ТОП 10:

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ МАТЕРІАЛ



Тема 1. Філософія, її походження, проблематика та функції

Мета вивчення теми:

§ визначити місце філософії в системі людського пізнання та духовної діяльності;

§ окреслити роль філософського знання в життєвому самовизначенні людини;

§ визначити співвідношення філософії та інших сфер інтелектуальної діяльності;

§ з’ясувати особливості філософського мислення;

§ розкрити зміст структури та функцій філософії.

Ключові поняття та терміни: філософія, світогляд, міфологія, рефлексія, теоретичне знання, дискурсивне мислення, космоцентризм, теоцентризм, антропоцентризм, наукоцентризм, екокультуроцентризм.

План семінарського заняття

1. Поняття світогляду, типи світогляду.

2. Філософія як різновид світогляду. Специфіка філософського знання.

3. Структура, предмет і методи філософії.

4. Функції філософії.

Література до теми

1. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия / Хосе Ортега-и-Гассет. – М., 1991.

2. Мамардашвили М. Как я понимаю философию / Мераб Мамардашвили. – М., 1992.

3. Хофмайстер Х. В чем состоит предмет и задача философии? / Хаймо Хофмайстер // Что значит мыслить философски. – СПб, 2006. – С. 44–50.

Електронні ресурси

1. http://www.philosophy.ru

2. http://www.zipsites.ru/books/chto_takoe_fil/

3. http://platonanet.org.ua/board/filosofskij_slovar/1

4. http://filosof.historic.ru/enc/index1.shtml

 

Поміркуйте

Філософія існує вже більше як 2500 років, але і сьогодні достеменно невідомо, чому вона з’явилася, чому у людини виникла потреба осмислити власне буття та буття світу, в чому сутність філософії. Головна проблема тут в тім, висловлюючись образно, що «за деревами можна не побачити лісу», адже існує величезна кількість філософських концепцій та систем, і є велика спокуса, замість відповіді на питання про природу філософського знання, просто перераховувати відомі імена та ідеї, тим більше, що і структура підручників та посібників з філософії з їх хронологічним принципом розташування матеріалу не дає можливості крізь навалу фактуального історико-філософського матеріалу дійти до сутності філософії. З іншого боку, завдання ускладнюється тим, що у межах сучасного філософського знання виокремлюється велика кількість філософських дисциплін, як-от: онтологія (вчення про буття), гносеологія (теорія пізнання), філософська антропологія (вчення про людину), соціальна філософія (вчення про суспільство), аксіологія (теорія цінностей), що включає етику (теорію моралі) та естетику (учення про прекрасне), та включені більш спеціалізовані дисципліни, присвячені філософському аналізу різноманітних соціокультурних феноменів (філософія релігії, філософія техніки, методологія наукового пізнання, філософія права, філософія мистецтва, філософія природи тощо). Але це перерахування дисциплін жодним чином не допоможе зрозуміти, чим є філософія, людині, що робить перші кроки на шляху засвоєння філософського знання. Як же бути? Сутність цього таємничого явища допоможе зрозуміти власна спроба філософствування. А для цього треба лише зафіксувати свій теперішній стан, бо він – стан незнання – і є філософським станом. Ось як це характеризує Арістотель:

Бо ж і тепер, як і раніше, здивування змушує людей філософствувати. А той, хто здивований, усвідомлює своє незнання. Якщо, таким чином, почати філософствувати, щоб позбутися незнання, то, очевидно, знання прагнуть, задля розуміння, а не для користі (Арістотель)

Зверніть увагу: у цій цитаті з Арістотеля означена ще одна важлива риса філософії – її умосяжність. Про те саме говорить і Едмунд Гуссерль:

Від універсальної, але міфо-практичної установки різко відрізняється ... непрактична теоретична установка філософії ( Е. Гуссерль)

Спробуйте знайти відповіді. В чому полягає практицизм міфу та непрактична установка філософії? Чи може філософія бути практичною?

Роздуми філософів, що жили пізніше, продовжили характеристику філософського стану як стану подивування. Крім того, вони надавали йому й інших характеристик. Рене Декарт, наприклад, підкреслював складність філософствування, стверджуючи, що перебувати у стані філософського здивування він сам може хіба що декілька годин на рік. Декарт запропонував і спосіб, що звільнить людину від догматичного впливу усталених поглядів, допоможе зупинитися у стані філософського здивування та розпочати власне мислення. Цей спосіб – сумнів.

