Основні терміни і поняття дисципліни та еволюції їх розвитку.

Кожна дисципліна оперує певними поняттями та термінами. При вивченні «Історії фізичної культури» доцільно розуміти походження та значення понять «фізична культура», «фізичне виховання^», «спорт», «гімнастика», «олімпійський рух».

«Фізична культура» складний термін включає в себе два поняття «культура» плюс «тілесність». Слово «культура» з грецької мови означає випробування, обробіток і стосувалося, в основному, землеробських робіт. З часом поняття розширюється. На сьогодні це сукупність матеріальних і духовних цінностей, які виробило людство у ході свого розвитку. Це історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини у їх взаємовідносинах, а також у матеріальних та духовних цінностях, що створюються ними.

Отже, фізичка культура - це частина загальної культури людства, історія та досвід, які накопило суспільство в галузі виховання свого тіла, це вироблені людством у процесі свого розвитку духовні та матеріальні цінності у сфері оздоровлення засобами фізичних вправ, та розвитку фізичних якостей.

Або, фізична культура частина загальної культури суспільства, одна із сфер соціальної діяльності, спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних здібностей людини.

Поняття "фізична культура" з'явилося відносно недавно на кінні XVІІІ - па початку XIX століть, у слов'янських народів до сьогодні використовується лише у слов'янських країнах. В інших країнах оперую лише поняттям «фізичне виховання» та «спорт».

Термін «фізичне виховання» використовується як інтернаціональний, існує у більшості країн. В українській мові аналогом цього поняття є також термін «тіловиховання» та «руханка».

Фізичне виховання - органічна частина загального виховання; соціально-педагогічний процес, спрямований на зміцнення здоров’я, гармонійний розвиток форм і функцій організму людини.

Поняття «спорт» заявилося недавно, у кінці ХІХ століття Походить із французької мови (de sportale) і спочатку означало гра, розваги, марна витрата часу на дозвіллі. На сьогодні «спорт» має більш вузьку значення. Його системоутворюючим фактором є змагання.

Спорт складова частина фізичної культури, засіб і метод фізичного виховання, система організації, підготовки та проведення змагань із різних комплексів фізичних вирав.

В українській мові є яскравий аналог цього поняття, який найбільш точно виражає його суть - це термін «змаг».

Важливим також с термін «гімнастка» який можливо є одним із найдревніших, і зазнав найбільших змін впродовж розвитку людства.

Поняття "гімнастика" з'явилося у Стародавній Греції і походить від слова "гюмнос" - оголений, оскільки давньогрецькі атлети займалися фізичними вправами у роздягненому вигляді В Елладі термін «гімнастика» був широким і включав три основні розділи: палестрику (власне спортивні вправи – пентатлон, кулачний бій, плавання тощо), орхестику (вправляння в акробатиці, рухи обрядових, ритуальних, танців), ігри (рухливі, з м'ячем тощо). Тобто, фактично, давньогрецький термін «гімнастика» приблизно дорівнювалося сучасному поняттю «фізична культура».

З часом поняття «гімнастика» зазнає значних змін воно поступово звужується. І на сьогодні гімнастика - це система спеціально підібраних фізичних вправ і методичних прийомів, що застосовуються для зміцнення здоров’я, гармонійного фізичного розвитку.

Термін «гімнастика» зазнав найбільших змін в ході історичного процесу. Саме тому при використанні цього поняття щодо різних часових проміжків треба бути особливо обачними і враховувати його значення в ту чи іншу історичну епоху.

Ще одне поняття, яке необхідно розуміти в ході вивчення «Історії фізичної культури» - «олімпійський рух». Цей термін виник відносно недавно, в кінці ХІХ на початку ХХ століття, із відродженням сучасних олімпійських ігор.

Олімпійський рух спирається на концепцію олімпізму – це величезний соціальний рух сучасної епохи, що охоплює світове співтовариство в дусі взаємного визнання і співробітництва, чесної та відкритої конкуренції, де вище за все стоїть людська особистість, її здібності та досягнення без дискримінації за расовими, національними, політичними та економічними ознаками.

Періодизація та джерела вивчення історії фізичної культури.

