ТОП 10:

Тема 5. Суспільство як об’єкт філософського аналізу



Мета вивчення теми:

§ проаналізувати основні підходи до визначення суспільства;

§ дослідити вплив суспільства на життя окремої людини та роль людини у житті суспільства;

§ розглянути вплив суспільства на природу;

§ дослідити, які проблеми існують в сучасному українському суспільстві, і у зв’язку з цим визначити, які перешкоди доводиться долати українському студенту в процесі соціальної адаптації;

§ з’ясувати, якими є глобальні проблеми сучасності, визначити можливі шляхи їх подолання.

Ключові поняття та терміни: соціум, соціальна стратифікація, громадянське суспільство, глобальні проблеми сучасності, суспільна свідомість, ідеологія.

План семінарського заняття

1. Поняття суспільства. Основні філософські концепції суспільства.

2. Основні сфери життя суспільства.

3. Поняття суспільної свідомості. Суспільна та індивідуальна свідомість.

4. Буденна і теоретична свідомість.

5. Соціальна психологія та ідеологія.

6. Форми суспільної свідомості.

7. Глобальні проблеми сучасності.

Література до теми

1. Андрущенко В. П. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій / В. П. Андрущенко, М. І. Михальченко. – К., 1996.

2. Андрущенко В. П. Соціальна філософія: Короткий енциклопедичний словник / В. П. Андрущенко. – К., 1997.

3. Алексеев П. В. Социальная философия: Учебное пособие / П. В. Алексеев. – М., 2003.

4. Шаповалов В. Ф. Философия науки и техники: о смысле науки и техники и о глобальных угрозах научно-технической эпохи: Учебное пособие / В. Ф. Шаповалов. – М., 2004

Електронні ресурси

1. http://ihtik.lib.ru

2. Ihtik@ufacom.ru

3. http://vals8.narod.ru/rome1.htm

4. http://www.lomonosov-fund.ru/enc/ru/encyclopedia:01422:article

5. http://platonanet.org.ua/board/filosofskij_slovar/1

6. http://philosophylib1.narod.ru/

 

Поміркуйте

Кожна людина для того, щоб почуватися щасливою, мусить віднайти власне місце у суспільстві. Цей процес називається соціалізацією, він досить тривалий і не завжди простий. Зараз же умови соціалізації вкрай несприятливі, внаслідок системної кризи у нашому суспільстві. Накладаючись на труднощі самого процесу становлення і самовизначення юнаків та дівчат, соціальні негаразди надають проблемам соціалізації молоді в цей перехідний період небувалої гостроти, підвищують соціальну напругу у молодіжному середовищі, викликають деструктивні зміни в соціокультурних орієнтаціях молодої людини.

При цьому, якщо говорити про студентську молодь, найбільш активний соціальний прошарок, студенти ВНЗ технічного спрямування більше, ніж гуманітарного, піддаються таким тенденціям у зв’язку з недостатньою гуманітарною складовою їхньої підготовки, адже майбутні інженери вивчають надзвичайно вузький спектр гуманітарних дисциплін.

Як сучасна активна молода українська людина (студент) почувається в українському суспільстві?

Відповідями на це питання можуть якоюсь мірою послужити дані соціологічних опитувань. Що особливо цікаво для вас, ці відповіді отримані в результаті соціологічного дослідження, проведеного в жовтні 2004 р. в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» (НТУУ «КПІ») фахівцями Науково-дослідницького центру прикладної соціології «Соціоплюс», що діє при цьому університеті. Об’єктом дослідження стали студенти НТУУ «КПІ», який є найбільшим технічним університетом України як за кількістю факультетів (26), так і за кількістю студентів (близько 40 тисяч осіб).

Проаналізуйте ці дані. Які проблеми соціального життя постають перед студентом? Які сфери суспільного буття найбільше хвилюють молодь? Як би ви відповіли на поставлені питання? На ваш погляд, пріоритети молоді змінилися з часу проведення соцдослідження? Чи можна на підставі наведених соціологічних даних спрогнозувати розвиток деяких сфер суспільного життя?

