Правомірна поведінка. правопорушення



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Правомірна поведінка. правопорушення



 

Поняття, ознаки й види юридично значущої поведінки. Неправомірна поведінка як вид юридично значущої поведінки. Правомірна поведінка: сутність і характерні риси. Поняття правомірної поведінки та її сутнісні ознаки. Співвідношення понять правомірної поведінки та правової поведінки. Нестабільність правомірної поведінки і її причини. Класифікація правомірної поведінки за різними критеріями: залежно від об’єктивної сторони; залежно від форм реалізації права тощо. Активна й пасивна правомірна поведінка. Звичайна правомірна поведінка. Особливість маргінальної правомірної поведінки. Поняття конформізму та конформістської поведінки. Інформаційний та поведінковий аспекти правомірної поведінки. Склад правомірної поведінки та його основні елементи: суб’єкт; суб’єктивна сторона та ін. Поняття й види суб’єктів правомірної поведінки: індивідуальні; колективні. Суб’єктивна сторона правомірної поведінки та її характеристика. Об’єкт правомірної поведінки: поняття й складові. Об’єктивна сторона правомірної поведінки як зовнішня форма вираження правомірних вчинків.

Поняття правопорушення, його соціально-політичні ознаки: суспільна небезпека; протиправність тощо. Зовнішня характеристика правопорушення. Державний механізм притягнення до юридичної відповідальності за правопорушення. Елементи, що утворюють склад правопорушення: об’єкт; об’єктивна сторона тощо. Об’єкт правопорушення, його поняття й різновиди: загальний; родовий та ін. Об’єктивна сторона та її складові: діяння; шкідливі наслідки діяння тощо. Факультативні елементи об’єктивної сторони: спосіб; місце та ін. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти правопорушення. Визначення осудності та неосудності. Поняття деліктоздатності особи як основної вимоги, щодо суб’єкта правопорушення. Особливості деліктоздатності юридичних осіб. Протиправні діяння осіб, які не досягли установленого законом віку настання юридичної відповідальності. Вина, мотив і мета як складові суб’єктивної сторони правопорушення. Умисел як одна із форм вини, його поняття й види: прямий; непрямий. Необережність та її види: самовпевненість; недбалість тощо. Співвідношення понять «мотив» і «мета». Класифікація правопорушень за різними критеріями: за ступенем суспільної шкідливості; за об’єктами посягань та ін. Ступінь суспільної небезпеки: поняття й значення для кваліфікації правопорушень. Поняття злочину, його ознаки й види. Проступок: поняття, ознаки та особливості різновидів. Поняття соціальної шкідливості як головної ознаки проступку. Конституційний делікт. Співвідношення понять «проступок» і «делікт». Адміністративний проступок. Цивільно-правове правопорушення у сфері майнових і особистих немайнових відносин. Дисциплінарний проступок та відповідальність за нього. Причини правопорушень та їх класифікація за різними критеріями: за рівнем прояву; за своїм змістом тощо. Соціальні та біосоціальні теорії причин злочинності. Поняття й ознаки зловживання правом. Об’єктивно неправомірне діяння як вид неправомірної поведінки. Відмінність об’єктивно неправомірного діяння від правопорушення.


ТЕМА №20.

Юридична ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

 

Визначення юридичної відповідальності з точки зору різних концепцій юридичної відповідальності. Співвідношення юридичної та соціальної відповідальності. Юридична відповідальність як необхідна умова впливу на правопорушника. Негативний аспект юридичної відповідальності. Позитивний аспект юридичної відповідальності. Поняття юридичної відповідальності, її ознаки. Класифікація юридичної відповідальності за різними критеріями: за змістом санкції; за формою здійснення тощо. Конституційна відповідальність та її політико-правовий характер. Суб’єкти конституційної відповідальності. Кримінальна відповідальність та її особливості. Адміністративна відповідальність й підстави її настання. Цивільна відповідальність. Особливість дисциплінарної відповідальності. Поняття матеріальної відповідальності та майнової шкоди. Принципи юридичної відповідальності, їх поняття та види. Пряма й опосередкована форма закріплення принципів юридичної відповідальності. Мета юридичної відповідальності. Принципи юридичної відповідальності. Основні функції юридичної відповідальності: репресивно-каральна, правопоновлююча та ін. Цілі юридичної відповідальності: загальносоціальні та індивідуальні. Співвідношення юридичної відповідальності та державного примусу. Суб’єкти юридичної відповідальності й вимоги щодо їх правосуб’єктності. Відмінність поняття суб’єктів права від суб’єктів юридичної відповідальності.

Невідворотність настання юридичної відповідальності. Форми реалізації юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності: покарання, стягнення тощо. Стадії юридичної відповідальності. Підстави виникнення юридичної відповідальності та звільнення від неї. Підстави притягнення до юридичної відповідальності. Підстави настання юридичної відповідальності. Склад правопорушення як фактична підстава притягнення до юридичної відповідальності. Умови, що виключають юридичну відповідальність: неосудність особи; наявність умов, що виключають суспільну небезпеку діяння тощо. Поняття казусу та його особливості. Необхідна оборона та крайня необхідність. Поняття правозастосовного акта та його значення у механізмі юридичної відповідальності. Амністія та помилування, поняття, значення й головна відмінність між ними. Співвідношення соціального і біологічного в злочинній поведінці. Роль органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю.

