Тема 10. Договори на виконання робіт та надання послуг

.

 

Практичні завдання

Задача № 1. Між науково-виробничим об'єднанням "Сатурн" та державним підприємством "Схід-Захід" було укладено договір на встановлення та технічне обслуговування систем колективного прийому телебачення в готелі "Рівне", що належав державному підприємству.

Відповідно до умов договору НВО повинно було здійснити про­ектну, конструкторську розробку системи колективного прийому ефірного і супутникового ТВ, за власний кошт закупити обладнан­ня, здійснити його монтаж і запуск, а після введення в експлуа­тацію системи — здійснювати її технічне обслуговування. Через три місяці систему було прийнято в експлуатацію, складено коштори­си на загальну суму 170 тис. 900 грн., що було погоджено у вста­новленому порядку із державним підприємством. Але згодом підприємство "Схід-Захід" в односторонньому порядку своїм листом відмовилося від виконання умов договору, частково відшкоду­вавши витрати НВО. Об'єднання звернулося до суду із позовом про стягнення із замовника решти суми боргу.

Питання:

1. Чи допускається законодавством одностороння відмова від виконання договірних зобов'язань? Якщо допускається — то в яких випадках?

2. Яким чином оформляється розірвання договору? Як відбу­вається розірвання договору в судовому порядку?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

 

Задача № 2. За договором підряду, що був укладений на­прикінці 1999 р. між товариством з обмеженою відповідальністю і підрядною організацією, остання зобов'язувалася зробити ремонт у офісі ТОВ. Оплату передбачалося провести після закінчення робіт. Підрядчик свої зобов'язання виконав вчасно, а замовник (ТОВ) з незалежної від нього причини зміг розрахуватися тільки через тиж­день після настання строку оплати. Незважаючи на те, що догово­ром передбачалася неустойка за прострочку оплати, директори ТОВ і підрядної організації домовилися про оплату тільки основної суми боргу без пені.

Через 8 місяців за результатами перевірки діяльності підрядної організації податкова інспекція застосувала до неї фінансові санкції, а керівництво притягла до адміністративної відповідаль­ності за заниження об'єкта оподаткування, посилаючись на те, що при сплаті податку на прибуток не було враховано суму несплаченої пені.

Питання:

1. Чи є стягнення пені за укладеним договором обов'язком кре­дитора?

2. Яким чином повинно оформлятися рішення керівників суб'єктів господарювання, які дійшли згоди про не стягнення пені?

3. Чи правомірні дії податкової інспекції? Яке рішення має прийняти господарський суд у разі звернення до нього підрядної організації?

 

Задача № 3. Між приватним підприємством "Бриг" та товари­ством з обмеженою відповідальністю "Норд" було укладено договір підряду, за яким ТОВ "Норд" зобов'язувалося виконати ремонтні роботи в приміщенні, що належало ПП. При прийманні підприємством роботи з'ясувалося, що товариство виконало ре­монт із порушенням технології (нерівно покладений кахель, воло­гий паркет і т. ін.). Незважаючи на це, товариство відмовилося від належного виконання робіт без додаткової оплати. Через місяць після прийняття робіт ПП надіслало претензію ТОВ, у якій напо­лягало на завершенні ремонтних робіт своїм коштом, але у зв'язку із тим, що претензія не мала дати і номера, а також була підписа­на не керівником ПП, ТОВ "Норд" відмовилося її розглядати. Че­рез 8 місяців приватне підприємство "Бриг" надіслало повторну претензію, що містила всі необхідні реквізити, на яку ТОВ "Норд" не відповіло. Підприємство звернулося до господарського суду.

Питання:

1. Які наслідки настають для сторони за договором у разі недо­тримання нею порядку пред'явлення претензії?

