Єдиний спосіб дати світу завершеність, це пояснити свідомість (мігель де унамуно)

Залежність свідомості від роботи мозку, з огляду на останні досягнення нейронауки, не викликає сумнівів. Але пояснити цю залежність ні наука, ні філософія поки що не може. Повинні бути певні аспекти у мозкових процесах, які б дозволяли породити свідомість з названими трьома характеристиками, але ми не маємо жодної вірогідної концепції, чим або якими ці аспекти можуть бути. Це так ніби існує розрив у поясненні («недостатня ланка»), подолати який ми не можемо.

Не можна сказати, що немає взагалі жодного пояснення взаємодії свідомості і мозку (треба зазначити, що проблема досить давня і традиційно у філософії вона кваліфікувалася як проблема «тіло-розум»). І хоч існує безліч варіацій відповіді на ці питання, їх усі можна звести лише до двох: свідомість і мозок відмінні або свідомість і мозок тотожні.

Дуалізм стверджує, що свідомість (розум) та мозок (тіло) – різні об’єкти. Декарт, наприклад, говорить, що тіло має просторові характеристики (протяжність), розум (слід вказати, що Декарт не розрізняє поняття «розум» і поняття «дух», «душа») – ні. Розум і тіло за смертного життя людини завжди разом, по смерті ж існують нарізно, тому не виникає проблеми безсмертя душі.

Матеріалізм (фізикалізм) стверджує, що розум і мозок тотожні. Думки та відчуття – тільки частини (результати, вияви) нейронних або біохімічних мозкових процесів. Ми використовуємо різні слова, щоб описати розум, в тім і проблема, бо ця невідповідна лексика (видумані наліпки) затьмарює розуміння свідомості як звичайних мозкових станів. Тобто, єдиний можливий дуалізм, це дуалізм слів.

Дуалізм швидше відповідає релігійній практиці і нашим уявленням про себе, матеріалізм задовольняє наукову перспективу. Але обидва уявлення стикаються з труднощами. У дуалізмі це проблема виявлення механізму взаємодії мозку та свідомості, впливу свідомості на мозок (якщо вони мають різну природу, то як можливий, скажімо, ефект плацебо, з огляду на той факт, що мозок достатня підстава для усіх фізіологічних процесів). І це робить свідомість якимось невловимим ефемерним додатком.

Матеріалізм відповідає принципу економії мислення, він більш приземлений, але у його межах свідомості відводиться надто незначна роль, аж до повного її заперечення (ми – зомбі або комп’ютери, вся поведінка яких визначається нейронною взаємодією). У 1982 році австралійський філософ Френк Джексон запропонував мисленнєвий експеримент, суть якого така.

Уявіть майбутнє, в якому людина знатиме все про мозок та мозкові процеси. Там живе талановита дівчина-нейробіолог Мері, яка, як фахівець, знає все про роботу мозку, зокрема і те, які фізіологічні процеси супроводжують кольорове бачення, тобто їй відомо, хвиля якої довжини діє на сітківку ока людини, коли вона бачить червоний помідор, які групи нейронів, задіяні у обробці даної інформації мозком, в результаті чого людина може сказати «я бачу червоний помідор». Але сама Мері з невідомих причин досліджує світ, весь час перебуваючи у чорно-білому приміщенні, через чорно-білий монітор комп’ютера або екран телевізора. Що станеться, коли Мері вийде з чорно-білої кімнати у кольоровий світ або отримає кольоровий телевізор? Чи дізнається вона щось нове про світ?

Френк Джексон думає, що дізнається? А ви як гадаєте? Якщо Мері отримає нове знання, то який з наведених поглядів на природу взаємодії розуму та тіла спростовує цей мисленнєвий експеримент?

Отже, дві головні теорії здаються не надто переконливими. І немає, принаймні поки що, відповідей. Якою є наша свідомість (реальною чи ілюзорною) і хто ми, невже просто зомбі? Кожен сподівається, що ні, бо це було б занадто…

 

Завдання, вправи

 

1. Поясніть, в чому полягає відмінність між поняттям «буття» та поняттям «суще»? Чому філософське розуміння дійсності не може задовольнятися поняттям «все, що існує»?

