Тема 8. Договори про передачу майна у власність

Практичні завдання

Задача № 1. Підприємство "Господар" уклало з товариством з обмеженою відповідальністю "Нове" договір купівлі-продажу бу­динку, що належав підприємству "Господар". Працівник бюро технічної інвентаризації відмовив в реєстрації договору, посилаю­чись на те, що договір купівлі-продажу будинку не був нотаріаль­но посвідчений, а отже, є недійсним. Товариство звернулося до господарського суду із позовом про спонукання БТІ здійснити реєстрацію договору.

Питання:

1. Які наслідки недодержання обов'язкової нотаріальної форми договору?

2. Які аргументи застосовуватиме товариство на підтримку своїх позовних вимог?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

 

Задача № 2. Регіональне відділення Фонду державного майна України уклало з малим підприємством договір купівлі-продажу пакету акцій відкритого акціонерного товариства. Умовами догово­ру передбачалося зобов'язання покупця протягом року з дня на­брання чинності договором унести інвестиції на розвиток ВАТ та па поповнення його обігових коштів. Протягом двох років МП придбало нове обладнання для ВАТ, зробило ремонт у приміщен­нях, оновило автопарк.

Через 2.5 роки регіональне відділення Фонду державного майна України звернулося до суду із позовом про розірвання договору купівлі-продажу пакету акцій, мотивуючи це тим, що МП не вико­нало умов договору щодо внесення інвестицій у грошовій формі. МП заперечувало проти позову, вказуючи, що договір купівлі-про­дажу не містить санкцій за невиконання його умов стосовно вне­сення інвестицій. До того ж договір не передбачає зобов'язання по­купця щодо внесення інвестицій винятково у грошовій формі.

Питання:

1. Яким актом законодавства передбачений обов'язок покупця приватизованого підприємства вносити інвестиції винятково в гро­шовій формі? Які санкції передбачаються за недотримання умов щодо інвестування приватизованих підприємств?

2. Чи має значення відсутність у договорі купівлі-продажу засте­реження про можливість його розірвання у разі недотримання умов інвестування?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

Задача № 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро нерухомості" звернулося до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним як такого, що був укладений внаслідок помилки. Помилка, на думку позивача, поля­гала в тому, що причиною купівлі земельної ділянки була поперед­ня інформація про те, що потужне промислове підприємство, роз­ширюючи виробництво, планує придбати зазначену ділянку. Поку­пець, у свою чергу, шляхом перепродажу планував отримати знач­ний прибуток. Проте промислове підприємство розмістило струк­турний підрозділ на прилеглій земельній ділянці.

Питання:

1. Чи можна зазначену ситуацію віднести до категорії нормаль­ного підприємницького ризику? Чи матиме це значення при роз­гляді справи?

2. Чи можна визнати цю угоду купівлі-продажу недійсною? Які наслідки визнання угод недійсними?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

Задача № 4. У 1998 р. між товариствами з обмеженою відповідальністю "Ікарус " та "День" (учасником якого виступало ТОВ "Ікарус") було укладено договір безоплатної передачі сирови­ни, яка за залишковою вартістю коштувала 1,5 млн. грн. Договір нотаріально посвідчений не був. У 1999 р. податкова інспекція по­дала позов до господарського суду про визнання його недійсним внаслідок недотримання обов'язкової нотаріальної форми. Юрист ТОВ "День" у відзиві на позов зазначав, що обов'язковому но­таріальному посвідченню згідно зі ст. 244 Цивільного кодексу Ук­раїнської РСР підлягають договори дарування "на суму понад 500 карбованців, а при даруванні валютних цінностей — на суму понад 50 карбованців". А оскільки на сьогодні Верховною Радою України не прийнято жодного документа шодо правомірності застосування

терміна "карбованці" у Цивільному кодексі УРСР та інших норма­тивних актах колишнього СРСР, то, па його думку, норми вище наведеної та аналогічних статей Кодексу, де згадуються карбованці колишнього Союзу, не можуть прямо застосовуватися до ук­раїнської валюти — гривні. Питання:

1. Чи можна визнати договір безоплатної передачі (дарування) недійсним у разі недодержання обов'язкової нотаріальної форми? Чи має право податковий орган подавати до суду відповідний по­зов?

2. Яким нормативним актом визначено спосіб перерахунку (індексації) радянського карбованця, який застосовується у актах союзного законодавства, до сучасної української грошової оди­ниці?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

Задача № 5. У результаті перевірки діяльності акціонерної енергопостачальної компанії "Астат" начальником Державної інспекції контролю за цінами в м. Києві було прийнято рішення про накла­дення на АЕК фінансових санкцій. На думку перевіряючи, АЕК, використовуючи монопольне становище при укладанні угоди на постачання електроенергії, безпідставно передбачає надбавку до та­рифу на електроенергію за надійність у розмірі від 2% до 5% вар­тості одержаної енергії, а отже, завищує при цьому граничний розмір регульованого тарифу на електроенергію. Акціонерна ком­панія, вважаючи, що вона не порушувала вимог законодавства, оскільки у ньому не міститься заборони збільшення тарифів на електричну енергію шляхом включення додаткової надбавки за надійність, звернулася до суду.

