Інститут психології імені Г. С. Костюка

 

На правах рукопису

Назар Максим Миколайович

 

 

УДК 159.922.8:004.738.5

ІНТЕРНЕТ-СПІЛКУВАННЯ ЯК ЧИННИК ОСОБИСТІСНИХ ЗМІН У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

 

 

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

 

Нуковий керівник

Максименко Сергій Дмитрович,

дійсний член НАПН України,

доктор психологічних наук,

професор

 

 

Київ – 2010

ЗМІСТ

 

Вступ 3

Розділ I. Психологічна характеристика мережі Інтернет в контексті впливу на її користувачів 9

1.1. Вплив мережі Інтернет на особистісні зміни її користувачів 9

1.2. Різновиди і психологічні особливості інтернет-спілкування 32

1.3. Концепція інтернет-спілкування як чинника особистісних змін постійних користувачів інтернет-сайтів 54

Висновки по розділу I 58

Розділ II. Методи і результати дослідження інтернет-спілкування як чинника особистісних змін 69

2.1. Теоретико-методологічні засади досліджень представників аудиторії мережі Інтернет 69

2.2. Методи дослідження інтернет-залежності, агресивності, депресивності та самоактуалізації з використанням мережі Інтернет 79

2.3. Результати, отримані в дослідженні інтернет-залежності, агресивності, депресивності та самоактуалізації з використанням мережі Інтернет 90

Висновки по розділу II 108

Розділ III. Інтернет-тренінг як чинник змін психологічних особливостей 113

3.1. Організація формувального експерименту 113

3.2. Аналіз результатів формувального експерименту 120

Висновки по розділу III 167

Висновки 175

Додатки 177

Список використаних джерел 348

 

ВСТУП

 

Актуальність дослідження. У низці досліджень встановлено, що користування мережею Інтернет здатне здійснювати різноплановий та суперечливий вплив на психологічні особливості особистості в юнацькому віці, зокрема студента, іноді призводячи, з одного боку, до розвитку та посилення інтернет-залежності, агресивності, депресивності, з іншого – до інтенсифікації процесів самоактуалізації, самопізнання, творчого розвитку особистості та її продуктивного самоствердження. Звідси випливає нагальна проблема вияву і профілактики відповідних негативних та посилення позитивних явищ змін психологічних особливостей особистості, яка, перебуваючи у вищому навчальному закладі, активно використовує комп’ютерні технології.

Проблема психологічного впливу мережі Інтернет на особистість людини досліджувалась у багатьох працях (О.Є. Войскунським, М.П. Концевим, К.Г. Кречетніковим, К.Є. Кузьміною, О.Р. Масловим, П. Мунтяном, М.О. Носовим, Ф.О. Смірновим, В. Ценьовим, К. Янг та ін.). Предмет уваги дослідників зосереджувався, зокрема, на таких питаннях, як потенціал і психологічні особливості маніпулювання людьми із застосуванням інформаційних технологій, можливості попередження і нейтралізації відповідного маніпулювання (О.І. Башмаков, С.Р. Дінабург, М.М. Лебедєв, І. Мелюхін, М.В. Мірошніков, С. Нехаєв та ін.); інформаційні технології віртуальної реальності Інтернету як один з прикладів психологічних знарядь, оволодіння якими здійснює вплив на формування і функціонування вищих психічних функцій (М.С. Іванов, М.О. Носов, М.Ю. Опенков, С.І. Парінов, Н. Петрова, Е.О. Путілова, Е. Роббінс, О.В. Смислова, Є.О. Степаненко, О.Є. Шадрін, К.М. Якіменко, D.A. Bernstein та ін.); психологічні особливості впливу комп’ютерної віртуальної реальності на молодь (В.В. Моторін, В.Ю. Нестеров, Є.О. Павлов, Л.О. Пережогін, О.О. Сакбаєв, Дж. Сулер, А. Тоффлер та ін.); психологічний феномен інтернет-залежності і його різновидів (О.Є. Войскунський, С.Є. Давтян, О.Є. Жичкіна, О.С. Мартинова, М.В. Мірошніков, П. Мунтян, О.Ф. Шайдуліна, К. Янг, J. Gackenbach, R.C. Hsiung та ін.).

