Громадянське суспільство, політична система суспільства і держава

 

Поняття громадянського суспільства як спільноти вільних та рівноправних людей. Основні ідеї, принципи й напрями громадянського суспільства. Його атрибути, ознаки, функції та умови життєздатності. Рівні громадянського суспільства та його поділ на абсолютне, відносне і реальне. Взаємовідносини правової держави і громадянського суспільства.

Різноманіття поглядів щодо визначення поняття політичної системи суспільства, які існують в юридичній науці. Класифікація політичних систем суспільства за різноманітними критеріями: за принциповими ознаками; за типом політичного режиму тощо. Аналіз структури політичної системи та кожної з її складових. Функції політичної системи, в яких втілюється її сутність та соціальне призначення. Принципи функціонування й розвитку сучасної політичної системи. Поняття політики та її суть. Політична організація суспільства. Суб’єкти політики та їхня характеристика.

Місце і роль держави в політичній системі суспільства. Співвідношення держави із суб’єктами політичної системи суспільства. Обставини за якими обумовлюється особливе місце держави у політичній системі та її вплив на політичні партії й об’єднання громадян. Поняття політичної державної влади та її визначальна роль у політичній системі суспільства. Поняття влади. Характерні ознаки політичної влади. Співвідношення понять «політична влада» і «державна влада». Багатоаспектна структура політичної влади.

Політичні партії в політичній системі суспільства. Поняття політичної партії як добровільної політичної організації постійного типу. Ознаки й завдання політичних партій. Правовий статус політичних партій в політичній системі суспільства, що виявляється в їх правах і обов’язках. Класифікація політичних партій за різними критеріями: за кількістю членів; за внутрішньою організаційною структурою тощо. Функції політичних партій. Обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій. Державний та громадський контроль за діяльністю політичних партій та органи, які його здійснюють. Поняття політичної опозиції як одного з необхідних елементів політичної системи суспільства.

Особливості функціонування громадських об’єднань та масових рухів, в яких є достатній потенціал, що дозволяє громадянам брати участь у процесі прийняття державних рішень з життєво важливих питань і здійснювати контроль за їх реалізацією. Класифікація громадських об’єднань за різними критеріями: за порядком утворення і формами діяльності; за внутрішньою структурою та ін. Право на об’єднання громадян та його законодавче закріплення. Принципи утворення і діяльності громадських об’єднань. Обмеження щодо утворення й діяльності громадських об’єднань. Поняття громадської організації та його співвідношення з поняттям «громадське об’єднання».

ТЕМА №7.

ДЕМОКРАТИЧНА, СОЦІАЛЬНА, ПРАВОВА ДЕРЖАВА

Демократія як форма реалізації народовладдя Ознаки та принципи демократії. Основні форми демократії. Пряма і представницька демократія. Поняття й класифікація інститутів демократії за різними критеріями: за ступенем складності; за юридичною силою тощо. Функції демократії: поняття, види та зв’язок з функціями держави. Співвідношення демократії та самоврядування в умовах державно організованого суспільства. Форми та інститути демократії в Україні. Поняття та загальна характеристика виборів і референдуму як форм безпосередньої демократії. Проблемні аспекти питання всеукраїнського та місцевого референдумів в Україні й можливі перспективи його вирішення. Поняття та ознаки демократичної держави.

Історичний розвиток ідей про соціальну державу. Моделі соціальної держави. Характеристика основних ознак соціальної держави. Поняття й принципи соціальної держави. Процес формування соціальної держави. Концепція формування соціальної, правової держави в Україні. Аналіз нормативно-правових передумов закріплення цієї концепції в національній правовій системі. Чинники, які стримують перехід України до соціальної та правової. Зарубіжний досвід з цього питання й можливі шляхи вирішення такої проблеми.