2. Протягом якого строку замовник має право на пред'явлення позову про виявлені недоліки в роботі, виконаній за договором підряду?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

 

Задача № 4. Дочірнє підприємство "Бурда-Україна", створене і зареєстроване як підприємство зі 100% іноземним капіталом, здійснювало на території України випуск журналів "Отдохни", "Бур­да'', "Ліза" та ін. Податок на додану вартість воно не сплачувало, застосовуючи підпункт 5.1.2 п. 5.1 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з яким звільняються від оподаткування опе­рації з продажу (передплати) і доставки періодичних видань друко­ваних засобів масової інформації вітчизняного виробництва. Голо­вний відділ податкової міліції районної податкової інспекції, здійснюючи перевірку діяльності підприємства, прийняв рішення про донарахування податку на додану вартість у сумі 119 тис. 27 грн., а також про нарахування пені і застосування фінансових санкцій. В обґрунтування своїх дій податківці зазначали, що оскільки вся поліграфічна частина виробничого процесу здійснювалася за кордо­ном, виробництво журналів уже не можна вважати вітчизняним. Не погодившись із таким рішенням, підприємство подало позов до гос­подарського суду про визнання рішення недійсним.

Питання:

1. Чи можна видання, які друкуються за кордоном, відносити до зарубіжних? За якими ознаками відрізняються вітчизняні і не вітчизняні товари?

2. Що таке видавнича справа? Які ЇЇ істотні ознаки?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

 

Задача № 5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Світа­нок" та підприємство (підрядчик) уклали договір, за яким підприємство взяло на себе зобов'язання виконати ремонтні робо­ти згідно з затвердженим проектом і кошторисом. Розробка про­ектно-кошторисної документації покладалася на підрядчика. Про­те на порушення договору проектно-кошторисна документація не була розроблена.

Податкова інспекція подала позов до суду з вимогою про ви­знання договору недійсним як такого, що суперечить вимогам за­кону, інтересам держави і суспільства. Товариство проти позову за­перечувало, мотивуючи це тим, що акт приймання-передачі вико­наних робіт, що був складений представниками сторін, містить пе­релік робіт та їх вартість.

Питання:

1. Що є істотними умовами договору підряду? Чи є кошторис істотною умовою договору? Чи завжди він складається?

2. Яке юридичне значення має акт приймання-передачі викона­них робіт, у в яких випадках він складається?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

 

Задача № 6. Між підприємством "Жовті сторінки України" та ко­мерційною фірмою "Оксі" було укладено договір, за яким підприємство "Жовті сторінки України" зобов'язувалося виготовити і розмістити у довіднику з ідентичною назвою рекламну інформацію фірми "Оксі". Остання, в свою чергу, зобов'язувалася оплатити ці роботи у 14-тиденний строк з моменту підписання договору. Вартість робіт встановлювалася в умовних одиницях (розрахунок 1 у.о. = 1 до­лар США) у перерахунку в гривні за курсом НБУ на момент оплати. Оскільки фірма протягом 6-ти місяців не оплатила виконані роботи, підприємство вирішило звернутися до суду із позовом про стягнення суми заборгованості. Відповідач заперечував проти позову, посилаю­чись па те, що позивачем не було надано йому акта виконаних робіт.

Питання:

1. Чи правомірно встановлювати суму оплати за договором в умовних одиницях, прирівнюючи їх до долара США чи іншої іно­земної валюти?

2. Чи є обов'язковим складання акта виконаних робіт?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

Задача № 7. За договором, укладеним між спільним підприємством "Теза" та товариством з обмеженою відповідальністю "Аналітика", СП зобов'язувалося надавати ТОВ послуги стільнико­вого зв'язку. ТОВ, у свою чергу, зобов'язувалося оплачувати надані послуги в 15-тиденний строк з моменту виписки рахунків. Спільне підприємство впродовж трьох місяців надавало відповідні послуги, але жодного рахунку ТОВ не оплатило. СП звернулося до суду.

Питання:

1. Яка правова природа договору, що його було укладено між СП та ТОВ? Якими нормами законодавства врегульовано цей пра­вовий інститут?

2. Чи мали право сторони встановлювати в договорі умову, за якою ТОВ повинно сплатити вартість наданих послуг у 15-тиден­ний строк з моменту виписки рахунків?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

Задача № 8. Між товариством з обмеженою відповідальністю "Либідь" та юридичною фірмою "Схід" було укладено договір, за яким фірма зобов'язувалася здійснювати комплексне юридичне об­слуговування товариства. За свої послуги фірма щомісячно передо­платою отримувала фіксовану суму, а також відсоток від виграних судових справ. Одного дня фірма отримала лист від товариства, в якому останнє повідомляло про відкликання договору і укладення нового з іншою юридичною компанією. Юридична фірма зверну­лася до суду.

