Види та форми конст контролю в ЗК.

Існують два види конституційного контролю: попередній і наступний. Попередній здійснюється або до прийняття закону парламентом, або після його прийняття, але до підписання главою держав. В обох випадках контроль явля ється ніби однією зі стадій законодавчого процесу. Але якщо в першому - висновок органу, що здійснює контроль, не носить для парламенту обов'язкового характеру, у другому - визнається обов'язковим (як у Франції).
Наступний конституційний контроль являє собою перевірку вже діючих нормативних актів на предмет їх конституційності. Якщо він здійснюється судами загальної юрисдикції, то формально нормативний акт, який визнається неконституційним, не скасовується, але в судах при розгляді конкретних справ він не застосовується. Спеціальні ж суди, на які покладено такий контроль, мають право відміни неконституційного акту.
Розрізняють також формальний і матеріальний види контролю. Формальний полягає у перевірці дотримання встановлених процедурних правил розгляду та прийняття нормативного акта, що став об'єктом конституційного контролю, а матеріальний - у перевірці конституційності самого змісту відповідного правового акта або окремих його положень.
На підставі того, якими органами перевіряється конституційність нормативних актів, деякі державознавець виокремлюють децентралізований і централізований контроль. Якщо він здійснюється судами загальної юрисдикції, то його називають децентралізованим, або американським. Якщо ж контроль за конституційністю входить до компетенції спеціального суду або тільки Верховного суду, то його відносять до централізованого, чи європейського вигляду.
За обов'язковістю проведення конституційний контроль може бути обов'язковим або факультативним. Обов'язковий контроль проводиться у тих випадках, коли це передбачено законом. Наприклад, у Російській Федерації для залучення Президента до відповідальності обов'язково повинен бути висновок Конституційного Суду про дотримання установленого порядку висування обвинувачення Президента Російської Федерації у державній зраді або вчиненні іншого тяжкого злочину. Факультативний контроль здійснюється тільки у разі виявлення ініціативи уповноваженого суб'єкта конституційного контролю.

За формою конституційний контроль може бути абстрактним або конкретним. Абстрактний контроль здійснюється при перевірці конституційного акта чи його частини поза зв'язком з будь-якою конкретною справою. Попередній контроль завжди є абстрактним. Конкретний контроль, навпаки, здійснюється тільки у зв'язку з якоюсь, найчастіше судовою, справою, при вирішенні якої підлягає застосуванню конкретний акт чи норма, оспорювані з точки зору їх конституцій-ності. Тому конкретний контроль завжди є подальшим.

За змістом конституційний контроль може бути формальним або матеріальним. При формальному контролі перевірці підлягає дотримання конституційних умов і вимог, які належать до видання акта. При цьому визначається, чи входить видання акта до компетенції даного органу, чи дотримуються процесуальні норми та форма акта. Матеріальний контроль означає перевірку відповідності змісту акта до приписів конституції.

Органи що здійснюють конст. Контроль в США, Велика Британія, ФРН, Італія,Франція,Австрія,Іспанія(порядок формування та компетенція).

США

У США, де існує система федеральних судів і системи судів штатів, суддів федерального верховного суду призначає прези­дент з «поради і згоди» сенату. В такому ж порядку признача­ються судді інших федеральних судів - апеляційних і окруж­них, а також так званих спеціальних судів. До складу верховно­го суду США входять голова (головний суддя) і вісім суддів. Усі вони, як і судді інших федеральних судів, обіймають посади «поки добре себе поводять», тобто по суті довічно (ст. З Кон­ституції).

Системи судів штатів характеризуються різноманітністю, але в кожному з них найвищим судом є верховний суд. У більшості штатів суддів обирає населення, в частині - призначає виконавча влада (губернатор) з санкції законодавчого органу, в деяких -обирає законодавчий орган штату. Призначені судді обіймають посади безстроково і звичайно звільняються в разі досягнення визначеного віку, обрані судді обіймають посади на строк чоти­ри - шість років.

Широким є коло правових актів, що становлять об'єкт перевірки в країнах, де прийнята американська модель: у США суди можуть визнати неконституційними законодавчі акти фе­дерації і штатів, а також акти будь-якого органу чи посадової особи виконавчої влади. При цьому індивід може вимагати судової за­борони, тобто рішення суду щодо припинення дій, які вчинялися стосовно нього на основі акта, визнаного неконституційним.