2. «Буття є те останнє, про що можна запитувати. Але останнє не може бути визначеним. Адже визначати (покладати межі) можна лише на основі чогось іншого, що стоїть позаду того, що визначається. Але останнє є те, за чим вже нічого немає» (Ніколай Гартман). Спираючись на це твердження, спробуйте пояснити, яке значення для розгортання людського мислення може мати його відношення до буття як до того останнього, про що можна запитувати. Як пов’язані буття та пізнання?

3. Проведіть зіставлення таких сфер знань та наук про буття, як онтологія, метафізика, космологія, поясніть їх співвідношення.

4. «Слід розрізняти буття і те, що є. Саме буття ще не є, але навпаки, те, що є (суще), є й існує, лише прийнявши форму буття… Все, що є, задля того, щоби бути, є причетним буттю, і щоби бути чимось, є причетним до чогось іншого» (С. Боецій). Вдумайтесь у наведені міркування відомого середньовічного філософа; спробуйте чітко відрізнити буття і суще. Яке із цих понять підлягає визначенню і яким чином (в який спосіб), а яке не підлягає?

5. «Матерія» і «свідомість» є, по суті, конвенційними поняттями; захищати первинність матерії або свідомості перед новітніми науковими досягненнями так само безглуздо, як сперечатися про те, що висить зверху, а що знизу – Сонце чи Земля». (Бертран Рассел). Чи має рацію Б. Рассел? Відповідь аргументуйте.

6. Проаналізуйте рядки з віршика С. Маршака. Якій особливості часу вони присвячені?

Ти знаєш: час то швидко лине,

То ледь помітний його плин.

Усе залежить лиш від того,

Як ми поводимося з ним.

7. Викладаючи сутність загальної теорії відносності А. Ейнштейн стверджував: «Суть така: раніше вважали, що якби якимось дивом усі матеріальні речі зникли б, то простір і час залишилися б. Відповідно до теорії відносності разом з речами зникли б і час, і простір». Яку концепцію часу і простору підтверджує теорія відносності Ейнштейна? Як саме видатному фізику вдалося це довести?

8. У шістдесяті роки ХХ ст. досить жваво обговорювалась версія про те, що дельфіни мають не менш розвинений інтелект, ніж людина, що вони також живуть і діють свідомо. Прокоментуйте у цьому плані результати експерименту. Коли людина потопає, то дельфіни виштовхують її на поверхню. Виявилось, що вони виштовхують на поверхню води також і гумовий макет людини, а також і колоду, що занурюється у воду. Про що свідчать ці факти? Чим у цьому плані відрізняються дії людини від дій тварин?

9. «Людина – це частинка цього фізичного світу. Її тіло, подібно до всієї іншої матерії, складається із електронів та протонів, які, як ми знаємо, підпорядковані тим же законам, що й електрони і протони, які входять до складу тварин або рослин. Деякі вчені вважають, що фізіологію ніколи не можна буде звести до фізики, але їх аргументи не дуже переконливі. Те, що ми називаємо думками, залежить, напевне, від організації звивин у мозку…Явну хімічну природу має енергія, що використовується для мислення. Наприклад, брак води в організмі перетворює розумну людину на ідіота. Феномени свідомості, вірогідно, пов’язані із матеріальною структурою… У нас також немає підстав вважати, що індивідуальне мислення продовжує існувати після смерті тіла, адже смерть руйнує організацію мозку і розпорошує енергію, що споживається звивинами» (Бертран Рассел). Як би ви назвали виражену тут позицію? Чи погоджуєтеся ви з нею? Чому? Якщо не погоджуєтеся, спробуйте виявити в ній сумнівні твердження.

10. Чи можна погодитися з твердженням Артура Шопенгауера про те, що

думки помирають саме у ту мить, коли вони втілюються у слова?

11. Чи має рацію Т. Гекслі, коли стверджує, що не вірить у існування душі, оскільки не може «виявити її у мензурці»?

