II. Операційно-діяльнісний етап

1. Протягом першого тижня практики магістрант ознайомлюється:

– зі специфікою роботи вищого навчального закладу, факультету чи відділення, фахової кафедри, академічних груп;

– зі специфікою роботи викладачів фахової кафедри (циклової комісії) та тьюторів академічних груп;

– з навчально-методичною та науковою роботою кафедри (відділення), за якою закріплений магістрант-практикант;

– із кафедральною документацією (навчальні й робочі програми дисципліни, з якої будуть проводитися лекції, практичні та лабораторні заняття; план роботи куратора академічної групи; план виховної роботи тьютора академічної групи; журнал академічної групи тощо);

– зі змістом роботи секційних об’єднань, творчих та проблемних груп викладачів за спеціальністю;

– зі студентським колективом академічної групи, за якою закріплений, визначає анатомо-фізіологічні, психологічні, вікові та індивідуальні особливості студентів групи, стан їхньої успішності;

– із програмно-методичним забезпеченням навчальної дисципліни, заняття з якої будуть проводиться магістрантом-практикантом;

– з фондами університетської бібліотеки.

2. Відвідує лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття зі фахових дисциплін, проведених керівником практики чи викладачем спорідненого навчального предмета, тьюторські чи кураторські години в академічній групі, за якою закріплений магістрант-практикант.

3. Робить методичний аналіз відвіданих лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять (всього 6) з фахових дисциплін.

4. Визначається з темами пробних занять із фахових дисциплін.

5. Складає індивідуальний план за такими розділами: навчальна робота, що охоплює проведення залікових лекційних (усього 2) занять, практичних (усього 2), лабораторних (усього 2) занять; методична робота, що передбачає виконання індивідуальних завдань, участь у роботі методичних семінарів, творчих і проблемних груп тощо; науково-дослідна робота, що передбачає проведення експериментальної роботи за темою магістерського дослідження; виховна робота, що складає проведення тьюторської години в академічній групі, заняття студентського гуртка (клубу, секції) після попереднього погодження його із викладачами відповідних дисциплін, тьютором, куратором академічної групи тазатвердження керівником педагогічної практики.

6. Отримує індивідуальні завдання.

7. Отримує рекомендації щодо ведення щоденника педагогічної практики. Важливим моментом науково-дослідної практики є ведення щоденника, у якому занотовують зміст проведеної роботи, враження і труднощі, що виникали під час практики, аналізують результати практичної діяльності.

У щоденнику фіксуються:

– загальні відомості про базу проходження педагогічної практики, тобто відомості про навчальний заклад, факультет (відділення), кафедру, академічну групу;

– розклад занять у закріпленій за магістрантом-практикантом академічній групі;

– індивідуальний план практиканта, календарний план і графік відвідування (6 занять) занять із метою вивчення та аналізу методики роботи викладача та проведення пробних і залікових занять;

– відомості про загальну підготовку до проходження педагогічної практики (самостійна робота магістранта, консультації викладачів, інструктажі, схеми-алгоритми розумових операцій, схеми-опори, матеріали передового педагогічного досвіду тощо);

– підготовка до пробного заняття (консультації методиста, викладача, труднощі і способи їх подолання, самоаналіз стану готовності до проведення заняття, враження від проведеного заняття, критичний самоаналіз та самооцінка виконаної роботи);

– аналіз відвіданих занять із фахових дисциплін, проведених керівником педагогічної практики, науковим керівником магістерської роботи, викладачами споріднених навчальних предметів (всього 6);

– результати спостережень і аналіз позааудиторної та виховної роботи навчального закладу, студентського самоврядування;

– відомості про участь у методичній роботі факультету, кафедри (циклової комісії);

– результати спостережень за окремими студентами та всією академічною групою з метою складання психолого-педагогічної характеристики (Додаток 13);

– аналіз проведеної роботи щодо вивчення кафедральної документації з дисципліни (типові навчальні програми, робочі програми з дисципліни, науково-методичне забезпечення, плани роботи тьютора і куратора академічної групи тощо), зауваження та побажання;

– перелік роботи, виконаної за особистою ініціативою, виконання індивідуальних завдань;

– висновки і зауваження щодо організації та проведення педагогічної практики.

Протягом наступних тижнів магістрант-пратикант виконує такі види робіт за напрямами:

Навчальна робота:

– відвідує заняття з фахових дисциплін і предметні заходи, які проводить керівник педагогічної практики чи викладачі споріднених навчальних дисциплін, магістранти-практиканти, бере участь в обговоренні й аналізі відвіданих форм роботи;

– проводить пробні заняття (лекції, практичні, лабораторні) з допомогою викладачів фахових дисциплін, методиста, керівника практики;

– отримує консультації викладача відповідної дисципліни, методиста-предметника чи керівника практики перед проведенням залікових занять;

– моделює структури і плани-конспекти лекційних, практичних, лабораторних занять (конспект залікового заняття має бути затверджений викладачем і методистом) і проводить залікові заняття у визначеній академічній групі;

– розробляє і проводить заліковий предметний захід з фахової дисципліни;

– моделює і проводить заліковий виховний захід у закріпленій академічній групі;

– добирає і виготовляє наочність, розробляє дидактичні матеріали, застосовує ТЗН;

– надає посильну допомогу викладачу-предметнику щодо поповнення науково-методичного забезпечення дисципліни.

