Статево-віковий і тематичний розподіл досліджуваних авторів інтернет-сайтів

постійний користувач інтернет-сайту	вік	стать	тематика інтернет-сайту
№ 1		ч	комерційний
№ 2		ж	комерційний
№ 3		ч	комерційний
№ 4		ч	комерційний
№ 5		ч	комерційний
№ 6		ж	комерційний

Продовж. табл. 2.3

№ 7		ч	комерційний
№ 8		ч	комерційний
№ 9		ч	політичний
№ 10		ч	політичний
№ 11		ч	політичний
№ 12		ж	політичний
№ 13		ч	політичний
№ 14		ч	політичний
№ 15		ч	політичний
№ 16		ч	політичний
№ 17		ч	музичний
№ 18		ж	музичний
№ 19		ч	музичний
№ 20		ч	музичний
№ 21		ч	музичний
№ 22		ч	музичний
№ 23		ж	музичний
№ 24		ж	комерційний
№ 25		ч	комерційний
№ 26		ч	комерційний
№ 27		ч	комерційний
№ 28		ж	комерційний
№ 29		ч	комерційний
№ 30		ч	комерційний
№ 31		ж	комерційний
№ 32		ч	комерційний
№ 33		ч	«комп’ютерний»

Продовж. табл. 2.3

№ 34		ч	«комп’ютерний»
№ 35		ж	«комп’ютерний»
№ 36		ч	«комп’ютерний»
№ 37		ж	«комп’ютерний»
№ 38		ч	«комп’ютерний»
№ 39		ч	«комп’ютерний»
№ 40		ч	комерційний
№ 41		ж	комерційний
№ 42		ж	комерційний
№ 43		ж	комерційний
№ 44		ч	комерційний
№ 45		ч	комерційний
№ 46		ч	комерційний
№ 47		ч	комерційний
№ 48		ч	«комп’ютерний»
№ 49		ж	«комп’ютерний»
№ 50		ч	«комп’ютерний»
№ 51		ч	«комп’ютерний»
№ 52		ч	«комп’ютерний»
№ 53		ж	«комп’ютерний»
№ 54		ч	«комп’ютерний»
№ 55		ж	«комп’ютерний»
№ 56		ч	музичний
№ 57		ч	музичний
№ 58		ч	музичний
№ 59		ч	музичний
№ 60		ж	музичний

Продовж. табл. 2.3

№ 61		ж	музичний
№ 62		ч	музичний
№ 63		ч	політичний
№ 64		ч	політичний
№ 65		ж	політичний
№ 66		ч	політичний
№ 67		ч	політичний
№ 68		ч	політичний
№ 69		ч	політичний
№ 70		ж	рольові ігри
№ 71		ч	рольові ігри
№ 72		ч	рольові ігри
№ 73		ч	рольові ігри
№ 74		ч	рольові ігри
№ 75		ж	рольові ігри
№ 76		ч	рольові ігри
№ 77		ч	рольові ігри
№ 78		ж	«комп’ютерний»
№ 79		ж	«комп’ютерний»
№ 80		ч	«комп’ютерний»
№ 81		ч	«комп’ютерний»
№ 82		ч	«комп’ютерний»
№ 83		ч	«комп’ютерний»
№ 84		ч	«комп’ютерний»
№ 85		ж	«комп’ютерний»
№ 86		ч	«комп’ютерний»

 

 

У таблицях М.1-М.8 представлені отримані в результаті емпіричного дослідження (01-01.04.2008, 15-17.05.2008, 01-03.07.2008, 15-17.09.2008, 01-03.11.2008) дані для сукупностей досліджуваних постійних користувачів різних інтернет-сайтів та їхніх авторів по кожній з методик дослідження.

У таблицях М.9-М.28 (див. результати з 01-03.04.2008 по 01-03.11.2008 включно) надані дані по змінам кореляцій у часі між показниками авторів інтернет-сайтів та показниками постійних користувачів відповідних інтернет-сайтів. Графічна демонстрація відповідних даних надана у рисунках (діаграмах) М.1-М.20. Сегментами досліджуваної вибірки виступають автори відповідних інтернет-сайтів та їхні постійні користувачі.

