Способи контролю і оцінювання знань учнів

У зарубіжній школі використовують різні види, форми і методи контролю. До основних видів контролю відносять:

- Попередній (діагностичний). Проводиться на початку навчання, вивчення навчального матеріалу для визначення знань, умінь і навичок учнів, а також механізмів для досягнення мети (особливо характерний для французької школи)

- Поточний. Проводиться постійно протягом навчального року для визначення рівня набутих знань, умінь і навичок.

- Періодичний. Проводиться через певні інтервали часу протягом навчального року, після вивчення певного обсягу навчального матеріалу (США, Єгипет і ін. цей контроль замінює поточний). Наприклад окремо оцінюються певні уміння: написання само диктанту, знання географічної карти тощо.

- Підсумковий. Проводиться після закінчення навчального року або навчання вцілому, для виставлення підсумкової оцінки або отримання свідоцтва (атестату).

Основні методи контролю, які застосовуються в зарубіжній школі:

1. Усне опитування. Цінується за розвиток зв’язного мовлення та можливість швидкої реакції під час відповіді. Але застосовується обмежено через можливий суб’єктивізм. Так В США дітей не викликають до дошки, не опитують. Американським педагогам це здається немислимим, неможливим: „—- Це що ж, у вас учитель бере інтерв'ю у дитини? При всьому класові? — дивуються вони, ознайомившись з українською системою опитування. “— А що в цей час роблять інші? Як же можна так витрачати час? А якщо вчитель придирається, чи не любить учня, як дитині відстояти себе? Адже ж документа не залишається ніякого? Хіба можна так сміливо довіряти вчителеві? Це ж дуже небезпечно і, перш за все, для вчителя. Його завжди можуть звинуватити в несправедливості”. Письмове опитування. Широко використовується через високий рівень стандартизації, незначний вплив суб’єктивних чинників, заощадження часу, охоплення значного контингенту учнів, фіксація відповіді. Перевага надається навчальному тестуванню. Яке, правда піддається критиці за те, що тести не здатні заміряти уміння учнів: говорити, слухати, писати, не здатні визначити творчість і мислительні процеси учнів. Використовуються різноманітні тести:

– Тести, що передбачають розгорнуті нестандартні відповіді. Виконання тесту цього типу займає, як правило, багато часу, тому на уроці можна поставити лише кілька питань, що вимагають розгорнутих відповідей.

– Тести, що передбачають однозначні відповіді. Тести цього типу складаються з окремих питань, відповідями на які можуть бути слово, буква, цифра або інший символ. Виконання такого тесту не займає багато часу, а тому є можливість проведення широкого зондування знань учнів.

– Комбіновані тести, що поєднують вищезгадані два типи.

2. Навчальне портфоліо. Мета – перевірка навчальних досягнень: знань і умінь. Це форма збору інформації про навчально-пізнавальну діяльність школяра протягом навчання. Форма може бути різноманітною, аби відповідала вимогам зручності для роботи і зберігання. Це може бути велика папка, блокнот, скринька, де поміщаються різні записи, зразки практичної роботи, відгуки учителів, однокласників і батьків, дипломи, нагороди, заохочення за участь в конкурсах і виставках. Крім позитивних результатів, можуть відображатись і труднощі з якими стикався учень (контрольні роботи, листки самоконтролю).

Тести використовують для поточної, періодичної, підсумкової перевірки.

Підсумкова атестація при закінченні середньої школи відбувається двома шляхами:

- Переважно в європейських країнах існують випускні екзамени і документи про закінчення школи (у Великобританії — атестат зрілості вищого ступеня, у Франції — диплом бакалавра, в Німеччині — атестат зрілості (абітур-атестат). Зовнішнє матрикуляційне оцінювання здійснюється з допомогою стандартизованих тестів. Вони одночасно є випускними і вступними. Проводяться окремими інституціями (центрами) поза межами школи. Зокрема Австрія, Великобританія, Данія, Ірландія, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Португалія, Фінляндія, Франція, Швеція наприкінці старшої школи проводять національні екзамени, які бувають кількох рівнів складності у кількості від 2-х до 10-12 предметів.

- за результатами поточного оцінювання з урахуванням оцінок внутрішкільних екзаменів протягом навчання випускникам видається свідоцтво (Бельгія, Греція, Іспанія).

