МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКЗАМЕНУ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКЗАМЕНУ



Навчальна дисципліна «Теорія держави і права» є фундаментальною юридичною дисципліною, що посідає важливе місце в системі підготовки майбутніх фахівців-юристів.

Метоюцієї дисципліни є надання студентам систематизованого матеріалу в сфері державно-правових явищ. Вивчення цієї навчальної дисципліни передбачає процес усвідомлення студентами комплексу загальних базових знань про державно-правові явища, державно-правову організацію суспільства; отримання уявлень про основні категорії, що відображають особливі властивості держави і права; з’ясування закономірностей становлення та розвитку загальнотеоретичної юридичної науки та значення загальнотеоретичних знань для наступної практичної діяльності тощо.

Метою екзамену з навчальної дисципліни «Теорія держави і права» є комплексна перевірка знань студентів, передбачених навчальним планом.

Програма екзамену з дисципліни «Теорія держави і права» створена для допомоги студентам при підготовці до екзамену та має наступну структуру: кожна тема, питання якої винесено на державний екзамен, має стислу характеристику, список рекомендованих джерел та нормативні акти, які є базовими для курсу. У разі, коли знання студента є фрагментарними, стисле викладення матеріалу у програмі допоможе студенту вірно побудувати відповіді на питання екзамену.

Екзамен проводиться за білетами, складеними у повній відповідності до навчальних програм за методикою, визначеною Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ.

До змісту екзаменаційних білетів дисципліни входять 2 теоретичних та 1 практичне завдання з різних розділів курсу.

Відповіді на питання екзамену повинні бути логічними, послідовними та обґрунтованими положеннями чинного законодавства.


ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПитанЬ
до екзамену «теорія держави і права»

 

1. Поняття та система юридичної науки.

2. Загальна характеристика науки теорії держави і права: поняття, об’єкт, предмет та ознаки.

3. Завдання і функції теорії держави і права.

4. Методологія теорії держави і права: поняття, групи методів та їх характеристика.

5. Загальні (філософські) підходи до дослідження держави і права: види та їх характеристика.

6. Загальнонаукові методи пізнання держави і права: види та їх характеристика.

7. Спеціальні та власні методи пізнання держави і права: види та їх характеристика.

8. Місце та значення теорії держави і права в системі юридичних та суспільних наук.

9. Особливості та структура теорії держави і права як навчальної дисципліни.

10. Загальні закономірності походження держави. Особливості виникнення держав в різних народів світу.

11. Поняття, ознаки, сутність та соціальне призначення держави.

12. Теорії походження держави: основні положення та їх представники.

13. Державна влада: поняття, ознаки. Співвідношення державної влади з політичною владою, публічною владою та державою.

14. Легалізація державної влади: поняття, ознаки, порядок здійснення.

15. Легітимація державної влади: поняття, типи, способи реалізації на сучасному етапі.

16. Державний суверенітет: поняття, ознаки та нормативно-правова регламентація. Співвідношення суверенітету держави, суверенітету народу і суверенітету нації.

17. Типологія держав: формаційний і цивілізаційний підходи.

18. Форма держави: поняття та характеристика елементів.

19. Монархія як форма державного правління: поняття, ознаки та види.

20. Республіка як форма державного правління: поняття, ознаки та види.

21. Парламентська республіка: поняття та загальна характеристика.

22. Президентська республіка як форма державного правління: поняття та загальна характеристика.

23. Загальна характеристика змішаної (парламентсько-президентської, президентсько-парламентської) республіки: поняття, ознаки.

24. Унітарна держава: поняття, ознаки та види.

25. Федерація як форма державного устрою: поняття, ознаки та види.


26. Конфедерація як форма державного устрою: поняття, ознаки.

27. Міжнародні об’єднання держав: поняття, види та загальна характеристика. Особливості інтеграції міжнародних об’єднань.

28. Демократичний державно-правовий режим: поняття, види та характерні риси.

29. Недемократичний режим: поняття, різновиди та характеристика.

30. Функції сучасної держави: поняття, ознаки, класифікація.

31. Об’єктні функції сучасної держави: поняття, види та їх характеристика.

