Шкала оцінювання та розподіл балів за науково-дослідну практику

Зміст науково-дослідної практики	Самостійна робота	ІНДР з теми магістерської роботи	Сума
Навчальна робота	Науково-методична робота	Виховна робота

 

Критерії оцінювання науково-дослідної педагогічної практики магістрантів Лекційні, практичні, лабораторні заняття та позааудиторна робота, проведені магістрантом під час педагогічної практики у вищому навчальному закладі, оцінюються за такими критеріями:

Оцінка „відмінно” (90 – 100 балів) ставиться, якщо магістрант самостійно, грамотно, на високому науковому та організаційно-методичному рівнях змоделював структури та підготував конспекти залікових занять, позааудиторних заходів, чітко й обґрунтовано визначав, ефективно розв’язував навчально-виховні завдання, раціонально використовував різноманітні методи навчання та методичні прийоми активізації студентів, поєднував колективні, індивідуальні та групові форми діяльності для досягнення поставленої освітньо-виховної мети занять і позааудиторного заходу із урахуванням вікових особливостей та індивідуальних відмінностей студентів, особистісно зорієнтованого підходу до навчання; якщо магістрант-практикант виявив знання психолого-педагогічної теорії, творчий підхід і самостійність у доборі навчального та дидактичного матеріалу в процесі моделювання й аналізу занять.

Під час проведення залікових занять та позааудиторних предметних заходів магістрантом-практикантом:

– повністю досягнуто освітню, розвивальну та виховну мету занять;

– методично доцільно обрано тип заняття (форму проведення позааудиторного заходу) відповідно до навчальної мети;

– правильно визначено структурні етапи залікових занять (позааудиторного заходу);

– ефективно використано методи навчання і методичні прийоми активізації студентів з урахуванням їхніх вікових особливостей та рівня теоретичної підготовки, здійснено індивідуальний підхід до студентів на різних етапах заняття (позааудиторного заходу);

– вдало дібрано матеріал для розкриття теми та навчально-виховної мети заняття, встановлено логічну послідовність у викладі навчального матеріалу;

– дотримано норм культури мовлення (спілкування);

– ефективно використано наочність, технічні засоби навчання;

– роботу зорієнтовано на розвиток у студентів інтересу до виучуваного матеріалу;

– правильно розподілено час заняття;

– правильно й аргументовано проведено оцінювання відповідей студентів із застосуванням різних форм контролю.

Оцінка „добре” (75 – 89 балів) ставиться, якщо магістрант самостійно, грамотно, на високому науковому та організаційно-методичному рівнях змоделював структури та конспекти залікових занять, позааудиторних заходів, чітко та обґрунтовано визначав, ефективно розв’язував навчально-виховні завдання, раціонально використовував різноманітні методи навчання, проте недостатньо ефективно використовував окремі методичні прийоми активізації студентів, поєднував колективні, індивідуальні та групові форм діяльності для досягнення поставленої освітньо-виховної мети занять і позааудиторного заходу із урахуванням вікових особливостей та індивідуальних відмінностей студентів, особистісно-зорієнтованого підходу до навчання; якщо магістрант-практикант виявив знання психолого-педагогічної теорії, творчий підхід і самостійність у доборі навчального та дидактичного матеріалу, але припускався незначних помилок у моделюванні та проведенні занять.

Під час проведення залікових занять та позааудиторних предметних заходів магістрант-практикант:

– в цілому реалізовує освітню, розвивальну та виховну мету занять;

– методично виправдано обирає тип заняття (форму проведення позааудиторного) відповідно до навчальної мети;

– правильно визначає структурні етапи залікових занять (позааудиторного заходу);

– ефективно використовує методи навчання і методичні прийоми активізації студентів з урахуванням вікових особливостей та рівня підготовки, але не завжди здійснює індивідуальний підхід до студентів на різних етапах заняття (позааудиторного заходу);

– вдало добирає матеріал для розкриття теми та досягнення навчально-виховної мети заняття, дотримується логічної послідовності у викладі навчального матеріалу;

– у цілому дотримується норм культури мовлення (спілкування), проводить роботу над виявленням і виправленням помилок у мовленні студентів;

– не завжди доцільно й ефективно використовує наочність, технічні засоби навчання;

– роботу зорієнтовує на розвиток у студентів інтересу до виучуваного матеріалу;

– правильно розподіляє час заняття;

– використовує за потреби конспект заняття, може інтерпретувати зміст заняття, проте в деяких випадках не може скоригувати свою діяльність та студентів;

– правильно, але недостатньо аргументовано проводить оцінювання відповідей студентів із застосуванням різних форм контролю.

