Організація та проведення державного екзамену

1.1. Цілі та функції державного екзамену

1.2. Загальні вимоги до організації державного іспиту

1.3. Методичні рекомендації з підготовки екзаменаційних питань

1.4. Методичні поради студенту щодо підготовки до державного
екзамену

1.5. Форма проведення державного екзамену

 

2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ ЗАРУБІЖЖЯ”

2.1. Мета та завдання дисципліни “Історія педагогічної думки
зарубіжжя”

2.2. Перелік питань до державного екзамену з
“Історія педагогічної думки зарубіжжя”

2.3. Стислий виклад основних питань

2.4. Список рекомендованих джерел

 

3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ДИСЦИПЛІНИ “ЕТНОГРАФІЯ ДИТИНСТВА”

3.1. Мета та завдання дисципліни “Етнографія дитинства”

3.2. Перелік питань до державного екзамену з “Етнографія
дитинства”

3.3. Стислий виклад основних питань

3.4. Список рекомендованих джерел

 

4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ДИСЦИПЛІНИ “ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ”

4.1. Мета та завдання дисципліни “Педагогічна творчість”

4.2. Перелік питань до державного екзамену з
“Педагогічної творчості”

4.3. Стислий виклад основних питань

4.4. Список рекомендованих джерел

 

5. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ДИСЦИПЛІНИ “ПОРІВНЯЛЬНА ПЕДАГОГІКА”

5.1. Мета та завдання дисципліни “Порівняльна педагогіка”

5.2. Перелік питань до державного екзамену з “Порівняльної
педагогіки”

5.3. Стислий виклад основних питань

5.4. Список рекомендованих джерел

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НА ДЕРЖАВНОМУ ЕКЗАМЕНІ

 

 

I. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ

Цілі та функції державного екзамену

Державний іспит проводиться у терміни, встановлені навчальним планом, на рівні спеціаліста у формі іспиту з курсу «Педагогіка», є формою державної атестації, яка завершує вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу.

Програма проведення комплексного екзамену з фаху розробляється кафедрою педагогіки початкової освіти та затверджується Вченою радою інституту психології та педагогіки.

Комплексний екзамен з фаху є продовженням навчально-виховного процесу, складовою частиною завершального етапу підготовки спеціалістів за денною та заочною формами навчання.

Комплексний екзамен з фаху для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” напрямів підготовки 7.01010201 “Початкова освіта”повинен визначати рівень засвоєння студентами психолого-педагогічних дисциплін, їхні вміння самостійно аналізувати психолого-педагогічні ситуації, активно використовувати набуті знання у своїй професійній та суспільній діяльності.

Цілі державного екзамену зумовлюють його функції. Головною з них є контроль та оцінка рівня знань з психолого-педагогічних дисциплін, отриманих студентом упродовж навчання.

Реалізація цієї функції передбачає перевірку методологічних та теоретичних принципів, проблем і положень дисциплін, а також вміння використовувати їх в педагогічній діяльності, навчальному менеджменті, в регуляції та організації комунікативних процесів як складової навчально-виховного процесу. Особливу увагу необхідно приділяти виявленню знань та вмінь майбутнього фахівця в організації творчої діяльності та взаємодії людей у сучасних умовах існування.

Важливе значення має функція виявлення навичок виконання практичних завдань, конкретного аналізу проблемних ситуацій на творчому рівні.

Державний екзамен виконує і важливу виховну функцію. Вона проявляється у вмінні студента самостійно, логічно й послідовно висловлювати свої переконання, здійснювати самоконтроль та критично оцінювати свої знання і навички.

Комплексний екзамен з фаху за умов ґрунтовного аналізу його результатів дозволяє найбільш вичерпно виявити позитивний досвід та недоліки в організації, змісті й методиці підготовки особистості до майбутньої професійної діяльності.

Це дає можливість визначити конкретні заходи щодо удосконалення викладання як фахових педагогічних дисциплін, так і вибіркових, окреслити шляхи поліпшення взаємозв’язку та спадкоємності у їхньому викладанні.

Отже, комплексний екзамен з фаху більшою мірою, ніж курсові іспити, є засобом всебічного впливу на особистість студента і виконує контрольну, пізнавальну та виховну функції.

Загальні вимоги до організації державного іспиту

Організаційна підготовка до державного екзамену проводиться згідно з розпорядженням ректора університету. Кафедра педагогіки початкової освіти разом із навчальним відділом, деканатом педагогічного факультету організовує підготовку до комплексного державного екзамену за заздалегідь розробленим планом.

На підготовку і складання державних іспитів надається не менше п’яти навчальних днів, упродовж яких організовується проведення групових та індивідуальних консультацій.

Для проведення державного іспиту створюється державна екзаменаційна комісія. Державна комісія:

Ø перевіряє і оцінює теоретичну та практичну підготовку студентів з дисциплін;

Ø встановлює відповідність освітнього та кваліфікаційного рівня підготовки студентів до вимог стандарту якості освіти;

Ø вирішує питання про присвоєння кваліфікації вчителя початкових класів.

Результати державного іспиту оголошуються головою ДЕК після обговорення результатів членами ДЕК. Оцінка результатів складання державного іспиту здійснюється з урахуванням поточної успішності в порядку, передбаченому системою контролю знань, прийнятому в університеті. Повторне складання державного іспиту, з метою підвищення оцінки, не дозволяється.

У тих випадках, коли складання державного іспиту не відповідає вимогам рівня атестації, державна комісія приймає рішення про те, що студент є не атестованим. Якщо студент не з’явився на державний іспит, він вважається не атестованим у зв’язку з неявкою. Студенти, які не атестовані за результатами державного іспиту, або з причини неявки, мають право на повторну атестацію виключно у термін роботи державної комісії (наступний навчальний рік). Державний іспит складається повторно з урахуванням змін, що відбулися у навчальній програмі дисципліни.

 

Методичні рекомендації з підготовки екзаменаційних питань

Підготовка і формування екзаменаційних білетів є одним із найбільш складних і відповідальних питань. При їх формуванні можна користуватися двома різними підходами.

Перший полягає у збереженні специфіки кожної дисципліни. Це полегшує вирішення організаційних моментів: питання оглядових лекцій, проведення консультацій, підведення підсумків іспитів тощо. Але можливе дублювання окремих питань.

Другий підхід – комплексний, системний, являє собою синтез усіх наскрізних проблем фахової підготовки. У цьому випадку екзаменаційні питання повинні формуватися на засадах методологічного їх значення, актуальності з погляду на сучасні вимоги. Безумовно, за таким підходом частина питань може залишитися поза увагою укладачів екзаменаційних білетів. Тому доцільно включати їх в білети як самостійні питання.

 

1.4. Методичні поради студенту щодо підготовки до державного екзамену

Отримавши екзаменаційний білет, студент знайомиться зі змістом питань, визначає місце кожного з них у загальній структурі фахової підготовки. Визначивши логіку відповіді на питання, потрібно скласти розгорнутий план відповіді у формі окремих тез.

Комплексний екзамен з фаху передбачає перевірку й оцінку сформованості у студентів компетенцій, які передбачають наявність фундаментальних знань методологічних засад, а також здатності реалізувати здобуті знання та вміння у майбутній професійній діяльності. На державному екзамені студенти-випускники повинні продемонструвати певний рівень володіння програмним матеріалом,категоріальним апаратом.

У разі сумніву щодо розуміння сформульованих у білеті питань або умов задачі студент має право звернутися за поясненням до екзаменаційної комісії.