Питання:

1. Який орган формує цінову політику із встановленням тарифів на електроенергію? Які його повноваження?

2. Яким чином оформляються відносини між енергопостачальною організацією та споживачем? Чи можна вважати надбавку складовою тарифу на електричну енергію?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

Задача № 6. Унаслідок приватизації державного підприємства останнє було перетворено на акціонерне товариство, а частина йо­го акцій — реалізована шляхом проведення аукціону Фондом дер­жавного майна України. Через місяць один з учасників аукціону подав позов до відповідного господарського суду про визнання ре­зультатів аукціону недійсними, мотивуючи це порушенням проце­дурних норм проведення аукціону. Господарський суд за результа­тами розгляду позову його задовольнив, визнавши аукціон таким, що відбувся з порушенням чинного законодавства, визнав укладе­ний договір про відчуження акцій недійсним та видав наказ про вилучення акцій у покупця. Покупець акцій, оскаржуючи рішення суду в апеляційному порядку, крім інших заперечень, з акцентував на неможливості виконання наказу господарського суду, оскільки акції були реалізовані в установленому порядку іншій юридичній особі, яка в подальшому передала їх як внесок до статутного фон­ду закритого акціонерного товариства "Веста".

Питання:

1. Який порядок проведення аукціону з продажу акцій

підприємств, що приватизуються?

2. Які вимоги висуваються до учасників аукціону, та який орган

їх визначає?

3. За яких умов можливо оскаржити результати торгів?

4. Чи можливе повернення акцій Фонду державного майна Ук­раїни, якщо вони були відчужені переможцем торгів у встановле­ному порядку?

 

Задача № 7. 1 жовтня 1997 р. між дочірнім підприємством "До­рога" (постачальником) та державним підприємством "Укренерго" (замовником) було укладено договір поставки електроенергії з Російської Федерації. За цим договором ДП "Дорога" було постав­лено електроенергії на суму ПО мли грн. 1 листопада 1998 р. між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду до договору по­ставки, якою вони зафіксували в доларовому еквіваленті заборго­ваність "Укренерго" перед підприємством "Дорога" в розмірі 35 млн. грн., що дорівнювало 9 мли 722 тис. доларів США. Районний прокурор в інтересах Міністерства енергетики України подав позов до "Укренерго" та підприємства "Дорога" про визнання недійсною додаткової угоди, посилаючись на заборону встановлювати ціни в доларовому еквіваленті згідно із постановою Кабінету Міністрів України "Про удосконалення порядку формування цін".

Питання:

1. Яким чином формуються ціни на товари та послуги, що на­даються суб'єктами підприємницької діяльності?

2. Чи може застосовуватися постанова Кабінету Міністрів Ук­раїни "Про удосконалення порядку формування цін" до вищеза­значених відносин? Чи може Кабінет Міністрів України обмежува­ти права суб'єктів господарювання на встановлення вільних цін із урахуванням доларового еквіваленту?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 8. 5 січня товариство з обмеженого відповідальністю звернулося до виробничого підприємства із проханням поставити йому до кінця місяця 75 балок, вказавши свій поточний рахунок і гарантувавши негайну оплату. 15 січня підприємство відвантажило товариству замовлені балки. Але претензію підприємства про опла­ту балок товариство відхилило, посилаючись на те, що договір по­ставки між ними укладено не було, а лист, з яким товариство звер­нулося до підприємства, воно розцінювало як пропозицію для ук­ладення договору. Підприємство звернулося до суду.

Питання:

1. Який порядок укладання господарських договорів передбаче­но чинним законодавством України?

2. Чи може договір поставки укладатися шляхом прийняття до виконання замовлення?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

Задача № 9. Між виробничим підприємством "Хвиля" і опто­вою фірмою "Рондо" було укладено бартерний договір, що перед­бачав поставку партії запчастин в обмін на зустрічну поставку хлібної продукції. Після падіння курсу національної валюти собівартість запчастин різко підвищилася, і постачальник — підприємство "Хвиля" — запропонував внести зміни до договору в частині, що стосувалася їх кількості. Оскільки фірма відмовилася вносити відповідні зміни до договору, підприємство-постачальник припинило відвантаження товарів. Фірма "Рондо" звернулася до суду із позовом про відшкодування збитків, завданих неналежним виконання бартерного договору.

Питання:

1. Яке юридичне значення має підвищення/зниження курсу іноземної валюти? Чи може це бути підставою для зміни умов до­говору?

2. Чи можна у судовому порядку примусово внести зміни до до­говору? Якщо можна — то в якому порядку?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

Задача № 10. Між акціонерним товариством "Ураган" і товари­ством з обмеженою відповідальністю "Темп" було укладено до­говір, за яким ТОВ "Темп" зобов'язувалося поставити ліфтове об­ладнання для АТ. Оплату передбачалося здійснити після поставки обладнання. ТОВ "Темп" затримало поставку обладнання на 10 днів, і АТ звернулося до нього з претензією про стягнення перед­баченої договором пені за прострочку поставки у розмірі 10% від вартості обладнання за кожен день прострочки. ТОВ "Темп" про­сило зменшити розмір пені, посилаючись, що законодавст­вом встановлено граничний розмір штрафних санкцій за подібни­ми зобов'язаннями.

