Інтернет-сайтів та їхніх авторів

	I “зріз”	II “зріз”	III “зріз”	IV “зріз”	V “зріз”	VI “зріз”
шкала інтернет-залежності	0,281	0,311	0,446	0,517	0,521	0,326
тест на інтернет-залежність	0,323	0,432	0,487	0,502	0,511	0,296
тест агресивності	0,251	0,329	0,481	0,494	0,503	0,293
шкала суперництва	0,328	0,381	0,431	0,477	0,498	0,301
методика В.О. Жмурова	0,162	0,223	0,289	0,413	0,464	0,188
тест депресії Зунга	0,137	0,207	0,281	0,359	0,452	0,164
САТ (шкала компетентності у часі)	0,226	0,323	0,376	0,413	0,545	0,217
САТ (шкала підтримки)	0,203	0,352	0,401	0,443	0,502	0,232
опитувальник креативності	0,187	0,251	0,345	0,461	0,507	0,208

 

Отже, як випливає з табл. 3.1, інтернет-тренінги істотно змінюють психологічні особливості постійних користувачів інтернет-сайтів, що доводиться величинами кореляції за останній часовий зріз за всіма методиками дослідження, які є нижчими за кореляції даних попередніх часових зрізів.

Таким чином, у середовищі постійних користувачів інтернет-сайтів найбільш продуктивними інтернет-тренінги виявилися для сприяння процесів самоактуалізації та особистісного зростання (p<0,01), достатньо продуктивними – для оптимізації психологічних показників інтернет-залежності (p<0,001) та агресивності (p<0,001), найменш продуктивними – для оптимізації психологічних показників депресивності (p<0,05). Оскільки за методикою диференційної діагностики депресивних станів В.О. Жмурова і за тестом депресії Зунга (в адаптації Т.І. Балашової) у змінах відповідних кореляцій виявлені протилежні тенденції, проблема продуктивності інтернет-тренінгів для оптимізації психологічних показників депресивності потребує подальших досліджень. Можна припустити, що для більш продуктивної оптимізації депресивності більше відповідають звичайні тренінги, що здійснюються за межами мережі Інтернет і потребують не віртуальних форм впливу ведучого на учасників і учасників один на одного, а, зокрема, «реальних» соціальних контактів і активної позакомп’ютерної діяльності.

Взаємозв’язок між певними особливостями веб-дизайну, що виявляються у наявності технічних можливостей для інтернет-спілкування, та продуктивністю проведення інтернет-тренінгів з постійними учасниками відповідних інтернет-сайтів, виявлений не був.

На рис. 3.19-3.27 представлені результати кластерного аналізу даних за часовими зрізами, отриманих за всіма методиками дослідження. Змінними виступають, з одного боку, кореляції між даними, отриманими у авторів інтернет-сайтів і постійних користувачів цих інтернет-сайтів, з іншого – кореляції відповідних даних за той чи інший часовий зріз.

 

Рис. 3.19. Кластерний аналіз даних (метод кластеризації – зв'язок між групами, інтервал – квадрат евклідової відстані, стандартизація – Z-бали) за часовими зрізами (V1-V6), отриманих за шкалою інтернет-залежності А.Є. Жичкіної

 

* * * * І Е Р А Р Х І Ч Н И Й К Л А С Т Е Р Н И Й А Н А Л І З * * * *

 

Дендрограма на основі принципу міжгрупового «середнього зв’язку»

 

Перемасштабування дистанції в об’єднання у кластери

 

ВИПАДОК 0 5 10 15 20 25

Мітка Номер +---------+---------+---------+---------+---------+

 

V1 1 ─┬───────────────────────────────────┐

V2 2 ─┘ ├───────────┐

V3 3 ─┬───────┐ │ │

V4 4 ─┘ ├───────────────────────────┘ │

V5 5 ─────────┘ │

V6 6 ─────────────────────────────────────────────────┘

Рис. 3.20. Кластерний аналіз даних (метод кластеризації – зв'язок між групами, інтервал – квадрат евклідової відстані, стандартизація – Z-бали) за часовими зрізами (V1-V6), отриманих за тестом на інтернет-залежність (переклад тесту К. Янг, виконаний і адаптований В.О. Буровою)