Проте особлива увага дослідників спрямовується на розробку психологічної проблеми інтернет-спілкування, а саме таких її аспектів: власної психологічної специфіки інтернет-спілкування (Є. Блохіна, І.Л. Васюков, О.Є. Жичкіна, С.В. Коловоротний, М. Лєжепєков, Є.С. Мишенкова, О.Я. Фрідланд, В. Фріндте, Н.Д. Чеботарьова, C. Mann та ін.); психологічних особливостей його різновидів (Є.П. Белінська, Є. Блохіна, О.Б. Бушев, О.М. Гладко, О.Є. Жичкіна, Р. Лейбов, Є. Щепіліна та ін.); феномену «віртуальних особистостей», що виникає на основі інтернет-спілкування (Е.Р. Амерханова, О.М. Арестова, О.І. Башмаков, Є.П. Белінська, І.Л. Васюков, О.Є. Войскунський, В. Голованевська, О.Є. Жичкіна, Ю. Кленова, Є.С. Мишенкова, О.М. Павлов, В. Фріндте та ін.); виявлення психологічних особливостей авторів інтернет-сайтів (Є.П. Белінська, І.Л. Васюков, О.Є. Войскунський, В. Голованевська, О.М. Павлов, J. Suler, C.R. Wolfe).

Разом з тим, у проведених дослідженнях використовується констатувальний підхід в процесі розв’язання проблеми інтернет-спілкування, не приділяючи, одначе, достатньої уваги потенціалу цілеспрямованої реалізації його можливостей для здійснення тих або інших особистісних змін взагалі та у юнацького віці, особливо сенситивному до особистісних перетворень, зокрема.

Недостатня розробленість вказаної проблеми обумовила вибір теми даного дисертаційного дослідження «Інтернет-спілкування як чинник особистісних змін у юнацькому віці».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексних тем лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України “Психолого-педагогічні умови розвитку особистісної активності в освітньому просторі” (номер державної реєстрації 0105U001036) і „Психологічні чинники самодетермінації особистості в освітньому просторі” (номер державної реєстрації 0109U000558).

Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої Ради Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України (протокол № 1 від 01.02.2007 року) і погоджена з бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 27.05.2010 року).

Об’єкт дослідження: процес інтернет-спілкування користувачів інтернет-сайтів.

Предмет дослідження: інтернет-спілкування як чинник особистісних змін у юнацькому віці.

Мета дослідження: дослідити зв'язок між психологічними особливостями особистості авторів інтернет-сайтів та психологічними особливостями студентів, які є постійними користувачами відповідних інтернет-сайтів.

Гіпотеза дослідження: 1) психологічні особливості авторів інтернет-сайтів, виявляючись в інтернет-спілкуванні та організації змісту останніх, впливають певним чином на психологічні особливості їх користувачів, зокрема студентів як постійних користувачів цих інтернет-сайтів; 2) інтернет-тренінги виступають одним з вагомих чинників змін психологічних особливостей осіб юнацького віку.

Завдання дослідження:

1) з’ясувати психологічну характеристику мережі Інтернет та інтернет-спілкування в контексті його впливу на користувачів;

2) емпірично дослідити зміни психологічних особливостей постійних користувачів інтернет-сайтів в процесі інтернет-спілкування з їх авторами;

3) провести інтернет-тренінги, спрямовані на оптимізацію інтернет-залежності, агресивності, депресивності, а також на активізацію процесів самоактуалізації.

Теоретико-методологічною основою дослідження є концептуальні положення про психологічні особливості студентів (М.І. Алексєєва, Л.І. Божович, М.Р. Гінзбург, Е. Еріксон, І.С. Кон, С.Д. Максименко, Ф. Райс, Т.М. Титаренко, П.Р. Чамата), концептуальні засади організації психологічних досліджень у мережі Інтернет (П. Вільсон, А.Є. Жичкіна, І.М. Розіна, Д.К. Сатін, Н. Форман, D.A. Bernstein, M.H. Birnbaum, J. Mueller та ін.), концепція проведення дистанційної групової психологічної роботи у мережі Інтернет (А.І. Львова, І.А. Рязанцева, M. Lea, R. Spears, K.D. Williams), концепція базових рис кіберпростору (М.О. Носов, О.М. Орлов, J. Suler).

Методи дослідження: теоретичний аналіз; методи тестування, опитування, анкетування; метод «подовжніх» і «поперечних» зрізів; констатувальний і психолого-педагогічний формувальний експерименти; а також прийоми математичної статистики. Статистичний аналіз результатів здійснювався за допомогою статистичної програми SPSS і електронних таблиць Excel.

Організація та експериментальна база дослідження: дослідно-експериментальна робота складалася з трьох етапів – теоретико-методологічного, констатувального і формувального, які здійснювались протягом 2006-2009 рр. Дослідження проводилося з використанням мережі Інтернет. Експериментом охоплено 86 постійних користувачів інтернет-сайтів (студенти) та 11 авторів відповідних інтернет-сайтів.