12. Сучасний чілійський вчений Умберто Матурана для пояснення відмінностей між біологічним та свідомим дієвими механізмами наводить такий приклад: «Уявімо, що нам необхідно побудувати два будинки. З цією метою ми винаймаємо дві групи робітників (кількість працівників однакова). Одного з першої групи призначаємо керівником і даємо йому книгу з усіма планами будинку, стандартним розташуванням схем стін, водогону, електрообладнання, вікон і т.д. і декілька зображень будинку у перспективі. Робітники вивчають плани і під управлінням керівника споруджують дім, неухильно поступово наближаючись до кінцевого стану, визначеного у планах. У другій групі керівника не призначаємо, а визначаємо для кожного робітника його вихідне місце на робочій дільниці і даємо кожному книгу, у якій містяться вказівки щодо його власного фронту робіт та найближчого до нього простору. У цих вказівках немає таких слів, як будинок, вікна, труби, немає там ні планів, ні креслень будинку, який необхідно звести. Там лише зазначено те, що працівник мусить зробити у певному положенні та у певних відношеннях, усі книги однакові, та кожен вибирає і застосовує різні вказівки, оскільки спочатку робітники перебувають у різних положеннях і потім рухаються по різних траєкторіях. Результат в обох випадках буде однаковий – збудований дім». Який з наведених способів відповідає свідомій діяльності, а який біологічній? Обґрунтуйте свою думку. Якщо в обидвох групах під час роботи станеться помилка, то для якої вона стане фатальною (в тому сенсі, що в результаті запланованої будівлі не вийде), а де її легко виправити? Поясніть чому?

Тестові завдання

1. Під онтологією слід розуміти:

a) розділ філософії, що досліджує цінності буття

b) розділ філософії, що досліджує сутність людини

c)розділ філософії, що досліджує сутність буття світу

d) розділ філософії, що досліджує сутність пізнання

2. Основним об’єктом вивчення онтології є:

a) світ як певна реальність і визначеність людського буття

b) світ суспільства як цілісності

c)ідеальний світ

d) матеріальний світ

3. В античній європейській філософії першими порушили проблему буття:

a) кіренаїки

b) епікурейці

c)софісти

d) елеати

4. Поняття «res cogitans» та «res extensa» для характеристики засад буття були введені:

a) С. Боецієм

b) Ансельмом Кентерберійським

c)Р. Декартом

d) Б. Спінозою

e)Г. Лейбніцем

5. Поняття буття виконує у філософії такі функції:

a) воно окреслює найперші умови помислення дійсності внаслідок того, що виводить міркування за межі конкретних форм сущого

b) воно вказує природознавству напрями виправданого вивчення дійсності

c)воно постає підставою для сенсоутворення, оскільки вказує на найперші та найширші орієнтири людського свідомого відношення до дійсності

d) воно дозволяє проводити виправдані визначення основних понять науки

e)воно виводить будь-яке мислення на рівень гранично широкого узагальнення.

6. Найзагальніша форма (статус) існування свідомості:

a) ідеальність

b) здоровий глузд

c) цілепокладання

d) смисложиттєвість

7. Концепція пояснення свідомості виявами єдиного інформаційного поляВсесвіту:

a) бере до уваги лише механізми людської нейрофізіології

b) є лише реакцією на сучасне розгортання інформаційного буму

c) відповідає сучасним знанням про Всесвіт, інформацію, її властивості та роль в процесах дійсності;

d) не відповідає сучасним даним про механізми діяльності людського мозку

8. Як ви розумієте термін «ідеальне»:

a) як позначення чогось лише уявного

b) як статус існування образів та уявлень у людській свідомості;

c) як досконале, неперевершене;

d) як доведення параметрів певних якостей або відношень до їх межового виміру

e) як еталонні виміри сущого

9. В структуру свідомості можна включити:

a) мрії, образи, уявлення, почуття

b) несвідоме, підсвідоме, свідоме та самосвідомість

c) мислення, почуття та емоції, волю

d) знання, ідеї, теорії, уявлення, бажання

10. Серед перерахованого нижче виділіть те, що стосується функцій свідомості:

a) орієнтування

b) пізнання

c) контроль

d) регулювання

e) бажання

f) оцінювання

g) комфорт

h) боротьба за існування

i) агресія