Оцінка студентами важливості для них сім’ї, у %

 

Оцінка студентами важливості отримання вищої освіти та престижної роботи, у %

 

Розподіл відповідей респондентів на запитання, наскільки важлива для них релігія, у %

Розподіл відповідей респондентів на запитання, чи користуються вони мережею Інтернет?, у %

Розподіл ставлення респондентів до твердження «Доля моєї країни турбує мене навіть більше, ніж моя власна доля», %

 

Розподіл ставлення респондентів до твердження «Людина не може вижити у нашому суспільстві, не порушуючи моральних норм», %

 

Завдання і вправи

1. Яким є співвідношення понять «розвиток», «прогрес», «регрес» у суспільстві?

2. Формування образу ворога – це свідоме маніпулювання суспільною думкою. Яке ваше відношення до цього явища? Чи можете ви навести приклади?

3. Є погляд, згідно з яким процеси прискореного розвитку науки й техніки призводять до вибуху моральних основ соціального організму, що ці фактори створюють суспільство, у якому норми смаку і пристойності повсякчас морально старіють, залишаючи тільки моду арбітром моральної поведінки. Чи можете ви погодитися з таким поглядом? Аргументуйте свою відповідь.

4. Антуан де Сент-Екзюпері відзначав, що об’єм знань – це далеко не все. «будь-яка посередність, що нещодавно закінчила політехнічний інститут, знає про природу та її закони більше, ніж Декарт, Паскаль, Лейбніц, Ньютон. Але вона не здатна зробити жодного духовного кроку, на які були здатні Декарт, Паскаль, Лейбніц та Ньютон». Проаналізуйте це судження французького письменника. Чи можете ви з ним погодитися?

5. Що спільного між моральною та правовою свідомістю, чим вони відмінні?

6. Англійський письменник Ч. Сноу наводить висловлювання вчених, що дотримуються доктрини етичного нейтралітету науки: «Ми створюємо інструменти. А ви – інший світ, і перш за все політичні діячі, – ви повинні турбуватися, як їх використовувати. Інструменти можуть бути використані для цілей, що ми їх вважаємо негідними. Це, звісно, печально. Але нас, як вчених, це не обходить». Чи можна погодитися з такою позицією? Аргументуйте власну відповідь.

7. Відомо, що зміна характеру власності визначає формування ключових соціальних, а зрештою і політичних інститутів. Як у зв’язку з цим можна проінтерпретувати висловлювання Жан-Жака Руссо: «Той, хто першим обгородив свою ділянку землі – започаткував сучасну цивілізацію з усіма її досягненнями та вадами»?

8. Американський футуролог А. Тоффлер у книзі «Третя хвиля» ставить питання: «Чи не спробувати нам здійснити біологічну перебудову людини у відповідності з професійними вимогами, скажімо, створити пілотів з пришвидшеною реакцією або складальника з відсутністю реакції на одноманітність конвеєра?» Як вам подобається перспектива становлення такої людини в сучасних політичних, економічних, екологічних умовах?

9. За свідченням ряду авторів, Леонардо да Вінчі приховав від своїх сучасників ідею створення субмарини – одного з найбільших власних винаходів, – занепокоївшись, що він потрапить до рук політиків або військових. Тому у щоденнику цю ідею він виклав за допомогою тайнопису.

1) Чому Леонардо не знищив свою ідею, а записав для нащадків?

2) Зі зростанням наукового й технічного прогресу мораль зростає чи ні?

3) Якою мірою моральні чи аморальні вчені, що вдосконалюють нові види зброї?

