Вилучення товарів і транспортних засобів

 

Вилучення товарів і транспортних засобів проводиться посадови­ми особами митниць. Вилученню підлягають такі товари і транс­портні засоби:

— що є безпосередніми об'єктами порушення митних правил;

— із спеціально виготовленими схованками, які використовува­лися для переміщення через митний кордон України товарів і пред­метів з порушенням митних правил;

— транспортних засобів на яких перевозились товари, які є безпосередніми об'єктами порушення митних правил;

— а також документи, засоби ідентифікації та інші предмети які

визнаються доказами.

До процесуальних дій належать такі, які здійснюються посадо­вими особами митних органів і спрямовані на забезпечення провад­ження у справі про порушення митних правил і стягнення можли­вих санкцій майнового характеру. До них належать: витребування документів, отримання інформації, накладення арешту, проведення ревізії, перевірки, інвентаризації, доставлення особи в митний ор­ган, адміністративне затримання,

Накладення арешту на товари і транспортні засоби та Інше май­но проводиться при неможливості їх вилучення для забезпечен­ня стягнення можливих штрафів й стягнення вартості товарів і транспортних засобів.

Про накладення арешту посадова особа митного органу вино­сить мотивовану постанову.

Арешт не може бути накладений на предмети, які належать і необхідні фізичній особі та особам, які знаходяться на її утриманні.

 

§14.Спрощена форма застосування стяг­нення при порушенні митних правил

 

Спрощена форма застосування стягнення при порушенні мит­них правил передбачається митним законодавством у передбачених випадках. Особливості такої форми накладення такі:

— при застосуванні спрощеної форми накладення стягнення справа про порушення митних правил не заводиться і протокол про правопорушення не складається;

— процесуальні дії не проводяться;

— стягнення накладається на місці виявлення порушення мит­них правил;

— на відміну від процедури накладення стягнення по заведеній справі про порушення митних правил, рішення про накладення стя­гнення приймається лише чітко окресленими законом посадовими особами;

— формою накладення стягнення є акт про накладення стяг­нення.

Така форма сприяє ефективності провадження та адекватній оцінці порушником протиправних дій.

 

Контрольні питання:

1. Поняття провадження у справах про порушення митних пра­вил.

2. Зміст провадження про порушення митних правил.

3. Підстави для порушення справи про порушення митних пра­вил.

4. Протокол про порушення митних правил та його реквізити.

5. Терміни провадження справи про порушення митних правил.

6. Підстави для об'єднання справ про порушення митних пра­вил.

7. Підстави для вилучення товарів і транспортних засобів.

8. Спрощена форма застосування митних правил.

КИЇВСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ МВС

Кафедра адміністративного права та управління в ОВС

Примірник № _____

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідуючий кафедрою адміністративного права та управління в ОВС

д.ю.н. С.Г. Стеценко

 

“ ___” ___________ 2005 року

 

Тільки для викладачів

 

ЛЕКЦІЯ

з навчальної дисципліни “Митне право України”

 

Тема № 12 “СЛУЖБА В МИТНИХ ОРГАНАХ УКРАЇНИ”

 

 

Лекцію підготувала:

Кандидат юридичних наук, доцент

підполковник міліції Золотарьова Н.І.

 

 

ОБГОВОРЕНО

на засіданні кафедри адміністративного

права та управління в ОВС

“___” ___________ 2005 року

Протокол № _____

 

 

К И Ї В – 2 0 0 5

Поняття митної служби

 

Поняття митної служби в науковій і навчальній літературі трак­тується по-різному. В широкому сенсі митна служба розуміється як система (сукупність) всіх митних органів (ДМСУ), які безпосере­дньо беруть участь у здійсненні митної справи, наділені правовим статусом посадових осіб митних органів. Цим поняттям також охо­плюється й порядок і умови прийому на державну службу в мит­них органах. Митна служба у вузькому сенсі — різновид держав­ної служби, а також порядок і у мови її проходження в митних органах та інших закладах митного профілю[40].

У законодавстві митна служба асоціюється зі спеціальним дер­жавним органом виконавчої влади по здійсненню митної політики, а також як особливий різновид державної служби громадян, що здійснюють професійну діяльність з реалізації функцій, прав та обов'язків митних органів. У такому сенсі митна служба прояв­ляється як професійна діяльність з безперервного компетентно­го виконання посадовими особами митних органів покладених на них відповідно до займаної посади і ділянки діяльності визначених законом і посадовими інструкціями і регламентами прав і обов'язків митних органів. Проходження служби в митних органах склада­ється з прийому на службу, переміщення по службі, присвоєння спеціальних звань, умов проходження служби, припинення служ­би та інше.