Питання:

1. Яка природа договору на комплексне юридичне обслугову­вання?

2. Чи передбачений цивільним законодавством інститут відкликання договору? Як вирішуються спори про примусове розірвання договору?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 9. За договором, укладеним між торговельним підприємством та Південно-Західною залізницею, остання здійснювала перевезення вантажів з м. Києва до м. Ужгорода. Під час одного з перевезень сталося зіткнення вантажних потягів, що спричинило втрату вантажу торговельного підприємства. Через З місяці торговельне підприємство надіслало залізниці претензію, в якій вимагало відшкодування вартості втраченого вантажу, суми штрафу та плати, що її здійснило підприємство за перевезення ван­тажу. У встановлений термін залізниця надіслала заявникові відзив, у якому погоджувалася відшкодувати тільки суму втраченого ванта­жу. Підприємство звернулося до господарського суду.

Питання:

1. Який обсяг відповідальності, що його несе залізниця, перед­бачений за втрату вантажу?

2. Протягом якого терміну можуть заявлятися претензії і пода­ватися позови до залізниці?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

Задача № 10. Фабрикою відповідно до договору перевезення був відправлений вантаж — трикотажні вироби. Перевезення здійснювалося в прямому змішаному залізнично-автомобільному сполученні. До станції Козятин вантаж перевозився залізницею під пломбами відправника вантажу. При перевантаженні на авто­мобільний транспорт на станції Козятин автоколона зажадала ук­ладення з нею самостійного договору, оскільки була встановлена нестача вантажу проти ваги, зазначеної в перевізних документах. Представники залізниці заявили, що не уповноважені укладати та­кий договір, оскільки залізниця виступає як перевізник. Що ж сто­сується нестачі, то з цього приводу, як вважали представники залізниці, варто скласти комерційний акт. Автоколона запропону­вала викликати представника відправника вантажу й укласти з ним договір перевезення вантажу автомобільним транспортом. Однак останній відмовився з'явитися, зазначивши, що договір перевезен­ня укладений із залізницею.

Питання:

1. Вкажіть, які особливості укладання договорів перевезення в прямому змішаному сполученні.

2. Які підстави дають можливість твердити про існування зо­бов'язань між залізницею та автоколоною?

3. Чи правомірні вимоги автоколони за зазначених обставин?

4. За яких умов і хто з перевізників буде нести відповідальність за втрату вантажу, до кого слід пред'явити позов?

Задача № 11. Обласне транспортно-експедиційне агентство ук­лало договір з архітектурним управлінням області на виконання допоміжних операцій, пов'язаних з перевезенням вантажів: оформлення накладних на вантажі, що відправляються, оформ­лення одержання вантажу, що прибув, проведення розрахунків з залізницею за перевезення, доставка вантажів на станцію відправ­лення і зі станції призначення. У березні 2000 р. на товарну станцію прибули вагони з вантажами для управління. Залізниця

повідомила про це вантажоодержувача і зажадала негайно виван­тажити вагони і вивезти вантаж зі станції, щоб звільнити під'їзні колії для вантажів, що прибувають на станцію для інших вантажо­одержувачів. Архітектурне управління відмовилося вивозити ван­тажі, зазначивши, що за договором на транспортно-експедиційне обслуговування це повинно зробити транспортне агентство. Ос­таннє виконало розвантаження і вивезло вантажі, але з порушен­ням встановлених термінів.

Питання:

1. Дайте загальну характеристику договору транспортної експе­диції.

2. Які права та обов'язки сторін за договором транспортної ек­спедиції?

3. Чи можливе притягнення до відповідальності транспортного агентства та на якій підставі?

 

Задача № 12. 20 червня завод "Маяк" звернувся до суду із по­зовом до управління Південної залізниці про стягнення штрафу за невиконання прийнятих заявок на перевезення вантажів у люто­му, березні і відшкодування збитків, завданих у вигляді сплаченої заводом неустойки за прострочення постачання продукції через не­подання залізницею вагонів.