За шкалою інтернет-залежності А.Є. Жичкіної (таблиця М.9, рисунок (діаграма) М.1) в період з 01-03.04.2008 по 01-03.11.2008 включно у кореляціях показників авторів інтернет-сайтів і показників досліджуваних постійних користувачів відповідних інтернет-сайтів майже у всіх представників досліджуваної вибірки намітилась послідовна або загалом послідовна тенденція наближення до 1 (тобто кореляція зростає), крім тих, хто належить до сегментів шостого (відбуваються непослідовні, «стрибкоподібні» зміни кореляції з її результуючим зменшенням) і десятого інтернет-сайтів (кореляція спочатку зменшується, потім збільшується, кінцевий результат є практично рівним початковому).

За тестом на інтернет-залежність (переклад тесту К. Янг, виконаний і адаптований В.О. Буровою) (таблиця М.10, рисунок (діаграма) М.2) у кореляціях показників майже у всіх представників досліджуваної вибірки намітилась послідовна або загалом послідовна тенденція наближення до 1 (тобто кореляція зростає), крім тих, хто належить до сегментів шостого (відбуваються непослідовні, незначні зміни кореляції то в бік її збільшення, то в бік її зменшення) і десятого інтернет-сайтів (відбуваються також непослідовні, частіше незначні зміни кореляції то в бік її збільшення, то в бік її зменшення).

Слід відзначити, що обидві використані методики дослідження інтернет-залежності вказують на представників сегментів шостого і десятого інтернет-сайтів як на таких, у яких не відзначаються загальні для інших представників досліджуваної вибірки тенденції у послідовному або загалом послідовному збільшенні кореляції показників. Це вказує на те, що дані за обома зазначеними методиками дослідження корелюють між собою.

Тест агресивності А. Асингера (таблиця М.11, рисунок (діаграма) М.3) у кореляціях показників майже у всіх представників досліджуваної вибірки демонструє послідовну або загалом послідовну тенденцію наближення до 1 (тобто кореляція зростає), крім тих, хто належить до сегменту дев’ятого інтернет-сайту (відбуваються непослідовні, незначні зміни кореляції то в бік її збільшення, то в бік її зменшення з результуючим незначним зменшенням).

За шкалою суперництва в опитувальнику агресивності Томаса (в інтерпретації Є.Б. Моргунова) (таблиця М.12, рисунок (діаграма) М.4) у кореляціях показників майже у всіх представників досліджуваної вибірки намітилась послідовна або загалом послідовна тенденція наближення до 1 (тобто кореляція зростає), крім тих, хто належить до сегменту другого інтернет-сайту (відбуваються непослідовні, «стрибкоподібні» зміни кореляції з її результуючим незначним збільшенням).

Дані за методикою диференційної діагностики депресивних станів В.О. Жмурова (таблиця М.13, рисунок (діаграма) М.5) у кореляціях показників майже у всіх представників досліджуваної вибірки виявляють послідовну або загалом послідовну тенденцію наближення до 1 (тобто кореляція зростає), крім тих, хто належить до сегментів шостого (кореляція спочатку збільшується, потім зменшується з її результуючим зменшенням) і дев’ятого інтернет-сайтів (кореляція спочатку зменшується, потім збільшується з її результуючим збільшенням).

За тестом депресії Зунга (в адаптації Т.І. Балашової) (таблиця М.14, рисунок (діаграма) М.6) у кореляціях показників майже у всіх представників досліджуваної вибірки намітилась послідовна або загалом послідовна тенденція наближення до 1 (тобто кореляція зростає), крім тих, хто належить до сегментів четвертого (відбуваються непослідовні, незначні зміни кореляції то в бік її збільшення, то в бік її зменшення, результат практично рівний початковому) і шостого інтернет-сайтів (відбуваються непослідовні, «стрибкоподібні» зміни кореляції з її результуючим зменшенням).

Слід відзначити, що обидві використані методики дослідження депресивності вказують на представників сегменту шостого інтернет-сайту як на таких, у яких не відзначаються загальні практично для всіх інших представників досліджуваної вибірки тенденції у послідовному або загалом послідовному збільшенні кореляції показників. Разом з тим, за методикою диференційної діагностики депресивних станів В.О. Жмурова другою групою, що у вищезазначеному аспекті відрізняється від вибірки інших, виступають представники сегменту дев’ятого інтернет-сайту, а за тестом депресії Зунга (в адаптації Т.І. Балашової) – четвертого. Це вказує на те, що дані за обома зазначеними методиками дослідження частково корелюють між собою.

