Система здібностей людини замоделлю Дж. Гілфорда. Результати досліджень

Цю модель покладено в основу багатьох психолого-педагогічних концепцій діагностики, прогнозування, навчання і розвитку обдарованих дітей у зарубіжній педагогічній теорії та практиці. Вона вважається однією з найвідоміших серед усіх моделей інтелекту. Але вона є й однією з найбільш критикованих.

Дж. Гілфорд пропонує близько 120 способів бути «розумним», які є чудовою базою для розробки програм із діагностики мислення та конкретизації того, шо зазнає цілеспрямованого розпитку.

Автор моделі виділив декілька спільних фундаментальних підстав для численних реальних проявів (факторів) інтелекту і на цій підставі класифікує їх, виділяючи три фундаментальні способи об'єднання інтелектуальних факторів. В основі класифікації інтелектуальних факторів першого блоку («операції») — базові види інтелектуальних процесів І здійснюваних операцій. Такий підхід дозволяє об'єднати п'ять великих груп інтелектуальних здібностей (факторів):

пізнання — сприйняття та розуміння пропонованого матеріалу; пам'ять — запам'ятовування і відтворення Інформації; конвергентне мислення — логічне, послідовне односпрямоване мислення, виявляється в процесі розв'язання завдань, які мають єдину правильну відповідь;

— дивергентне мислення — альтернативне, алогічне, виявляється в про-цесі розв'язання завдань, шо припускають існування безлічі правильних відповідей;

— оцінювання — судження про правильність заданої ситуації.

Другий спосіб класифікації інтелектуальних факторів, за Дж. Гілфордом, відповідає виду матеріалу, включеного до його змісту, який може бути представлений як:- образний;- символічний;- семантичний;- поведінковий (соціальний інтелект).

Третій спосіб класифікації стосується змісту тієї чи Іншої операції, що має, як стверджує Дж. Гілфорд, не менше від шести видів кінцевого розумового продукту; а саме:• елементи (одиниці об'єктів);• класи;• стосунки;• системи;• перетворення (трансформації);• передбачення.

Три види класифікації Дж. Гілфорд зобразив за допомогою моделі куба, кожен вимір якого являє собою один зі способів виміру факторів: в одному вимірі розташовуються різні види операцій; у другому — різні види кінцевого розумового продукту; у третьому — різні види змісту.

 

5

233 .ОСНОВНІЕТАПИДОСЛІДЖЕННЯ,ПОПЕРЕДНЯ ПІДГОТОВКА, ЇЇ ЗМІСТ ТА ЗНАЧЕННЯ.

Етапи -вивчення практичного запиту; формулювання й проблеми; висування гіпотиз про причини явищ, які спостерігаються; вибір методу дос-я;використання методу; формулювання їх діагнозу; розробка рекомендацій програми психокорекційної (розвивальної роботи); здійснення цієї програми, контроль за виконанням

Перший етап "Початок практичної роботи"

Вивчення звертання. яке має форму запита. Для визначення точності запиту проводять спеціальну бесіду з мод., яка зробила запит. Вона є засобом збереження первісної інформації.

Підготовка спеціаліста: рівень професійної кваліфікації (володіння теор. знаннями та різноманітними їх методами обстеження людини)

Формування їх проблеми на основі вивчення інформ. про клієнта

Дані щодо історії розвитку проблеми людини.

Аналіз усвідомлених та неусвідомлених проблем клієнта, новоутворень вікових періодів (Висування гіпотез про причини порушень; Вибір методу дос-я)

Кількісний базується на ідеї повторюваності, можливості вибору, виявлення статистичних закономірностей

Якісний орієнтується на індивіда, як на унікальну неповторну людину базується на передумові різноманітної детермінації психічних явищ.

Основні форми психологічної допомоги клієнту:

- індивідуальна психічна допомога

- сімейна психотерапія і консультування

- групова психотерапія

- тренінги.

Формування висновку: діагноз ставиться за результатом психологічного обстеження. Висновки відносні тому,що вони базуються на основі експериментів та спостережень. Розробка рекомендацій. Завдання: своєчасна діагностика та попередження негативних наслідків.

 

• етапи:
• вивчення практичного запити
• формулювання й проблеми
• висування гепотиз про причини явищ, які спостерігаються
• вибір методу дос-я
• використання методу
• формулювання їх діагнозу
• розробка рекомендацій програми психокорекційної (розвивальної роботи)
• здійснення цієї програми, контроль за виконанням

Перший етап "Початок практичної роботи"

Вивчення звертання. яке має форму запита. Для визначення точності запиту проводять спеціальну бесіду з мод., яка зробила запит. Вона є засобом збереження первісної інформації.

Підготовка спеціаліста: рівень професійної кваліфікації (володіння теор. знаннями та різноманітними їх методами обстеження людини)

 

• Формування їх проблеми на основі вивчення інформ. Про клієнта

- далі щодо історії розвитку проблеми людини.

- Аналіз усвідомлених та неусвідомлених проблем клієнта, новоутворень вікових періодів

· Висування гіпотез про причини порушень.

· Вибір методу дос-я

Кількісний базується на ідеї повторюваності, можливості вибору, виявлення статистичних закономірностей

Якісний орієнтується на індивіда, як на унікальну неповторну людину базується на передумові різноманітної детермінації психічних явищ.

Основні форми психологічної допомоги клієнту:

- індивідуальна психічна допомога

- сімейна психотерапія і консультування

- групова психотерапія

- тренінги.

Формування висновку: діагноз ставиться за результатом психологічного обстеження.

Висновки відносні тому,що вони базуються на основі експериментів та спостережень.

Розробка рекомендацій.

Завдання: своєчасна діагностика та попередження негативних наслідків

 

 

БІЛЕТ№10

 

 

Підготовчий етап. Визначення: актуальність, необхідність досліджувальної проблеми; мета дос-я гіпотеза вибірка (група досліджених моделей). Розроблення: попередніх спостережень, бесід, анкетувань, що фіксуються у протокол: Підготовка: приміщення матеріалів інвентар технічні засоби нав-я аудіо відео апаратура, комп’ютери

ІІ. Збір даних Проведення безпосереднього дос-я Використ. Методи емпіричні (спостер., емпер) Результати фіксуються у протокол

ІІІ. Обробка данихМетоди кількісної і якісної обробки

ІV. Інтерпретативний Підсумки і висновки, поради рекомендації

Оцінка результатів кожного дослідження відбувається завдяки порівнянню або співставленню його результатів з результатами отриманими на вибірці стандартизації.