Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Півкуль головного мозку. Фізіологічним підгрунтям уяви є утворенняСодержание книги
Поиск на нашем сайте нових сполучень тих нервових зв’язків, які виникали раніше у процесі відображення людиною об’єктивної реальності. Для виникнення нового образу потрібно, щоб раніше утворені системи зв’язків, структура яких була детермінована характером об’єктів, що сприймалися, розпалися (здисоціювали) й утворили нові сполучення відповідно до нових потреб, що актуалізувалися в діяльності людини. Багатство образів фантазії залежить від оригінальності того, як у новому її продукті поєднуються риси відомих об’єктів, наскільки новими, нестандартними є ці поєднання. Діяльність уяви тісно пов’язана з емоціями, невіддільними від творення нового образу. Це дає підстави припустити, що механізми процесу уяви розташовані не лише в корі великих півкуль головного мозку, а й у підкоркових центрах, зокрема в гіпоталамо-лімбічній системі, пошкодження якої спричинює порушення регулятивної функції психіки, пов’язаної з програмуванням поведінки людини. Експериментально доведено, що імпульси, які надходять з підкоркових відділів мозку, активізують діяльність кори великих півкуль, сприяють виробленню плану та програми дій, що має важливе значення при створенні образів нових об’єктів. Створюючи образи об’єктів, які виявляються безпосередньо пов’язаними з емоційною сферою особистості, її почуттями, людський мозок може справляти регулювальний вплив на периферійні частини організму, змінювати їх функціонування. Специфічним проявом впливу образів уяви на рухову сферу особистості є ідеомоторні акти. Дослідженнями встановлено, що коли людина уявляє рух якоїсь частини свого тіла (руки, ноги, тулуба), але не виконує самої дії, то в м’язах, які повинні цей рух здійснити, фіксуються слабкі імпульси, аналогічно тим, що реєструються при реальному виконанні рухів. На принципі розшифрування ідеомоторних актів базується ефект “читання думок”, коли завдяки надзвичайно тонкій чутливості деякі люди здатні, перебуваючи в контакті з іншою людиною, сприймати слабкі сигнали її ідеомоторних актів і “вгадувати”, який предмет та в кого з присутніх сховав реципієнт. Ідеомоторними актами як засобами ідеального моделювання дій, які належить виконати, широко користуються спортсмени, танцюристи та ін. Тренери реко- мендують своїм вихованцям перед виконанням вправи зробити це подумки, уявивши від початку до кінця. Таке “програмування” поліпшує результати їх реального виконання. Регулювальний вплив мозку на всі органи людського тіла є закономірним явищем. Образи уяви, що формуються у процесі діяльності людини, можуть посилювати цей вплив. При патології мозкової діяльності спостерігаються зміни функції уяви. 65 Уява і творчість. Покажіть роль уяви в творчій професійній діяльності. Діяльність уяви залежить від загальної спрямованості особистості, від психічного життя людини взагалі. Особлива роль у створенні образів уяви належить інтересам, потребам, світоглядові особистості, що становлять її духовний світ. З діяльністю уяви пов’язане формування низки морально-психологічних якостей особистості — гуманності, чуйності, почуття обов’язку тощо. Зрозуміло, що виявити чуйність може людина, яка, знаючи життя та особливості характеру іншої людини, здатна уявити її душевний стан у певний момент. У силі та яскравості образів уяви виявляються типологічні особливості вищої нервової діяльності. Уява — один з показників, за якими І. Павлов відносив людей до художнього чи розумового типу. Художник має справу з образами (зоровим, руховим, слуховим тощо), що свідчить про домінуючу роль у його діяльності першої сигнальної системи, образного відображення світу. Отже, уява не лише впливає на перебіг психічного життя людини, а й зумовлює формування її важливих особистісних якостей.
«активного слухання». "Активне слухання" почуттів дитини – це спосіб встановити контакт з дитиною, повідомити дитині, її внутрішньому «Я», що ви чуєте її почуття, що вони вам небайдужі і глибоко хвилюють, це прояв уваги та турботи.Як і "Я-повідомлення" "активне слухання" робить надзвичайну річ для дитини – вона сама починає приймати рішення. Окрім цього, цей прийом дає можливість проявити співчуття, а у відповідь на співчуття від дитини ми переживаємо вдячність і готовність іти на зустріч. Дорослі, які почали використовувати "активне слухання" дітей замість повчань та настанов, відмічають, що дитина через деякий час стає спокійніша, впевненіша, більш врівноважена, більше розповідає про себе, менше використовує деструктивну форму поведінки (відмову, супротив, мстливість), починає розповідати про свої таємниці та секрети. Подібні зміни дорослі помічають і за собою: вони починають появляти більше терпіння, менше дратуватися, легше приймати «негативні» почуття дитини, краще помічати, від чого їй буває погано. Дорослі перестають боротися з дитиною, прагнучи її підкорення. «Активне слухання» допомагає дорослим за зовнішніми проявами поведінки побачити її приховані прагнення, бажання та інтереси.
Тренувальні техніки на розвиток навичок "активного слухання" Тренувальна техніка 1. Прийом "Парафраз" (оформлення Т. Смирнової по аналогії Н. Пилипко) В прийомі «парафраз» ми вчимося слухати смисл того, що нам повідомляють, що насправді хоче сказати дитина. Цей прийом допомагає налагодити контакт, «запросити до бесіди», дати зрозуміти дитині, що ми її розуміємо. Педагогам роздаються картки, на кожній картці відображено висловлювання одного із співбесідників і декілька варіантів фраз, які характеризуються як відповідь (по типу «парафраз») другого співбесідника. Завдання полягає в тому, щоб вибрати із декількох варіантів той "парафраз", в якому зміст почутого передається найбільш точно.
4 шУЛЬТЕ Досліджує швидкість перемикання уваги, працездатність і упражняємость в умовах активного вибору корисної інформації. Випробовуваному дослідник дає інструкцію - працювати максимально швидко і уважно. Потім дослідник помічає час по секундоміру, а випробовуваний показує числа від 1 до 25, називаючи їх вголос. Дослідник визначає час, витрачений випробовуваним для пошуку 25 цифр по порядку спочатку в першому, а потім в 2, 3, 4 і 5 квадратах. Дослідник відмічає в зошиті час для кожного квадрата. Потім обчислюють середній час для одного квадрата (пошуку цифр в одному квадраті) і виражають графічно. Роблять вивід про перемикану уваги, працездатності і упражняємості.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-01; просмотров: 172; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.116.19.29 (0.007 с.) |