32. Технологічні функції держави: поняття, види та їх характеристика.

33. Форми та методи реалізації функцій держави: поняття, види, основні риси.

34. Механізм держави: поняття, ознаки, структура.

35. Принципи механізму держави: поняття, види, нормативно-правова регламентація.

36. Державний апарат: поняття та структура. Співвідношення державного апарату та механізму держави.

37. Органи держави як основний елемент механізму держави: поняття, ознаки, класифікація.

38. Розподіл влади як принцип діяльності державного апарату. Система стримувань і противаг органів законодавчої, виконавчої і судової влад, передбачених Конституцією України.

39. Місце і роль правоохоронних органів у структурі державного апарату.

40. Поняття та ознаки демократичної держави. Україна як демократична держава.

41. Основні форми та інститути демократії в Україні.

42. Референдум в Україні: поняття, види, юридична природа.

43. Поняття та ознаки соціальної держави. Україна як соціальна держава.

44. Поняття та ознаки правової держави. Україна як правова держава.

45. Демократична, соціальна, правова держава як принцип державного ладу. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні.

46. Формування концепції громадянського суспільства. Поняття і ознаки громадянського суспільства.

47. Інститути громадянського суспільства. Становлення громадянського суспільства в Україні.

48. Співвідношення громадянського суспільства і держави. Концепція відкритого суспільства та відкритої держави.

49. Поняття, функції та структура політичної системи суспільства.

50. Держава у політичній системі суспільства. Ознаки, які відрізняють державу від інших суб’єктів політичної системи суспільства.

51. Політичні партії в політичній системі суспільства: поняття, правове регулювання статусу та діяльності.

52. Взаємодія держави з політичними партіями та іншими об’єднаннями громадян (комерційними, некомерційними).

53. Держава і громадські об’єднання: питання взаємодії.


54. Сучасні наукові концепції праворозуміння.

55. Поняття, ознаки та сутність права.

56. Функції права: поняття, ознаки та класифікація.

57. Принципи права: поняття, ознаки та класифікація

58. Співвідношення національного і міжнародного права. Способи реалізації норм міжнародного права у національному праві.

59. Поняття та види джерел (форм) права. Співвідношення форми і джерела права.

60. Правовий звичай як форма права: поняття та характерні ознаки.

61. Правовий прецедент як джерело права: поняття, ознаки, види. Судова практика як джерело права.

62. Нормативно-правовий договір: поняття, характерні риси, види.

63. Релігійно-правовий текст: поняття, ознаки та особливості.

64. Загальні принципи права та правова доктрина як джерела права.

65. Соціальні норми: поняття, види та характерні ознаки.

66. Поняття та ознаки норм права.

67. Співвідношення норми права з нормами моралі, корпоративними, релігійними, політичними нормами.

68. Критерії класифікації та види норм права.

69. Загальна характеристика норм матеріального і процесуального права.

70. Регулятивні і охоронні норми права: поняття та характерні риси. Види регулятивних норм за характером диспозиції.

71. Структура норми права: поняття, елементи та їх характеристика.

72. Класифікація гіпотез, диспозицій, санкцій: критерії та види.

73. Спеціалізовані норми права: природа, особливості та значення в правовому регулюванні.

74. Способи (прийоми) викладення елементів норм права в приписах статей нормативно-правових актів. Співвідношення норми права і припису статті нормативно-правового акта.

75. Поняття та ознаки правового регулювання суспільних відносин.

76. Способи правового регулювання суспільних відносин: поняття, види та їх характеристика.

77. Типи правового регулювання суспільних відносин: поняття, види та їх характеристика.

78. Предмет та метод правового регулювання суспільних відносин: загальна характеристика.

79. Механізм правового регулювання суспільних відносин: поняття, елементи, стадії.

80. Ефективність правового регулювання: поняття, критерії та чинники.

81. Система права: поняття, ознаки та структура. Співвідношення понять «система права» та «правова система».

82. Предмет і метод правового регулювання як підстава формування системи права. Публічне і приватне право.

83. Загальна характеристика галузей, підгалузей та інститутів права.


