Розподіл функцій обробки інформації між людиною і ЕОМ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розподіл функцій обробки інформації між людиною і ЕОМ



 

Це питання тісно пов’язано з розв’язанням проблеми спілкування людини і ЕОМ, під яким можемо розуміти вільний обмін даними і знаннями прийнятою розмовною чи спеціалізованою мовою.

Це можливо тоді, коли в ЕОМ не лише буде вкладено алгоритм володіння розмовною мовою, а й можливість дивитися на світ очима людини, аби вона могла досягти рівня її інтелекту.

На цьому етапі можемо лише говорити про розподіл функцій збирання та обробки інформації між людиною і ЕОМ, під яким розуміємо засіб визначення задач і класів задач, що їх доцільно чи необхідно покласти на людину або на колектив людей, обчислювальну систему чи людино-машинну систему.

Ураховуючи досвід застосування систем, можна розглядати три класи задач.

До першого класу належать задачі, які принципово не можуть бути розв’язані людиною без використання ЕОМ через велику кількість обчислювальної роботи, необхідність обробки великих масивів інформації чи малий час, який виділяється на їх розв’язання. До них відносять задачі оптимізації та оперативного управління виробництвом і т.п.

До другого класу належать задачі, які не можуть бути розв’язані зараз на ЕОМ. Здебільшого це евристичні задачі, задачі, для розв’язання яких не створено формалізовані алгоритми, але людина їх розв’язує неформальним способом. Ці задачі розв’язують в умовах невизначеності вихідних даних, наприклад у разі прийняття рішення.

До третього класу відносять задачі, відносно яких неможливо зробити категоричного висновку щодо доцільності їх розв’язання людиною чи машиною. Це задачі ефективності, розрахункові, обліку, планування та ін. Рішення про те, використовувати людину чи ЕОМ, у цих випадках приймається окремо в кожній конкретній ситуації, виходячи, як правило, з економічної доцільності.

Необхідно визначити найбільш доцільний варіант поєднання чи взаємодії людини та обчислювальних систем.

Так, при розв’язанні задач першого і третього класів необхідно обгрунтовано продумати спілкування людини і ЕОМ, з’ясувати ступінь використання ЕОМ. При цьому можуть застосовуватися різні критерії: вартість розв’язування задач з урахуванням проблем введення – виведення та кратність розв’язування, якість розв’язування в двох випадках (швидкість, точність, форма подання результату), умови збирання та формування інформації.

Для того щоб правильно організувати розподіл функцій і налагодити спілкування людини з машиною, необхідно оцінити та проаналізувати основні позитивні й негативні якості людини і ЕОМ, які розглядаються як перетворювачі інформації.

Людина:

позитивне: великий обсяг, висока економічність і малі габарити мозку; паралельна обробка інформації; досконалі засоби введення – виведення інформації; здатність самонавчатися; необмежений обсяг зовнішньої пам’яті; найширше коло задач, які вона може розв’язувати; практично повна відсутність відчутних відмов окремих елементів мозку; здатність реалізувати евристичні алгоритми;

негативне: невисока швидкість роботи елементів мозку; втомлюваність людини; мала швидкість введення інформації для довготермінового зберігання в мозку; здатність відхилятися і забувати інформацію.

ЕОМ:

позитивне: велика швидкість; необмежена точність; велика швидкість введення інформації в пам’ять; дуже великий обсяг зовнішньої пам’яті; відсутність утоми; здатність працювати в умовах, непридатних для життєдіяльності людини; здатність об’єднуватися в мережі;

негативне: порівняно невеликий обсяг оперативної пам’яті; убога мережа взаємодії елементів пам’яті та практична відсутність асоціативної пам’яті; відсутність фільтрації на вході; безглуздий результат в разі відмови; порівняно вузький клас розв’язуваних задач; в основному послідовний вид обробки інформації.

Аналіз порівняльних переваг і недоліків людини і ЕОМ щодо обробки інформації показує, що багато основних недоліків людини є перевагами ЕОМ, і навпаки. Тому симбіоз людини і ЕОМ найбільш ефективний у цій якості й найкращим чином може реалізувати розв’язання всього комплексу задач.

Розробка постановки задач

 

Постановка задачі інформаційної системи – необхідна та достатня сукупність знань з конкретної задачі інформаційної системи, які визначають її суть, вимоги до регламенту рішення, вхідних даних і конкретних результатів. (РД 50-34.698–90. Требования к содержанию документов по общесистемным вопросам. Раздел 2.6. Описание постановки задачи).