За тестом самоактуалізації (САТ) (шкала компетентності у часі) (таблиця М.15, рисунок (діаграма) М.7,) у кореляціях показників майже у всіх представників досліджуваної вибірки намітилась послідовна або загалом послідовна тенденція наближення до 1 (тобто кореляція зростає).

Тест самоактуалізації (САТ) (шкала підтримки) (таблиця М.16, рисунок (діаграма) М.8,) у кореляціях показників майже у всіх представників досліджуваної вибірки демонструє намічення послідовної або загалом послідовної тенденції наближення до 1 (тобто кореляція зростає).

Дані за опитувальником креативності Джонсона (таблиця М.17, рисунок (діаграма) М.9) у кореляціях показників майже у всіх представників досліджуваної вибірки виявляють послідовну або загалом послідовну тенденцію наближення до 1 (тобто кореляція зростає), крім тих, хто належить до сегменту п’ятого інтернет-сайту (кореляція спочатку зменшується, потім збільшується з її результуючим збільшенням).

Таким чином, слід відзначити, що дані за обома використаними методиками дослідження самоактуалізації особистості (дві базові шкали САТ і опитувальник креативності Джонсона) корелюють між собою, адже вказують на послідовну або загалом послідовну тенденцію до зростання кореляції показників практично у всіх представників досліджуваної вибірки.

Отже, за всіма методиками дослідження у переважної більшості представників досліджуваної вибірки спостерігається послідовна або загалом послідовна тенденція до зростання кореляції показників.

Кореляції показників, отриманих за всіма методиками в період з 01-03.04.2008 по 01-03.11.2008 включно у автора і постійних користувачів першого інтернет-сайту (таблиця М.18, рисунок (діаграма) М.10), демонструють послідовну або загалом послідовну тенденцію наближення до 1 (тобто кореляція зростає).

У кореляції показників, отриманих за всіма методиками в період з 01-03.04.2008 по 01-03.11.2008 включно у автора і постійних користувачів другого інтернет-сайту (таблиця М.19, рисунок (діаграма) М.11), намітилась послідовна або загалом послідовна тенденція наближення до 1 (тобто кореляція зростає), крім шкали суперництва в опитувальнику агресивності Томаса (в інтерпретації Є.Б. Моргунова) (відбуваються непослідовні, «стрибкоподібні» зміни кореляції то в бік її збільшення, то в бік її зменшення з її результуючим незначним збільшенням).

У кореляції показників, отриманих за всіма методиками в період з 01-03.04.2008 по 01-03.11.2008 включно у автора і постійних користувачів третього інтернет-сайту (таблиця М.20, рисунок (діаграма) М.12,), намітилась послідовна або загалом послідовна тенденція наближення до 1 (тобто кореляція зростає).

Дані по кореляціям показників, отриманих за всіма методиками в період з 01-03.04.2008 по 01-03.11.2008 включно у автора і постійних користувачів четвертого інтернет-сайту (таблиця М.21, рисунок (діаграма) М.13), демонструють послідовну або загалом послідовну тенденцію наближення до 1 (тобто кореляція зростає).

Як продемонстровано у таблиці М.22 і на рисунку (діаграмі) М.14, у кореляції показників, отриманих за всіма методиками в період з 01-03.04.2008 по 01-03.11.2008 включно у автора і постійних користувачів п’ятого інтернет-сайту, намітилась послідовна або загалом послідовна тенденція наближення до 1 (тобто кореляція зростає), крім тесту депресії Зунга (в адаптації Т.І. Балашової) (відбувається «стрибкоподібне» зменшення, а потім послідовне збільшення кореляції з її результуючим збільшенням) і опитувальника креативності Джонсона (відбуваються непослідовні зміни кореляції то в бік її зменшення, то в бік її збільшення з її результуючим збільшенням).