84. Поняття та ознаки системи законодавства, її співвідношення з системою права.

85. Структура системи законодавства. Чинники формування та розвитку системи законодавства.

86. Поняття і форми систематизації законодавства.

87. Поняття, ознаки та види нормативно-правового акта. Співвідношення нормативно-правового акта, акта тлумачення і акта застосування норм права.

88. Закон як вид нормативно-правового акта: поняття, ознаки, види. Наукові підходи до співвідношення закону та законодавчого акта.

89. Підзаконні нормативно-правові акти: поняття, класифікація. Співвідношення закону та підзаконних нормативно-правових актів.

90. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб: загальна характеристика.

91. Поняття та ознаки правотворчості. Співвідношення понять «правоутворення», «правотворчість» та «законотворчість».

92. Загальна характеристика видів правотворчості.

93. Систематизація нормативно-правових актів: поняття, сутність та призначення.

94. Облік, інкорпорація та консолідація як форми систематизації нормативно-правових актів.

95. Кодифікація та створення зводу законів як особливі змістовні форми систематизації нормативно-правових актів.

96. Поняття та ознаки правовідносин, їх загальна характеристика.

97. Класифікація правовідносин: критерії та види.

98. Структура правовідносин: поняття, елементи та їх характеристика. Зміст правовідносин (фактичний та юридичний).

99. Суб’єкти правовідносин, їх види та загальна характеристика.

100. Поняття та загальна характеристика елементів правосуб’єктності.

101. Поняття та види об’єктів правовідносин.

102. Юридичні факти: поняття і класифікація.

103. Реалізація правових норм: поняття, сутність та ознаки.

104. Основні форми реалізації норм права: види та характеристика їх змісту.

105. Поняття, ознаки та стадії застосування норм права

106. Основні вимоги до правильного застосування норм права та їх характеристика.

107. Акт застосування норм права: поняття, ознаки, види.

108. Прогалини в законодавстві та способи їх подолання.

109. Законодавча техніка: поняття, особливості, система.

110. Правові аксіоми, правові презумпції, правові преюдиції, юридичні фікції: поняття та їхня роль у розвитку правовідносин.

111. Юридичні колізії: поняття, причини виникнення і способи подолання.

112. Поняття, елементи та основні риси тлумачення норм права.

113. Способи тлумачення норм права: поняття, види та їх характеристика.


114. Сутність буквального, розширювального та обмежувального тлумачення норм права.

115. Офіційне та неофіційне тлумачення, їх різновиди та загальна характеристика.

116. Поняття, ознаки, функції та види юридичної практичної діяльності.

117. Структура юридичної діяльності. Правові форми діяльності органів держави.

118. Юридичний процес: поняття, ознаки та принципи. Співвідношення юридичного процесу з юридичною процедурою.

119. Види юридичного процесу в Україні та їх характеристика.

120. Поняття, ознаки і види правової поведінки.

121. Правомірна поведінка: поняття, ознаки, види, стимули. Співвідношення правомірної та правової поведінки.

122. Правопорушення: поняття, ознаки, види та їх характеристика.

123. Склад правопорушення: поняття, основні елементи та їх характеристика.

124. Види та причини правопорушень, їх соціальна природа.

125. Юридична відповідальність: поняття, сутність та ознаки. Співвідношення юридичної та соціальної відповідальності.

126. Види юридичної відповідальності та їх загальна характеристика.

127. Принципи, цілі та функції юридичної відповідальності.

128. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідальності. Умови, що виключають юридичну відповідальність.

129. Законність: поняття, ознаки, зміст та структура.

130. Принципи та гарантії законності.

131. Поняття, ознаки та функції правопорядку.

132. Принципи та структура правопорядку.

133. Поняття, ознаки та структура правосвідомості.

134. Поняття та види деформації правосвідомості.

135. Правовий нігілізм: поняття, витоки та перспективи подолання.

136. Правова культура: поняття, види, функції та шляхи формування. Типи правових культур.

137. Правове виховання: поняття, мета, завдання та принципи.

138. Поняття, ознаки та структура правової системи суспільства. Загальна характеристика основних правових систем сучасності.