 

* * * * І Е Р А Р Х І Ч Н И Й К Л А С Т Е Р Н И Й А Н А Л І З * * * *

 

Дендрограма на основі принципу міжгрупового «середнього зв’язку»

 

Перемасштабування дистанції в об’єднання у кластери

 

ВИПАДОК 0 5 10 15 20 25

Мітка Номер +---------+---------+---------+---------+---------+

 

V3 3 ─┬───┐

V4 4 ─┘ ├───────┐

V5 5 ─────┘ ├───────────────────────────────────┐

V1 1 ───────┬─────┘ │

V2 2 ───────┘ │

V6 6 ─────────────────────────────────────────────────┘

 

 

Рис. 3.21. Кластерний аналіз даних (метод кластеризації – зв'язок між групами, інтервал – квадрат евклідової відстані, стандартизація – Z-бали) за часовими зрізами (V1-V6), отриманих за тестом агресивності А. Асингера

 

* * * * І Е Р А Р Х І Ч Н И Й К Л А С Т Е Р Н И Й А Н А Л І З * * * *

 

Дендрограма на основі принципу міжгрупового «середнього зв’язку»

 

Перемасштабування дистанції в об’єднання у кластери

 

ВИПАДОК 0 5 10 15 20 25

Мітка Номер +---------+---------+---------+---------+---------+

 

V1 1 ─┬─────┐

V2 2 ─┘ ├─────────────────────────────────────────┐

V3 3 ─┬─┐ │ │

V4 4 ─┘ ├───┘ │

V5 5 ───┘ │

V6 6 ─────────────────────────────────────────────────┘

Рис. 3.22. Кластерний аналіз даних (метод кластеризації – зв'язок між групами, інтервал – квадрат евклідової відстані, стандартизація – Z-бали) за часовими зрізами (V1-V6), отриманих за шкалою суперництва в опитувальнику агресивності Томаса (в інтерпретації Є.Б. Моргунова)

 

* * * * І Е Р А Р Х І Ч Н И Й К Л А С Т Е Р Н И Й А Н А Л І З * * * *

 

Дендрограма на основі принципу міжгрупового «середнього зв’язку»

 

Перемасштабування дистанції в об’єднання у кластери

 

ВИПАДОК 0 5 10 15 20 25

Мітка Номер +---------+---------+---------+---------+---------+

 

V1 1 ─┬───────────────┐

V2 2 ─┘ ├───────────────────────────────┐

V3 3 ───────────┬─────┘ │

V4 4 ───────────┘ │

V5 5 ─────────────────────────────────────────┬───────┘

V6 6 ─────────────────────────────────────────┘

 

 

Рис. 3.23. Кластерний аналіз даних (метод кластеризації – зв'язок між групами, інтервал – квадрат евклідової відстані, стандартизація – Z-бали) за часовими зрізами (V1-V6), отриманих за методикою диференційної діагностики депресивних станів В.О. Жмурова

 

* * * * І Е Р А Р Х І Ч Н И Й К Л А С Т Е Р Н И Й А Н А Л І З * * * *

 

Дендрограма на основі принципу міжгрупового «середнього зв’язку»

 

Перемасштабування дистанції в об’єднання у кластери

 

ВИПАДОК 0 5 10 15 20 25

Мітка Номер +---------+---------+---------+---------+---------+

 

V1 1 ─┬───┐

V2 2 ─┘ ├─────────────────────┐

V3 3 ─────┘ ├─────────────────────┐

V4 4 ───────────┬───────────────┘ │

V5 5 ───────────┘ │

V6 6 ─────────────────────────────────────────────────┘

Рис. 3.24. Кластерний аналіз даних (метод кластеризації – зв'язок між групами, інтервал – квадрат евклідової відстані, стандартизація – Z-бали) за часовими зрізами (V1-V6), отриманих за тестом депресії Зунга (в адаптації Т.І. Балашової)

 

* * * * І Е Р А Р Х І Ч Н И Й К Л А С Т Е Р Н И Й А Н А Л І З * * * *

 

Дендрограма на основі принципу міжгрупового «середнього зв’язку»

 

Перемасштабування дистанції в об’єднання у кластери

 