Склад: характеристики комплексу задач; вихідна інформація; вхідна інформація; може містити опис алгоритму (дублювання змісту розділів об’єднаного документа не допускається).

1. Характеристики комплексу задач:

- призначення комплексу задач;

- перелік об’єктів (технологічних об’єктів управління, підрозділів підприємств і т.п.), при управлінні якими розв’язують комплекс задач;

- періодичність і довготривалість розв’язання;

- умови, за яких припиняється розв’язання комплексу задач автоматизованим способом (у разі потреби).

- зв’язок даного комплексу з іншими комплексами можемо показати на інформаційній моделі (рис. 5.1):

- посади осіб і (чи) найменування підрозділів, які визначають умови і часові характеристики конкретного розв’язання задачі;

- розподіл дій між персоналом і технічними засобами в різних ситуаціях розв’зання комплексу задач.

 

Рис. 5.1. Інформаційна модель

 

 

2. Вихідна інформація – інформація, яку отримують в результаті виконання функцій інформаційної системи і видають на об’єкт її діяльності, користувачеві чи в інші системи.

У цьому розділі виділяють такі пункти:

перелік і опис вихідних повідомлень;

перелік і опис структурних одиниць інформації, що мають самостійне значення: показники, реквізити і їх сукупності, сигнали управ­ління чи посилання на документи, які містять ці дані.

У тексті описують призначення і використання вихідних повідом­лень, а потім наводять їх перелік і опис (табл. 5.1). У табл. 5.1 описують вихідні машинограми відеокадрів та масиви, які формуються під час розв’язання задачі і зберігаються для розв’язання даної чи інших задач.

 

Таблиця 5.1

Перелік і опис вихідних повідомлень

Назва Іденти-фікатор Форма подання і вимоги до неї Періодичність видачі Термін видачі й допустимий час затримки Користувач інформації
1 2 3 4 5 6
Відомість обліку робочого часу   УТР-19   Документ на друк   Раз на місяць   1-ше число, 2 – 3 години   Бухгалтерія

 

Перелік і опис структурних одиниць вихідних повідомлень, які мають самостійне змістове значення, наводиться у вигляді пояснювального тексту, при цьому необхідно вказувати повну назву структурної одиниці інформації (показника), ідентифікатор вихідного повідомлення, до складу якого входить відповідна структурна одиниця (показник), і вимоги до точності та надійності (в разі потреби) обчислення показника. Наприклад: «Сума заробітної плати за видами оплат» розраховується у вихідних документах (машинограмах) УТР-19 (по цехах) і УТР-21 (за табельними номерами) з точністю до 0,01 грн. Примітка. УТР-19 і УТР-21 – ідентифікатори вихідних документів.

3. Вхідна інформація – інформація, яка надходить до ІС у вигляді документів, повідомлень, даних, сигналів, необхідних для виконання функцій ІС.

У цьому розділі виділяють такі пункти:

перелік і опис вхідних повідомлень;

перелік і опис структурних одиниць інформації, вхідних пові-домлень чи посилання на документи, які містять ці дані.

У тексті описують призначення і засоби отримання вхідних повідом­лень, а потім наводять їх перелік і опис (табл. 5.2). До табл. 5.2 заносять вхідні повідомлення, які будуть використані для формування оперативних файлів бази даних, файли, які надходять на вхід задачі чи комплексу від інших задач чи їх комплексів, а також документи та файли, що носять довідковий характер і можуть бути віднесені до умовно-постійної інформації.

Таблиця 5.2

Перелік і опис вхідних повідомлень

 

Назва Ідентифікатор Форма представлення Термін і частота використання
1 2 3 4
  Накладна   НАК   Документ   Кожен день

 

Перелік та опис структурних одиниць інформації вхідних пові­домлень подається у вигляді пояснювального тексту чи таблицъ із зазначенням повної назви структурної одиниці, вимог до точності числового значення (в разі потреби), джерела інформації (документ, відеокадр, база даних і т.п.) і її ідентифікатора. Наприклад: кількість відпущених виробів з точністю до 1.0 шт. у документі «Накладна», ідентифікатор НАК. До самостійних одиниць відносять розрахункові реквізити.

У додатку можна наводити ілюстративний матеріал: ескізи форм вихідних і вхідних документів, оформлені згідно з ГОСТ 6.12–75 – 6.19.2–75, ФОСД. «Системи обліково-статистичної, первинної облікової, фінан-сової та іншої документації. Основні положення і формуляри-зразки», таблиці чи текст допоміжного характеру, описи масивів, схеми і т. ін.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 211; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.207.230.188 (0.007 с.)