Модуль 3. Договори про виконання робіт, створення об’єктів та передачу прав на об’єкти

Модуль 3. Договори про виконання робіт, створення об’єктів та передачу прав на об’єкти

Тема 7. Договір підряду

План

1. Загальні положення про підряд

2. Предмет договору підряду та відмінності від інших договорів

Матеріали виконання роботи. Збереження майна та ризик випадкового знищення. Ощадливість підрядника

4. Ціна, кошторис та порядок оплати за договором підряду

Права та обов’язки замовника за договором підряду

Якість роботи за договором підряду

Правові наслідки порушення договору підряду

Загальні положення про підряд

Підряд – це діяльність з виконання робіт за замовленням. У результаті цієї діяльності створюються, змінюються, оновлюються індивідуально-визначені речі, що мають матеріалізовану форму, результат цієї роботи відокремлений від процесу роботи та передається замовникові. При виконанні робіт підрядник несе ризики випадкової загибелі предмета підряду або неможливості завершення робіт без вини сторін.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Нормативна база: гл. 61 ЦК, гл. 33 Господарського кодексу України, ЗУ від 01.06.2000 р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Характеристика договору: консенсуальний, двосторонній, оплатний, алеаторний (ризиковий), як загально-цивільний, так і підприємницький. Ознака договору підряду – це виконання роботи підрядником на власний ризик, тому підрядник несе ризики внаслідок своєї недостатньої кваліфікації, випадкового збігу обставин, подорожчання робіт, не має право вимагати плати за роботу, якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін. Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт.

Різновиди договору підряду: власне підряд, побутове замовлення, підряд на капітальне будівництво, підряд на виконання проектних та пошукових робіт, підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, виконання робіт з давальницької сировини тощо.

Сторони договору підряду

- це юридичні та фізичні особи, підрядник (виконуючий роботу) та замовник (кому передається результат). Юридичні особи зв’язані рамками статутної (спеціальної) правоздатності, тобто, спеціалізуються на певних роботах; для виконання окремих видів робіт треба отримати спеціальний дозвіл (ліцензію).

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання робіт інших осіб – субпідрядників, залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником – як замовник.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту. Договором може бути передбачена поетапна оплата робіт.

 

Предмет договору підряду та відмінності від інших договорів

Предмет договору – матеріалізований (відчутний) результат праці, діяльності підрядника з індивідуально-визначеними ознаками, відокремлений від роботи як процесу, це результат виготовлення, обробки, переробки, ремонту речі або результат виконання іншої роботи, що передається замовникові. Для виконання окремих видів робот підрядник зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл відповідно ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. Деякі види діяльності можуть виконувати лише державні підприємства.

Відмінності від схожих договорів. При підряді здійснюється обмін результатами праці, який слід відмежовувати від обміну речами, як правило, з родовими ознаками, при поставці, купівлі-продажу, міні, даруванні, коли законодавчо регулюється не процес виготовлення, а передання товару.

Від послуги предмет договору підряду відрізняється тим, що результат роботи завжди можна відокремити від процесу виконання роботи та результат роботи завжди має матеріалізовану форму, це або нова річ, або відремонтована, тобто форма речі змінилася, зміна речі відчутна, наприклад, відремонтована техніка стала працювати.

За договором поставки також може бути передбачено створення продукції, товарів, однак ця продукція має родові ознаки, поставщик не несе ризику, оскільки виготовляє те, що робив раніше. Предмет договору поставки не має індивідуально-визначених ознак, тобто не виготовлений спеціально для певного замовника.

Договір підряду слід відрізняти від трудового договору, в якому предметом є процес трудової діяльності, її організація. Трудова діяльність працівника-фізичної особи, який не є підприємцем, регулюється трудовим законодавством, що передбачає певний соціальний захист працівника. За цивільним законодавством метою договору підряду є отримання певного матеріального результату, процес праці не оплачується, а тільки результат, підрядник сам, на свій ризик, організовує свою роботу.

 

Матеріали виконання роботи. Збереження майна та ризик випадкового знищення. Ощадливість підрядника

Якщо за трудовим договором роботодавець забезпечує працівника всім необхідним (обладнанням, матеріалами тощо), то підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб. Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку - сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи. Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.

4. Ціна, кошторис та порядок оплати

Ціна не є істотною умовою договору, при відсутності ціни договір не вважається не укладеним. Ціна роботи або способи її визначення визначається у договорі, а якщо не визначено, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану роботу та може бути визначена у кошторисі. Наказ Держкомітету будівництва «Про затвердження правил визначення вартості будівництва» від 27.08.2000 р. № 174 встановлює правила визначення вартості державного будівництва.

Кошторис – це документ, що додається до договору, який містить постатейний перелік витрат на виконання робіт, підписується двома сторонами. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. У кошторисі може бути визначена ціна, приблизна або тверда. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін, перевищення витрат несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник – його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору. Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Порядок оплати роботи. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, – достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти – вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Гарантія якості роботи. Якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду. Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.