ВИПАДОК 0 5 10 15 20 25

Мітка Номер +---------+---------+---------+---------+---------+

 

V2 2 ─┬───┐

V3 3 ─┘ ├───────────┐

V1 1 ─────┘ ├───────────────────────────────┐

V4 4 ───────────┬─────┘ │

V5 5 ───────────┘ │

V6 6 ─────────────────────────────────────────────────┘

 

 

Рис. 3.25. Кластерний аналіз даних (метод кластеризації – зв'язок між групами, інтервал – квадрат евклідової відстані, стандартизація – Z-бали) за часовими зрізами (V1-V6), отриманих за тестом самоактуалізації (САТ) (шкала компетентності у часі)

 

* * * * І Е Р А Р Х І Ч Н И Й К Л А С Т Е Р Н И Й А Н А Л І З * * * *

 

Дендрограма на основі принципу міжгрупового «середнього зв’язку»

 

Перемасштабування дистанції в об’єднання у кластери

 

ВИПАДОК 0 5 10 15 20 25

Мітка Номер +---------+---------+---------+---------+---------+

 

V3 3 ─┬─┐

V4 4 ─┘ ├─────┐

V1 1 ─┬─┘ ├───────────────────────────────────────┐

V2 2 ─┘ │ │

V5 5 ─────────┘ │

V6 6 ─────────────────────────────────────────────────┘

Рис. 3.26. Кластерний аналіз даних (метод кластеризації – зв'язок між групами, інтервал – квадрат евклідової відстані, стандартизація – Z-бали) за часовими зрізами (V1-V6), отриманих за тестом самоактуалізації (САТ) (шкала підтримки)

 

* * * * І Е Р А Р Х І Ч Н И Й К Л А С Т Е Р Н И Й А Н А Л І З * * * *

 

Дендрограма на основі принципу міжгрупового «середнього зв’язку»

 

Перемасштабування дистанції в об’єднання у кластери

 

ВИПАДОК 0 5 10 15 20 25

Мітка Номер +---------+---------+---------+---------+---------+

 

V1 1 ─┬─┐

V2 2 ─┘ ├─────────────────────────────────────────────┐

V3 3 ─┐ │ │

V4 4 ─┼─┘ │

V5 5 ─┘ │

V6 6 ─────────────────────────────────────────────────┘

 

 

Рис. 3.27. Кластерний аналіз даних (метод кластеризації – зв'язок між групами, інтервал – квадрат евклідової відстані, стандартизація – Z-бали) за часовими зрізами (V1-V6), отриманих за опитувальником креативності Джонсона

 

* * * * І Е Р А Р Х І Ч Н И Й К Л А С Т Е Р Н И Й А Н А Л І З * * * *

 

Дендрограма на основі принципу міжгрупового «середнього зв’язку»

 

Перемасштабування дистанції в об’єднання у кластери

 

ВИПАДОК 0 5 10 15 20 25

Мітка Номер +---------+---------+---------+---------+---------+

 

V4 4 ─┬─────────────┐

V5 5 ─┘ ├─────────────────────────────────┐

V2 2 ─┬─────────────┤ │

V3 3 ─┘ │ │

V1 1 ───────────────┘ │

V6 6 ─────────────────────────────────────────────────┘

Закономірно стверджувати, що в тому випадку, якщо інтернет-тренінги виявляються продуктивними та створюють значимі зміни у психологічних особливостях досліджуваних, кластер, відповідний останньому часовому зрізу, буде найвіддаленішим від усіх інших. Це пояснюється тим, що проведення інтернет-тренінгів викликає певні психологічні зміни у досліджуваних (часовий зріз V6), тоді як на попередніх етапах дослідження (часові зрізи V1-V5) ці зміни не були викликані і кореляції даних були вищими, тобто відповідні кластери є більш наближеними один до одного.