У кореляції показників, отриманих лише за чотирма методиками з восьми в період з 01-03.04.2008 по 01-03.11.2008 включно у автора і постійних користувачів шостого інтернет-сайту (таблиця М.23, рисунок (діаграма) М.15), намітилась послідовна або загалом послідовна тенденція наближення до 1 (тобто кореляція зростає). До методик дослідження, за якими виявилися інші тенденції, відносяться шкала інтернет-залежності А.Є. Жичкіної (відбуваються непослідовні, «стрибкоподібні» зміни кореляції то в бік її збільшення, то в бік її зменшення з її результуючим зменшенням), тест на інтернет-залежність (переклад тесту К. Янг, виконаний і адаптований В.О. Буровою) (відбуваються непослідовні зміни кореляції то в бік її збільшення, то в бік її зменшення з її результуючим незначним збільшенням), методика диференційної діагностики депресивних станів В.О. Жмурова (відбуваються зміни кореляції то в бік її збільшення, то в бік її зменшення з її результуючим зменшенням) і тест депресії Зунга (в адаптації Т.І. Балашової) (відбуваються непослідовні зміни кореляції то в бік збільшення, то в бік зменшення з її результуючим зменшенням).

Кореляції показників, отриманих за всіма методиками в період з 01-03.04.2008 по 01-03.11.2008 включно у автора і постійних користувачів сьомого інтернет-сайту (таблиця М.24, рисунок (діаграма) М.16), показують послідовну або загалом послідовну тенденцію наближення до 1 (тобто кореляція зростає).

Кореляції показників, отриманих за всіма методиками в період з 01-03.04.2008 по 01-03.11.2008 включно у автора і постійних користувачів восьмого інтернет-сайту (таблиця М.25, рисунок (діаграма) М.17), демонструють послідовну або загалом послідовну тенденцію наближення до 1 (тобто кореляція зростає), крім шкали інтернет-залежності А.Є. Жичкіної (відбуваються непослідовні зміни кореляції то в бік її збільшення, то в бік її зменшення з її результуючим збільшенням).

Як продемонстровано у таблиці М.26 і на рисунку (діаграмі) М.18, у кореляції показників, отриманих за всіма методиками в період з 01-03.04.2008 по 01-03.11.2008 включно у автора і постійних користувачів дев’ятого інтернет-сайту, намітилась послідовна або загалом послідовна тенденція наближення до 1 (тобто кореляція зростає), крім тесту агресивності А. Асингера (відбуваються непослідовні зміни кореляції то в бік її збільшення, то в бік її зменшення з її результуючим зменшенням) і методики диференційної діагностики депресивних станів В.О. Жмурова (відбуваються непослідовні зміни кореляції то в бік її зменшення, то в бік її збільшення з її результуючим збільшенням).

У кореляції показників, отриманих за всіма методиками в період з 01-03.04.2008 по 01-03.11.2008 включно у автора і постійних користувачів десятого інтернет-сайту (таблиця М.27, рисунок (діаграма) М.19), намітилась послідовна або загалом послідовна тенденція наближення до 1 (тобто кореляція зростає), крім шкали інтернет-залежності А.Є. Жичкіної (відбуваються непослідовні зміни кореляції то в бік її зменшення, то в бік її збільшення, конечний результат є практично рівним початковому) і тесту на інтернет-залежність (переклад тесту К. Янг, виконаний і адаптований В.О. Буровою) (відбуваються непослідовні зміни кореляції то в бік її збільшення, то в бік її зменшення з її результуючим незначним збільшенням).

Таблиця М.28 і рисунок (діаграма) М.20 показують послідовну або загалом послідовну тенденцію наближення до 1 (тобто кореляція зростає) у кореляції показників, отриманих за всіма методиками в період з 01-03.04.2008 по 01-03.11.2008 включно у автора і постійних користувачів одинадцятого інтернет-сайту.

Таким чином, слід відзначити, що кореляції показників, отриманих за різними методиками дослідження, по переважній більшості представників досліджуваної вибірки (крім автора і постійних користувачів шостого інтернет-сайту, де відповідна тенденція виявлена лише за половиною методик), мають послідовну чи загалом послідовну тенденцію до зростання і наближення до 1.

Можна припустити, що наявність у автора і постійних користувачів шостого інтернет-сайту частково іншої тенденції пояснюється (повністю чи частково) віком автора (18 років), який відносно інших досліджуваних авторів інтернет-сайтів є достатньо молодим (див. табл. 2.2). Вірогідно, у такому віці певні особистісні структури, що є необхідними для здійснення автором інтернет-сайту достатньо продуктивного впливу на психологічні особливості представників постійної аудиторії користувачів його інтернет-сайту, є розвинутими недостатньо [139] [259]. До таких структур можна віднести як зрілість і складність сфери вищих почуттів (моральних, інтелектуальних, естетичних тощо), так і сформованість інтелектуальної та вольової сфер особистості. Можливо, за їхньої наявності і сам автор інтернет-сайту, і продукт його діяльності – інтернет-сайт, сприймаються для його постійних користувачів як більш референтні, отже, здійснюється і більш продуктивний вплив на їхні психологічні особливості [146] [218].