Певні особливості характеризують контроль щодо консти­туційності законодавчих актів у тих федеративних державах, де такий контроль здійснюється органами, утворюваними на рівнях федерації та її суб'єктів.

У США контроль щодо конституційності федеральних за­конів і законів штатів здійснюють як федеральні суди, так і суди штатів. Між відповідним рішенням верховного суду США сто­совно конкретного закону окремого штату і рішенням суду та­кого штату, яким оцінюється конституційність того самого за­кону, існує складний зв'язок, хоча майже завжди останнє слово належить федеральному суду.

До того ж встановлено порядок, за яким суди деяких штатів, якщо вони не вважають за можливе розглядати питання кон­ституційності конкретних законів через їх значущість, фактич­но передають ці питання на розгляд верховного суду США.

У США міжнародні договори розглядають як інтегральну частину національного права без формальних особливостей в їх застосуванні. Проте в наш час суди загалом обережно оціню­ють договірну практику і передусім здійснюють конституцій­ний контроль щодо тих актів національного права, які слугува­ли імплементації міжнародних договорів.

Різні компетенційні спори вирішують федеральні суди США, що випливає з положень ст. З конституції цієї держави.

АВСТРІЯ

В Австрії до складу конституційного суду входять голова, заступник голови і дванадцять інших суддів, а також шість так званих резервних суддів. Голову конституційного суду, його заступника, шість дійсних суддів і трьох резервних призначає президент за пропозицією уряду. Решту відповідних вакансій президент заміщує з числа кандидатур, запропонованих пала­тами парламенту. Судді конституційного суду йдуть у відстав­ку по досягненні сімдесяти років.

За умов австрійської моделі до правових актів, консти­туційність яких перевіряється, віднесені насамперед закони. Водночас, як правило, передбачено, що контроль може бути спрямований на перевірку інших нормативних, а також індиві­дуальних правових актів.

Важливою особливістю діяльності конституційного суду в Австрії є здійснення контролю за законністю різних підзаконнш актів.

В Австрії конституційний суд уповноважений вирішувати спори, зокрема між судами та іншими державними органами, а також між судами загальної і адміністративної юрисдикцій.

В Австрії конституційний суд має право здійснювати офіційне тлумачення конституції за спеціальною процедурою.

В Австрії конституційний суд розглядає справи за відповідним обвинува­ченням президента і може прийняти рішення про його усунення з посади.

В Австрії орган конституційної юрисдикції вирішує питання позбав­лення депутатського мандата, зокрема у зв'язку з порушенням ви­моги несумісності.

ФРН

У ФРН федеральний конституційний суд складається з шістнадцяти суддів, яких у рівній кількості обирають бундес­таг і бундесрат строком на дванадцять років і без права бути обраними повторно. За неформальною угодою кожна з представ­лених у парламенті політичних партій може розраховувати на таке число місць у конституційному суді, яке відповідає її кількісному представництву в палатах.

Особливістю організації конституційного суду ФРН є те, що він складається з двох сенатів (палат) з однаковою кількістю суддів. Один з сенатів займається розглядом справ, пов'язаних із захистом прав і свобод індивідів.

В ФРН конституційний суд розглядає справи за відповідним обвинува­ченням президента і може прийняти рішення про його усунення з посади.

У ФРН у конституційному суді може бути оскаржене парламентське рішення про невизнання ман­дата новообраного депутата.

У ФРН конституційний суд наділе­ний повноваженнями, наслідком реалізації яких може бути об­меження і навіть позбавлення індивіда його прав. Так, згідно зі ст. 18 Основного закону ФРН кожний, хто використовує сво­боди думки, викладання, зборів, об'єднань, таємницю листуван­ня, право власності, право притулку та деякі інші права і свобо­ди «для боротьби проти основ вільного демократичного ладу» може «втратити» їх за рішенням конституційного суду.