За даними проведеного кластерного аналізу (див. рис. 3.19-3.27), кластер, відповідний останньому часовому зрізу V6, виявляється найвіддаленішим від усіх інших за більшістю методик дослідження, причому за кластерним аналізом по даних тесту на інтернет-залежність (переклад тесту К. Янг, виконаний і адаптований В.О. Буровою) (див. рис. 3.20), тесту агресивності А. Асингера (див. рис. 3.21), тесту депресії Зунга (в адаптації Т.І. Балашової) (див. рис. 3.24), тесту самоактуалізації (САТ) (шкала компетентності у часі) (див. рис. 3.25), тесту самоактуалізації (САТ) (шкала підтримки) (див. рис. 3.26), опитувальника креативності Джонсона (див. рис. 3.27) спостерігається значна віддаленість кластеру (CASE > 15), відповідного останньому часовому зрізу V6, від інших кластерів. За кластерним аналізом по даних опитувальника агресивності Томаса (в інтерпретації Є.Б. Моргунова) (див. рис. 3.22), кластер, відповідний останньому часовому зрізу V6, виступає другим за віддаленістю від інших.

Таким чином, за даними кластерного аналізу можна зробити висновок про те, що у середовищі постійних користувачів інтернет-сайтів – представників юнацького віку, які є студентами стаціонарних відділень вищих навчальних закладів, дуже продуктивними інтернет-тренінги виявляються для сприяння процесів самоактуалізації та особистісного зростання, достатньо продуктивними – для оптимізації психологічних показників інтернет-залежності та депресивності; щодо продуктивності інтернет-тренінгів для оптимізації психологічних показників агресивності отримані суперечливі дані, тому відповідна проблема повинна бути більш ґрунтовно досліджена у майбутньому.

Здійснений нами порівняльний аналіз показників експериментальної і контрольної (постійні користувачі інтернет-сайтів, які не брали участі у формувальному експерименті) груп показав істотні зміни показників у експериментальної групи і майже повну відсутність таких змін у контрольної групи.

Отже, є достатні підстави стверджувати, що інтернет-тренінги виступають одним з вагомих і продуктивних чинників змін психологічних особливостей особистості представників юнацького віку – студентів стаціонарних відділень вищих навчальних закладів, які є постійними користувачами інтернет-сайтів, зменшуючи в них показники агресивності, інтернет-залежності, частково депресивності, та посилюючи показники самоактуалізації.

 

Висновки по розділу III

 

У розділу III була представлена психологічна специфіка і можливості інтернет-тренінгів, описана реалізація, надані та проаналізовані результати формувального експерименту, що ґрунтувався на створенні відповідної методичної програми, організації інформаційно-технічних умов і проведенні інтернет-тренінгів, спрямованих на оптимізацію інтернет-залежності, агресивності, депресивності, а також на активізацію процесів самоактуалізації серед представників юнацького віку – студентів стаціонарних відділень вищих навчальних закладів, які є постійними користувачами інтернет-сайтів і являють вибірку з попереднього етапу дослідження (констатувального експерименту). Автори інтернет-сайтів участі у формувальному етапі дослідження не приймали, адже було необхідно дослідити продуктивність здійснення інтернет-тренінгів (наскільки вони змінюють необхідні особистісні особливості учасників), що потребувало порівняння результатів дослідження, отриманих окремо у авторів та у постійних користувачів їхніх інтернет-сайтів.

Була проведена серія необхідних інтернет-тренінгів, а результати, отримані під час їхнього проведення, були проаналізовані. Також була оцінена продуктивність здійснених інтернет-тренінгів.

Проведення інтернет-тренінгів ґрунтувалося на використанні відомих програм і методів групової роботи, а також на досвіді роботи автора – три роки проведення дистанційних тренінгів у мережі Інтернет, реалізація більше ніж 15 інтернет-тренінгів з різної тематики, під час яких технології дистанційної мережевої роботи були апробовані та адаптовані для регулярного використання.

Під час проведення інтернет-тренінгів використовувалась концепція здійснення дистанційної групової роботи у мережі Інтернет, що включала наступні складові: 1) створення та розробка змісту інтернет-сайту як технічної платформи для здійснення інтернет-тренінгу, розробка чи підбір необхідних програмних і комунікаційних засобів; 2) підготовка психологічного змісту інтернет-тренінгу, необхідних завдань і технологій роботи; 3) організація алгоритму взаємодії учасників інтернет-тренінгу і ведучого; 4) проведення комплексного аналізу результатів роботи інтернет-тренінгу.