Вірогідність та надійність отриманих результатів забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження; комплексним використанням методів, адекватних меті, об’єкту, предмету і завданням дослідження; застосуванням методів математичної обробки емпіричних даних.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше: а) розкрита функція інтернет-спілкування як чинника особистісних змін у юнацькому віці; б) визначений зв'язок між психологічними особливостями осіб, які створюють і адмініструють інтернет-сайти, здійснюють інтернет-спілкування з користувачами останніх, та психологічними особливостями користувачів мережевого простору.

Теоретичне значення дослідження визначається тим, що, по-перше, визначений обсяг поняття психологічного впливу користування мережею Інтернет на її користувачів; по-друге – розкрито психологічний зміст інтернет-спілкування як чинника особистісних змін у юнацькому віці; по-третє – уточнено поняття психологічного змісту інтернет-сайту як однієї з вагомих складових психологічного впливу у процесі користування Інтернетом, зокрема інтернет-спілкуванням; по-четверте – встановлена характеристика змін психологічних особливостей особистості у юнацькому віці в процесі інтернет-спілкування.

Практичне значення роботи полягає у створенні психологічно обґрунтованих можливостей прикладного використання інтернет-спілкування та інтернет-сайтів з метою організації психологічного впливу на особистісні утворення користувачів, зокрема студентів вищих навчальних закладів. Розроблені в роботі інтернет-тренінги спрямовані на нейтралізацію певних психологічних особливостей постійних користувачів інтернет-сайтів, на підвищення їхньої самоактуалізації, креативності, комунікативності.

Апробація та впровадження результатів дисертації. Результати дисертації доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Формування психологічної культури у дітей та молоді» (Севастополь, 2008), на Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми психології творчості» (Луганськ – Київ, 2008), на V Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психологія праці та управління» (Київ, 2008), на круглому столі «Державна служба зайнятості України на ринку праці в умовах світової фінансово-економічної кризи: питання теорії та виклики практики» (Київ, 2008), на IX Міжнародній науково-практичній конференції «Освіта дорослих в Україні» (Київ, 2008), на конференції «Технології інтелектуальної діяльності» (Київ, 2009), на Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми освіти у Польщі та в Україні в контексті процесів глобалізації та євроінтеграції» (Київ – Житомир, 2009), на II Міжнародній науково-практичній конференції «Психолого-педагогічні аспекти розвитку майбутнього фахівця» (Миколаїв, 2009) та на засіданні лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України.

Публікації. Основний зміст дослідження викладено у 9 друкованих працях, серед них 8 у фахових виданнях, що включені до списку, затвердженого ВАК України.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, що налічує 306 найменувань, та 10 додатків (на 171 сторінці). Основний обсяг дисертації становить 164 сторінки. Повний обсяг дисертації складає 396 сторінок. Робота містить 37 таблиць (на 28 сторінках) і 71 рисунок (на 34 сторінках).

 

 

РОЗДІЛ I

ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ В КОНТЕКСТІ ВПЛИВУ НА ЇЇ КОРИСТУВАЧІВ

 

1.1. Вплив мережі Інтернет на особистісні зміни її користувачів

 

Вплив користування мережею Інтернет на особистісні зміни її користувачів є складною і багатогранною науковою проблемою, що викликає зараз численні дискусії. Для її розбору необхідно проаналізувати основні поняття, пов’язані з віртуальним середовищем і його впливом на людську психіку. [22] [271] [274] [285]

О.П. Бєлінська [18], О.Є. Войскунський [33], М. Карпицький [87], С.В. Коловоротний [94], К.Г. Кречетников [109], О.Р. Маслов [139], М.О. Носов [161], О.М. Підд’яков [183], О.В. Смислова [206] [207] [208] [209], О.В. Юхвід [251], К.М. Якименко [252] та інші автори ([139], [159], [160], [163], [165], [217], [246]) аргументовано стверджують, що концептуальна розробка проблеми психологічного впливу мережі Інтернет (віртуальної реальності електронної мережі) на людину вкрай важлива, оскільки таке явище, як Інтернет, нині стає все більш пов’язаним з основами людського існування і має місце у багатьох сферах життя. Глибоке і всебічне дослідження цього явища відкриває величезні можливості для спілкування, творчості, навчання, моделювання і багатьох інших областей [131] [132] [235] [236].