139. Англосаксонська правова сім’я: поняття, характерні риси та особливості.

140. Романо-германська правова сім’я: поняття, характерні риси та особливості.

141. Змішаний тип правових систем – скандинавська і латиноамериканська групи: поняття та характеристика.

142. Релігійний тип (сім’я) правових систем: поняття, характерні риси та особливості.

143. Традиційний тип правових систем: поняття, характерні риси та особливості.

144. Становлення та розвиток правової системи України.


145. Права та обов’язки людини і громадянина: поняття, види та ознаки.

146. Гарантії прав і свобод людини і громадянина: поняття, види та їх загальна характеристика.

147. Правовий статус громадянина: поняття, структура, види.

148. Захист прав людини: поняття, форми, проблеми реалізації.

149. Громадський контроль: поняття, форми, значення для розбудови громадянського суспільства.

150. Міжнародне співробітництво держав у забезпеченні основних прав і свобод людини.


ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
до екзамену «теорія держави і права»

Практичне завдання №1

Розставте за юридичною силою нижче вказані нормативно-правові акти:

а) Наказ Генерального прокурора України;

б) Наказ Міністерства внутрішніх справ України;

в) Постанова Національного банку України;

г) Конституція України;

ґ) Розпорядження Голови обласної державної адміністрації;

д) Постанова Кабінету Міністрів України;

е) Закон України;

є) Рішення районної ради;

ж) Указ Президента України;

з) Постанова Верховної Ради України;

и) Міжнародно-правовий договір, ратифікований Верховною Радою України;

і) Постанова Центральної виборчої комісії.

 

 

Практичне завдання №2

 

До Міністерства юстиції України звернулася із заявою про реєстрацію і видачу реєстраційного свідоцтва, створена на установчому з’їзді політична партія «Нова генерація». У програмі цієї партії, зокрема, містилися положення про те, що Україна для українців, що членам партії забороняється відвідувати молитовні будинки, що партія може мати у своєму підпорядкуванні дружинників, котрі можуть мати на озброєнні холодну і пневматичну зброю, що партія прагне повернути прогресивну систему оподаткування (чим більша зарплата, тим більший відсоток податку повинен сплачуватися), що партія хоче заборонити навчання за контрактом у державних вузах. На підтримку створення політичної партії було зібрано 12 тис. підписів. З них у восьми областях України по одній тисячі (підписи були зібрані у кожній адміністративно-територіальній одиниці області), а у п’ятьох областях України по вісімсот підписів (підписи були зібрані тільки в обласних центрах). Міністерство юстиції у реєстрації політичної партії відмовило.

Чи правомірною є відмова? Свою відповідь обґрунтуйте.


Практичне завдання №3

 

Встановіть у випадку виникнення колізій між нижче наведеними правовими актами, якому з них повинна надаватися переважна сила при їх практичному застосуванні та чому? Свої міркування аргументуйте:

а) Постанова Кабінету Міністрів України та Наказ Miністерства оборони України;

б) Закон України та Кодекс адміністративного судочинства України;

в) Розпорядження Голови обласної державної адміністрації та Рішення обласної ради;

г) Постанова Верховної Ради України та Указ Президента України;

ґ) Закон України та Закон України;

д) Міжнародний договір, який ратифікований Законом України та Закон України;

е) Розпорядження Президента України та Указ Президента України;

є) Конституція України та Міжнародний договір, який ратифікований Законом України;

к) Рішення Конституційного Суду України та Рішення Європейського суду з прав людини;

и) Декрет Кабінету Міністрів України та Постанова Кабінету Міністрів України.

Практичне завдання №4

 

Верховною Радою України за результатами розгляду попередньо схваленого проекту Закону України «Про внесення змін до ст.ст. 85, 106 та 116 Конституції України», було прийнято його у цілому та одразу ж направлено Президентові України. Глава держави розглянувши поданий йому для підпису та оприлюднення закон про внесення змін до Конституції України, застосував щодо нього вето та повернув закон до Верховної Ради України для його повторного розгляду. Свою позицію Президент України аргументував тим, що внесенні зміни до Конституції України розбалансують владні відносини між парламентом, президентом та урядом.