Програма інтернет-тренінгів мала на меті сприяння психологічній роботі учасників над собою, їхнє особистісне зростання, виявляючись в оптимізації показників інтернет-залежності, агресивності, депресивності та інтенсифікації процесів самоактуалізації, і містила наступні рівні: психофізіологічний (зняття соматичних фіксацій і м’язових напружень), індивідуально-психологічний (робота з мотиваційними властивостями, системою особистісних переконань і прагнень, самоусвідомлення, самовизначення) і соціально-психологічний (робота з соціальними ставленнями і очікуваннями, програвання стресових ситуацій спілкування та міжособистісної взаємодії).

Інтернет-тренінги були спрямовані на реалізацію дослідженими певних особистісних змін, що співвідносяться з нейтралізацію психологічних складових інтернет-залежності, агресивності, депресивності, а також з посиленням психологічних складових самоактуалізації, а саме на формування у досліджених таких особистісних особливостей, як високий рівень саморегуляції, широта особистісних інтересів, «людиноспрямованість», уважність до внутрішніх станів і переживань інших людей, схильність до співпраці з ними, впевненість в собі, сприйняття цілісності свого життя, «внутрішній локус контролю», креативність, продуктивність мислення тощо.

Методичне забезпечення програми інтернет-тренінгів складалося з комплексів психологічних вправ, таких як самоаналіз, саморефлексія, аналіз характерних життєвих ситуацій, індивідуальне саморозкриття, зняття м’язових зажимів і блокувань, психофізична релаксація з використанням комп’ютерного аудіозапису інструкції, психофізична саморегуляція, аутогенне тренування, рольове програвання характерних життєвих ситуацій, активне слухання, емоційна дисоціація та асоціювання, арт-терапія, індивідуальний «мозковий штурм» тощо.

Як тренінги загалом, так і деякі психологічні вправи в них зокрема являли собою певним чином адаптовані версії їх «звичайних» аналогів, що використовуються при не дистанційній груповій роботі, тобто в такій, в якій передбачається «звичайне» спілкування учасників з ведучим і поміж собою. Так, зокрема, були адаптовані вправи, які в оригінальних версіях вимагають групової роботи учасників між собою (наприклад, у мікрогруппах по декілька людей). В контексті інтернет-тренінгів такі вправи були подані в формі уявного розігрування певних ситуацій, де психологічна робота здійснюється учасниками не на інтерособистісному, а на інтраособистісному рівні. Наприклад, уявний диспут чи розв’язання конфліктної ситуації учасника з іншими (уявними) людьми виявляє себе як субособистісне програвання і опрацювання проблемної ситуації для знаходження і засвоєння продуктивних стратегій поведінки, мислення і емоційного реагування.

Необхідно відзначити постійну (мінімум по декілька разів на добу) віртуальну присутність ведучого в контексті інтернет-спілкування з учасниками тренінгів, що здійснювалася з допомогою електронної пошти та інтернет-пейджера «ICQ». Основними функціями такої присутності були роз’яснення учасникам незрозумілих для них змістовних і організаційних моментів тренінгів, відповіді на запитання, кількість котрих була значною. Є підстави вважати, що відповідне інтернет-спілкування ведучого інтернет-тренінгів та їхніх учасників виступає як важливий, а можливо і необхідний момент дистанційної групової роботи, що здійснюється через мережу Інтернет.

Всього в інтернет-тренінгах взяли участь 86 постійних користувачів відповідних інтернет-сайтів – представників юнацького віку, які є студентами стаціонарних відділень вищих навчальних закладів. Серія інтернет-тренінгів складалася з трьох тренінгів: 1) з нейтралізації агресивності та депресивності (7 днів), 2) з нейтралізації інтернет-залежності (5 днів), 3) з самоактуалізації (8 днів), з перервою в один день між кожними двома тренінгами. Проведення серії інтернет-тренінгів з постійними користувачами інтернет-сайтів відбувалося з допомогою пересилки необхідних електронних матеріалів, що здійснювалася вранці кожного дня.

В результаті емпіричного дослідженні отримані дані аналізувалися з допомогою методів математичної статистики для виявлення наявності чи відсутності істотних змін між показниками рівнів інтернет-залежності, агресивності, депресивності та самоактуалізації, що були наявні у постійних користувачів інтернет-сайтів до і після проведення серії інтернет-тренінгів. Також аналізувалися зміни кореляцій між показниками авторів інтернет-сайтів і постійних користувачів відповідних інтернет-сайтів до і після проведення серії цих інтернет-тренінгів.