10. «Техніка радикально змінила повсякденне життя людини, насильницьки змістила трудовий процес і суспільство в іншу сферу – у сферу масового виробництва… Тим самим відбувся відрив людини від її природного ґрунту. Людина стає мешканцем землі без батьківщини, втрачає традиції… Ця епоха перетворень носить переважно руйнівний характер. Сьогодні ми живемо, відчуваючи неспроможність знайти потрібну нам форму життя. Світ пропонує нам тепер небагато істинного та надійного, на що окрема людина могла би опертися у своїй самосвідомості» (К. Ясперс). Чи погоджуєтеся ви з тим, що руйнування життєвого середовища супроводжується також руйнуванням надійних засад життя та самоусвідомлення? Наведіть аргументи на користь своєї відповіді на це питання, спробуйте додати до наведених міркувань свої приклади та доведення.

11. «Ледве побачивши світ, ми занурюємося в океан звичаїв, оскільки вони становлять первинну і наймогутнішу реальність, з якою ми зустрічаємось: вони і є наше оточення, соціальний світ, тобто суспільство, в якому ми живемо. І ми бачимо світ людей та речей, бачимо Всесвіт крізь призму цього соціального світу – світу звичаїв» (Х. Ортега-і-Гассет). Враховуючи те, що автор уривку вважає звичаї одним із породжень соціальної культури, з’ясуйте, як впливає суспільство на людину, в якому напрямі воно її формує, куди спрямовує?

12. «Людське суспільство можливе лише тому, що є різноманітність і різнобарвність типів і психологічних осіб окремих людей, бо жодне суспільство не склалося б із цілком однотипних індивідуумів. Так само обстоять справи і в історії, і в культурі, … не тільки в мистецтві, а в інших формах культурного життя – в релігії, філософії, науці… В повноті історичного життя реалізуються окремі боки, форми вічної краси… Вселюдське значення, вічність окремих культурних форм (у тому числі – і форм національного життя) є те ж саме, як абсолютне значення окремих однобічних напрямків, шкіл, течій та стилів у мистецтві. Це різні вияви, різні реалізації, здійснення тих самих – абсолютної правди, краси, святості, справедливості. І цінність їх якраз полягає в їх індивідуальності, окремішності, бо якраз те, що в усіх них є індивідуальне і доповнює інші вияви, освітлює абсолютні цінності з інших сторін, ще не виявлених в інших здійсненнях історії… Тому кожна нація якраз в своєму своєрідному, оригінальному, у своїй однобічності і обмеженості має вічне, загальне значення» (Д. Чижевський). Як би ви передали своїми словами окреслену вище особливість зв’язків загальнолюдських цінностей із цінностями окремих культур? Спробуйте визначити:

1) чи збігаються національні та загальнолюдські цінності?

2) чи вони доповнюють одна одну?

3) чи загальнокультурні цінності є зібранням (сукупністю) національних культурних цінностей?

4) чи вони перебувають у суперечностях та протистоянні?

Дайте свою оцінку наведеним міркуванням; чи погоджуєтеся ви з ними? Чи можете зробити аргументовані заперечення?

Тестові завдання

1. Суспільство – це:

a) сукупність осіб, поєднаних поміж собою зв’язками, відношеннями, інтересами

b) система відносин, що поєднує поміж собою осіб, їх відношення, інтереси, зв’язки

2. Під суспільним прогресом слід розуміти:

a) виробничий поступ

b) належний рівень розвитку суспільства

c)стан суспільства в цілому на певному етапі розвитку

d) поступовий рух суспільства від простих форм до складніших

3. Які головні методологічні підходи застосовані у сучасному філософському аналізові історії:

a) прогресистський підхід

b) діалектичний і історичний матеріалізм К. Маркса (формаційний підхід)

c)регресистський підхід

d) цивілізаційний підхід

e)циклічний підхід

f) стадійний підхід

4. Яке явище не належить до суспільної психології?