Управління залізниці висунуло такі заперечення за позовом:

1) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень — позивачем порушений претензійний порядок. Розрахунок за на­лежними сумами штрафу був повідомлений позивачу: за лютий — 6 березня, а за березень — 12 квітня. Претензія позивачем була за­явлена тільки 20 травня, тобто з пропуском установленого терміну, у зв'язку з чим вона була повернута позивачу без розгляду:

2) стягнення інших сум не передбачене законодавством, тому що вони становлять собою вимоги про відшкодування збитків, за­вданих позивачу за іншими зобов'язаннями.

Завод наполягав на задоволенні своїх вимог, заявляючи, що чинне законодавство не встановлює терміну для пред'явлення пре­тензії, а завдані збитки є наслідком невиконання залізницею прий­нятих заявок на перевезення вантажів.

Питання:

1. Визначіть правову природу цього виду договору.

2. Який порядок пред'явлення претензій у ситуації, що розгля­дається? Які строки позовної давності застосовують у цьому разі, з якого часу починається перебіг зазначеного строку?

3. Які особливості притягнення перевізника до цивільно-право­вої відповідальності? За яких умов це можливо?

 

Задача № 13. Між акціонерним комерційним банком "Адоніс" і науково-виробничим підприємством "Баришівка" було укладено кредитний договір. Відповідальність позичальника за неповернен­ня кредиту було застраховано шляхом укладення договору страху­вання між ним і Національною акціонерною страховою компанією "Оранта". НВП "Баришівка" кредит не повернуло, і АКБ звернув­ся із вимогою до НАСК "Оранта" про відшкодування суми боргу. Але правління страховика претензію не визнало, зазначивши у відзиві, що за договором страхування НВП "Баришівка" зобов'язу­валось перерахувати страхові платежі в два етапи. Фактично ж на рахунок "Оранти" від НВП надійшла лише частина першого пла­тежу. Отже, страховик вважав, що відносини страхування не скла­лися. Банк не погодився і звернувся до господарського суду із по­зовом до НАСК "Оранта".

Питання:

1. З якого моменту набирає чинності договір страхування?

2. Яким чином можна перевірити сплату позичальником стра­хових платежів? Як банк може упевнитися, що договір страхуван­ня набрав сили?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

Задача № 14. Відкрите акціонерне товариство "Лубнімедторг" звернулося до акціонерного комерційного банку "Трапсавтобанк" із проханням про видачу значного кредиту строком на 5 років. Банк погодився видати кредит, але у проекті договору, що його бу­ло надіслано позичальнику, запропонував включити до нього умо­ви про заборону позичальникові протягом усього строку дії кре­дитного договору продавати чи передавати в оренду основні засо­би товариства, укладати договори поруки та гарантії, а також пе­редавати у позику грошові кошти товариства без згоди банку. То­вариство не погоджувалось на такі умови, вважаючи, що вони об­межують його правосуб'єктність, а отже, є недійсними. Проте ди­ректор товариства підписав договір і разом із протоколом розбіжностей передав банку. Банк вирішив звернутися до госпо­дарського суду. Питання:

1. У якому порядку вирішуються переддоговірні спори між сто­ронами?

2. Чи правомірно включати вищенаведене положення в договір? Чи буде воно недійсним у разі його включення?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

Задача № 15. Котюк звернувся до банку з метою отримання кредиту і отримав його під заставу будинку і земельної ділянки, що до нього прилягала і належала Котюку на праві приватної влас­ності. Між сторонами було укладено два договори — кредитний та

договір застави.

Через певний час банк запропонував замінити договір застави договором купівлі-продажу зазначених об'єктів. Банк посилався на те, що у разі застави законодавством передбачається реєстрація за­ставленого майна, а у разі неповернення Котюком кредиту слід че­кати на рішення суду для звернення стягнення на заставлене май­но, що суттєво ускладнює сам процес. Підписання договору купівлі-продажу більшою мірою задовольнятиме банк, а інтереси Котюка будуть гарантуватись умовою, що буде закріплена в дого­ворі, за якою банк бере на себе зобов'язання здійснити зворотній продаж будинку, якщо Котюк своєчасно виконає свої зобов'язан­ня перед банком.

Питання:

1. Які способи забезпечення виконання зобов'язань передбачені законодавством?

2. Які угоди згідно з чинним законодавством належать до мни­мих та удаваних?