Історія фізичної культури як частина історичної науки підпорядковується загальним історичним принципам. Саме тому періодизація історії фізичної культури відповідає загальноприйнятій в історичній науці та включав чотири періоди:

1. Фізична культура стародавнього світу (часу) – від появи людини до V ст. н.е.

2. Фізична культура епохи середніх віків - з V ст. по XVІІ- XVІІІ ст.

3. Фізична культури нового часу XVII - ХIX сг.

4. Фізична культура новітнього часу – з початку ХХ ст. до сьогодні.

Якщо звернути увагу на тривалість історичних періодів, то можна зауважити їх нерівномірність у часі: чим ближчий період до сьогодення, тим він коротший. При цьому недопустимою є думка, що причина такого явища полягає у кращому розвитку людства в останніх епохах. Адже розвиток кожного наступного історичного періоду базується на досягненнях минулих поколінь, таким чином зрозуміло, що з часом простежується відповідний прогрес у винайденні нового. Таким чином, некоректним буде твердження, що сучасне покоління людства розвивається краще, аніж, наприклад, в середні віки. Науково-технічний прогрес кожного періоду є неповторним і відповідає розвитку людства на цьому етапі.

Необхідно зауважити також таку особливість відносно історичних періодів, як наявність інформації про цю епоху. ява дійшла до наших днів.

Відповідно щодо найдавніших часів збереглося найменше історичних джерел, що ж до сьогодення ми маємо найбільше відомостей. Тому, скажімо, у період до нашої ери ми оперуємо для визначення тієї чи іншої події тисячоліттями та століттями. Для визначення часу факту, який відбувається у середині вже можна оперувати роками, а у новий час і датами. Що ж до сьогодення з точністю до години й хвилини сказати, коли відбулася подія.

Матеріали та дані, з яких дослідники черпають інформацію про розвиток історії фізичної культури називають історичними джерелами.

Джерела вивчення історії фізичної культури поділяються на чотири групи:

1.Письмові джерела – все, що коли-небудь написано людиною (підручники, книжки, журнали, газети, рукописи, літописи, наскельні написи, папіруси і т.п.);

2.Етнографічні джерела – все, що пов’язано із життєдіяльністю кожного народу (елементи народної творчості, легенди, танцювальна культура, культура харчування, культура одягу, архітектура і т.п.);

3.Археологічні джерела – предмети добуті за допомогою археологічних розкопок (спортивні споруди, атлетичні знаряди, твори мистецтв із зображенням сюжетів спортивного життя і т.п.). Археологічні джерела найбільш сприяють дослідженню історичної фізичної культури найдавніших часів.

4.Дотичні або суміжні джерела – інформація, яка надається нам засобами сучасної техніки (фотографії, кінозйомки, відео зйомки, магнітофонні записи, комп’ютерні технології і т.п.).

 

Рекомендована література

1.История физической культуры и спорта: Учебник для институтов (физической культуры / Под ред. В.В.Столбова - Москва: Физкультура и спорт,1983. – 359с.

2.История физической культуры: Учебник для студентов пед. институтов, - Москва: Просвещение, /998 – 288с.

3.Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта: Пер. с венгерского. – Москва: Радуга, 1982. – 39с.

4. Платонов В.Н., Гуськов С.И. Олимпийский спорт: Учебник. – К.: Олимпийская литература,1994. – Кн. 1 – 496с.

Контрольні запитання

1. Місце та значення фізичної культури в житті суспільства.

2. Джерела вивчення історії фізичної культури.

3. Виникнення терміну “фізична культура ” та еволюція цього поняття.

4. Виникнення терміну “гімнастика” та еволюція цього поняття.

5. Періодизація історії фізичної культури.

6. Назвіть особливості процесу біологічного формування людини.

7. Охарактеризуйте основні аспекти розвитку візичної вправи в період первісного суспільства.

8. Назвіть основні три гіпотези виникнення фізичних вправ.

Завдання для самостійного опрацювання

1.Теорія(гіпотеза) походження фізичної культури.

2.Понятя терміну фізичного виховання.

Лекція №2

ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

 

План

1. Значення спорту у житті античних греків.

2. Передумови виникнення Олімпійських ігор у Стародавній

3. Програма, зміст, учасники Олімпійських ігор,

4. Спортивні споруди Стародавньої Греції.

5. Причини занепаду давньогрецьких Олімпійських