Отже, інтернет-тренінги істотно змінюють психологічні особливості постійних користувачів інтернет-сайтів, що доводиться величинами кореляції за останній часовий зріз за всіма методиками дослідження, які є нижчими за кореляції даних попередніх часових зрізів і виявляються незначущими. Це пояснюється тим, що проведення інтернет-тренінгів викликало певні психологічні зміни у тих, хто їх проходив, тобто у постійних користувачів інтернет-сайтів (студенти), тоді як автори інтернет-сайтів були позбавлені такої можливості.

У середовищі постійних користувачів інтернет-сайтів найбільш продуктивними інтернет-тренінги виявилися для сприяння процесів самоактуалізації та особистісного зростання (p<0,01), достатньо продуктивними – для оптимізації психологічних показників інтернет-залежності (p<0,001) та агресивності (p<0,001), найменш продуктивними – для оптимізації психологічних показників депресивності (p<0,05). Можна припустити, що для більш продуктивної оптимізації депресивності більше відповідають звичайні тренінги, що здійснюються за межами мережі Інтернет і потребують не віртуальних форм впливу ведучого на учасників і учасників один на одного, а, зокрема, «реальних» соціальних контактів і активної позакомп’ютерної діяльності.

При аналізі даних, отриманих за всіма методиками дослідження, було виявлено, що у переважної більшості учасників після участі в інтернет-тренінгах помітно знизилися показники агресивності, депресивності, інтернет-залежності, покращилися показники рівня самоактуалізації.

Було досліджено, що інтернет-тренінги виявилися найбільш продуктивними для досліджуваних, які належать до сегментів другого, третього, п’ятого, сьомого, восьмого, десятого і одинадцятого інтернет-сайтів, тоді як для досліджуваних, які належать до сегменту шостого інтернет-сайту, вони не виявилися продуктивними. Для досліджуваних інших сегментів інтернет-тренінги продемонстрували середню продуктивність.

Можна припустити, що наявність у автора шостого інтернет-сайту і його постійних користувачів відповідних психологічних особливостей пояснюється (повністю чи частково) віком автора (18 років), який відносно інших досліджуваних авторів інтернет-сайтів є достатньо молодим. Вірогідно, у такому віці певні особистісні структури, що є необхідними для продуктивної участі в тих або інших інтернет-тренінгах, можуть бути розвинутими недостатньо. До таких структур можна віднести як зрілість і складність сфери вищих почуттів (моральних, інтелектуальних, естетичних тощо), так і сформованість інтелектуальної та вольової сфер особистості. Разом з тим, проблема, що розглядається, повинна бути більш детально і глибоко досліджена у майбутньому.

Отримані дані по вибіркам окремих інтернет-сайтів показують, що найбільш продуктивними інтернет-тренінги виявилися для постійних представників інтернет-сайту з рольових ігор, комерційних і «комп’ютерних» інтернет-сайтів; для постійних представників музичних і політичних інтернет-сайтів інтернет-тренінги виявилися менш продуктивними. Пояснення цьому, вірогідно, слід шукати в характерних психологічних особливостях представників відповідних інтернет-спільнот.

Так, зокрема, було виявлено, що розвинуті вміння входити в різні ролі та проживати їх, виконувати різні, зокрема психологічні, вправи та ігри, певна відкритість до експериментування можуть сприяти здійсненню більш продуктивного психологічного впливу інтернет-тренінгів на постійних учасників інтернет-сайтів з рольових ігор. Певні характерні психологічні особливості постійних користувачів комерційних інтернет-сайтів, а саме креативність, цілеспрямованість, завзятість, постійність, використання власних унікальних здібностей, досвіду можуть сприяти більш продуктивному психологічному впливу на них інтернет-тренінгів. Значний досвід, легкість роботи з комп’ютерними програмами і засобами інтернет-спілкування, відкритість до нового і готовність вчитися здатні допомагати у здійсненні значного психологічного впливу інтернет-тренінгів також на учасників «комп’ютерних» інтернет-сайтів. З іншого боку, певна безапеляційність і безальтернативність фанатизму взагалі і музичного зокрема, його психологічна ригідність і когнітивна спрямованість у вузьке ідейне русло може обмежувати психологічний вплив інтернет-тренінгів на постійних користувачів музичних інтернет-сайтів. Досить характерні для постійних користувачів політичних інтернет-сайтів психологічна ригідність і безапеляційність також здатні обмежувати психологічний вплив інтернет-тренінгів на таких людей.