Певні особливості веб-дизайну, що виявляються у наявності технічних можливостей для інтернет-спілкування, здатні позначатись на мірі впливу психологічних особливостей авторів інтернет-сайтів на психологічні особливості постійних користувачів цих інтернет-сайтів в процесі інтернет-спілкування (див. рис. 2.1). Це пояснюється тим, що досліджуваний психологічний вплив здійснюється в процесі інтернет-спілкування з обов’язковим використанням технічних можливостей, що його забезпечують, тому збільшення і розширення відповідних можливостей інтенсифікує процеси інтернет-спілкування, а як наслідок – вплив психологічних особливостей авторів інтернет-сайтів на психологічні особливості постійних користувачів цих інтернет-сайтів в процесі його здійснення.

На рис. 2.1 графічно представлені дані по змінам кореляцій у часі між показниками авторів інтернет-сайтів і показниками постійних користувачів відповідних інтернет-сайтів, що отримані за всіма методиками дослідження. Сегментами досліджуваної вибірки виступають автори відповідних інтернет-сайтів та їхні постійні користувачі. До інтернет-сайтів з мінімумом технічних можливостей для інтернет-спілкування тут відносяться ті, що мають електронну пошту та інтернет-форум (телеконференцію); до інтернет-сайтів з середніми технічними можливостями для інтернет-спілкування – ті, що мають електронну пошту, інтернет-форум, гістьову книгу, ICQ; до інтернет-сайтів з максимальними технічними можливостями – ті, що мають, окрім всіх перелічених вище, ще більше можливостей, включаючи чат, Skype, Livejournal (або інший блог), репрезентацію в соціальних мережах («Вконтакті», «Однокласники») тощо. Інтернет-сайтів першого типу було представлено в дослідженні 4, другого – 4 і третього – 3. Існують прямі кореляції між мірою представленості на інтернет-сайті технічних можливостей для інтернет-спілкування і потенціалом психологічного впливу автору даного інтернет-сайту на його постійних користувачів.

 

 

Рис. 2.1. Кореляції показників, отриманих за всіма методиками дослідження по сегментам вибірки досліджуваних різних інтернет-сайтів

 

Як було проаналізовано у першому розділі дослідження, ризик розвитку інтернет-залежності пов’язаний з розвитком інтерактивних, комунікаційних можливостей, представлених на інтернет-сайті, що підтверджується також емпіричними даними. На рис. 2.2 і рис. 2.3 графічно представлені дані по показникам інтернет-залежності за різними методиками її дослідження для постійних користувачів різних інтернет-сайтів.

Підвищення ризику інтернет-залежності у молоді, зважаючи на її характерні особистісні особливості, також збільшує актуальність психологічної роботи з її представниками, націленої на розвиток фактору суб’єктної активності, стабілізацію самооцінки, підвищення саморегуляції, усвідомленості комп’ютеризованої діяльності загалом і у мережі Інтернет зокрема тощо. До такої психологічної роботи, разом з вже традиційними її формами і враховуючи мережевий контекст діяльності та спілкування значної частини молоді, повинні бути віднесені також і нові форми, зокрема інтернет-тренінги.

Рис. 2.2. Показники інтернет-залежності, отримані за шкалою інтернет-залежності А.Є. Жичкіної по сегментам вибірки досліджуваних різних

інтернет-сайтів

Рис. 2.3. Показники інтернет-залежності, отримані за тестом на інтернет-залежність (переклад тесту К. Янг, виконаний і адаптований В.О. Буровою) по сегментам вибірки досліджуваних різних інтернет-сайтів

Отримані під час констатувального експерименту дані по вибіркам окремих інтернет-сайтів (див. табл. 2.1, 2.3) не вказують на наявність взаємозв’язку між тематичним змістом інтернет-сайту (і відповідно, змістовною спрямованістю інтернет-спілкування в таких інтернет-спільнотах) та зростанням кореляції показників між автором інтернет-сайту і постійними користувачами останнього.