Різновиди договору підряду

1. Правові наслідки порушення договору підряду
2. Договір побутового підряду
3. Загальна характеристика договору будівельного підряду
4. Підряд на проектні та пошукові роботи

Договір побутового підряду

Побутовий підряд – це діяльність суб’єкта підприємницької діяльності з виконання робіт для замовника фізичної особи - не підприємця (будівництво та ремонт будинку, ремонт та виготовлення за індивідуальним замовленням взуття, одежі тощо).

За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи-замовника певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Нормативна база: параграф 2 глави 61 ЦК, ЗУ від 12.01.1991 р. у редакції ЗУ від 13.01.2006 р. «Про захист прав споживачів», ЗУ від 23.03.1996 р. «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Правила побутового обслуговування населення, затв. Постановою КМУ від 16.05.1995 р. Це публічний договір, до цих відносин застосовується законодавство про захист прав споживачів. Укладення договору підтверджує квитанція або інший документ. Відсутність цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов. Підрядник не має право нав’язувати замовникові включення до договору додаткових оплатних робіт або послуг. Підрядник зобов’язаний надати замовнику до укладення договору інформацію про роботу, ціну тощо. При здачі робіт замовникові підрядник зобов’язаний повідомити його про вимоги ефективного та безпечного використання речі, роботи. Підрядник виконує роботу зі свого матеріалу, а за бажанням замовника – з його. Вартість матеріалу підрядника замовник оплачує частково або повністю з остаточним розрахунком при виконанні. Матеріал може бути наданий у кредит, подальша зміна ціни матеріалу не призводить до перерахунку, якщо інше не встановлено у договорі. У квитанції вказуються точне найменування матеріалу підрядника, кількість, оцінка.

Вартість робіт визначається за погодженням сторін або прейскурантами, тарифами тощо. Робота оплачується після остаточного передання підрядником, за згодою замовника – при укладанні договору повністю або авансом.

Правові наслідки розірвання та порушення умов договору побутового підряду. Замовник має у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору, сплативши частину ціни та відшкодувавши йому витрати. При істотних відступах, недоліках у роботі з матеріалу замовника він має право вимагати:

1) виготовлення іншої такої речі;

2) розірвання договору та відшкодування збитків;

3) безоплатного усунення недоліків або відшкодування витрат чи зменшення плати;

4) якщо є безпека для життя або здоров'я замовника – то вимога може бути пред’явлена протягом 10 років з моменту прийняття роботи, якщо не передбачені більші строки служби, незалежно від гарантійних строків.

Правові наслідки нез'явлення замовника за одержанням роботи. У разі нез'явлення замовника за одержанням виконаної роботи або іншого ухилення замовника від її прийняття підрядник має право, письмово попередивши замовника, зі спливом двох місяців від дня такого попередження продати предмет договору побутового підряду за розумну ціну, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести у депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника. Підрядник має право у цих випадках, замість продажу предмета договору побутового підряду притримати його або вимагати відшкодування (ст. 874 ЦК).

Ліцензійний договір

За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог Цивільного кодексу та іншого законодавства. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором, тобто ліцензіар має право видачі іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. За субліцензійним договором ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності, при цьому відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором

Істотні умови ліцензійного договору: вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України.

Норми права щодо регулювання ліцензійного договору є імперативними. Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням Цивільного кодексу, є нікчемними (ст. 1109 ЦК). Така вимога закону спрямована на захист прав автора.

Предмет ліцензійного договору – це майнові права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору є чинними, тобто не можна укладати договір на передачу об’єкта, права на який виникне у ліцензіара у майбутньому. Права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату. Також предметом договору є винагорода за надання цих прав, причому якщо в ліцензійному договорі про видання або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої грошової суми, то в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору.

Строк ліцензійного договору. Ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності. Ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання об'єкта права інтелектуальної власності. Ліцензіар або ліцензіат можуть відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення другою стороною інших умов договору. У разі відсутності у ліцензійному договорі умови про строк договору він вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п'ять років. Якщо за шість місяців до спливу зазначеного п'ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на невизначений час. У цьому випадку кожна із сторін може в будь-який час відмовитися від договору, письмово повідомивши про це другу сторону за шість місяців до розірвання договору, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін (ст. 1110 ЦК). На практиці такі договори укладаються на строк 5-10 років.

Типові ліцензійні договори можуть затверджувати Уповноважені відомства або творчі спілки. Ліцензійний договір може містити умови, не передбачені типовим ліцензійним договором. Умови ліцензійного договору, укладеного з творцем об'єкта права інтелектуальної власності, що погіршують його становище порівняно з становищем, передбаченим законом або типовим договором, є нікчемними і замінюються умовами, встановленими типовим договором або законом(ст. 1111 ЦК).

Модуль 3. Договори про виконання робіт, створення об’єктів та передачу прав на об’єкти

Тема 7. Договір підряду

План

1. Загальні положення про підряд

2. Предмет договору підряду та відмінності від інших договорів