Критерії оцінювання знань, умінь і навичок

студентів-практикантів

Методисти-предметники, керівник педагогічної практики керуються такими критеріями оцінки навчальної та позакласної роботи студентів-практикантів.

Оцінка “відмінно” (А/90–100 балів) ставиться, якщо уроки й позакласні заходи було проведено на високому науковому і організаційно-методичному рівнях, студентом ефективно розв’язувалися навчально-виховні завдання, раціонально застосовувалися різноманітні методи навчання та прийоми активізації школярів з урахуванням їхніх вікових особливостей та індивідуальних відмінностей, підтримувалася дисципліна; якщо студент виявив знання психолого-педагогічної теорії й творчу самостійність у доборі навчального і дидактичного матеріалу в процесі побудови й аналізу занять. При цьому:

- повністю реалізовано виховний, освітній та розвивальний потенціал уроку;

- методичні прийоми відповідають умовам навчання та поставленим цілям;

- равильно встановлено послідовність і співвідношення усних і письмових тренувальних вправ на осмислення знань, умінь, навичок за певною системою з поступовим ускладненням форм роботи, зростанням самостійності і творчої активності учнів;

- практикант дає чіткі й методично правильні настановки на виконання учнями фронтальної, індивідуальної і групової форм навчальної діяльності;

- правильно розподіляє час на організацію діяльності учнів на різних етапах уроку.

- студент практично не робить помилок, помічає помилки учнів і вчасно, коректно їх виправляє;

- практикант використовує різні способи активізації розумової діяльності учнів на уроці з урахуванням їхніх вікових особливостей і здійснює індивідуальний підхід до учнів;

- раціонально поєднує фронтальні, групові та індивідуальні форми роботи на уроці залежно від кількості учнів і характеру їхньої взаємодії між собою та з учителем;

- правильно намічає об’єкти контролю та критерії їх оцінювання, використовує різноманітні прийоми контролю, у тому числі тестування;

- студент уміє викликати інтерес учнів до виучуваного матеріалу;

- грамотно використовує наочність та технічні засоби навчання, як наявні, так і самостійно виготовлені;

- епізодично користується конспектом і в ході уроку може скоригувати свою діяльність.

Оцінка “добре” (В/82–90; С/75–81) ставиться, якщо студент навчальні та позакласні заходи провів на достатньому науковому і методичному рівнях, успішно розв’язував навчальні і виховні завдання, однак недостатньо ефективно використовував окремі методичні прийоми активізації учнів; якщо студент виявив знання психолого-педагогічної теорії у доборі навчального і дидактичного матеріалу, але припускався незначних помилок у побудові й проведенні занять:

- неповністю реалізовано виховний, освітній та розвивальний потенціал уроку;

- методичні прийоми раціональні, відповідають поставленим цілям та умовам навчання;

- в основному правильно дібрано послідовність і співвідношення усних і письмових тренувальних вправ;

- не завжди правильно розподілено час на організацію діяльності учнів на різних етапах уроку;

- практикант іноді допускає неістотні мовленнєві помилки, які сам виправляє, а також помічає і виправляє більшість помилок учнів;

- студент у цілому володіє різними способами активізації діяльності учнів на уроці, але не завжди здійснює індивідуальний підхід до них;

- раціонально поєднує фронтальні, групові та індивідуальні форми роботи з урахуванням особливостей кожної з них та ступеня навчання;

- правильно виділяє об’єкти контролю та критерії їх оцінювання, використовує різноманітні прийоми контролю, в тому числі тестування;

- студент уміє викликати інтерес учнів до більшості видів роботи, що проводиться на уроці;

- використовує наявні і самостійно виготовлені наочні посібники, але методика їх використання не завжди раціональна;

- епізодично користується конспектом протягом уроку і в деяких випадках може скоригувати свою заплановану діяльність.

