Організаційно-економічна модель економічного об’єкта



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Організаційно-економічна модель економічного об’єкта



 

Науково-технічна революція відкрила небачені раніше можливості для збільшення масштабів і темпів розвитку виробництва, впровадження автоматизації виробничих процесів, ускладнивши при цьому не лише матеріальні, а й інформаційні потоки між ланками господарства. Підвищення ефективності виробництва значною мірою визначалось інтенсивністю розвитку наукових методів керування, використанням технічних засобів для обробки економічної інформації.

Економічна система об`єкту являє собою єдність економічних процесів і зв`язків у русі виробничих фондів. Цей процес безпрерервний і цілеспрямований, тому економічна система має бути контрольованою і керованою.

Управління об`єктом здійснюється на інформаційному рівні шляхом перетворення і використання потоків інформації, що функціонують в середині системи і надходить до неї із зовнішнього середовища.

Економічна інформація – це інформація про процеси виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ. Важливими функціями, що реалізуються в процесі керування економічним об’єктом, є: прогнозування, планування, облік, контроль, аналіз, координація та регулювання. Отримання інформації з метою реалізації пов’язане з виконанням трудомістких операцій зі збирання, фіксації, передавання, обробки та зберігання даних, що характеризують виробничу діяльність об’єкта та його зв’язки. А достовірність і своєчасність отриманої інформації впливають на ефективність прийнятих керівних рішень. Саме керування є особливим видом діяльності, який полягає у визначенні цілей об’єктів, засобів їх досягнення, а також у діяннях на об’єкти для досягнення поставлених цілей.

Організаційно-економічна модель об`єкта зображено на рис. 2.1.

 

 

Рис. 2.1. Організаційно-економічна модель об’єкта

Управління складається з такого циклу послідовно виконуваних дій.

1. Аналіз керуючої інформації, яка надходить від інших організацій, та визначення основних цілей і задач, поставлених перед об’єктом.

2. Збирання та аналіз інформації про стан об’єкта.

3. Переробка інформації та визначення варіантів цілей і шляхів їх досягнення.

4. Прийняття рішень, планування.

5. Контроль виконання прийнятих рішень і регулювання.

Отож, створюючи інформаційні системи, використовують кіберне-тичний чи системний підхід, який дає змогу розглядати процес керування об’єктом як інформаційний, а в складі системи, що керує, виділяти інформаційну систему.

Економічна інформація, що циркулює в системі керування об’єктом, має свої особливості та властивості, які впливають на засоби її збирання та реєстрації, організації автоматизованої обробки даних, вибору технічних засобів і носіїв інформації, побудови оптимальних варіантів технологічних процесів обробки тощо.

1. Вона є єдиною для об’єкта, який регулюємо, взаємозв’язаною та взаємозумовленою як у цьому об’єкті, так і ззовні. Це враховується при створенні єдиної системи інформаційного забезпечення об’єкта і забезпеченні інформаційного погодження прийнятих рішень на різних рівнях керування.

2. Має тенденцію до постійного збільшення обсягів даних.

3. Відбиває різноманітну діяльність підприємств та організацій через систему натуральних, вартісних та інших числових показників.

4. Характеризується великою масовістю та об’ємністю, що потребує багаторазового групування, арифметичної та логічної обробки.

5. Потребує її зберігання та нагромадження.

6. Характеризується циклічністю виникнення та обробки в установлених часових межах, а також великою кількістю стабільних елементів, що потребує створення програмного продукту та баз даних.

7. Має складну та різнобічну структуру.

Усі ці особливості відповідають можливостям сучасної обчислювальної техніки.

Економічну інформацію класифікуємо за такими ознаками:

фукціями, що виконуються в ході керування об’єктом;

видами об’єктів, які відображуються ;

призначенням у процесі керування;

відношенням до об’єкта, який регулюємо;

стабільністю використання;

стадіями виникнення;

з позиції достовірності.

Класифікація економічної інформації та вивчення її видів має важливе значення для встановлення її складу, процесів формування, руху та перетворення даних, що є основою при створенні нової інформаційної системи.

Так, за функціями, які виконуються, економічну інформацію поділяють на фактичну, планову, нормативно-розціночну та довідкову.

До фактичної інформації належать дані, що характеризують події, явища, процеси, які вже відбулися. До планово-договірної відносять дані, що описують події, явища та процеси, які мають відбутися. Нормативно-розціночна інформація регламентує різні межі витрат ресурсів, подій, явищ і процесів, які повинні відбутися. Довідкова інформація дає змогу доповнити та розшифрувати події, явища та процеси, які мають відбутися чи вже відбулися.

Інформаційну сукупність можна поділити на такі складові одиниці інформації: атрибут (реквізит), економічний показник, документ, масив (файл).

Атрибут (реквізит, поле) є елементарна інформаційна сукупність, складена з ряду символів, має ім’я та багато значень. Вони бувають якісні та кількісні.

Якісні атрибути ідентифікують об’єкт, визначають властивості суті та характеризують обставини, за яких відбувся процес і було отримано ті чи інші кількісні атрибути. Вони можуть бути груповими (деякі з них ключовими) й довідковими.

Кількісні атрибути розкривають абсолютні чи відносні характеристики якісного атрибута. Вони можуть бути плановими, нормативно-розціночними, фактичними і розрахунковими.

Інформація для економічного об`єкту практично може бути подана сукупністю взаємопов`язаних економічних показників, кожний із яких має певний зміст і характеристику.

Економічний показник розкриває суть явища, процесу чи події та є інформаційною сукупністю, складеною з різної кількості якісних і одного кількісного атрибута, і найменшою інформаційною одиницею, яка має економічний сенс.

Сукупність економічних показників утворює документ (запис), має самостійне змістовне значення та характеризується повним складом необхідних атрибутів і показників.

Набір пов’язаних однорідних економічних показників за однією формою утворює масив, що є основною інформаційною сукупністю, якою оперують в інформаційних процедурах. Наприклад: процес оформлення відпуску готової продукції

 

Назва атрибута Іденти­фікатор Умовне позначення Характеристика  
Код готової продукції Назва готової продукції Одиниця вимірювання Код одержувача Код складу Ціна Кількість затребувана Кількість відпущена Номер документа Сума KGP NGP NO KO KS ZEN KIZ KIV ND SUM і - - о s Z KZ KV d S Якісний, груповий Якісний, довідковий Якісний, довідковий Якісний, груповий Якісний, груповий Розціночний, кількісний Плановий, кількісний Фактичний, кількісний Якісний, груповий Розрахунковий, кількісний

 

Показники:

кількість затребуваної i-ї готової продукції о-м одержувачем з s-го складу за d-м документом – KZiosd ;

кількість відпущеної i-ї готової продукції о-му одержувачеві з s-го складу за d-м документом – KViosd ;

ціна i-ї готової продукції – Zi ;

сума відпущеної i-ї готової продукції о-му одержувачеві з s-го складу за d-м документом – Siosd :

Siosd = KViosd Ziosd .

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.236.191.104 (0.018 с.)