Ряд дослідників, зокрема К.М. Якименко [252] та інші [38] [123] [243], зазначають, що мережу Інтернет, або «кіберпростір», необхідно розглядати як специфічний різновид віртуальної реальності. На сьогодні глобальним всесвітнім кіберпростором стала мережа Інтернет, що дала обширне поле для розвитку електронного спілкування та віртуальних технологій.

Відзначається важлива особливість мережі Інтернет як однієї з форм віртуальної реальності у контексті її психологічного впливу: спочатку людина реагує на віртуальну реальність Інтернету як на саму реальну дійсність, що, в основному, і дозволяє добиватися ефекту впливу (наприклад, при спілкуванні та навчанні), зокрема на особистісні зміни; пізніше вона звикає до такої реальності [112] [141] [183]. Тоді людина може почати діяти вже в справжній реальності, як в її імітації. Особливо це стосується ситуацій перевтоми, змінених станів свідомості тощо. [14] [218] [281]

О.В. Смислова [207] та інші автори [56] [74] [221] відзначають, що при взаємодії людини з інформаційними технологіями відбувається перетворення діяльності, зокрема комунікативної сфери, за рахунок опосередковування її новими знаковими системами. Сама можливість і механізми впливу нових технологій на особистість можуть осмислюватися з позицій культурно-історичної теорії розвитку психіки Л.С. Виготського, де інформаційні технології розглядаються як один з прикладів психологічних знарядь, оволодіння якими здійснює вплив на формування і функціонування вищих психічних функцій. [7] [61] [218]

Акцентується увага на тому, що застосування інформаційних технологій при конкретних діях або видах діяльності, наприклад пізнавальній, може здійснювати вплив на інші види діяльності та навіть на всю особистість в цілому. [71] [208] [242]

Дослідження К. Ефімова [60], в якому використовувалася методика «тест символічного простору», проводилося на групах респондентів, умовно названих «комп’ютерними» і «некомп’ютерними». «Комп’ютерними» респондентами в даному дослідженні вважалися ті, чия сфера роботи має пряме відношення до зміни «комп’ютерної реальності». Критерієм віднесення до другої групи була спрямованість основної роботи за комп’ютером не на зміну «комп’ютерної реальності», а на більш прикладні області – бухгалтерський облік, економіку, діловодство. В результаті дослідження було зроблено висновок про те, що уявлення про себе «комп’ютерних» і «некомп’ютерних» досліджуваних відрізняється по ряду параметрів: «некомп’ютерна» частина вибірки частіше вибирала цінності збереження, а «комп’ютерна» – цінності зміни.

В. Ценьов [230] та інші дослідники [94] [189] [261] відзначають, що електронні компоненти мережі Інтернет виступають посередниками між сенсорними системами людини і її мозком, прибираючи до себе функції обробки і виводу сенсорних сигналів зовнішнього світу. Вони дозволяють виконувати прості повсякденні дії, або погоджують складні взаємодії між людиною і технікою. Функція такого посередництва особливо проявляється під час інтернет-спілкування, коли технічні засоби мережі Інтернет частково прибираюсь на себе функції як аферентних, так і еферентних механізмів спілкування (процес здійснюється через сукупність комп’ютерних програм і електронних мереж).

Надмірний оптимізм відносно позитивного впливу мережі Інтернет на особистісні зміни оспорює К.Г. Кречетников [109], який відзначає, що широке використання систем віртуальної реальності, яке супроводжувалося на початковому етапі ейфорією з приводу їх безмежних можливостей, починає викликати певний неспокій, викликаний недостатністю розробки і дослідження проблеми психологічного впливу мережі Інтернет на її користувачів. Деякі інші автори розділяють подібне занепокоєння [34] [228].

Системний аналіз відповідної проблеми пропонує М.О. Гладко [42], що виділяє як позитивні, так і негативні чинники психологічного впливу мережі Інтернет, зокрема інтернет-спілкування, на її користувачів. З одного боку, пошук інформації дозволяє знайти багато різних матеріалів з питання, що цікавить, познайомитися з різними точками зору на проблему, стимулює творчий потенціал, власну активність, сприяє зміні авторитарного стилю спілкування на демократичний (такий, що орієнтований на навчання, знайомлячись з різними точками зору, сам формує свою думку). На тлі ізольованості, що зростає, і низької комунікабельності мешканців сучасних мегаполісів інформаційні технології дозволяють легко встановлювати контакти у медіасередовищі Інтернету. Крім того, до позитивних характеристик комп’ютерного спілкування відноситься відсутність тиску стереотипів сприйняття того або іншого діалогу, що складаються в близькому соціальному оточенні. [69] [101] [223]

