, містить інші загальні положення. Нормативні встановлення такого інституту як би цементують, об'єднують в цілісне утворення норми права та інститути галузі, визначають їх необхідні властивості як компонентів даної, а не іншої галузі права.

 

Галузі права мають власний правовий режим, що регламентує правове становище суб'єктів права, що встановлює законні способи реалізації прав і виконання обов'язків, міри відповідальності. Галузь права містить необхідний набір юридичних засобів, покликаних забезпечити ефективну дію як галузі в цілому, так і кожного її компонента на рівні правових інститутів і конкретних норм права. При цьому для кожної галузі права характерний специфічний, тільки їй властивий набір юридичних засобів правового регулювання, що дозволяє не тільки об'єднувати норми права в єдине ціле, надавати їм упорядкований, системний характер, а й відрізняти одну галузь від іншої.

 

Виділяють наступні види галузей права: профілюючі, спеціальні та комплексні. Профілюючими (основними) є такі галузі, як конституційне, адміністративне, кримінальне, цивільне, цивільно-процесуальне, адміністративно-процесуальне та кримінально-процесуальне право. Спеціальними є такі галузі, як трудове право, сімейне та інші. Комплексні галузі утворюються як об'єднання норм профілюючих і спеціальних галузей права. Прикладом такого роду галузі є підприємницьке право.

Наведемо приклади деяких галузей права.

 

Кримінально-процесуальне право - це галузь права, яка регламентує порядок провадження у кримінальних справах. Норми цієї галузі регулюють діяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду при розслідуванні та вирішенні кримінальних справ.

Норми кримінально-процесуального права визначають цілі і завдання кримінального судочинства, правове становище учасників кримінального процесу, права та обов'язки правоохоронних органів у цьому процесі, регламентують порядок таких процесуальних дій, як збір і оцінка доказів та інші. Основним джерелом цієї галузі права є Кримінально-процесуальний кодекс.

 

Норми цивільного процесуального права визначають цілі і завдання цивільного судочинства, підвідомчості і підсудності аналізованих споровЛ порядок збору та оцінки доказів у цивільних справах, а також винесення та оскарження рішень у цивільних справах, а також виконання винесених і вступили в законну силу рішень. Джерело цієї галузі права - Цивільний процесуальний кодекс.

 

У великих і складних за складом галузях права є ще один елемент - підгалузь права. Підгалузь права являє собою сукупність правових норм, Інститути права: поняття, види якими регулюється специфічний вид відносин у межах сфери правового регулювання відповідної галузі права. Так, у цивільному праві як підгалузей виділяють спадкове право, право інтелектуальної власності та деякі інші.