- за результатами навчання в старших класах і кількістю залікових одиниць випускникам видається атестат (документ) про закінчення школи (США, Японія). Так в школах США передбачено для кожного учня мінімальна програма обов’язкових предметів за кожен з яких учень набирає певну кількість кредитів. Їх кількість залежить від рішення ради освіти штату. Випускник отримує атестат лише за умови якщо набирає всю кількість кредитів – 17,5. Аналогічна система в Японії, там випускник має „набрати” не менше 96 кредитів.

Оцінювання. Оцінки використовуються в усіх країнах, хоча вважається, що вони не мають достатнього рівня об’єктивності:

Проте оцінка залишається орієнтиром для учня в розумінні власної навчальної успішності.

Традиційно в зарубіжних школах системи оцінювання в молодших і старших класах різні. Існує тенденція в початковій школі знання дітей не оцінювати балами, хоча бальна система існує. У старших класах шкали оцінок різноманітні – фактично від 4-х до 100 балів.

Країни	Оцінки (кількісні та якісні показники)
Непал	3-5
Греція (початкова школа 3-4 кл.)	А – відмінно, В – дуже добре, С – добре, Д – досить добре
Росія, країни СНД, Іспанія, Китай, Чехія, Сінгапур	2-5 (5- відмінно)
Австрія	5-1 (1 – відмінно)
Угорщина, Великобританія, Іран, Куба, Монголія, Норвегія (початкова школа)	1- 5 (5 – відмінно, 1 – погано)
США, Австралія, Франція, Швеція	А-F (А – відмінно, F – погано) Числові позначення: А – 4, В – 3, С – 2, D – 1, F -0
Німеччина (3-10 кл.)	6 - 1 (1 – відмінно)
Польща, Фінляндія, Австралія. Болгарія	1-6 (6 – відмінно)
Норвегія (старша школа)	0-6 (6-5 – вище середнього)
Італія, Греція (молодша середня школа), Нідерланди, Лаос, Мексика, Албанія, Аргентина, Румунія, США	0-10 (10 – відмінно)
Україна	1-12
Уругвай	0-12
Данія	0-13 (13 – відмінна відповідь)
Німеччина (старша школа)	1-15 пунктів (15 – 1 з плюсом)
Алжир, Туніс, Марокко	0-15
Франція, Іран, Греція (старша школа), Малі, Сенегал, Алжир	0-20 (15-20– відмінно)
Італія	0-30
Бельгія	0-60 (60 – відмінно)
США, Ізраїль, Індія, Йорданія, Ірак, Єгипет, Китай, Перу, Руанда, Сирія, Гватемала, Південна Корея, Японія	0 – 100 (100 – найвищі досягнення)

Для забезпечення об’єктивності оцінок учитель має дотримуватись певних вимог. Ось який вигляд має оцінювання усних відповідей. Наприклад, учень отримує завдання підготувати 5-ти хвилинне повідомлення іноземною мовою. Час повідомлення строго регламентується. Після сигналу таймера вчитель швидко підраховує сумарну кількість помилок і дає учневі заповнений контрольний лист. Таким чином, учень бачить, де він зробив найбільше помилок. Саме на них він повинен звернути особливу увагу.

Перевіряючи письмову (тестову) роботу вчитель в середній школі США визначає процент засвоєних знань, тобто процентне відношення правильних відповідей до загальної кількості поставлених запитань. Визначається за допомогою таблиці, яка додається до класного журналу.

Підсумкова оцінка знань учня визначається в основному підрахунком балів. Використовується і комплексна оцінка. Можливі компоненти підсумкової оцінки можуть мати такий вигляд: підсумкові екзамени— 30%, контрольні тести— 30%, виконання домашніх завдань — 10%, усні відповіді — 10%, спеціальні завдання-проекти — 10%, короткі самостійні роботи — 10%. Подібна система виведення підсумкової оцінки дає можливість враховувати різні аспекти навчальної роботи учня.

В зарубіжних країнах забороняють повідомляти кому-небудь оцінки учня без письмового дозволу його батьків. Школа конфіденційно повідомляє батькам про результати навчання їх дітей (у США наприклад, через кожні шість тижнів навчання, в Німеччині після кожного семестру).