Зверніть увагу: на здатності сумніватися в найочевидніших речах ґрунтується критична функція філософії, яка у підсумку розширює кордони пізнання, руйнує догми, модернізує знання та збільшує його вірогідність.

На труднощах філософського мислення наголошує німецький філософ ХХ ст. Мартін Гайдеггер, стверджуючи, що завдання філософії – ускладнювати речі. Не дивуйтеся, адже мета філософії не ковзати поверхнею, а заглиблюватися у внутрішню сутність речей та явищ. Ось як пише Артур Шопенгауер:

Справжнє філософське бачення світу, тобто те, яке вчить нас пізнавати його внутрішню сутність, виводить нас за межі явища, не питає звідки і куди? та навіщо?, а завжди і всюди цікавить його лише що? світу..., те, що складає завжди рівну собі сутність світу, його ідею (А. Шопенгауер)

Людвіг Вітгенштейн порівнював філософську діяльність з ретельним розплутуванням жмутка ниток, що ускладнюється неприпустимістю для філософа оминути вузлики, які зробили або не помітили його попередники.

Який висновок можна зробити з наведених вище міркувань? Він здається очевидним. Для того, щоб з’ясувати сутність філософії, недостатньо читати підручники, слухати лекції, запам’ятовувати терміни (як стверджував давній грек Геракліт, велика кількість знання не навчає розуму). Засвоїти філософську думку можна лише в один спосіб: самостійною спробою здійснити філософське мисленнєве зусилля. Це так само, як навчитися їздити на велосипеді, – неможливо, жодного разу не сівши за кермо. Але на відміну від уміння кататися на велосипеді, що здобувається один раз на все життя, думка з’являється тільки у момент мислення. Думати треба щоразу знову: одна вдала спроба зовсім не гарантує успіху у майбутньому. А розпочати власне філософське мислення можна дискутуючи або співмислячи з визнаними філософами, на що й спрямовані наступні завдання і вправи.

 

Завдання, вправи

1. «Філософія природжена людині» (Йоган Фіхте). Чи можете ви погодитися з цим? Яка, на ваш погляд, «природа людини», чи включає вона філософію?

2. «Одна лише філософія відрізняє нас від дикунів та варварів… кожен народ тим освіченіший і тим розвиненіший в аспекті громадянської свідомості, чим краще у ньому філософствують» (Рене Декарт). «Ніщо не може бути більш вірогідною ознакою духовної обмеженості епохи, коли у якого-небудь народу в цей час плідно розвиваються науки, але геть відсутній смак до шляхетного заняття філософією» (Давид Юм). Проаналізуйте ці твердження Декарта та Юма. На яких рисах філософії наголошують французький та британський мислителі?

3. Яке співвідношення між філософією та світоглядом? Будь-яка філософія є світоглядом? Будь-який світогляд є певною філософією?

4. Французький філософ Огюст Конт стверджував, що епоха філософії в минулому, що «позитивні» науки (фізика, хімія, біологія тощо) не потребують філософії, оскільки самі можуть розв’язувати всі задачі. Вони «самі собі філософія». Чи має рацію О. Конт?

5. Проаналізуйте судження М. Ломоносова про те, що «істинний хімік повинен бути теоретиком і практиком, Отже, повинен бути філософом».

6. «В наш час фізики повинні займатися філософськими проблемами більшою мірою, ніж у попередні століття. До цього їх змушують проблеми їх власної науки. Наука без теорії пізнання стає примітивною та плутаною» (Альберт Ейнштейн). Чим обумовлено зростання ролі філософії у розвитку сучасної фізики? Яка функція філософії підкреслена у наведеному уривку?