Інтернет-тренінги продуктивно змінюють психологічні особливості постійних користувачів інтернет-сайтів – представників юнацького віку, які є студентами стаціонарних відділень вищих навчальних закладів, адже за даними факторного аналізу кореляція даних за останній часовий зріз виявилась нижчою за кореляції даних попередніх часових зрізів. Це пояснюється тим, що проведення інтернет-тренінгів викликало певні психологічні зміни у досліджуваних, тоді як на попередніх етапах дослідження ці зміни не були викликані і кореляції даних були вищими.

Результати проведеного факторного аналізу показали, що за більшістю методик дослідження спостерігається зниження кореляції даних за останній часовий зріз, причому за тестом на інтернет-залежність (переклад тесту К. Янг, виконаний і адаптований В.О. Буровою), за тестом агресивності А. Асингера, за тестом самоактуалізації (САТ) (шкала компетентності у часі) і за тестом самоактуалізації (САТ) (шкала підтримки) відбувається значне зниження відповідної кореляції. Незначне зниження кореляції спостерігається за шкалою інтернет-залежності А.Є. Жичкіної, за шкалою суперництва в опитувальнику агресивності Томаса (в інтерпретації Є.Б. Моргунова), за методикою диференційної діагностики депресивних станів В.О. Жмурова і за опитувальником креативності Джонсона. За тестом депресії Зунга (в адаптації Т.І. Балашової) спостерігається незначне підвищення кореляції.

За результатами факторного аналізу було доведено, що у середовищі постійних користувачів інтернет-сайтів – представників юнацького віку найбільш продуктивними інтернет-тренінги виявилися для сприяння процесів самоактуалізації та особистісного зростання, достатньо продуктивними – для оптимізації психологічних показників інтернет-залежності та агресивності, найменш продуктивними – для оптимізації психологічних показників депресивності. Оскільки за методикою диференційної діагностики депресивних станів В.О. Жмурова і за тестом депресії Зунга (в адаптації Т.І. Балашової) у змінах відповідних кореляцій були виявлені протилежні тенденції, проблема продуктивності інтернет-тренінгів для оптимізації психологічних показників депресивності потребує подальших досліджень.

За результатами кластерного аналізу інтернет-тренінги виявилися продуктивними і такими, що створюють значимі зміни у психологічних особливостях досліджуваних, адже кластер, відповідний останньому часовому зрізу, частіше за все виступає найвіддаленішим від усіх інших. Це пояснюється тим, що проведення інтернет-тренінгів викликало певні психологічні зміни у досліджуваних (останній часовий зріз), тоді як на попередніх етапах дослідження ці зміни не були викликані і кореляції даних були вищими, тобто відповідні кластери є більш наближеними один до одного.

Так, за даними кластерного аналізу можна зробити висновок про те, що у середовищі постійних користувачів інтернет-сайтів – представників юнацького віку дуже продуктивними інтернет-тренінги виявилися для сприяння процесів самоактуалізації та особистісного зростання, достатньо продуктивними – для оптимізації психологічних показників інтернет-залежності та депресивності; щодо продуктивності інтернет-тренінгів для оптимізації психологічних показників агресивності отримані суперечливі дані, тому відповідна проблема має бути більш ґрунтовно досліджена у майбутньому.

Здійснений порівняльний аналіз показників експериментальної і контрольної (постійні користувачі інтернет-сайтів, які не брали участі у формувальному експерименті) груп показав істотні зміни показників у експериментальної групи і майже повну відсутність таких змін у контрольної групи.

Отже, є достатні підстави стверджувати, що інтернет-тренінги виступають одним з вагомих і продуктивних чинників змін психологічних особливостей особистості представників юнацького віку – студентів стаціонарних відділень вищих навчальних закладів, які є постійними користувачами інтернет-сайтів.

