Тема 14. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів підприємницької діяльності

Практичні завдання

Задача № 1. За договором, укладеним між українським і російським контрагентами, останній протягом певного терміну зо­бов'язувався поставити хімікати. Зобов'язання вчасно виконано не було, і українська сторона звернулася до суду із вимогами про стяг­нення передбаченої договором неустойки і відшкодування збитків, які виникли внаслідок зупинки виробництва. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач надав докази, що у зазначений період він неодноразово намагався відправити товар контрагенту, але рішен­ням уряду Російської Федерації було введено тимчасову заборону на експорт цього виду продукції. Також він підкреслив, що продукція у визначеній договором кількості перебуває на складі виробника та її буде поставлено одразу після зняття заборони на експорт.

Питання:

1. Дайте загальну характеристику зовнішньоекономічного дого­вору та його істотних умов.

2. Чи можна притягти до відповідальності російського контра­гента, який не виконав договірного зобов'язання?

3. Вирішіть ситуацію.

 

Задача № 2. Спільне підприємство "Лісова пісня" звернулося з проханням до свого банку про придбання іноземної валюти для розрахунку з нерезидентом за поставлену сировину. Незважаючи на те, що у відповідному договорі були всі істотні умови, працівник банку відмовився оформити продаж валюти під нього, посилаю­чись на те, що в договорі міститься не два, а один підпис уповноваженої особи СП.

Питання:

1. Які істотні умови зовнішньоекономічного договору (контрак­ту)? Які нормативні акти регулюють це питання?

2. Скільки підписів необхідно для оформлення зовнішньоеко­номічного договору (контракту) з боку юридичних осіб?

3. Яке рішення має прийняти суд у разі звернення до нього СП?

 

Задача № 3. 20 лютого 1999 р. між акціонерним товариством "Релторг" та компанією "Роспродукт" (нерезидент) було укладено договір поставки обладнання для виробництва пельменів на умовах оплати продукції в 90-денний термін або повернення її в той же термін при неможливості реалізації. 2 березня 1999 р. обладнання було відвантажено на адресу замовника, а 17 травня останній повідомив постачальника (АТ) про неможливість реалізації облад­нання. З червня постачальник направив замовникові письмову претензію із нагадуванням про можливість судового розгляду спо­ру, якщо замовник не перерахує кошти постачальникові або не по­верне обладнання у зв'язку із неможливістю його реалізації. 18 червня замовник направив постачальникові відповідь на претензію, у якій зазначав, що поверне товар 22 червня. Реально товар надійшов постачальнику 23 червня того ж року.

Податкова інспекція стягнула 15 тис. грн. фінансових санкцій з АТ за порушення вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", АТ "Релторг" звернулося до суду із позовом про скасування рішення податкового органу.

Питання:

1. З якого моменту починається перебіг процесуального 90-лен-ного строку, передбаченого Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"?

2. За яких умов можливе зупинення термінів, передбачених ви­щезазначеним Законом?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

Задача № 4. Між підприємством "Екрос" та нерезидентом було укладено договір поставки партії товару. В обумовлений законодав­ством 90-денний термін нерезидент не зміг розрахуватися із підприємством "Екрос", у зв'язку із чим податкова інспекція нара­хувала останньому пеню. Підприємство звернулося до господарсь­кого суду із позовом про визнання недійсним рішення податкової інспекції, посилаючись на те, що його не може бути визнано вин­ним у порушенні 90-денного терміну, оскільки нерезидент не зміг вчасно розрахуватися внаслідок кризи на валютному ринку Російської Федерації.

Питання:

1. Які умови притягнення до відповідальності резидента за по­рушення строку розрахунку за експортним контрактом?

2. Які правовідносини склалися між резидентом і нерезидентом та між резидентом та податковою інспекцією? Яке значення має вина у цих правовідносинах?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

Задача № 5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Логос" (Україна) та компанія "Cincinnati Согр." (США) здійснювали взаємні торговельні операції. 22 травня 1998 р. між ними було ук­ладено договір, за яким українська сторона поставила до США 100 тис. тонн олії соняшникової на умовах відстрочки платежу. Зважа­ючи на скрутне фінансове становище американського партнера, який не міг упродовж 90 днів розрахуватися за поставлений товар,

сторонами було вирішено при розрахунку суми контракту на по­ставку в Україну автомобілів "Chrysler", торгівлею якими займала­ся компанія "Cincinnati Согр.", врахувати заборгованість за кон­трактом на поставку олії, тим самим проводячи залік взаємної за­боргованості.

Питання:

1. Який порядок проведення заліку взаємних вимог? Чи допус­кається взаємозалік у зовнішньоекономічній діяльності?

2. Яка природа взаємовідносин, що склалися між сторонами у ситуації, котра розглядається?

3. Чи є взаємозалік заборгованості підставою для не нарахування санкцій за прострочку 90-денного терміну, що встановлений За­коном України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"?

 

Задача № 6. На початку 1998 р. підприємство "Ринг" уклало із зарубіжним контрагентом договір, за яким здійснило йому постав­ку товарів. Нерезидент розрахувався за товар, але із порушенням 90-денного строку, що встановлений Законом України "Про поря­док здійснення розрахунків в іноземній валюті". Остаточний роз­рахунок було здійснено лише у квітні 1999 р. У листопаді 1999 р. податкова інспекція провела перевірку дотримання підприєм­ством "Ринг" валютного законодавства. За результатами пе­ревірки було складено акт і прийнято рішення про накладення на підприємство штрафних санкцій у вигляді пені за несвоєчасне надходження валютної виручки. Підприємство "Ринг" оскаржило рішення господарського суду, посилаючись на те, що податковою інспекцією було порушено скорочений строк позовної давності для стягнення пені — шість місяців (ст. 72 Цивільного кодексу УРСР).