Сутність повноважень державної митної служби полягає у праві посадових осіб від імені держави приймати загальнообов'язкові рішення з питань, що віднесені до компетенції даного органу і його посадової особи. Владні повноваження посадових осіб митних органів виходять із компетенції конкретного митного органу. У свою чергу правовий статус останнього закріпляється в нормативних актах. Це пояснюється конституційним положенням про те, що дер­жавні органи та їх посадові особи діють лише в межах закону і ви­ходити за нього при здійсненні своїх функцій не вправі.

Діяльність посадових осіб митних органів здійснюється як без­посередньо в митних органах, так і на території підприємств і ор­ганізацій, які підвідомчі митній службі. Така діяльність здійсню­ється посадовими особами за наявності певних умов:

— вона передбачена відповідним нормативним актом;

— особа наділена відповідною компетенцією;

— особа здійснює свої повноваження на виділеній їй ділянці, посаді;

— особа здійснює свої повноваження під час своєї служби. Відповідно не визнається службою в митних органах і мит­них установах робота за трудовим чи цивільно-правовим договором (контрактом). У зв'язку з цим громадяни, що займають штатні посади в митних органах з метою технічного забезпечення діяльності митних органів (технік-інженер)і не виконують влад­них функцій, не визнаються державними службовцями. Пере­лік таких посад визначається Державною митною службою І України.

Відповідно до затвердженого Указом Президента України від 8 лютого 1997 р. № 126/97 «Положення про державну митну служ­бу України» Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує прове­дення в життя державної митної політики, організує функціонування митної системи, здійснює керівництво дорученою їй сферою управління, несе відповідальність за її стан і розвиток.

Основними завданнями Державної митної служби є:

1) захист економічних інтересів України, сприяння розвитку зовнішньоекономічних відносин;

2) контроль за дотриманням вимог митного законодавства України;

3) використання засобів митного регулювання торговельно-еко­номічних відносин з урахуванням пріоритетів розвитку економі­ки, створення сприятливих умов для участі України в міжнарод­ному співробітництві;

4) удосконалення митного контролю, митного оформлення і оподаткування товарів та інших предметів, що переміщаються через митний кордон України;

5) здійснення за участі Міністерства економіки заходів щодо за­хисту прав споживачів товарів і дотримання учасниками зовнішньо­економічних відносин державних інтересів на зовнішньому ринку;

6) боротьба із контрабандою, здійснення заходів до попереджен­ня порушення митних правил.

 

Принципи митної служби

 

Служба в митних органах України є різновидом державної служби, яка здійснюється відповідно до Конституції У країни, Закону України «Про державну службу», МК України та інших нормативних актів. Вона здійснюється на таких принципах:

Верховенство права — с основоположний принцип для правової держави і демократичного суспільства, проводиться у Конституції України та інших законах.

Пріоритет прав і свобод людини передбачає необхідність при здійсненні своїх посадових обов'язків неухильно дотримуватись прав людини, поважати її честь і гідність, недоторканність. Засто­сування примусу щодо людини має здійснюватися лише на підставі і в межах, передбачених законом.

Рівне право громадян України на службу в митних органах відпо­відно до наявності фахової освіти, професійної підготовки і здіб­ностей. Вимоги до кандидата на посаду в митних органах є рівними для всіх і зумовлені лише характером посадових обов'язків;

Обоє 'язковість для державних посадових осіб рішень вищих органів та їх керівників в межах наданих їм повноважень і відпо­відно до чинного законодавства.

Єдність основних вимог до державної служби полягає у єдності митної системи, збігу завдань митних органів.

Професіоналізм і компетентність співробітників митних органів полягає у тому, що прийняті на службу співробітники повинні знати митне законодавство, правити митного оформлення і контролю, митні процедури, досконало знати свої права і функціональні обов'язки, посадові інструкції.

Гласність полягає в обов'язку посадових осіб надавати інформа­цію про прийняті ними рішення, діяльності чи бездіяльності мит­них органів.

Відповідальність за прийняті рішення проявляється в тому, що за невиконання чи неналежне виконання свої посадових обов'язків, зловживання наданими правами посадова особа може бути при­тягнута до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної від­повідальності. В разі заподіяння шкоди митним органам така особа повинна відшкодувати завдану шкоду в установленому порядку. Така шкода може бути стягнута з неї в регресному порядку.

Позапартійність. Співробітники митних органів не можуть перебувати в партіях чи керуватися при здійсненні своїх посадо­вих обов'язків партійними інтересами. Взаємовідносини між спів­робітниками визначаються виключно законом, свободою переконань та совісті. В митних органах не допускається створення партій, рухів і об'єднань з політичною метою.

Стабільність кадрів е гарантом високого професіоналізму і наступництва. Це є гарантією впевненості співробітників митних органів у завтрашньому дні, запорукою від невиправданих чисток і переміщень.