Питання:

1. Який розмір штрафних санкцій передбачений законодавст­вом за прострочку поставки?

2. У яких випадках господарський суд може зменшувати розмір неустойки, що встановлена договором?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд у разі звернен­ня до нього АТ?

 

Задача № 11. Державний будівельний трест "Будівельник" ук­лав із малим приватним підприємством "Дон" договір, за яким "Дон" зобов'язувався поставити тресту дизельне пальне на умо­вах передоплати. "Будівельник" вчасно перерахував МПП усю суму, обумовлену договором, проте "Дон" своїх зобов'язань не виконав і пальне не поставив. Районний прокурор подав позов до господарського суду в інтересах "Будівельника" про стягнен­ня вартості пального та обумовленого договором штрафу за про­строчку виконання зобов'язання в розмірі 20% від суми передо­плати.

Питання:

1. Який розмір неустойки передбачено законодавством за про­строчку поставки? 2. Чи мав право прокурор подавати позов на захист інтересів державного підприємства?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

 

Задача № 12. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бал­да" уклало з ліспромгоспом договір поставки лісоматеріалів на умовах передоплати. ТОВ перерахувало повну вартість пилома­теріалів, проте у встановлений строк пиломатеріали поставлено не було. Тому ТОВ пред'явило позов до постачальника з вимогою про повернення раніше сплачених сум, сплату неустойки та відшкоду­вання збитків, завданих у результаті відповідної сплати ТОВ неу­стойки його контрагенту за несвоєчасну поставку столярних ви­робів, що мали бути вироблені із отриманих матеріалів.

Питання:

1. Яким чином повинна оформлятися угода про неустойку? Який граничний розмір відповідальності постачальника за не­своєчасну поставку будівельних матеріалів?

2. Чи підлягають задоволенню вимоги ТОВ до ліспромгоспу?

3. Чи зміниться рішення, якщо буде встановлено, що заготовлені для поставки товариству пиломатеріали були знищені повінню?

 

Задача № 13. Акціонерне товариство пред'явило позов до ви­робничого кооперативу про стягнення неустойки за недопоставку рідкого скла. Кооператив не відмовився від факту невиконання до­говірних зобов'язань, проте просив звільнити його від відповідаль­ності, оскільки його контрагенти, в свою чергу, не поставили йому силікат натрію для виробництва рідкого скла.

При розгляді спору господарський суд встановив, що контра­генти виробничого кооперативу — виробники силікату натрію — визнані банкрутами і припинили свою діяльність, а тому коопера­тив не зміг закупити необхідну сировину для виготовлення скла. Враховуючи ці обставини, господарський суд відмовив АТ в задо­воленні позову.

Питання:

1. Чи може суб'єкт підприємницької діяльності звільнятися від відповідальності за невиконання договірного зобов'язання, якщо таке невиконання було спричинене відповідним невиконанням зо­бов'язань його контрагентами?

2. Чи можна наведені в ситуації обставини вважати форс мажорними? Чи матиме це значення для правильного вирішення справи?

3. Чи обґрунтоване рішення суду?

 

Задача № 14. Між рибоконсервним заводом і торговельним підприємством було укладено договір поставки рибних консервів. Рибоконсервний завод свої зобов'язання не виконав протягом осіннього сезону, в зв'язку з чим торговельне підприємство подало позов про сплату неустойки. В господарському суді відповідач по­яснював, що недопоставка продукції пов'язана з невиконанням зобов'язань постачальниками самого заводу — риболовецькими об'єднаннями, які через штормову погоду на тривалий час змушені припинити рибний лов. Торговельне підприємство відкину­ло аргументи постачальника, вважаючи, що вони мають значення у відносинах між консервним заводом і риболовецькими об'єднан­нями.

Питання:

1. Яка загальна характеристика договору поставки?

2. Чи може завод перекласти відповідальність на своїх контра­гентів?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

 

Задача № 15. У 1980 р. державне підприємство "Кристал" збу­дувало житловий будинок для своїх працівників, який згодом був зарахований на його баланс. У 1995 р. підприємство було привати­зоване, наслідком чого стала його реорганізація у відкрите акціонерне товариство "Кристал", на баланс якого разом з іншими активами був переданий і будинок. Проте прокурор подав позов про визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним, поси­лаючись на те, що державне підприємство не мало права відчужу­вати будинок, оскільки не є його власником.

Питання:

1. Які документи підтверджують право власності юридичної особи на нерухоме майно? Чи є перебування майна на балансі підприємства безспірною ознакою права власності на нього?

2. До якого житлового фонду належав спірний будинок? Чи має значення зміна форми власності державного підприємства для виз­начення подальшої долі житлового фонду?

3. Яке рішення має прийняти суд?