7. Англійський філософ, логік та математик Б. Рассел, міркуючи про специфіку філософії, відзначав: «Філософія, як я буду розуміти це слово, є чимось перехідним між теологією та наукою. Подібно до теології, її суть полягає у спекуляціях щодо предметів, стосовно яких точне знання було поки що недосяжним; але подібно до науки, вона апелює швидше до людського розуму, ніж до авторитету (не важливо,традиції той авторитет чи одкровення). Все точне знання, на мій погляд, належить науці; всі догми, оскільки вони перевищують точне знання, належать теології. Але між теологією та наукою є Нічия Земля, що наражається на атаки з обох боків; ця Нічия Земля і є філософія» (Бертран Рассел). Чи можна погодитися з таким визначенням предмету та місця філософії у житті суспільства? Аргументуйте власну позицію.

8. «Істинний філософ жене від себе бажання тіла, ніколи їм не піддається, не боїться банкрутства, на відміну від користолюбної більшості». До якого етапу розвитку філософії належить це твердження? Яка особливість філософії підкреслена у ньому?

9. «Онтологія», «гносеологія», «аксіологія», «етика». Що це за поняття, яке відношення вони мають до філософії?

10. Які особливості філософського мислення означені у поданому визначенні?

«Філософи це люди, які здатні осягнути те, що є вічним та тотожним самому собі, а інші цього не можуть, і застрягають на місці, розгублюючись серед нагромадження різноманітних речей» (Платон). Як ви можете пояснити, що «є вічним та тотожним самому собі»? Де і як ви можете стикатись із подібним у своєму житті?

11. «Світогляд пов’язують із філософією, коли чекають від філософії впорядкування погляду на життя, на мету життя. Більше того, люди покладають на філософію найважливішу місію – дати їм світогляд... Ось чому філософія посідає виключне місце і в науковому житті, де існує потреба у теоретичній цілісності, і в інших царинах, які викликають інтерес до себе ширших людських мас. Якщо б у філософії відняли світогляд у окресленому вище значенні, то багато людей втратили б до неї інтерес» (Г. Ріккерт). Спробуйте на основі даного фрагменту прокоментувати, що саме та завдяки чому філософія додає до звичайного повсякденного світогляду, а також пояснити, які переваги самій філософії надає її єдність зі світоглядом? Якими своїми рисами, позначеними у даному фрагменті, філософія є корисною науці? Які інші царини з відчутним впливом філософії, ви можете назвати?

12. Сучасний англо-американський філософ Колін Мак-Гінн вважає, що філософські питання – це питання, що їх ставлять діти. Як ви гадаєте, чому він так думає?

Тестові завдання

1.Філософію ми розуміємо як:

a) форму духовного життя

b) форму матеріального життя

c)форму самонавіювання

d) форму медитації

2. Філософія є:

a) практичною основою світогляду

b) теоретичною основою світогляду

c)мистецькою основою світогляду

d) політичною основою світогляду

3.Філософія є не самим світоглядом, а лише формою його:

a) практичного обґрунтування і вираження

b) теоретичного його обґрунтування і вираження

c)повсякденного його обґрунтування і вираження

d) позанаукового його обґрунтування і вираження

4.Філософію найперше називали любов’ю до мудрості, тому що:

a) вона дає людині засіб для самовдосконалення

b) мудрість властива лише богам, а людині лише прагнення до неї

c)вона дає людині можливість виносити правильні рішення

d) філософи повинні були дуже багато знати

5.Філософське знання є:

a) науковим

b) світоглядним

c)практичним

d) теоретичним

6.Показником теоретичності філософського знання є те, що його складовими є:

a) абстракції

b) категорії

c)поняття

d) символи

7.За історичним типом світогляд поділяється на:

a) повсякденний

b) міфологічний

c)теоретичний

d) філософський

e)досвідний

f) релігійний

g) практичний

h) науковий

8.Специфіка філософського знання порівняно з науковим полягає в тому, що воно є:

a) приблизним

b) суб’єктивованим

c)абстрактним

d) світоглядним (універсальним)

9.До функцій філософії слід віднести:

a) пізнавальну

b) світоглядну

c)регулятивну

d) критичну

e)догматичну

f) комунікативну

g) розвивальну

h) прогностичну

10.До розділів філософського знання відносимо:

a) кінематику

b) метафізику

c)онтологію

d) антропологію

e)мізантропію

f) філософію суспільства

g) євгеніку

h) філософію природи

i) гносеологію

j) пропедевтику

k) епістемологію

l) алхімію

m) аксіологію

n) методологію







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.210.23.15 (0.013 с.)