a) моральні звички й традиції

b) художній смак

c) милосердя

d) світогляд особистості

5.Оберіть відповіді, що правильно визначають причини екологічної кризи:

a) розвиток виробничих сил суспільства невідворотно передбачає руйнування природи, оскільки технічний прогрес не може відбуватися без використання природних копалин, використання лісу, розширення площ під сільськогосподарське виробництво

b) невпинне зростання населення змушує суспільство збільшувати виробництво харчових продуктів за рахунок збільшення оброблюваних земель, при цьому руйнуються всі біоценози, вичерпуються сировинні та енергетичні ресурси

c)екологічна криза виникла внаслідок суперечностей між зрослими до гігантських масштабів можливостями суспільства впливати на природу та обмеженими можливостями передбачити всі наслідки такого впливу

d) оскільки між суспільством та природою виникли нерозв’язні антагоністичні суперечності, що будуть лише загострюватися, то екологічної катастрофи не уникнути

e)причини загострення екологічних проблем на Землі – невпинне прагнення людей до комфорту, розкошів, до матеріальних благ

f) екологічні проблеми породжуються національним, релігійним, класовим егоїзмом, що на користь вузько спрямованим інтересам нещадно експлуатує природу, не турбуючись про майбутнє

6.Які суспільні явища є рушіями суспільного прогресу?

a) об’єктивні суспільні суперечності

b) виробничі сили

c)спосіб виробництва та обміну

d) діяльність народів

e)класова боротьба

f) соціальні революції

g) потреби та інтереси людей

h) ідеальні мотиви

7. Сучасна технологічна революція (або «третя хвиля») передбачає:

a) революцію у засобах оброблення, зберігання та передавання інформації;

b) створення машин нового покоління;

c) зміну способів забезпечення людства предметами споживання;

d) перехід від діяльності, що базувалась на зовнішньому втручанні в хід природних процесів, до діяльності, що регулює та спрямовує такі процеси із середини

8. Глобальними проблемами сучасної цивілізації можна назвати:

a) ті проблеми, що породжені розвитком індустріального суспільства;

b) ті проблеми, що так чи інакше зачіпають інтереси всього людства;

c) ті проблеми, що виникли внаслідок зовнішнього втручання людини в хід природних процесів;

d) ті проблеми, що виникли тоді, коли людська діяльність за своїми масштабами зрівнялась із масштабами загальнопланетних процесів

9.Природа – це:

a) географічне середовище, в якому проживає людське суспільство

b) біосфера Землі

c) вся матеріальна дійсність

d) та частина світу, що стала об’єктом теоретичної і практичної діяльності людей

e) біосфера та ноосфера

f) наш безмежний Всесвіт

10.Яке суспільне утворення не належить до політичної сфери суспільного життя?

a) церква

b) армія

c) партія

d) суд

e) деканат

f) сім’я

g) кредитна спілка

 

ПИТАННЯ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Поняття світогляду. Історичні типи світогляду. Особливості філософії як типу світогляду.

2. Специфіка філософського знання.

3. Структура і функції філософії.

4. Предмет і методи філософії.

5. Категорія буття у філософії.

6. Форми буття.

7. Поняття субстанції. Монізм, дуалізм, пантеїзм, деїзм.

8. Рух, форми руху.

9. Простір і час. Простір і час у теорії відносності А. Ейнштейна.

10. Проблема свідомості у філософії

11. Основні концепції походження свідомості.

12. Основні гносеологічні стратегії.

13. Чуттєве пізнання, його форми

14. Раціональне пізнання, його форми

15. Типи пізнання. Специфіка наукового пізнання. Поняття науки, її види і функції

16. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.

17. Форми і методи наукового пізнання.

18. Істина як гносеологічна категорія.

19. Проблема сутності людини. Основні концепції походження людини.

20. Природні, соціальні та духовні виміри людського життя.

21. Поняття суспільства. Основні філософські концепції суспільства.

22. Глобальні проблеми сучасності

23. Поняття суспільної свідомості. Суспільна та індивідуальна свідомість

24. Структура суспільної свідомості.

25. Глобальні проблеми сучасності.

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.170.81.210 (0.021 с.)