Чи у межах своїх повноважень діяв Президент України у конкретному випадку?

Практичне завдання №5

Представник релігійної організації 20-річний громадянин Г. отримав повістку про призов до армії. Виконання військового обов’язку суперечить його релігійному переконанню. Громадянин звернувся до адвоката за юридичною допомогою.

Що таке альтернативна служба? Чи існує вона в Україні? Надайте правовий аналіз конкретній ситуації.

Практичне завдання №6

 

Встановіть із нижче наведених нормативно-правових актів, які з них та у якому порядку: 1) втрачають чинність; 2) скасовуються; 3) зупиняються у дії; 4) визнаються неконституційними; 5) визнаються незаконними?

а) Постанова Верховної Ради України;

б) Указ Президента України;

в) Декрет Кабінету Міністрів України;

г) Рішення місцевої ради;

ґ) Постанова Кабінету Міністрів України;

д) Закон України;

е) Розпорядження Голови місцевої державної адміністрації;

є) Конституція України;

ж) Постанова Центральної виборчої комісії;

з) Постанова Національного банку України.

 

 

Практичне завдання №7

 

Відповідно до ст. 160 Конституції України, вона набула чинності з дня її прийняття – 26 червня 1996 року. Утім офіційно Конституція України вперше була оприлюднена лише 13 липня 1996 року, коли її текст було опубліковано у газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр».

Тобто Конституція України була введена у дію до її офіційного опублікування.

Як Ви вважаєте, чи не суперечить процедура прийняття та введення у дію Конституції України ч. 5 ст. 94 Конституції України, згідно якої закон набирає чинності не раніше дня його опублікування?

Практичне завдання №8

 

Комітетом Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування було ініційовано розробку низки проектів Законів України, котрі б деталізували ст. 69 Конституції України. Зокрема, згідно даної норми народне волевиявлення в Україні здійснюється окрім проведення виборів та референдумів також через інші форми безпосередньої демократії.

Які Ви можете назвати інші форми безпосередньої демократії? Наскільки широко вони практикуються в Україні? Чи дійсно є потреба у їх нормативній деталізації у національному законодавстві?


Практичне завдання №9

 

Новопризначений Прем’єр-міністр України за попереднім узгодженням з усіма міністрами, запросив представників Української православної церкви Східномосковського патріархату провести службу у залі засідань Уряду перед першим засіданням новосформованого Кабінету Міністрів України. Інша православна конфесія дізнавшись про це, звернулися з позовною заявою до адміністративного суду, у якій клопотала заборонити проведення служби у будинку Уряду України представниками УПЦ Східномосковського патріархату.

Як Ви вважаєте, чи були підстави для звернення до суду, виходячи з вище викладених фактів та обставин?

 

 

Практичне завдання №10

 

До правозахисної організації «Демократична спілка» звернулися представники Патріотичного союзу України за юридичною консультацією – чи можливо згідно чинного законодавства України обмежити народний суверенітет? Якщо так, то в який спосіб? Правозахисники відповіли, що народний суверенітет є абсолютною категорією та не може підлягати жодному обмеженню, оскільки Конституція України чітко визначає, що носієм і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Будь-яке обмеження народного суверенітету веде до узурпації влади.

Що таке узурпація влади? Наскільки кореспондується відповідь правозахисників з чинним законодавством України?

 

Практичне завдання №11

 

Поділ права на приватне і публічне дістав теоретичної підтримки в працях мислителів Західної Європи (Г. Гроцій, Т. Гоббс, Ш. Монтеск’є, І. Кант, Г. Гегель та ін.). Ідея поділу права була ґрунтовно розроблена на теренах дореволюційної Російської імперії відомими правознавцями Л. Петражицьким, М. Коркуновим, Г. Шершеневичем та ін. У тій чи іншій формі вона зберігається і сьогодні. У той же час, якщо в континентальній Європі ідея поділу права на публічне і приватне набула майже повного визнання, то в країнах англосаксонської правової сім’ї вона не набула такого авторитету, підтримується не всіма юристами і тлумачиться по-іншому.