 

Висновки по розділу II

 

У розділу II були показані та проаналізовані відповідні для валідного дослідження інтернет-залежності, агресивності, депресивності та самоактуалізації (обраних критеріїв інтернет-спілкування як чинника особистісних змін у юнацькому віці – серед студентів стаціонарних відділень вищих навчальних закладів, які є постійними користувачами цих інтернет-сайтів) прикладні методики.

До таких методик були віднесені наступні: методики дослідження інтернет-залежності – «Шкала інтернет-залежності» А.Є. Жичкіної та тест на інтернет-залежність К. Янг (в адаптації В.О. Бурової); методики дослідження агресивності – тест А. Асингера та опитувальник Томаса (в інтерпретації Є.Б. Моргунова); методики дослідження депресивності – методика диференційної діагностики депресивних станів В.О. Жмурова та шкала самоставлення (тест депресії) Зунга (в адаптації Т.І. Балашової); методики дослідження самоактуалізації особистості – тест самоактуалізації особистості (САТ) (використовувалися шкали компетентності та підтримки) і опитувальник креативності Джонсона (для діагностики креативності як одного з необхідних та характерних показників особистісної самоактуалізації та особистісного зростання).

Дослідження з допомогою відповідних методик здійснювалося з використанням електронних технологій, вимагаючи роботи з комп’ютером і мережею Інтернет. Процедури первинної обробки даних були повністю автоматизовані, здійснюючись на рівні веб-браузеру. Так само автоматизованою була видача результатів дослідження, що здійснювалася для досліджуваних у зручному вигляді, та запис отриманих результатів у спеціальну інформаційну базу даних, необхідну для подальшого аналізу результатів.

Застосовуючи засоби математичної статистики, були проаналізовані отримані під час дослідження емпіричні дані, що показали присутність кореляцій між психологічними особливостями авторів інтернет-сайтів, що виявляються в організації змісту цих інтернет-сайтів та інтернет-спілкуванні з постійними користувачами останніх, і психологічними особливостями особистості представників юнацького віку – студентів стаціонарних відділень вищих навчальних закладів, які є постійними користувачами цих інтернет-сайтів. А саме, встановлено, що за всіма методиками дослідження у переважної більшості представників досліджуваної вибірки спостерігається послідовна або загалом послідовна тенденція до зростання кореляції показників.

Відзначимо, що обидві використані методики дослідження інтернет-залежності – «Шкала інтернет-залежності» А.Є. Жичкіної та тест на інтернет-залежність К. Янг (в адаптації В.О. Бурової) – вказують на шостого і десятого авторів інтернет-сайтів як на таких, у яких не відзначаються загальні для інших представників досліджуваної вибірки тенденції у послідовному або загалом послідовному збільшенні кореляції показників. Це вказує на те, що дані за обома зазначеними методиками дослідження корелюють між собою. Також, за обома використаними методиками дослідження депресивності автор шостого інтернет-сайту відзначається як такий, у якого не спостерігаються загальні практично для всіх інших представників досліджуваної вибірки тенденції у послідовному або загалом послідовному збільшенні кореляції показників. Разом з тим, за методикою диференційної діагностики депресивних станів В.О. Жмурова другим автором, що у вищезазначеному аспекті відрізняється від вибірки інших, виступає дев’ятий, а за тестом депресії Зунга (в адаптації Т.І. Балашової) – четвертий. Це вказує на те, що дані за обома зазначеними методиками дослідження частково корелюють між собою. Крім того, дані за обома використаними методиками дослідження самоактуалізації особистості (дві базові шкали САТ і опитувальник креативності Джонсона) також корелюють між собою, адже вказують на послідовну або загалом послідовну тенденцію до зростання кореляції показників практично у всіх представників досліджуваної вибірки.

