Концепція інститут форми держави в ЗК.

Під формою д-ви розуміють сукуп-сть основних структурноутворюючих зовнішніх ознак орг-ції і д-сті держ.вл.

Ця категорія відповідає на питання хто і як править в сус-ві, як влаштовані і діють в ньому державно-владні інс-тути, як об’єднано нас.на даній тер., яким чином воно пов’яз.через різ.тер.і політ.утворення з д-вою вцілому, як, з допомогою яких методів та прийомів здійс.політ.вл.

Форма д-ви передбачає єдність трьох осн.сторін орг-ції держ.вл.:

1. форми правл-ня (монархія, рес-ка);

2. форми держ.устрою (унітарна, федеративна, конфедеративна);

3. політ.режиму (дем., недем.).

Інколи виник.зміш.форми д-ви: напівпрезид.рес-ка, виборна монархія.

На форму д-ви вплив.історич.традиції, нац.склад нас., вплив метрополії та ін.фактори.

Поняття форми державного правління.

Форма правління – це орг-ція верховної влади, яка визначається структурним і правовим становищем вищих ор-нів держ.вл.і залежить від визначення прав.становища вищого ор-ну д-ви – глави д-ви.

Таким чином форма правління дає відповідь на питання, як організована верховна держ. влада, які ор-ни її здійс.і які принципи взаємовідносин між ними.

Головною визначальною ознакою форми правління є статус глави д-ви (виборний – рес-ка, чи успадкований – монархія).

Поняття та види монархій

І. Монархія – це форма правління при якій держ.влада повністю чи частково належить одноособово главі д-ви – монарху.

Влада монарха незалежна від влади будь-кого в д-ві. Сам монарх вваж.дж-лом влади. Престол успадковується і як пр-ло по життєво.

Монархії поділяються на абсолютні та обмежені(конст.), які в свою чергу поділяються на дулістич., парламентські і виборні).

Абсолютна монархія хар-зується юр.і фактичним зосередженням зак., вик.і суд.влади, а також духовної.вл.в руках монарха. Вл.монарха нічим не обмеж., відсутні к-ція, парл-нт чи ін.предс.ор-н. З-ни видає монарх. Напр..ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія... в деяких кр-нах за останні роки бутли зроблені кроки до преходу до конст.монархій, приймаються к-ції, але не завжди демократи.шляхрм, оск.вони є даровані монархом. Ріш.законод.ор-нів цих д-в, якщо вони й існ., потреб.згоди монарха.

Обмежена (конст.)монархія – вид монархічної форми правл-ня, при якому вл.монарха обмежена к-цією, існ.виборний законодавч.ор-н і не залеж.суди. Вперше виник.у Великобрит.в кінці 17 ст.

Дуалістична монархія – перехідна форма правл-ня, при якій повноваження глави д-ви обмежені не в значній мірі. Влада розділена між монархом і парл-нтом. Монарх формує уряд і відповідальний перед ним, а не перед парл-нтом. При цьому монарх володіє п-вом вето на парламентські з-ни.

Парламентська монархія – п-ва монарха обмежені у всіх сферах здійс-ня держ.вл. Реальними повноваженнями по здійсненню державного управління, проведенню внутр.і зовн.політики він не володіє. Монарх чисто номінально виконує свої ф-ції. Уряд відповідальний перед парл-нтом, який його формує. Всі акти монарха потребують одобрення уряду чи окремих міністрів (інс-тут контра сигнатури).

Виборна монархія: (т.зв.гібридна форма правл-ня) - монарх обирається на певний строк (5 років - Малайзія) особливою радою з представників монархічних штатів.

Монархії існ.в багатьох розвинутих кр-нах (Великобрит., Данія, Швеція, Бельгія, Іспанія, Люксембург, Монако, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Японія).

Поняті та види республік

Рес-ка – це форма правл-ня, при якій всі вищі ор-ни держ.вл.або обираються, або формуються заг/нац.представницькими уст-вами (парл-нтами), а гром-ни володіють значними п-вами та свободами. Глава д-ви обирається на певний строк, повинен відповідати певним вимогам (вік, кр-на нар-ня, гром-во), його влада похідна від представницького ор-ну чи виборців.

В рамках респ.форми правл-ня розріз.: 1) президентську, 2) парламентську і 3) змішану рес-ки.

Батьківщина президентської рес-ки США, зараз ця форма правл-ня існ.у Венесуеллі, Мексиці, Бразилії...)

Осн.риси през.рес-ки:

1. виборний на все нар.виборах през-нт є одночасно главою д-ви і главою вик.вл.;

2. президент формує і очолює свою вик.адм-цію (уряд), які відповідальні перед ним, а не перед парл-нтом, при цьому діє принцип несумісності деп.мандата і портфеля мімінстра;

3. парл-нт не може відправити у відставку уряд, але є і винятки з цього пр-ла, коли парл-нт наділений п-вом звільняти певних міністрів;

4. глава д-ви вибирається без участі парл-нта;

5. през-нт не має права дострокового розпуску парл-нту (хоча були винятки з цього пр-ла, коли в 1993 році През-нт Перу призупинив дію К-ції і розпустив парл-нт, призначивши при цьому нові вибори);

6. осн.принципом орг-ції і здійс.вл.є принип розподілу вл.

Приблизно 2/3 суч.д-в є рес-ками.