З іншого боку, при взаємодії людини з новими інформаційними технологіями відбувається опосередкування діяльності новими знаковими системами і засобами, при яких спостерігається зміна самої особистості в новому знаковому середовищі, що може призводити до зміни мотиваційно-особистісної сфери суб’єкта. Прикладами негативної зміни особистості можуть служити надмірна захопленість інформаційними технологіями, інтернет-спілкуванням та формування комп’ютерної залежності. «Залежні» вважають за краще жити у віртуальній реальності та надалі, в певних умовах, можуть «відмовлятися» від свого реального життя. [19] [62]

Серед різних психологічних особливостей особистості (позитивних і негативних) у людей, що мають багаторічний контакт з комп’ютером, називаються завзятість, наполегливість у досягненні мети, незалежність, схильність до прийняття рішень на підставі самостійно вироблених критеріїв, зневага соціальними нормами, достатньо високий інтелект, схильність до творчої діяльності, перевага процесу роботи над отриманням результату, а також інтровертованість, занурення у власні переживання, холодність і неемоційність у спілкуванні, недолік емпатії, схильність до конфліктів, егоцентризм, недолік відповідальності. [25] [190] [204]

О.П. Кротовим [115] зазначається, що функціями активного «відходу» у мережу Інтернет, який може призводити, як наслідок, до розвитку інтернет-залежності, виступають частіше за все наступні: 1) подолання інтрапсихічного конфлікту, викликаного глибинними причинами, що лежать або в області сімейних стосунків, стосунків з однолітками, або в області внутрішньоособистісного конфлікту; 2) захисний механізм особистості, оскільки, занурюючись у віртуальну реальність, людина тим самим захищає себе від різних проблем, тривоги, комплексів, тобто йде мова про засоби компенсації невдач; 3) захист свідомості від напруги, тривоги тощо у віртуальному світі буває «наочнішим» і тому більш бажаним. Подібні позиції можна зустріти і в інших авторів. [34] [126] [289]

У будь-якому випадку, зараз вже не викликає жодних сумнівів, що користування мережею Інтернет та інтернет-спілкування здійснюють на користувачів мережі певний психологічний вплив. Питання, швидше, виникає щодо масштабів і особливостей такого впливу, а також щодо підходів і аспектів дослідження цієї проблеми; у різних авторів, відповідно, можна зустріти найрізноманітніші підходи. [102] [277] [278]

Багато авторів звертають пильну увагу на психологічний вплив користування Інтернетом та інтернет-спілкування на дітей і молодь, оскільки відносно цієї групи користувачів відповідний вплив може носити особливо потужного і непередбачуваного характеру.

Так, Ю.М. Евстигнєєва і В.С. Собкін [58] [66] намагаються розглянути місце, що займає комп’ютер (зокрема, мережа Інтернет) в структурі дозвілля сучасного підлітка. Автори підкреслюють, що необхідно приділяти основну увагу таким моментам, як вікова динаміка у використанні комп’ютерів, гендерні відмінності, а також вплив соціально-стратифікаційних чинників на можливості користування комп’ютером. Схожі аспекти виділяються й іншими авторами. [164] [185] [212]

У дослідженні О.О. Сакбаєва [193] системи мотивів комп’ютерно-орієнтованих підлітків і психологічних особливостей користування ними Інтернетом доводяться наступні висновки: взаємодія підлітків з комп’ютером відображається на системі мотивів наступним чином – у підлітків з високим індексом комп’ютерної орієнтації вища осмисленість життя; локус контролю зрушений в інтернальну область, переважає мотивація досягнення успіху; орієнтованість на майбутнє; ними більшою мірою усвідомлюються мотиви самореалізації; для них характерна велика ступінь диференціації усвідомлюваних мотивів в області взаємодії з комп’ютером. У підлітків з низьким індексом комп’ютерної орієнтованості присутня тенденція до низької осмисленості життя; локус контролю частіше знаходиться в екстернальній області; переважає мотивація уникнення невдачі; мотив підвищення власної оцінки в очах тих, хто оточує, реалізується через залучення уваги справленим враженням; усвідомлювані мотиви самореалізації мають малу представленість як у сфері спілкування, так і у сфері взаємодії з комп’ютером. [193]