Оцінка “задовільно" (Д/67–74; Е/60–66) ставиться, якщо студент у реалізації навчально-виховних завдань помилявся, недостатньо ефективно застосовував психолого-педагогічну теорію, методи та прийоми навчання, недостатньо активізував пізнавальну діяльність школярів, не завжди був спроможний установити контакт з ними, під час аналізу занять не виявляв чи не розумів сутності й причин своїх помилок та недоліків. При цьому:

- неповністю реалізовано виховний, освітній та розвивальний потенціал уроку;

- методичні прийоми не завжди раціональні, часто не відповідають меті;

- мають місце порушення послідовності вправ і співвідношення усних і письмових тренувальних вправ;

- значно порушено розподіл часу на організацію діяльності учнів на різних етапах уроку;

- студент часто робить мовленнєві помилки і не помічає в багатьох випадках помилок учнів;

- недостатньо володіє різними способами активізації учнів на уроці, не здійснює індивідуальний підхід до них;

- нераціонально поєднує фронтальні, групові та індивідуальні форми роботи з урахуванням особливостей кожної з них та ступеня навчання;

- неправильно виділяє об’єкти контролю та критерії їх оцінювання,не використовує різноманітні прийоми контролю;

- практикант уміє викликати інтерес до деяких видів роботи на уроці;

- мало і не завжди раціонально використовує наочні посібники, не виготовляє їх сам;

- постійно користується конспектом і не може скоригувати свою діяльність у ході уроку.

Оцінка “ незадовільно ” (FX/35–59; F/1–34) ставиться, якщо на уроці не було досягнуто навчально-виховної мети, було допущено серйозні помилки під час викладу навчального матеріалу, не забезпечувалася дисципліна; якщо студент виявив слабкі знання психолого-педагогічної теорії й некритично ставився до своєї роботи.

За наявності всієї звітної документації, а також на підставі оцінок, виставлених методистами-предметниками та керівником від кафедри психології, груповим керівником виставляється загальна оцінка за педагогічну практику, яка вноситься до відомості.

Алгоритм визначення підсумкової оцінки:

Підсумкова оцінка з педагогічної практики на робочому місці вчителя початкових класів визначається на підставі середньозваженого бала, де до уваги береться ваговий коефіцієнт та показник середньоарифметичної оцінки всіх основних видів робіт, які виконує студент на практиці, а саме:

ВК проведення уроків – 0,4;

ВК виготовлення наочності до залікових уроків – 0,1;

ВК проведення виховного придметного заходу – 0,1;

ВК проведення виховного позакласного заходу – 0,05;

ВК оформлення документації – 0,1;

ВК характеристики школи – 0,1;

ВК психологічних спостережень – 0,1;

ВК захисту практики – 0,05.

Зміст та організація

Стажувальної педагогічної практики на робочому місці вчителя початкових класів з урахуванням спеціалізації

(ОКР «спеціаліст», У курс, 10 семестр)

Галузь знань 0101 – Педагогічна освіта

Спеціальність: 7.01010201 Початкова освіта

Кількість кредитів: 6.

Відповідальні кафедри:

- теорії і методики початкової освіти;

- педагогіки і психології початкової освіти;

- фізичного виховання;

- практичної психології.

База практики: освітні заклади І–ІІІ ст. м. Глухова та заклади освіти відповідно до карток працевлаштування.

Мета педагогічної практики

Метою педагогічної практики є закладання особистісних основ формування професійних якостей майбутнього фахівця початкової ланки освіти; розвиток у студентів уміння здійснювати діяльність з навчання, виховання та розвитку учнів початкових класів на базі сформованої в них компетентності та знань з основ теорії методики, педагогіки і психології, уміння поєднувати теоретичні знання з методик початкового навчання з практичною діяльністю навчання учнів; забезпечення практичного пізнання студентами закономірностей професійної діяльності та оволодіння способами її організації, вміння вирішувати конкретні методичні завдання відповідно до умов педагогічного процесу; виховання у студентів потреби систематично поповнювати свої знання і творчо застосовувати їх на практиці; підготовка студентів до моделювання уроків за різними навчальними технологіями.

Важливим складником педагогічної практики є підготовка до професійного виконання функцій учителя музики (учителя образотворчого мистецтва) в початковій школі і класного керівника, організатора позакласної музично-естетичної (образотворчої) діяльності в загальноосвітній школі та позашкільних закладах. Це здійснюється шляхом залучення студентів до основних видів діяльності вчителя початкових класів, учителя музики (образотворчого мистецтва), класного керівника, організатора позакласної роботи, а саме: планування всіх видів роботи, проведення уроків, факультативних і гурткових занять, методичної і дослідницької роботи, виконання обов'язків класного керівника.