Надайте визначення поняттям «приватне право» та «публічне право». Чи коректно з правової точки зору здійснювати поділ права на приватне та публічне права? Свою думку обґрунтуйте життєвими прикладами.

 

 


Практичне завдання №12

 

На Всеукраїнській науковій конференції, яка присвячена проблематиці державотворення, одним із вітчизняних вчених було висловлено тезу, що сучасну систему органів державної влади України об’єктивно вже не можливо класифікувати виключно у межах трьох гілок влади – законодавчої, виконавчої та судової. На підтвердження цього вчений навів низку органів державної влади, які не відносяться до жодної із вище названих гілок влади. Тому ним було запропоновано доповнити ст. 6 Конституції України ще чотирма гілками влади – президентською, контрольно-наглядовою, правоохоронною та електоральною.

Назвіть органи державної влади, які не відносяться до жодної з гілок влади. Чи згодні Ви з наведеною вище тезою? Якщо так, то які б органи державної влади віднесли до запропонованих гілок влади?

 

 

Практичне завдання №13

 

Ректор національного університету зважаючи на те, що в адміністративному приміщенні, очолюваного ним закладу є вільна кімната на першому поверсі, доручив дати об’яву в газету про здачу її в оренду. За об’явою звернулося керівництво політичної партії «Громада», яку задовольняли заявлені умови оренди. Ректор розглянувши подане звернення, відмовив керівництву політичної партії з даного питання та у цей же день уклав договір оренди вільної кімнати з громадською організацією «Міська варта». Керівництво політичної партії «Громада» розцінила дії посадовця відносно себе як дискримінаційні та звернулося з відповідною позовною заявою до суду.

Яке рішення повинен прийняти суд виходячи із ситуації, що склалася?

 

 

Практичне завдання №14

 

Головний лікар Харківської міської лікарні звернувся до начальника міського управління внутрішніх справ з клопотанням про видворення громадянина Пакистану Абдул-ібн-Хадши за межі України. Підставою для цього було названо невиконання іноземцем, який є хворим на СНІД, запропонованих йому лікарями міської лікарні профілактичних заходів щодо недопущення розповсюдження ВІЛ-інфекції, оскільки це створює загрозу здоров’ю іншим особам. За результатами розгляду клопотання, начальником міського управління внутрішніх справ було прийняте рішення про видворення даної особи за межі України.

Як Ви вважаєте, наскільки юридично обґрунтованим є рішення про видворення за межі України громадянина іноземної держави?

 

 

Практичне завдання №15

 

Телевізійна компанія випустила в ефір бібліографічний фільм про злочинця, котрий скоїв низку резонансних злочинів, за що відбував покарання. Засуджений дізнавшись про це, подав через свого адвоката позов до суду, у якому вимагав заборонити транслювати даний фільм та відшкодувати нанесену йому моральну шкоду. У суді представники компанії пояснили, що своїми діями не вийшли за межі конституційного права вільно висловлювати та поширювати інформацію. Адвокат засудженого не погодився з наведеними аргументами та зазначив, що вихід в ефір бібліографічного фільму ставить під загрозу благополучну соціалізацію його клієнта після відбуття ним покарання та завдає шкоди його репутації.

Як би Ви були суддею, яке б прийняли рішення, виходячи із ситуації, що склалася? Свою відповідь обґрунтуйте.

Практичне завдання №16

 

Лідер опозиційної політичної партії «Громада» Лавров взяв участь у рамках політичного ток-шоу «Народний форум» у теледебатах з міністром економіки Федорчуком, яке транслювалося у прямому ефірі. У відповідь на заяву свого опонента про ініціювання ним суттєвого скорочення при розробці Державного бюджету України на наступний рік матеріальної допомоги матерям при народженні дитини, опозиціонер назвав міністра ідіотом. Свою думку він обґрунтував недоречністю економити у такій чутливій для України сфері. Посадовець пояснив Лаврову, що у даній ситуації керується у першу чергу проведенням збалансованої економічної політики в Україні та повідомив, що завтра звернеться з відповідним позовом до суду щодо його образливих висловлювань.

Спрогнозуйте рішення суду, виходячи з вище викладених фактів та обставин.