К.Є. Кузьміна [117] та інші автори [88] [148] [237] зазначають, що теоретичний аналіз підходів до дослідження питання про вплив комп’ютеризованої діяльності мережі Інтернет на психіку, особливо психіку дитини або представника юнацького віку, показує наступне: комп’ютерні технології є новим засобом (знаряддям) опосередкування діяльності, а сама комп’ютеризована діяльність виступає засобом опосередкування внутрішнього світу людини, його світосприймання і світовідчуття, що знаходить віддзеркалення у своєрідній картині світу професійних користувачів комп’ютерних технологій, свого роду «комп’ютерній свідомості». Виступаючи одночасно зовнішнім і внутрішнім психологічним знаряддям, комп’ютерні технології змінюють психологічні характеристики самого суб’єкта комп’ютеризованої діяльності на рівні суб’єкта діяльності, суб’єкта пізнання, суб’єкта спілкування, викликаючи різного роду зміни (лінійні та нелінійні, позитивні та негативні, істотні та неістотні) в пізнавальній, мотиваційній, емоційній сферах особистості.

Підкреслюється [117], що сучасні комп’ютерні технології створюють умови для більш раннього у порівнянні з однолітками включення молодої людини і підлітка в соціальну діяльність: комп’ютер виступає як сучасне знаряддя праці, сучасний засіб виробництва, яким вже володіє підліток або молода людина; за допомогою Інтернету той же підліток або молода людина може брати участь в економічній, культурній, політичній, науковій тощо сферах життя суспільства. У комп’ютеризованій діяльності у неї формуються властивості людини-діяча, що пов’язано з дуже високим рівнем процесів моделювання, цілеутворення, планування і контролю при «перекладі» практичного завдання на мову комп’ютерних технологій. Все це сприяє більш ранньому оволодінню соціальними видами діяльності підлітками і молодими людьми, що активно включені у комп’ютеризовану діяльність. Схожі висновки можна зустріти і в інших дослідженнях [43] [90] [122] [176].

Також доводиться позитивний вплив користування мережею Інтернет, зокрема інтернет-спілкування, на психіку дітей та підлітків. Зазначається, що такий вплив покращує здатності до навчання [259], стимулює розвиток інтелектуальної діяльності [54] [120] [205], в деяких випадках сприяє розвитку обдарованості в тій або іншій сфері [13] [99].

З іншого боку, слід мати на увазі, що, надаючи розвиваючої дії на інтелектуальні здібності, здатності до діяльності, комп’ютеризована діяльність може пригнічувати сферу міжособистісної взаємодії, обмежуючи реальні соціальні контакти [16] [117]. Надмірне перебування за комп’ютером у збиток всьому іншому, труднощі у встановленні та підтримці міжособистісних стосунків через особливості світосприймання і пізнавальних процесів, що обумовлені взаємодією з віртуальною реальністю комп’ютерних технологій, призводять до спрощення системи відносин «людина – людина» у підлітків і молодих людей, включених в комп’ютеризовану діяльність. [2] [46] [250]

Доводиться, що надмірне користування Інтернетом може сприяти аутизації дітей і підлітків, вести до неадекватних ефектів у процесах соціальної перцепції тощо. [36]

Вплив користування мережею Інтернет, зокрема інтернет-спілкування, на особистісні зміни молоді може сприяти її інтелектуальному розвитку, що доводиться у роботі Katie Gilbert [267]. Схожі позиції можна зустріти і в інших дослідженнях. [55] [150] [173]

В юності (18-25 років) людина зазвичай проходить етап кризи ідентичності, що складається з серії соціальних і особистісних переваг, ідентифікацій і самовизначення. Етапами такої кризи найчастіше є наступні: «розмита ідентичність» (немає чітких переконань, не вибрана професія); «дострокова ідентифікація» (підпорядкування чужій думці, прикладу, авторитету, вибору батьків); «етап мораторію» (вибір свого варіанту розвитку з безлічі можливих); «досягнута ідентичність» (цілі вибрані, відбувається перехід до практичної самореалізації). В результаті може сформуватися неадекватна ідентичність, яка характеризується: 1) уникненням тісних міжособистісних стосунків; 2) нездатністю будувати життєві плани, страхом дорослішання; 3) невмінням мобілізувати свої ресурси для якоїсь головної діяльності; 4) відмовою від самовизначення, вибором негативних зразків для наслідування. В результаті успішного розв'язання кризи ідентичності формується уміння приймати відповідальні рішення, включаючи вибір професії та оволодіння нею, вибір стилю життя і свого місця в ній, вибір супутника життя, створення своєї сім'ї, активність в сексуальній сфері, формування професійного мислення, самоствердження в професійній і соціальній сферах, боротьба за своє «місце під сонцем», опанування набору соціальних ролей дорослої людини, початок «економічної активності». Намагаючись вирішити актуальні проблеми і завдання власної кризи ідентичності, представники даного вікового етапу можуть активно підключати інтернет-спілкування та інші форми поведінки в Інтернеті, психологічні особливості дії яких досліджені недостатньо. [117] [250] [277]