3. Чи відповідає законодавству запропонований спосіб забезпе­чення виконання кредитної угоди? Що можна порадити Котюку в ситуації, що склалася?

 

Задача № 16. За кредитною угодою позичальник зобов'язувався сплатити 20% від суми несвоєчасно повернутої позички за кожний день прострочки. Повернувши 75% боргу, позичальник припустив­ся тримісячної прострочки у поверненні залишкової частини бор­гу. У зв'язку із цим кредитор пред'явив позов до суду з вимогою стягнення решти суми боргу та передбаченої договором неустойки.

Боржник, не заперечуючи проти висунутих вимог щодо основ­ної суми боргу, просив суд звільнити його від сплати неустойки, аргументуючи це тим, що розмір вимог, які пред'явив банк, у 15 разів перевищує суму залишку боргу, і що основна частина позич­ки повернута у визначений сторонами термін. Боржник також по­силався на виникнення у нього фінансових труднощів, пов'язаних із зменшенням кількості замовлень на його продукцію.

Питання:

1. Як визначає законодавство кредитну угоду? Які є види кре­дитів?

2. Чи може суд зменшувати суму неустойки, яка встановлена кредитним договором?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

Задача № 17. Між закритим акціонерним товариством "Кор­пус" та акціонерним комерційним банком "Фінансовий кредит" було укладено кредитний договір, за яким АКБ надав ЗАТ кредит на суму 50 тис. грн. Окремо було укладено строкове зобов'язання, в якому передбачалося право кредитора самостійно (у безспірному порядку) списувати з рахунка позичальника суму кредиту та відсотків за користування ним при настанні строку платежу. ЗАТ в обумовлений строк кредит і відсотки за ним не повернуло, і АКБ за меморіальним ордером списав кошти з рахунку позичальника. Товариство звернулося до суду із позовом про визнання меморіаль­ного ордера таким, що не підлягає виконанню.

Питання:

1. Чи передбачена законодавством можливість встановлення в договорі безспірного порядку списання грошових коштів, які зна­ходяться на банківських рахунках?

2. Яка правова природа строкового зобов'язання, укладеного між сторонами? Чи може таке зобов'язання вважатися розпоряд­женням (дорученням) власника коштів на їх списання?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

Задача № 18. Підприємство постачальник надало партію това­ру на умовах товарного кредиту. Договором передбачалося, що вразі, якщо покупець не розрахується до кінця поточного року, по­стачальник нараховуватиме підвищені відсотки. До кінця року обу­мовлена сума перерахована не була, але покупець відмовився спла­чувати відповідні відсотки, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Питання:

1. Дайте визначення понять "кредит" і "товарний кредит".

2. Чи можна включати в договір умови про сплату підвищених відсотків у разі неналежного виконання зобов'язання? Чи є обме­ження розміру таких відсотків?

3. Вирішіть ситуацію.

 

Задача № 19. Між споживчим товариством і банком "Ажіо" бу­ло укладено договір на розрахунково-касове обслуговування. За цим договором товариство передавало до банку платіжні доручен­ня на перерахування грошових сум, але списання з поточного ра­хунку проводились із затримкою, на адресу одержувачів платежів списані суми вчасно не перераховувались. На листи та претензії, що пред'являлися, банк не реагував. Товариство звернулося до су­ду із вимогами про стягнення передбаченої договором пені. Банк, у свою чергу, посилаючись на ст. 205 Цивільного кодексу УРСР, вимагав, щоб суд зменшив суму неустойки.

Питання:

1. Яка природа договору на розрахунково-касове обслуговуван­ня? Чи є цей договір грошовим зобов'язанням?

2. Який максимальний розмір неустойки за затримку зарахуван­ня грошових надходжень на рахунок клієнта?

3. Яке рішення має прийняти суд? Чи заслуговують на увагу до­води банку?