 

 

Практичне завдання №17

 

Народний депутат України Козаченко подав до Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні». Зокрема, у ньому передбачалося запровадження проведення політичними партіями кожні два роки так званого праймерізу. На думку суб’єкта права законодавчої ініціативи зі своїм електоратом, а також буде сприяти врахуванню інтересів виборців у разі обрання членів відповідної політичної партії до представницьких органів влади.

Що таке праймеріз? У якій країні він використовується? Наскільки ефективним є його впровадження в Україні?

 

Практичне завдання №18

 

Представник однієї з релігійних конфесій Пархоменко звернувся до національного університету з заявою про прийняття його на вакантну посаду викладача. За результатами співбесіди зі спеціально створеною кадровою комісією, даному громадянинові повідомили, що його релігійна діяльність, яка полягає у п’ятикратному відправлянні релігійних обрядів на протязі одного дня, буде перешкоджати належному виконанню посадових обов’язків, та відповідно відмовили у прийнятті Пархоменка на вакантну посаду. Громадянин розцінив рішення кадрової комісії університету як дискримінаційне та звернувся з позовною заявою до суду щодо обмеження його трудового права за ознакою релігійних переконань.

Спрогнозуйте рішення суду виходячи з вище наведених фактів та обставин.

 

Практичне завдання №19

 

За участь у студентському страйку студент Іваненко був викликаний до деканату, де йому поставили запитання, зокрема, щодо його партійної належності. Студент відмовився відповідати на питання, оскільки не розумів з якою метою воно було поставлене та наголосив, що це суперечить чинному законодавству. У свою чергу декан зазначив, що його просять відповісти на це запитання виключно з метою складання офіційної звітності на підставі єдиної форми, затвердженої у цьому навчальному закладі, та показав студентові форму, в якій була графа про партійну належність студентів, у тому числі.

Чи мають право студенти брати участь у студентських та інших страйках без дозволу деканату? Чи мали право представники навчального закладу задавати питання щодо партійної належності студента? Чи допустима офіційна звітність щодо партійної належності громадян? Відповіді аргументуйте.

 

 

Практичне завдання №20

 

Вкажіть за нижче наведеними віковими цензами види правосуб’єктності фізичних осіб, які випливають із громадянства України.

а) 14 років (не менше двох);

б) 16 років;

в) 18 років (не менше шести);

г) 21 рік;

ґ) 25 років (не менше чотирьох);

д) 30 років (не менше чотирьох);

е) 35 років (не менше трьох);

є) 40 років (не менше двох).

Варіація. Вкажіть за нижче наведеними цензами осілості посади в органах державної влади, на які можуть бути призначені або обрані громадяни України:

а) 5 років (не менше двох);

б) 10 років (не менше шести);

в) 20 років.

 

 

Практичне завдання №21

 

Основоположник доктрини природних невідчужуваних прав людини Джон Локк основним правом громадян вважав право на життя, свободу та майно. Декларація незалежності США 1776 р. проголосила право на життя, свободу і прагнення до щастя. Французька Декларація прав людини і громадянина 1789 р. основними назвала право на свободу, власність, безпеку та опір пригнобленню.

Конституція України 1996 р. у ст. 21 закріпила принцип, згідно з яким права і свободи людини визнані невідчужуваними і непорушними, а право людини на життя – невід’ємним правом кожної людини (ст. 27).

Чи можна всі закріплені в Конституції України права і свободи вважати невідчужуваними, непорушними, природними?

Які, на Вашу думку, права людини і громадянина, крім закріплених у Конституції України, є найбільш актуальними для нашої країни в сучасних умовах? Своє рішення аргументуйте політичними і юридичними доводами.

 

 

Практичне завдання №22

 

Керівництво громадської організації «Спілка українських націоналістів» 30 квітня подало звернення до Київської міської державної адміністрації. В останньому заявники сповістили про проведення демонстрації 9 травня на Європейській площі з нагоди визволення України від фашистських загарбників. Міська влада з огляду на те, що раніше вже було заплановано урочисту ходу ветеранів Великої вітчизняної війни за маршрутом «Хрещатик – Європейська площа» та з метою недопущення силового зіткнення людей, а також порушень громадського порядку, заборонила громадській організації «Спілка українських націоналістів» проводити демонстрацію на Європейській площі. Даній організації було запропоновано провести демонстрацію в іншому місці Києва.