Як відомо, ведучими діяльностями людини в юності є професійне навчання, праця, любов. До характерних психологічних особливостей вікового етапу відносять: ідентифікацію особистості; центральний період становлення характеру та інтелекту; пік інтелектуальних можливостей, індивідуальної структуризації інтелекту; стабілізацію характеру; побудову картини світу, ментальну сенситивність; ведучу потребу в емоційних контактах; відчуття нового; сміливість, рішучість; оптимізм; самостійність; прямолінійність; період найбільш активного розвитку етичних і естетичних відчуттів; професійне зростання; навіюваність; здібність до захоплення. Ці особливості закономірно знаходять свій прояв в різних сферах життя молоді, включаючи поведінку її представників в Інтернеті, тоді як потенціал психологічного впливу останнього на їхні особистісні зміни досліджений недостатньо. Зокрема, завдяки ментальній сенситивності, піку інтелектуальних можливостей, ведучій потребі в емоційних контактах, навіюваності, здібності до захоплення тощо представників юнацького віку можна очікувати результативності у використанні з ними методів психологічного впливу через мережу Інтернет, таких, зокрема, як інтернет-тренінги або психологічне онлайн-консультування. [62] [90] [267]

Деякі психологічні особливості особистості, такі як інтернет-залежність, агресивність, депресивність, самоактуалізація тощо виступають для багатьох сучасних представників юнацького віку одними з ключових в їхньому особистісному розвитку. [90] [95] [169] [188]

Посилення аспектів взаємодії представників юнацького віку з мережею Інтернет дозволяє говорити про те, що така поведінка у мережі, зокрема інтернет-спілкування, допомагає у формуванні готовності до освоєння і користування сучасними електронними технологіями “high tech”, стаціонарними і мобільними ЕОМ, комунікативними IT-розробками, веб-дизайном інтернет-сайтів тощо, сприяючи можливостям адаптації молодої людини до реалій сучасного життя, навчання, роботи, спілкування тощо, а також створюючи контекст для здійснення певних особистісних змін, що пов’язані з такою готовністю. Крім того, остання також закономірно відкриває більш широкі можливості для здійснення цілеспрямованого психологічного впливу (онлайн-консультування, інтернет-тренінги) на представників молоді, які активно користуються Інтернетом. [109] [174] [185] [226]

Продуктивна поведінка у мережі Інтернет, зокрема інтернет-спілкування, складає, актуальну і важливу психологічну проблему, що досліджується багатьма авторами ([5] [157] [280] [283] [295]).

Також стають все більш актуальними дослідження гендерних психологічних особливостей впливу мережі Інтернет на людину. [8] [243] [252] [264]

Так, О.М. Арестова [8] досліджує гендерні аспекти впливу користуванням мережею Інтернет та інтернет-спілкування на користувачів. Вона приходить до висновку, що відповідне застосування Інтернету жінками сильніше впливає на їхні особистісні характеристики і комунікативні процеси, ніж застосування Інтернету чоловіками. Жінки також відзначають, що Інтернет сприяє особистісному і комунікативному розвитку людини.

Досліджуючи особистісні особливості успішних програмістів, що активно створюють нові програмні продукти та використовують мережу Інтернет, Ю.Д. Бабаєва [12] виділяє наступні з них: пунктуальність, акуратність, цілеспрямованість, наполегливість і відповідальність, висока працездатність, емоційна стійкість, здатність переносити тривалий стрес тощо. Мотиваційна сфера високоякісних програмістів характеризується високим рівнем розвитку пізнавальної мотивації (допитливість, готовність поповнювати свої знання, вчитися і перенавчатися, освоювати нове тощо), а також наявністю внутрішньої мотивації (захопленість самим процесом програмування, який виступає для них більшим інтересом, ніж досягнення конкретного результату). [12] [111] [265]

Як зазначає С.В. Коловоротний [92], користування мережею Інтернет, зокрема її комунікативними можливостями, може виявлятися і джерелом цілеспрямованої дії на свідомість людини. Мультимедійні технології, що забезпечують підтримку рухомого зображення, звуку, надзвичайно багатої колірної гамми і текстової інформації, дозволяють пересилати електронною поштою або розміщувати у Мережі інформаційні пакети, здатні при правильній побудові впливати на психіку реципієнта, змінювати його психологічні особливості. Подібний підхід розділяється різними авторами. [1] [161] [172] [248]

Користування мережею Інтернет здатне здійснювати, зокрема, психологічно негативний вплив на її користувачів. О.Є. Войскунський [34] та інші автори [12] [125] [288] наводять дані, що свідчать про негативну дію спілкування та інших видів поведінки в мережі Інтернет на індивідуальну та групову психічну діяльність як дітей і молоді, так і дорослих.

