Класифікація фінансових інструментів

У процесі фінансового інвестування капіталу однією з найважливіших завдань є вибір необхідних інструментів цього інвестування. Спрямованість фінансових інвестицій орієнтується на фондові інструменти.

Головною ознакою класифікації є можливість (право) власника цінного паперу приймати участь в управлінні господарською діяльністю емітента цього цінного:

а) інструменти власності, пайові (прості акції), які надають власнику право управління господарською діяльністю емітента акцій та майнові права щодо отримання частини прибутку цього емітента. б) інструменти позики (облігації підприємств, державні; ощадні сертифікати, казначейські, векселі); в) гібридні цінні папери - привілейовані акції, інвестиційні сертифікати, конвертовані облігації тощо.

Залежно від мети випуску цінні папери поділяються на фондові й комерційні. Перші призначено для формування капіталу, другі – для опосередкування товарних відносин.

За терміном погашення цінні папери групуються таким чином: короткотермінові, середньо термінові, довготермінові, безтермінові.

За способом виплати доходу цінні папери класифікуються так: а) цінні папери з фіксованим платежем, до яких належать облігації та привілейовані акції; б) цінні папери з плаваючою ставкою; в) цінні папери, дохід від яких безпосередньо залежить від розміру чистого прибутку підприємства.

За територією обігу поділяються на три групи: регіональні, національні та міжрегіональні.

По пріоритетною значимості розрізняють наступні види фінансових інструментів:

• Первинні цінні папери (цінні папери першого порядку). підтверджують прямі майнові права або відносини кредиту (акції, облігації, чеки, векселі тощо). • Вторинні цінні папери або деривативи підтверджують право або зобов'язання їх власника купити або продати звертаються первинні цінні папери, валюту, товари або нематеріальні активи на попередньо визначених умовах у майбутньому періоді.

За гарантованості рівня прибутковості фондові інструменти поділяються на такі види:

Державні цінні папери, Цінні папери муніципальних органів, Цінні папери, емітовані банками, Цінні папери підприємств, Цінні папери інших емітентів

За рівнем ризику виділяють наступні види цінних паперів:

• Безризикові фондові інструменти. (державні короткострокові цінні папери і короткострокові депозитні сертифікати найбільш надійних банків). • Фондові інструменти з низьким рівнем ризику (зобов'язання за якими гарантовано стійким фінансовим станом і надійною репутацією емітента) • Фондові інструменти з помірним рівнем, (рівень ризику приблизно відповідає середньо-ринкового). • Фондові інструменти з високим рівнем ризику, (рівень ризику суттєво перевищує середньо-ринковий). • Фондові інструменти з дуже високим рівнем ризику ("спекулятивні").

Крім описаних вище, прийнято також класифікувати цінні папери за такими ознаками:

за формою носія: паперові (матеріалізовані) та безпаперові (дематеріалізовані) цінні папери;

за способом позначення власника: іменні (в яких вказано ім'я власника), пред'явницькі (в яких ім'я власника не вказується) та ордерні (права засвідчуються власником при пред'явленні та передавальними надписами, починаючи з першого власника, ім'я якого відображається у грошовому документі)

Критерії оцінки інвестиційних якостей фінансових інструментів

При оцінці вартості цінних паперів враховуються такі інвестиційні якості, як надійність, безпека, ліквідність, прибутковість, ступінь інвестиційного ризику. Особливу увагу приділяється діловим якостям, репутації емітента, його спеціалізації, інвестиційному клімату і потенціалу його місця розташування, перспективності бізнесу, яким він займається. Управлінські можливості цінних паперів характеризуються мірою контролю, набором певних прав щодо володіння, розпорядження, управління активами, які лежать в основі конкретного цінного паперу. Чим більше управлінські можливості і вище інвестиційні якості, тим вище вартість цінного паперу. Порівняльна характеристика інвестиційних якостей і управлінських можливостей є однією з основ оцінки вартості цінних паперів

Оцінка інвестиційних якостей фінансових інструментів представляє собою інтегральну характеристику окремих їх видів, яка здійснюється інвестором з урахуванням цілей формування інвестиційного портфеля.

Така оцінка диференціюється за основними видами цінних паперів - акцій, облігацій, депозитних (ощадних) сертифікатах і т.п.

Оцінка фінансових інвестицій залежить від того, поточна інвестиція чи довгострокова

Оцінка інвестицій залежить як від виду цінних паперів, що формують інвестиційний портфель, так і від рівня впливу інвестора на операційну і фінансову діяльність підприємства, цінні папери якого були придбані. (боргові чи пайові)Так, довгострокові фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства та у спільну діяльність зі створенням юридичної особи (спільного підприємства) на дату балансу відображаються за вартістю, що визначена за методом участі у капіталі (докладно питання обліку фінансових інвестицій за методом участі у капіталі та їх оцінки на дату балансу буде розглянуто нижче).

Важливою ознакою цінних паперів є їхня здатність конвертуватися, що слугує підставою для класифікації.

За рівнем ризику, зумовленого видом емітента:

державні цінні папери (рівень інвестиційного прибутку за такими цінними паперами, як правило, невисокий)

цінні папери муніципальних органів (рівень їх інвестиційних якостей (як правило, боргових) значною мірою визначається рівнем інвестиційної привабливості відповідних регіонів;

цінні папери, емітовані банками (мають достатньо високі інвестиційні якості, оскільки прибутковість їх звичайно вища, ніж державних і муніципальних ЦП;

цінні папери підприємств (інвестиційні якості досить диференційовані; рівень інвестиційного ризику за цінними паперами підприємств (особливо “венчурних”) найвищий;).

Особливості оцінки інвестиційних якостей пайових цінних паперів

Інструменти власності (прості акції), які надають власнику право управління господарською діяльністю емітента акцій та майнові права щодо отримання частини прибутку цього емітента.

Інтегральна оцінка інвестиційних якостей акцій здійснюється за такими основними параметрами:

а) характеристика виду акцій відповідно до виду за ступенем захищеності дивідендів: прості і привілейовані.

б) оцінка галузі, в якій здійснює свою діяльність емітент (стадія життєвого циклу підприємства)

в) оцінка основних показників господарської діяльності та фінансового стану емітента. Основна відмінність: на первинному або вторинному фондовому ринку. У першому випадку основу оцінки становлять показники, що характеризують фінансовий стан емітента та основні об'ємні показники його господарської діяльності.

У другому випадку ця оцінка доповнюється показниками динаміки забезпеченості акцій чистими активами акціонерного товариства, здійснюваної ним дивідендної політики і деякими іншими;

г) оцінка характеру обігу акцій на фондовому ринку. Така оцінка пов'язана насамперед з показниками їх ринкового котирування та ліквідності. Для характеристики ринкової котирування акції використовуються коефіцієнти співвідношення котируються цін пропозиції та попиту по ній. Важливу роль в процесі цієї оцінки грає і факт допуску акції до торгів на фондовій біржі, тобто її лістинг (з присвоєнням певного розряду);

д) оцінка умов емісії акції. Предметом такої оцінки є: цілі емісії, умови і періодичність виплати дивідендів, ступінь участі деяких власників акцій в управлінні акціонерною компанією та інші цікаві для інвестора дані, що містяться в емісійному проспекті.