Існ.різ. моделі през.рес-ки:

1. класична модель: (США) – през-нт формує зі згоди верх.палати парл-нту (сенату) адм-цію, члени якої відповідальні перед през-нтом. През-нт не може розпуст.парл-нт, парл-нт може замінити през-нта тільки в порядку імпічмента, що буває дуже рідко.

2. для латиноамер.през.рес-к хар.повна свобода през-нта в призначенні ізаміщенні членів адм-ції, але зустріч.і випадки парл.відповідальності окрем.членів президентського кабінету (Коста-Ріка, Уругвай).

3. для през.рес-к пострадянс.д-в (Білорусія) – існ.колег.ор-н – уряд на чолі з президентом, а також т.зв.адм.прем’єр, в окрем.випадках през-нт може не очол.формально вик.вл., але уряд відповідальний лише перед ним (Киргизія).

4. суперпрезидентська рес-ка – зустріч.рідко, през-нт є не тільки главою д-ви, але з очол.уряд та є лідером правлячої партії, нерідко през-нт в такій д-ві має не обмеж.п-во розпуску парл-нту, п-во введення на свій погляд надзвич.стану в д-ві, п-во видавати декрети, які мають силу законод.актів, п-во одноособово призначати і заміщувати глав місц.адм-цій, суддів..., при такій формі правл-ня практично відсутні мех.-зми заміщення през-нта зі свого поста, не функт-нує с-ма «стримувань і противаг», хар.для през.рес-ки. (Ірак, Сірія). Це є практично диктатура, в якій встановлено тоталітар.режим.

Парл.рес-ка пощир.в суч.умовах значно менше (Нім, Венгр., Індія, Ірландія, Італія, Латвія, Португалія).

Риси парл.рес-ки:

1. глава д-ви – през-нт не є главою уряду і займає досить скромне місце в с-мі ор-нів вл., наділений рядом формальних повноважень;

2. парл-нт є повновлад.ор-ном, який формує політично відповідальний перед ним уряд і сам вибирає през-нта, або це відбувається за його активної участі;

3. главою уряду – прем’єр-міністром призначається лідер партії парл.б-сті, він формує уряд, склад якого затверджує як пр-ло парл-нт чи його палата, здійснює фактичну владу;

4. вищий предс.ор-н контр.д-сть уряду, він може відправити у відставку уряд, виразити йому недовіру, якщо він втратить підтримку більшості у парл-нті. В цьому випадку през-нт має право за пропозицією уряду розпустити парл-нт і призначити дострокові вибори.

5. діє інс-тут контра сигнатури, тобто акти президента набувають чинності тільки у випадку їх підписання главою уряду чи відповідними членами уряду і відповідальність за реалізацію даних актів несе не глава д-ви, а глава уряду чи відповідний міністр.

Змішана респ.форма правл-ня вперше виникла в Фр.у 1958 році, зараз діє в Румунії, Болгарії, Литві, в багатьох постсоціалістич.кр-нах.

В цій форми правл-ня поєд.елементи през.і парл.рес-ки.

Зміш.форму през.рес-ки мож.охар-зувати такими рисами:

А) през.рес-ки:

1. През-нт обирається на прямих всезаг.виборах без уч.парл-нту.

2. През-нт формує уряд на непарл.ос-ві, діє принцим несуміс-сті портфеля міністра і деп..мандата, але звичайно коли у парл-нт володіє п-вим вотума недовіру, то през-нт повинен узгодити свою волю із розстановкою сил у парл-нті і призначити головою уряду ос., яка користується довірою у парл-нті. Це може привести до ситуації, що проез-нт представляє одну політ.силу, а при ньому складається з осіб, які поділяють інші політ.погляди.

3. Уряд фактично відповідальний перед през-нтом, а не перед парл-нтом. През-нт здійс.заг.кер-во урядом.

4. Глава д-ви наділений широким колом повноважень, вплоть до надзвичайних, коли повноваження парл-нту є обмежені.

Б) парл.рес-ки:

1. През-нт є главою д-ви, але не вик.вл. на чолі уряду стоїть прем’єр-міністр.

2. Уряд формально-відповідальний перед парл-нтом чи його палатою.

3. През-нт має право дострокового розпуску парл-нту.

В л-рі мож.зустріти термін теократична рес-ка – це рес-ка, в якій головним лідером є духовний глава д-ви, тобто ос., яка очолює домінуючу релігійну конфесію.

Напр..за к-цією Ісламс.рес-ки Іран 1979 р.передбачено посаду виборного през-нта, і крім того, кер-ка д-ви, яким є вища дух.ос.(імам чи факір), яка обирається Радою експертів в склад якої входять 93 священнослужителі. Якщо наступить смерть чи відсавка вищ.дух.особи,то об-ки кер-ка д-ви буде виконувати колег.ор-н, який складається з декількох десятків осіб та діє до обрання вищого дух.кер-ка д-ви.

Своєрідною гібридною формою правл-ня є Швейцарська конфедерація, в л-рі немає єдності до якої форми рес-ки її мож.віднести. Уряд Швейцарії – Федеральна Рада призначається парл-нтом і підзвітний йому. Уряд складається з 7ми міністрів, кожен з яких протягом 1 року викон.ф-ції През-нта, тобто вони можуть бути през-нтом 1 раз в житті 1 рік.