В.Г. Кабирський [83] відзначає, що, згідно з результатами онлайн-дослідження, проведеного порталом «Abbey National», офісні службовці, чия робота безпосередньо пов’язана з комп’ютером і мережею Інтернет, схильні до спалахів гніву і насильства. Схожі висновки можна зустріти і в інших авторів. [27] [276] [296]

Н.В. Чудова [241] досліджує особливості емоційної сфери і образу Я категорії осіб, яких, на відміну від відвідувачів Мережі та її нерегулярних користувачів, можна назвати «жителями» Інтернету. Критеріями відбору досліджуваних служив ступінь їх емоційного, фінансового і часового залучення в життя та спілкування у Мережі, при цьому використовувалися проективні методики (тест Люшера, малюнкові методики, методика вивчення самооцінки Дембо-Рубінштейн). В результаті було виявлено, що майже 80% досліджених мають певні проблеми з самооцінкою: 20% володіють заниженою самооцінкою, майже 40% – нереалістичними і недиференційованими уявленнями про себе і своє місці в житті, ще 20% оцінюють свою «незалежність» як надмірну (Я-ідеальне на 30-50% нижче за Я-реальне). Виявлені проблеми в плані прийняття свого фізичного Я: в тій чи іншій мірі більше 60% дискримінують власну тілесність, саме це негативне ставлення до фізичного компоненту образу Я дає найбільший внесок в проблемну самооцінку. Емоційна сфера цих людей характеризується нестійкістю і депресивними реакціями. Більшість страждає від відчуття самоти, дистанційованості та відчувають неможливість добитися розуміння з боку інших людей. [241]

Robert LaRose, Matthew S. Eastin і Jennifer Gregg [282] проводять соціально-когнітивний аналіз дії використання мережі Інтернет на появу і розвиток депресивних станів. Наявність такого зв’язку було підтверджено експериментально, проте він носить вельми суперечливий характер: «Інтернет-спілкування з людьми, яких ми знаємо, може полегшити депресію, як мінімум серед соціально ізольованого і помірно пригноблюваного населення, як, наприклад, студенти, які, можливо, прагнуть залежати від соціальних технологій, щоб одержати соціальну підтримку» [282]. Але, з іншого боку, «напружені взаємодії з Інтернетом безпосередньо, замість неадекватних взаємодій з іншими людьми через Інтернет, можливо, призводять до депресії…» [282].

Необхідно відзначити, існування зв’язку між використанням Інтернету і соціальною підтримкою, що одержують користувачі завдяки спілкуванню у віртуальному середовищі, доводиться різними авторами. [3] [195] [218] [282]

С.В. Бондаренко [20] та інші дослідники [51] [291] [293] відзначають особливу роль анонімності в негативній психологічній дії Інтернету на користувачів. Так, зокрема, стверджується [20], що анонімність, яка лежить в основі інтернет-спілкування, створення і функціонування локальних мережевих спільнот, сприяє асоціальній поведінці індивідів – як дорослих, так і молоді.

Дослідження показують [80], що велика частина людей, яка проводить в Інтернеті значну частину робочого дня і вільного часу, зовсім не цікавиться останніми подіями, відкриттями і бізнес-пропозиціями – мережа Інтернет потрібна їм як засіб релаксації у разі стресів. До цієї групи увійшли перш за все люди, які зазнають труднощі у взаєминах з друзями і колегами, які намагаються врятуватися від повсякденних проблем. Близько 3% найбільш активних користувачів Мережі взагалі відкидають реальне життя – вони украй мало спілкуються з іншими людьми, прагнучи приділяти якомога більше часу комп’ютеру. Навіть ті люди, для яких дослідження змісту інтернет-сайтів є не розвагою, а основним родом діяльності, практично ніколи не приділяють подібному заняттю весь робочий день. Навпаки, саме вони звичайно стають основною аудиторією розважальних сайтів, перетворюючи на відпочинок до 50-60% свого робочого часу. [80]

Л. Холмс [226] описує і аналізує дослідження В. Бреннера (Victor Brenner), що проводилося на одному з інтернет-сайтів. Було виявлено, користувачі Мережі проводять, в середньому, по 19 годин р