Методична та науково-дослідна робота:

– ознайомлюється з планами методичної роботи кафедри, бере участь у засіданнях кафедри і методичних семінарах;

– бере участь у роботі науково-методичних семінарів, конференцій, які проводяться у вищому навчальному закладі в період практики;

– вивчає навчально-методичне забезпечення конкретної дисципліни;

– аналізує педагогічну діяльність професорсько-викладацького колективу навчального закладу, оцінює свій власний внесок у навчально-виховний процес;

– проводить дослідницьку роботу за темою наукової роботи, яку виконує в університеті (анкетування, опитування серед студентів та викладачів, бесіди, інтерв’ю, творчі роботи, апробує положення методичних гіпотез, систему дидактичних завдань за матеріалами магістерського дослідження тощо);

– вивчає передовий педагогічний досвід викладачів кафедри, факультету, навчального закладу.

Позааудиторна виховна робота:

– бере участь у поточній виховній роботі;

– розробляє і проводить заняття студентського гуртка (клубу, студії);

– розробляє та проводить тьюторську годину в академічній студентській групі;

– бере участь в організації та проведенні масових позааудиторних заходів (методичних тижнів, свят, вечорів, конференцій, круглих столів, дискусій тощо).

III. Контрольно-оцінний етап.

За результатами педагогічної практики магістрант оформляє звітну документацію, яка складається в папку з файлами і подається на кафедру теорії і методики початкової освіти.

Звітні матеріали з педпрактики:

1. Індивідуальний план роботи магістранта на період педпрактики, який має бути складено до кінця першого тижня і затверджено керівником.

2. Звіт магістранта про проходження науково-дослідної педагогічної практики, у якому у відповідній системі описується робота, що особисто виконана студентом за термін педагогічної практики (звіт завіряється керівником бази і керівником практики від вищого навчального закладу).

Вступ, у якому коротко розкривається роль, місце і мета проведеної практики в системі професійної підготовки майбутнього викладача (основні принципи організації практики; основні завдання практики; визначення професійних умінь і навичок, які повинні формуватися та вдосконалюватися під час практики).

Основна частина містить підрозділи з навчальної, методичної, науково-дослідної, виховної роботи магістранта-практиканта відповідно до конкретних завдань програми практики зі спеціальності. Розкриваються й такі позиції: місце проходження практики, вид навчальної дисципліни, прізвище методиста, термін проходження практики; аналіз науково-методичного забезпечення навчальної дисципліни; перелік тем проведених навчальних занять та оцінки за них (конспекти лекцій (2), практичних (2), лабораторних (2) занять подаються у додатках); перелік відвіданих занять з підписами викладачів, на чиїх заняттях був присутній практикант (розгорнутий аналіз одного з відвіданих занять (6) подається у додатках); перелік відвіданих позааудиторних виховних заходів; конспект проведеного заняття гуртка, проблемної групи, клубу, студії тощо; сценарій проведеного виховного заходу; оброблені й проаналізовані результати науково-педагогічних досліджень, якщо проводилися.

Висновки узагальнюють і відображають систематизовані відомості про знання, уміння та навички, здобуті магістрантом під час виконання завдань стажистської науково-дослідної педагогічної практики, зауваження і пропозиції щодо удосконалення та покращення умов та організації виконання завдань педагогічної практики.

Додатки: (щоденник практиканта з розділами: „Індивідуальний план практики магістранта” з оцінками роботи, „Залікові заняття та заходи” з оцінками; відгук керівника практики від бази практики (декан факультету, заввідділення, завкафедри), відгук керівника практики від кафедри.

3. Розгорнутий методичний аналіз заняття з фахової дисципліни, відвіданого магістрантом-практикантом.

4. Плани-конспекти залікових занять: лекцій (2), практичних (2), лабораторних (2) з фахових дисциплін, затверджені та оцінені викладачем, методистом-предметником тощо.

5. Конспект проведеного заняття гуртка, проблемної групи, засідання студії.

6. Сценарій проведеного виховного заходу.

7. Доповідь (до 3 сторінок машинописного тексту) на методичний семінар кафедри.

8. Доповідь (до 3 сторінок машинописного тексту) на науково-практичну конференцію викладачів із теми магістерського дослідження.

9. Характеристика практиканта з оцінкою викладача, підписана керівником бази практики.

10. Довідка з бази педагогічної практики із зазначенням терміну проходження практики та її оцінкою керівником бази (якщо проходив практику за межами університету).

11. Психолого-педагогічну характеристику на студента, студентський коллектив (Додаток 13).

12. Зразки наочності, дидактичних матеріалів, виготовлених до залікових занять (не менше 5 зразків).

Означена звітна документація здається старшому лаборанту кафедри теорії і методики початкової освіти для реєстрації протягом трьох днів після закінчення педагогічної практики.

Для підбиття підсумків педагогічної практики проводиться підсумкова конференція-захист, у роботі якої беруть участь магістранти-практиканти, методисти-предметники, консультанти із психології та педагогіки, керівники практики від бази (факультет, відділення), керівники практики від кафедри. Захист проводиться у формі співбесіди магістранта із членами комісії від факультету та відділу педагогічної практики університету.

Під час захисту практиканти:

– демонструють навички роботи з навчальними та робочими програмами з дисциплін кафедри;

– обґрунтовують вибір тем для залікових занять, їх типів та структури, шляхів реалізації освітньо-виховної мети, принципи добору наочності та ТЗН;

– демонструють уміння оцінювати навчальні досягнення студентів за модульно-рейтинговою системою оцінювання;

– аналізують досягнення, вказують на недоліки у своїй практичній діяльності та причини їх усунення, демонструють матеріали індивідуальних завдань, вносять пропозиції щодо організації та проведення педагогічної практики.