Як Ви вважаєте, наскільки юридично вірними є дії Київської міської державної адміністрації, виходячи з вище наведених фактів та обставин?

 


Практичне завдання №23

 

Громадянин Петренко звернувся із конституційним зверненням до Конституційного Суду України, у якому висловив клопотання надати офіційне тлумачення на предмет визначення, чи є тотожними терміни «орган державної влади», який вживається у ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 19, ч. З ст. 32, ч. 1 ст. 38, ст. 40, ч. 2 ст. 42, ч. 2 ст. 55, ст. 56, ч. 1 ст. 71, ст. 86, п. 4 ст. 88, ч. 4 ст. 103, ч. З ст. 142 Конституції України та «державний орган», який відповідно закріплений у ч. 2 ст. 59 Конституції України?

Чи має право на такий предмет конституційного звернення громадянин Петренко? Якби Ви були суддею Конституційного Суду України, яким чином розтлумачили б порушене у конституційному зверненні питання?

 

Практичне завдання №24

 

Члену політради політичної партії «Солідарність» Крикунову стало відомо, що один із її членів (Лавриненко) одночасно також перебуває у членстві громадської організації «Прорив», лідери якої неодноразово публічно виступали з досить жорсткою критикою щодо програмних засад та діяльності їхньої партії. Зважаючи на цей факт Крикунов ініціював винесення на з’їзді політичної партії «Солідарність» питання щодо виключення Лавриненка з її лав. Дане рішення було підтримане більшістю делегатів з’їзду партії.

Назвіть підстави позбавлення членства у політичній партії? Яким правовим актом регламентується дане питання? Чи обґрунтованим є виключення з політичної партії Лавриненка?

 

Практичне завдання №25

 

Громадянин України Жаров у письмовій формі звернувся до лідера політичної партії «Справедливість» Іванова з клопотанням розглянути на засіданні політичної ради партії можливість його включення до виборчого списку цієї партії на виборах до міської ради. Політрада «Справедливості» розглянувши звернення Жарова, прийняла рішення більшістю голосів її членів про відмову даному громадянину у заявленому клопотанні. Відмова була аргументована тим, що заявник не є членом політичної партії «Справедливість», а тому не може балотуватися за її виборчими списками до міської ради.

Що таке «негативна свобода» об’єднання? Наскільки юридично обґрунтованим є рішення політичної ради партії про відмову включити до її виборчого списку Жарова?

 

 


Практичне завдання №26

 

Ініціативна група громадян подала до Міністерства юстиції України заяву разом із необхідними документами для реєстрації всеукраїнської громадської організації «Національна лобістська ліга». Посадовці органу виконавчої влади протягом місяця розглянувши надані їм документи, відмовили заявникам у реєстрації даної організації. Підставою цьому було названо невідповідність статутного завдання об’єднання громадян, а саме здійснення лобіювання в органах влади, чинному законодавству України.

Що таке лобіювання? Чи обґрунтованою є відмова у реєстрації даної громадської організації?

 

 

Практичне завдання №27

 

Народний депутат України Коденко на сесії Верховної Ради України звернувся із депутатським запитом до Президента України, попередньо підтриманий у формі підписів під ним 1/3 від конституційного складу парламенту. Після того як зміст цього запиту було заявлено на сесії Верховної Ради України, його невідкладно направили Главі держави. Депутатський запит був заявлений стосовно негайного вжиття заходів щодо стабілізації роботи паливно-енергетичного комплексу України, недопущення знищення підприємств галузі та поглиблення енергетичної кризи. Президент України отримавши запит, відмовився його розглядати на підставі порушення процедури направлення депутатського запиту, яка встановлена чинним конституційним законодавством України.

Чи вірною є позиція Глави держави, щодо відмови розглядати депутатський запит, направлений у вище вказан



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.11.178 (0.052 с.)