Аналіз історії виникнення і розвитку ідеї правової держави. Ідеї й положення вироблені мислителями античності, прогресивними мислителями буржуазних революцій, мислителями царської Росії та їх вплив на формування державно-правових уявлень. Причини занепаду ідеї правової держави в нашій країні у післявоєнний період й основні тенденції розвитку правової держави в руслі реформістських процесів на сучасному етапі. Плюралізм думок вчених щодо визначення поняття правової держави. Специфічні ознаки правової держави: пов’язаність державної влади правом; побудова відносин особи і держави на основі взаємної відповідальності тощо. Формальні ознаки правової держави. Характеристика правопорядку як однієї з найважливіших ознак і умов існування правової держави. Поняття та істотні ознаки правопорядку. Співвідношення поняття правопорядку й громадського порядку. Прояви та стан правопорядку в Україні. Поняття й зміст верховенства права та його роль і місце у правовій державі. Поняття законності, її ознаки та умови. Громадянське суспільство та його значення у формуванні та функціонуванні правової держави.

Визначення конкретних шляхів й напрямів для становлення України як дійсно демократичної, соціальної і правової держави. Чинники, які заважають такому становленню.

 

ТЕМА №8.

Поняття та сутність права

 

Основні сучасні концепції праворозуміння їх відмінні та спільні риси. Школа природного права. Юридичний позитивізм. Соціологічний напрям у правознавстві. Психологічна школа права. Марксистське вчення про право.

Поняття права і його об’єктивний та суб’єктивний зміст. Поняття об’єктивного юридичного права. Сутність права як його внутрішній зміст. Цілісно-нормативний і регулятивний аспекти, що виражають сутність права. Ознаки права: соціальні та юридичні. Обов’язковість та примусовість права. Головні форми існування права. Законодавство: поняття, ознаки та система. Звичаєве право як перша історична форма права. Поняття прецеденту та прецедентного права. Договірне право та сутність поняття «договір». Функції права як основні напрями його впливу на суспільні відносини. Поняття й ознаки функцій права. Загальносоціальні функції права: гуманістична; інформаційна та ін. Спеціально-соціальні: регулятивна; охоронна тощо. Основні принципи права та їх ознаки. Відмінності принципів права від норм права. Класифікація принципів права за різними критеріями: за змістом; за сферою дії та ін. Джерела права та їх види. Поділ права за різними критеріями: за субординацією у правовому регулюванні; за предметом і методом правового регулювання тощо. Приватне та публічне право.

Поняття цінності права. Власна цінність права. Інструментальна цінність права. Історико-культурна цінність права. Прояв цінності права у загальнолюдському, загальносоціальному та особистісному вимірах.

Система права: поняття, ознаки й складові. Співвідношення понять «система права», «правова система» і «система законодавства». Предмет і метод правового регулювання. Поняття «норма права» та його загальна характеристика. Види норм права та особливості їх реалізації. Співвідношення понять «норма права» і «правова норма». Поняття правових інститутів та їх ознаки. Галузі права та їх види: фундаментальні; спеціальні тощо. Підгалузі права та їх факультативний характер.

Право і мораль як засоби соціального регулювання, їх спільні й відмінні риси. Взаємодія релігії та права. Спільне і відмінне між релігійними та правовими нормами. Вплив релігійних норм на розвиток правової системи держави. Співвідношення права й закону. Право і політика, їх взаємозв’язок. Корпоративні норми, їх особливості та взаємодія з правом. Механізм дії та ознаки норм громадських організацій та їх схожість з правовими. Право і технічні норми.

Характер співвідношення правової, економічної та політичної підсистем суспільства, їх взаємодія між собою та вплив одна на одну. Взаємозв’язок права і держави, його місце та роль у побудові сучасної правової, демократичної й соціальної держави.

 

 

ТЕМА №9.

Форми права

 

Формальна визначеність права як його фундаментальна ознака. Обставини детермінованості формальної визначеності права. Співвідношення понять «форма права» і «джерело права». Форма права як внутрішня організація та зовнішній прояв норми права. Офіційне визнання джерела права як необхідна умова набуття якостей державної обов’язковості і загальності. Співвідношення понять типу права і форми права. Визначення форми права у декількох аспектах: соціальному; генетичному та ін. Види джерел права: нормативно-правовий акт; правовий прецедент тощо. Первинні та вторинні джерела права. Основні джерела права в Україні. Міжнародні джерела права та їх види.