Оцінка „задовільно” (60 – 74 бали) ставиться, якщо магістрант змоделював структури та плани-конспекти залікових занять, позааудиторного предметного заходу, помилявся у визначенні навчально-виховної мети, недостатньо ефективно застосував різні методи навчання, прийоми активізації студентів, невдало організовував індивідуальні, групові, колективні форми діяльності на практичних та лабораторних заняттях, допустив окремі помилки у викладі матеріалу. Залікові заняття та позааудиторний захід проведено на середньому методичному та організаційному рівні.

Під час проведення занять та позааудиторних заходів магістрант-практикант:

– неповністю реалізовує освітню, розвивальну та виховну мету занять;

– не завжди методично виправдано обирає тип заняття (форму проведення позааудиторного) відповідно до навчальної мети;

– допускає порушення послідовності та взаємозв’язку між структурними етапами залікових занять (позааудиторного заходу);

– не завжди ефективно використовує методи навчання і методичні прийоми активізації діяльності студентів з частковим урахуванням їхніх вікових особливостей та рівня теоретичної підготовки, не завжди здійснює індивідуальний підхід до студентів на різних етапах заняття (позааудиторного заходу);

– не завжди вдало добирає матеріал для розкриття теми та досягнення навчально-виховної мети заняття, допускає порушення логічної послідовності у викладі навчального матеріалу;

– недостатньо володіє уміннями організовувати різні форми роботи, відчуває труднощі у використанні різних видів творчих, проблемно-пошукових робіт;

– допускає мовленнєві недоліки, не помічає помилок у мовленні студентів і вчасно не виправляє їх;

– не завжди доцільно використовує наочність, технічні засоби навчання;

– не завжди може викликати інтерес студентів до виучуваного матеріалу;

– відчуває труднощі у розподілі часу заняття;

–постійно користується конспектом заняття, не може інтерпретувати зміст заняття та за потреби скоригувати свою діяльність та студентів;

– недостатньо аргументовано проводить оцінювання відповідей студентів без застосуванням різних форм контролю.

Оцінка „незадовільно” (35 – 59 балів) ставиться, якщо магістрант змоделював конспекти залікових занять, позааудиторного заходу з педагогіки та фахових методик, але під час їх проведення не реалізував досягнення освітньо-виховної мети, нераціонально застосовував методи навчання, методичні прийоми активізації діяльності студентів, допускав серйозні помилки під час викладу навчального матеріалу, неефективно використовував (не використовував) наочні посібники та ТЗН, не забезпечив дотримання дисципліни, виявив слабкі теоретичні знання з дисциплін, у мовленні допустив низку помилок, які не помітив сам, не виправляв мовленнєві недоліки студентів; під час аналізу залікових занять був пасивним, не бачив засобів та шляхів піднесення рівня якості проведення ріхних форм занять.

Магістрант, який не виконав програму педпрактики з поважних причин, має право на проходження практики повторно.

Алгоритм визначення підсумкової оцінки:

Підсумкова оцінка з педагогічної практики визначається на підставі середньозваженого балу, де до уваги береться ваговий коефіцієнт та показник середньоарифметичної оцінки всіх основних видів робіт, які виконує студент на практиці, а саме:

ВК проведення залікових занять – 0,6;

ВК проведення виховного заходу у закріпленій студентській групі – 0,1;

ВК виготовлення наочності до залікових занять – 0,1;

ВК оформлення документації – 0,1;

ВК характеристики керівника практики– 0,1.

Наскрізна програма

педагогічних практик (завдання з психології для студентів 3–5 курсів непсихологічних спеціальностей)

Передмова

Психолого-педагогічна характеристика – відповідальний етап педагогічної практики в школі. Уміння побачити та проаналізувати позитивні й негативні особливості особистості, класного колективу, вміння надати оптимальні за змістом психолого-педагогічні рекомендації, передбачають у студентів спроможність продемонструвати певний рівень необхідних знань, набутих у курсах загальної, вікової і педагогічної психології.