У ФРН конституційний суд здійснює контроль щодо відпо­відності основному закону статутних і програмних документів політичних партій та їх фактичної діяльності. За результатами такого контролю орган конституційної юрисдикції звичайно уповноважений приймати рішення про заборону конкретної партії або про зупинення її діяльності.

ІСПАНІЯ

В Іспанії до складу конституційного суду, який також орга­нізований як двопалатний, входить дванадцять суддів. Усі вони формально призначаються королем: по чотири за пропозицією кожної з палат парламенту, два - за пропозицією уряду і два -головної ради судової влади, яка виконує функції судової адмі­ністрації. Судді конституційного суду призначаються строком на дев'ять років, при цьому персональний склад оновлюється на третину кожні три роки. Голова конституційного суду при­значається королем за поданням самого суду строком на три роки.

В Іспанії може бути оспорений в конституційному суді мандат члена парламенту.

Розглядає скарги громадян у відповідності до інституту АМПАРО.

Конституційний суд, який є єдиним верховним тлумачем Конституції для всієї країни. Конституція у розділі ІХ підкреслює виняткову незалежність Конституційного суду не тільки від судової влади, але і від законодавчої та виконавчої влад.

ІТАЛІЯ

В Італії конституційний суд функціонує у складі п'ятнадця­ти суддів. По п'ять суддів призначають президент, парламент (на спільному засіданні палат) й інші вищі суди. У розгляді об­винувачення проти президента, крім «ординарних» суддів кон­ституційного суду, беруть участь шістнадцять членів, яких виз­начають за жеребом зі списку, складеного парламентом. Судді конституційного суду призначаються на один дев'ятирічний строк. Голову конституційного суду обирають самі судді також строком на три роки.

Конституційний суд має виключні повноваження: здійснювати перевірку на конституційність законів та актів, що мають силу закону (законів-декретів та законодавчих декретів); вирішувати правові спори між гілками влади, а також спори за розподіл повноважень між державою та субнаціональними утвореннями (регіонами). Крім того, суд також виносить рішення щодо звинувачень проти Президента про вчинення ним тяжкого злочину або спроби підірвати Конституцію. Також Суд виносить рішення щодо можливості скасування анулюючих референдумів, як це передбачено ст. 75 Конституції Італії.

ФРАНЦІЯ

У Франції встановилася концепція охорони Конституції в рамках системи парламентаризму. Особливим органом конституційного контролю стала парламентська Конституційна рада Франції – окремий політичний орган. Французька П’ята республіка використовує систему квазі судового конституційного контролю.

Особливими повноваженнями в питанні безпосереднього народовладдя наділена Конституційна рада Франції. Відповідно до статей 58, 59, 60 Конституції Франції, Конституційна рада „стежить за правильністю" обрання Президента Республіки, депутатів, сенаторів та проведення референдуму, а також оголошує їх результати. При цьому цей орган наділений правом приймати і оголошувати рішення про анулювання результатів виборів. Останнє повноваження не стосується референдумів, які мають у Франції вищу юридичну силу. В 1962 році Конституційна рада прийняла рішення про те, що вона не має права контролювати „пряме волевиявлення народного суверенітету", і тим самим сформулювала доктрину непідвідомчості органу конституційної юстиції рішень, прийнятих на загальнодержавному референдумі. У Франції орган конституційного контролю відповідно лише закони і регламенти палат парламенту. У Франції, якщо конституційна рада визначить невідповід­ність основному закону конкретного міжнародного договору, то він може бути ратифікований або затверджений тільки після внесення необхідних змін до конституції.

Конституційна рада Франції складається з 9 радників, що призначаються Президентом Республіки і головуючими обох палат Парламенту (по 3 члени). Крім того, до її складу входять колишні президенти Республіки. Перевірка конституційності органічних законів на відміну від конституційних судів здійснюється тут до їх промульгації Президентом, а регламентів палат - до їх застосування. У разі визнання акта неконституційним він не може бути підписаний Президентом. Крім цього, в компетенцію Конституційної ради входить перевірка правильності обрання Президента Республіки, депутатів і сенаторів, проведення референдуму (у разі, якщо результати виборів чи референдуму оскаржуються).
ВЕЛИКОБРИТАНІЯ

Парламент ніяким чином не обмежений. Відсутній конституційний контроль.