Аналіз правового звичаю як акта, що містить правила поведінки, які склалися внаслідок їх багаторазового повторення. Ознаки правового звичаю й основні форми санкціонування норм-звичаїв державними органами. Дія правових звичаїв та характер їх співвідношення із законом. Відмінності у процесі закріплення правового звичаю та нормативно-правового акта. Еволюція правового звичаю як джерела права. Класифікація та форми вираження правового звичаю. Правові звичаї в Україні.

Нормативно-правовий договір як форма права. Ознаки й види нормативно-правового договору. Сутність й характерні риси внутрішньодержавного нормативно-правового договору. Особливості міжнародного нормативно-правового договору. Поняття ратифікації нормативно-правового договору та її особливості. Денонсація нормативно-правового договору: поняття, механізм здійснення й законодавче регулювання.

Поняття й ознаки правового прецеденту як одного з найпоширеніших у світі джерел права. Приклади країн, де правовий прецедент використовується як джерело права. Сутнісні відмінності між правовим прецедентом та нормативно-правовим актом. Основні види правового прецеденту. Сутність судового прецеденту. Поняття й зміст адміністративного прецеденту.

Специфіка існування релігійних текстів як джерела права, особливості їх застосування й приклади сучасних країн, де вони застосовуються. Загальні принципи права та правова доктрина як джерела права.

Поняття нормативно-правового акту. Сутнісні ознаки нормативно-правового акту, що відрізняють його від інших джерел права. Класифікація нормативно-правових актів за різноманітними критеріями: за юридичною силою; за суб’єктами правотворчості тощо. Визначення підзаконного нормативного акту та його основні ознаки. Залежність підзаконного нормативно-правового акту від закону. Ієрархія нормативно-правових актів. Поняття юридичної сили як специфічної властивості нормативно-правових актів.

 

ТЕМА №10.

НормА права

 

Поняття «норма права» та його загальні й специфічні ознаки. Обумовленість провідної ролі норми права в механізмі соціального регулювання. Співвідношення понять «норма права», «правова норма» та «юридична норма». Витоки формування норми права як базового елемента системи права романо-германської правової сім’ї. Історичний процес створення норм права. Співвідношення норми права з нормами моралі, корпоративними, релігійними і політичними нормами. Відмінності норм права від норм-звичаїв первісного суспільства. Класифікація норм права за різними критеріями: за галуззю права; за суб’єктом встановлення тощо. Поняття соціальної та державно-правової норм права. Розподіл норм права на дві основні групи: класичні та спеціалізовані. Поняття регулятивних й охоронних норм права. Спеціалізовані норми права: природа, особливості та значення в правовому регулюванні. Відправні норми права, їх особливості та види: норми-засади; норми-завдання та ін. Системозберігаючі та системоспрощуючі норми права, їх різновиди. Нетипові нормативно-правові приписи як первинний елемент системи законодавства. Співвідношення понять «норма права» і «припис статті нормативно-правового акта».

Структура норми права. Гіпотеза, диспозиція та санкція як складові класичної структури норми права. Поняття гіпотези та її види: позитивна, негативна тощо. Зміст диспозиції та її класифікація за різними критеріями: залежно від кількості варіантів поведінки, які пропонує норма; залежно від способу викладення правила поведінки та ін. Поняття санкції як логічного завершення норми права і її роль у реалізації цієї норми. Класифікація санкцій за різноманітними критеріями: за сферою використання; залежно від характеру негативних наслідків, передбачених диспозицією тощо. Взаємозв’язок між структурою норми права та галуззю права, до якої вона належить.

Поняття й ознаки конкуренції правових норм. Різновиди конкуренції правових норм. Юридична колізія: поняття, види та причини виникнення. Поняття колізійної норми. Співвідношення понять «конкуренція правових норм» і «юридична колізія».

Поняття й функції правотворчості, її ознаки і принципи. Суб’єкти правотворчої діяльності. Способи викладу елементів норм права у статтях нормативно-правових актів. Їх класифікація залежно від повноти викладу та рівня узагальнення.

Поняття правозастосування та його ознаки. Необхідність застосування норм права. Акт застосування норм права. Гарантії застосування норм права. Реалізація норм права: поняття, ознаки та правовий механізм. Значення реалізації норм права. Безпосередні форми реалізації норм права. Співвідношення норм міжнародного і національного права.

 

 

ТЕМА №11.