 

Задача № 20. Між відкритим акціонерним товариством "Доро­га" та приватним підприємством "Стиль" було укладено договір доручення, за яким повірений (ПП) зобов'язувався розробити та здійснити комплекс організаційних заходів, які б забезпечили от­римання кредиту довірителем (ВАТ) у розмірах, що відповідають його потребам. Повірений виконав договір, але не у повному об­сязі, оскільки ВАТ було надано кредит на меншу суму, ніж та, що була зазначена в договорі доручення. На пропозицію ВАТ про до­строкове розірвання договору ПП відповіді не надало і умови до­говору доручення недовиконало. ВАТ звернулося до суду із позо­вом про розірвання договору. Питання:

1. Що могло входити до комплексу організаційних заходів, що розроблялися ПП і забезпечили б отримання кредиту ВАТ?

2. Чи є правомірним укладання подібних договорів?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

Задача № 21. Між закритим акціонерним товариством "Ясен" та приватним підприємством "Медаліст" було укладено договір, за яким підприємство "Медаліст" здійснювало пошук партнерів для реалізації продукції товариства і від свого імені укладало з ними

(партнерами) договори на її поставку. Але коли відповідного парт­нера було знайдено, а договір укладено, виявилося, що продукція, яку виробило товариство "Ясен", є неякісною. Проте партнер по­годився прийняти неякісну продукцію зі знижкою її вартості на 50%. Після відвантаження продукції підприємство повідомило то­вариство про зниження ціни внаслідок бракованості продукції. То­вариство ж наполягало на поверненні йому вартості продукції, яку було передбачено первісним договором між ним і підприємством.

Питання:

1. Чим відрізняється інститути доручення і комісії, комісії і кон­сигнації? Який договір було укладено між товариством і підприємством?

2. Чи мало право підприємство без погодження із товариством знижувати ціну на його продукцію?

3. Яке рішення має прийняти суд у разі звернення до нього то­вариства?

 

Задача № 22. Між двома приватними підприємствами було ук­ладено договір оренди сховища для зберігання у ньому цукру (у мішках) та борошна (у паперових пакетах) строком на б місяців. За договором орендодавець зобов'язувався створити належні умови для зберігання товару, а також забезпечити охорону сховища.

По закінченні строку договору представники орендаря і орендо­давця прибули до сховища. Відкривши його, вони з'ясували, що внаслідок тривалих злив стіни і дах сховища протекли, через що то­вар повністю втратив якість і товарний вигляд. Орендодавець за­пропонував орендареві відшкодувати вартість товару, що була запи­сана у договорі оренди. Орендар наполягав на відшкодуванні вар­тості товару з урахуванням підвищення за період зберігання курсу долара США у 2 рази.

Питання:

1. Ознаки яких зобов'язань присутні у договорі оренди схови­ща?

2. Чи обумовлене нормативними актами використання курсу долара (індексу інфляції) як порівняльної величини для розрахун­ку суми збитків?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд у разі звернен­ня до нього орендаря?

 

Задача № 23. Між юридичною компанією та товариством був укладений договір, за яким юридична компанія зобов'язувалася за дорученням товариства представляти інтереси останнього в госпо­дарському суді у спорі за позовом до державної податкової інспекції.

Договором було передбачено умови оплати наданих послуг, згідно з якими для виконання зазначених зобов'язань товариство мало сплатити виконавцеві аванс, а у разі, якщо спір буде вирішено на користь товариства, воно зобов'язувалося сплатити виконавцеві винагороду в розмірі 15% від виграної суми з вирахуванням авансу. Винагорода підлягала сплаті протягом трьох днів, починаючи з дня підписання акта про прийняття виконаного доручення. Із боку юридичної компанії зобов'язання за договором були ви­конані, про що товариству було надіслано листа і акт про надання юридичних послуг, але відповіді на лист товариством не було на­дано, акт — не підписано та винагороду у повному обсязі — не пе­рераховано. У зв'язку з цим юридична компанія звернулася до су­ду із позовом до товариства про сплату обумовленої суми боргу. Товариство проти позову заперечувало, посилаючись на те, що контрагент, на порушення вимог законодавства та договору, вико­нав зобов'язання не особисто.

Питання:

1. Яка природа договору, що був укладений між товариством та юридичною компанією? Які умови виплати винагороди за подібни­ми договорами передбачені законодавством?

2. Чи має значення у ситуації, що розглядається, особисте ви­конання договірного зобов'язання? Яким чином можна довести факт особистого виконання юридичною компанією зобов'язань за договором?

3. Яке рішення має прийняти суд?