Кореляції показників, отриманих за різними методиками дослідження, по переважній більшості представників досліджуваної вибірки (крім автора шостого інтернет-сайту і його постійних користувачів, де відповідна тенденція виявлена лише за половиною методик), мають послідовну чи загалом послідовну тенденцію до зростання кореляції показників і наближення до 1. Можна припустити, що наявність у автора шостого інтернет-сайту і його постійних користувачів частково іншої тенденції пояснюється (повністю чи частково) віком автора (18 років), який відносно інших досліджуваних авторів інтернет-сайтів є достатньо молодим (див. табл. 2.2). Вірогідно, у такому віці певні особистісні структури, що є необхідними для здійснення автором інтернет-сайту достатньо продуктивного впливу на психологічні особливості представників постійної аудиторії користувачів його інтернет-сайту, є розвинутими недостатньо. До таких структур можна віднести як зрілість і складність сфери вищих почуттів (моральних, інтелектуальних, естетичних тощо), так і сформованість інтелектуальної та вольової сфер особистості. Можливо, за їхньої наявності і сам автор інтернет-сайту, і продукт його діяльності – інтернет-сайт, сприймаються для його постійних користувачів як більш референтні, отже, здійснюється і більш продуктивний вплив на їхні психологічні особливості.

Певні особливості веб-дизайну, що виявляються у наявності технічних можливостей для інтернет-спілкування, здатні позначатись на мірі впливу психологічних особливостей авторів інтернет-сайтів на психологічні особливості постійних користувачів цих інтернет-сайтів в процесі інтернет-спілкування. Це пояснюється тим, що досліджуваний психологічний вплив здійснюється в процесі інтернет-спілкування з обов’язковим використанням технічних можливостей, що його забезпечують, тому збільшення і розширення відповідних можливостей інтенсифікує процеси інтернет-спілкування, а як наслідок – вплив психологічних особливостей авторів інтернет-сайтів на психологічні особливості постійних користувачів цих інтернет-сайтів в процесі його здійснення.

До інтернет-сайтів з мінімумом технічних можливостей для інтернет-спілкування були віднесені ті, що мають електронну пошту та інтернет-форум (телеконференцію); до інтернет-сайтів з середніми технічними можливостями для інтернет-спілкування – ті, що мають електронну пошту, інтернет-форум, гістьову книгу, ICQ; до інтернет-сайтів з максимальними технічними можливостями – ті, що мають, окрім всіх перелічених нижче, ще більше можливостей, включаючи чат, Skype, Livejournal (або інший блог), репрезентацію в соціальних мережах («Вконтакті», «Однокласники») тощо. В спільнотах інтернет-сайтів з максимумом технічних можливостей для інтернет-спілкування виявився наявним максимальний вплив психологічних особливостей авторів інтернет-сайтів на психологічні особливості їхніх постійних користувачів, і навпаки. Існують прямі кореляції між мірою представленості на інтернет-сайті технічних можливостей для інтернет-спілкування та потенціалом психологічного впливу автору даного інтернет-сайту на його постійних користувачів.

Було досліджено, що ризик розвитку інтернет-залежності пов’язаний з розвитком інтерактивних, комунікаційних можливостей, представлених на інтернет-сайті. Так, більш значні показники інтернет-залежності виявились присутніми у постійних користувачів інтернет-сайтів з максимальними технічними можливостями для інтернет-спілкування, і навпаки. Отже, нові технологічні можливості спілкування повинні доповнюватися у представників юнацького віку усвідомленістю своєї діяльністю, суб’єктною активністю.

Підвищення ризику інтернет-залежності у молоді, зважаючи на її характерні особистісні особливості, також збільшує актуальність психологічної роботи з її представниками, націленої на розвиток фактору суб’єктної активності, стабілізацію самооцінки, підвищення саморегуляції, усвідомленості комп’ютеризованої діяльності загалом і у мережі Інтернет зокрема тощо. До такої психологічної роботи, разом з вже традиційними її формами і враховуючи мережевий контекст діяльності та спілкування значної частини молоді, повинні бути віднесені також і нові форми, зокрема інтернет-тренінги.

 

РОЗДІЛ III

ІНТЕРНЕТ-ТРЕНІНГ ЯК ЧИННИК ЗМІН ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ

 

3.1. Організація формувального експерименту

 

Проведення завершального етапу дослідження (формувального експерименту) ґрунтувалося на використанні відносно нової форми групової психологічної роботи – інтернет-тренінгів.

На думку різних дослідників [128] [254] [293], можливості інтернет-тренінгів видаються досить перспективними. Вже зараз доступність і популярність інтернет-технологій дозволяють психологічним службам розширювати форми своєї роботи, тим самим, збільшуючи можливості доступу населення до психологічної допомоги. Активно продовжується освоєння інтернет-технологій психологами для здійснення практичної діяльності. Якщо індивідуальне психологічне інтернет-консультування (консультування онлайн, дистанційне консультування) в тому або іншому вигляді вже присутнє в мережі Інтернет, то інтернет-тренінги тільки перебувають на етапі свого розповсюдження.