 

 

ВИСНОВКИ

 

Результати проведеного дослідження підтвердили висунуті гіпотези, а також дозволили окреслити практичні рекомендації і перспективи подальших досліджень за порушеною проблемою.

1. В результаті теоретико-експериментального аналізу досліджуваної проблеми було виявлено зв'язок між психологічними особливостями авторів інтернет-сайтів та змінами психологічних особливостей досліджуваних юнацького віку (студенти), які є постійними користувачами відповідних інтернет-сайтів.

2. Об’єктивним критерієм наявності такого зв’язку виступають результати порівняння емпіричних показників інтернет-залежності, агресивності, депресивності та самоактуалізації.

3. Психологічні особливості особистості, які властиві авторам інтернет-сайтів, впливають через інтернет-спілкування та організацію змісту відповідних інтернет-сайтів на формування аналогічних психологічних особливостей особистості у постійних користувачів цих інтернет-сайтів.

4. Інтернет-тренінги виступають продуктивним чинником оптимізації психологічних особливостей особистості, зокрема підвищення показників самоактуалізації, а також нейтралізації показників інтернет-залежності та агресивності у досліджуваних юнацького віку (студенти), які є постійними користувачами інтернет-сайтів. Водночас, використання інтернет-тренінгів для оптимізації показників депресивності у представників відповідної аудиторії є малопродуктивним.

5. Показана можливість прикладного використання інтернет-сайтів для організації психологічного впливу на певні зміни психологічних особливостей особистості представників юнацького віку (студенти), які є постійними користувачами Інтернету та складають певну стабільну частину аудиторії мережевого простору.

Перспективу подальшого дослідження психологічного потенціалу і можливостей інтернет-тренінгів ми вбачаємо у використанні комунікаційних інтернет-технологій у психологічній роботі, а також для інших спеціалізованих і поглиблених досліджень, спрямованих на виявлення взаємозв’язку або залежності між особистістю людини як суб’єкту спілкування з іншими людьми, які користуються певним продуктом її діяльності.

 

 

ДОДАТКИ

 

Додаток А

Шкала інтернет-залежності

 

«Шкала Интернет-зависимости.

Инструкция: “Дорогие друзья! Приглашаем Вас принять участие в исследовании общения в Интернете. Для этого предлагаем вам ответить на вопросы анкеты.

Выберите, пожалуйста, один из двух вариантов ответов (А или Б) тот, который лучше всего подходит для описания вашего поведения в Интернете и отметьте его галочкой. В этой анкете нет правильных или неправильных ответов, нам важно знать именно Ваше мнение”.

1. А. Когда мне грустно или одиноко, я обычно выхожу в Интернет.

1. Б. Я не чувствую необходимости выйти в Интернет тогда, когда у меня плохое настроение.

2. A. Когда я провожу в Интернете меньше времени, чем обычно, я чувствую себя подавленно.

2. Б. Мое эмоциональное состояние не зависит от того, сколько времени я провожу в Интернете.

3. A. Я чувствую, что мое увлечение Интернетом мешает моей учебе, работе или отношениям с людьми вне Интернета.

3. Б. Использование Интернета не мешает моим отношениям с людьми, учебе или работе.

4. А. Многие мои знакомые не знают, сколько времени я на самом деле провожу в Интернете.

4. Б. Большинство моих знакомых знает, сколько времени я провожу в Интернете.

5. A. Я часто пытаюсь уменьшить количество времени, которое я провожу в Интернете.

5. Б. Я не пытаюсь уменьшить количество времени, которое я провожу в Интернете.

6. A. Когда я не в Интернете, я часто думаю о том, что там происходит.

6. Б. Когда я не в Интернете, я редко думаю о нем.

7. A. Я предпочитаю общаться с людьми или искать информацию через Интернет, а не в реальной жизни.

7. Б. Я далеко не всегда прибегаю к помощи Интернета, когда мне нужно найти информацию или пообщаться.

Ключи.

Интернет-зависимость – один из видов поведенческих зависимостей, который проявляется в навязчивом постоянном стремлении войти в Интернет и потере субъективного контроля за его использованием.

Выбор вари