 


ТЕМА №21.

ЗАКОННІСТЬ ТА ПРАВОПОРЯДОК

 

Еволюція уявлень про законність у процесі розвитку суспільства. Сучасне визначення законності як комплексного соціально-правового явища. Формальна та сутнісна ознаки законності. Основні сучасні ідеї законності. Законність як метод державного керівництва суспільством. Режим законності як необхідний елемент демократії. Умови забезпечення режиму законності. Законність як принцип діяльності держави. Головні вимоги законності у сфері правотворчості і реалізації права. Основні принципи законності: єдності та загальності законності; верховенства закону тощо. Гарантії законності: загальносоціальні; спеціально-соціальні. Види загальносоціальних гарантій: економічні; політичні та ін. Різновиди спеціально-соціальних гарантій: юридичні; організаційні. Поняття й значення юридичних гарантій законності, їх класифікація за різними критеріями: за найближчими цілями; за суб’єктами застосування тощо. Співвідношення понять законності, легальності та легітимності. Поняття та система способів забезпечення законності у державному управлінні.

Історичні аспекти виникнення й прояву правопорядку. Поняття правопорядку, його співвідношення з громадським порядком й законністю. Основні ознаки правопорядку. Зміст правопорядку та його види: матеріальний; юридичний. Структура правопорядку та його складові елементи: суб’єкти права; правовідносини та ін. Сутність і місце правопорядку в сфері громадського порядку. Норми права як підстави правопорядку. Головне призначення правопорядку. Функції правопорядку як напрями його впливу на процес формування стабільного упорядкування суспільних відносин правом. Види функцій правопорядку: збереження і вдосконалення правопорядку; зміцнення внутрішніх зв’язків і відносин всередині правопорядку тощо. Специфічні принципи правопорядку: конституційності; законності та ін. Правопорядок як результат реалізації й дії права. Співвідношення таких правових категорії, як право, законність та правопорядок. Роль держави у забезпеченні й підтримці правопорядку. Зв’язок правопорядку з невідворотністю настання юридичної відповідальності. Поняття міжнародного правопорядку та його співвідношення із світовим правопорядком. Ознаки та особливості міжнародного правопорядку.

Загальнотеоретичні засади становлення та розвитку правопорядку в Україні. Сучасний стан правопорядку в Україні та його правова регламентація. Роль органів державної влади й місцевого самоврядування у забезпеченні правопорядку в державі.

 

 


ТЕМА №22.

Правосвідомість та правова культура.
правове виховання

 

Поняття й ознаки правосвідомості. Структура правосвідомості: знання права; спонукання до виконання правових приписів тощо. Співвідношення понять «правосвідомість» і «праворозуміння». Носії правосвідомості та їх види. Об’єкт правосвідомості. Пізнавальна, оціночна і регулятивна функції правосвідомості. Критерії чіткого розмежування цих функцій. Види правосвідомості: індивідуальна; групова тощо. Правова психологія та її особливості. Правова ідеологія: поняття, характерні риси. Побутова правосвідомість як найпоширеніший рівень правосвідомості. Професійна правосвідомість та її носії. Роль професійної правосвідомості у процесі правозастосування. Наукова правосвідомість. Зв’язок і взаємодія правосвідомості і права. Чинники впливу правосвідомості на право в процесі правотворчості і механізм впливу права на формування й розвиток правосвідомості людей. Роль правосвідомості у правовому регулюванні суспільних відносин. Поняття правової дійсності та її зв’язок з правосвідомістю.

Поняття деформації правосвідомості. Правовий інфантилізм як один із видів деформації правосвідомості: поняття й причини виникнення. Правовий ідеалізм. Правовий дилетантизм й особливості його небезпечності. Правова демагогія. Зміст правового нігілізму, його витоки. Історичні передумови правового нігілізму в Україні. Сутність правового нігілізму. Негативні наслідки поширення правового нігілізму. Роль марксистсько-ленінської правової доктрини у формуванні правового нігілізму. Природа правового нігілізму. Поняття «переродження» правосвідомості як одного з найнебезпечніших різновидів деформації.

Зміст правової культури та її ціннісний характер. Аналіз правової системи суспільства в площині культурного розвитку законодавства. Поняття правової культури як правової оцінки поведінки особи в поєднанні з її мотивами. Особливість значення понять «вміння» і «навички» щодо питання ефективності реалізації норм права. Відношення категорії «мінімум правових знань» до проблеми правової культури особи. Рівень правової культури суспільства і його показники. Поняття правової субкультури, її ознаки й види. Типології правової культури: залежно від типу держави і права; залежно від характеру правових систем тощо. Структура правової культури особи та її складові: пізнавальна; ціннісна та ін. Правова культура суспільства.

Поняття виховання і його різновиди. Поняття правового виховання, його функції та форми впровадження. Значення освітньої діяльності, пропаганди правових знань, правової агітації та інших форм. Методи й принципи правового виховання. Мета здійснення правового виховання. Правова регламентація основ здійснення правового виховання. Механізм правового виховання та його складові. Взаємозалежність правового виховання і правової культури. Організація та ефективність правовиховного процесу. Поняття правової вихованості.


ТЕМА №23.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.11.178 (0.005 с.)