Реалізація інтернет-тренінгів вимагає певних необхідних складових, а саме: 1) створення інтернет-сайту, розробки його змісту, програмних і комунікаційних засобів; 2) підготовки психологічного змісту інтернет-тренінгу, необхідних завдань і технологій роботи; 3) визначення і випробування алгоритмів взаємодії учасників інтернет-тренінгу і ведучого; 4) проведення комплексного аналізу результатів роботи інтернет-тренінгу.

Безсумнівно, що становлення дистанційних форм групової психологічної роботи в мережі Інтернет перебуває ще на самому початку. Разом з тим, отримані результати по проведенню інтернет-тренінгів дозволяють робити оптимістичні прогнози по розвитку групової психологічної роботи в мережі Інтернет. Перед психологами виникає проблема теоретичного осмислення інтеграції різних напрямів психології та нових технічних рішень для розвитку дистанційних форм психологічної допомоги в мережі Інтернет, таких як інтернет-консультування та інтернет-тренінги. [128] [254] [293]

Аналіз результатів і особливостей проведення інтернет-тренінгів різними авторами дозволяє зробити наступні висновки: 1) технічні можливості сучасних інтернет-технологій дозволяють здійснювати групову психологічну роботу в мережі Інтернет; 2) інтернет-тренінги здатні створювати контекст для досягнення бажаних результатів в умовах віртуальної взаємодії шляхом послідовного виконання поставлених завдань; 3) покроковий алгоритм проведення інтернет-тренінгів відповідає технічним можливостям інтернет-технологій і дозволяє реалізовувати групову психологічну роботу в мережі Інтернет; 4) комплексний аналіз результатів роботи інтернет-тренінгів дозволяє зробити однозначний висновок про те, що на сьогоднішній день можливе проведення групової психологічної роботи в мережі Інтернет за наступних умов: наявність спеціально організованого інтернет-сайту, наявність технічної підтримки під час роботи інтернет-тренінгу, певний рівень комп’ютерної письменності у учасників інтернет-тренінгу, досвідченість і професіоналізм ведучого в області групової практичної роботи. [128] [254] [293]

Слід відзначити характерну особливість інтернет-тренінгів: відсутність прямих, тобто безпосередніх, контактів між ведучим тренінгу та його учасниками, а також їх поміж собою. Спілкування в рамках таких тренінгів частіше за все здійснюється з використанням електронних засобів мережі Інтернет, тобто є комп’ютерно опосередкованим. Це, зокрема, створює необхідність у відповідній розробці та адаптації тренінгових програм та інструкцій до вправ.

Проведення інтернет-тренінгів ґрунтувалося на використанні відомих програм і методів групової роботи, а також на досвіді роботи автора – три роки проведення дистанційних тренінгів у мережі Інтернет, реалізація більше ніж 15 інтернет-тренінгів з різної тематики, під час яких технології дистанційної мережевої роботи були апробовані та адаптовані для регулярного використання.

Під час проведення інтернет-тренінгів використовувалась концепція здійснення дистанційної групової роботи у мережі Інтернет, що включала наступні складові: 1) створення та розробка змісту інтернет-сайту як технічної платформи для здійснення інтернет-тренінгу, розробка чи підбір необхідних програмних і комунікаційних засобів; 2) підготовка психологічного змісту інтернет-тренінгу, необхідних завдань і технологій роботи; 3) організація алгоритму взаємодії учасників інтернет-тренінгу і ведучого; 4) проведення комплексного аналізу результатів роботи інтернет-тренінгу.

Програма інтернет-тренінгів мала на меті сприяння психологічній роботі учасників над собою, їхнє особистісне зростання, виявляючись в оптимізації показників інтернет-залежності, агресивності, депресивності та інтенсифікації процесів самоактуалізації, і містила наступні рівні: психофізіологічний (зняття соматичних фіксацій і м’язових напружень), індивідуально-психологічний (робота з мотиваційними властивостями, системою особистісних переконань і прагнень, самоусвідомлення, самовизначення) і соціально-психологічний (робота з соціальними ставленнями і очікуваннями, програвання стресових ситуацій спілкування та міжособистісної взаємодії).

Інтернет-тренінг