Питання:

1. Які відносини не регулюються положеннями Цивільного ко­дексу УРСР?

2. Яка природа правовідносин, що склалися між підприємством "Ринг" та податковою інспекцією з приводу стягнення пені? Чи є вони податковими, бюджетними або заснованими на адміністра­тивному підпорядкуванні?

3. Який порядок повідомлення податкового органу про затрим­ку розрахунків за зовнішньоекономічними договорами?

4. Яке рішення має прийняти господарський суд?

 

Задача № 7. У травні 1998 р. науково-дослідний інститут (про­давець) уклав із фірмою-нерезидентом (покупцем) контракт на по­ставку зубофрезерного станка. Обумовлена ціна товару становила 20 тис. доларів США, і за цією ціною товар було відправлено за кордон. Коли покупець отримав товар, виявилося, що якість стан­ка не відповідає умовам договору. Зважаючи на це, сторони домо­вилися про зменшення його вартості з 20 до 10 тис. доларів США, про що ними було складено 2 акта, підписано додаткову угоду до контракту. Нерезидент вчасно перерахував продавцеві кошти відповідно до нової ціни станка. У квітні 1999 р. податкова інспекція., здійснюючи перевірку інституту, виявила факт ненадходження в Україну валютної вируч­ки у розмірі 10 тис. доларів США (різниця між первісною і оста­точною вартістю зубофрезерного станка) і застосувала до продавця фінансові санкції, обумовлені ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Інститут не погодився із цим і подав позов до господарського суду про визнання недійсним рішення податкової інспекції.

Питання:

1. У якому разі податкова інспекція має право притягти експор­тера до відповідальності за порушення порядку здійснення розра­хунків в іноземній валюті? У якому разі пеня не сплачується?

2. Який документ, що оформлявся сторонами, закріплював ціну товару і мав характер правовстановлюючого?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

Задача № 8. Спільне підприємство резидент України уклало з нерезидентом бартерний договір. Свої зобов'язання перед нерези­дентом воно виконало вчасно та в повному обсязі, проте нерези­дент зі своєї вини не виконав зобов'язання в частині своєчасної поставки товарів в Україну, порушивши тим самим передбачені за­конодавством України строки проведення таких операцій. Керую­чись арбітражним застереженням, що містилося у договорі, СП звернулося для вирішення спору до третейського суду. Незважаю­чи на це, податкова інспекція нарахувала СП пеню за порушення ним передбачених законодавством строків увезення товарів, що імпортуються за бартерним договором. СП подало позов щодо ви­знання недійсним рішення податкової інспекції про стягнення

санкцій.

Питання:

1. Які строки передбачаються законодавством для проведення товарообмінних (бартерних) операцій? Які санкції застосовуються

за їх порушення?

2. Звернення до яких органів зупиняє перебіг строків проведен­ня товарообмінних (бартерних) операцій, що встановлені законо­давством? Чи належать третейські суди до їх числа?

3. Чи задовольнить суд позов СП до податкової інспекції?

 

Задача № 9. Відкритим акціонерним товариством та фірмою — резидентами України був укладений договір купівлі-продажу то­варів. Договір, а також специфікація, що була невід'ємною його частиною, зазначали ціну товару та передбачали його оплату в доларах США. Проте оплата фірмою була здійснена у національній валюті України за курсом Національного банку Ук­раїни на момент платежу. Згодом товариство подало позов про визнання договору недійсним, посилаючись на те, що товар підлягав оплаті в іноземній валюті, на що сторони договору, всу­переч законодавству України, не мали ліцензії. Фірма проти по­зову заперечувала, посилаючись на те, що умови оспорюваного договору сторонами виконано, а наявність специфікації, у якій вартість товару визначена у доларах США, не вплинула на їх виконання. Крім того, зазначення ціни товару в іноземній валюті слід розцінювати як недосягнення сторонами згоди щодо однієї з істотних умов договору, що тягне визнання договору не укладеним.

Питання:

1. Чи є порушенням законодавства вираження і оплата грошо­вих зобов'язань в іноземній валюті? Який нормативний акт вста­новлює необхідність отримання індивідуальної ліцензії на викори­стання іноземної валюти на території України як засобу платежу?

2. Чи може вважатися зазначення ціни товару в іноземній ва­люті недосягненням сторонами згоди щодо ціни договору? Чи має значення виконання грошового зобов'язання всупереч умовам до­говору в національній валюті України?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

Задача № 10. Спільне підприємство "Аккон" уклало з акціонер­ним товариством "Дорога" договір поставки обладнання з умовою його оплати у національній валюті України за ціною, встановленою в доларах США і обчисленою за офіційним курсом Національного банку України на день зарахування коштів на рахунок постачаль­ника. Зважаючи на зміну курсу валюти, ціна обладнання на день платежу значно підвищилася, і покупець запропонував розірвати договір. Постачальник відмовився, і покупець звернувся до суду із позовом про визнання договору недійсним як такого, що супере­чить вимогам закону.

Питання:

1. Чи має правове значення різниця між правовими категоріями "засіб вираження ціни продукції" і "засіб платежу"? На якій підставі використовувалася іноземна валюта у ситуації, що розгля­дається?

2. Чи правомірне встановлення ціни договору в іноземній ва­люті?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

 

Тема 15. Захист прав