Основні стадії виборчого процесу в ЗК.

Виборчий процес виступає формою реалізації суб-го і об-го виб.п-ва, це врегульована з-нами д-сть ор-нів, груп виборців, політ.пратій, гром.об’єднань по підготовці і проведенню виборів в держ.інс-тути і муніципальні ор-ни.

Етапи виб.процесу:

1. Призначення виборів.

- призначення конкрет.дати;

2. Утворення виб.округів.

- Вибочий округ – це та тер-рія, від якої обирається депутат;

- Види округів: одномандатні (США, Великобрит., Канада), багатомандатні (Швеція, Голландія), загально-державні (Ізраїль, ПАР);

3. Утв-ня виборчих дільниць.

- Виб.округи діляться на виборчі дільниці, куди виборці приходять голосувати;

4. Виборчі ор-ни.

- Орг-цію виборів здійс.спец.колег.ор-ни – виборчі трибунали, ради, комісії;

- Ці ор-ни можуть формуватися судами (Коста-Ріка), парл-нтом (Узбекистан), урядом (Австрія).

- Виб.ор-ни можуть бути пост. (Іспанія), тимчас. (Італія) та формуються в різ.кр-нах по-різ.

- В деяких кр-нах ЦВК не утв., її роль викон.МВС (великобрит., Італ., Фр.)

5. Реєстрація виборців.

- Визначення кола гром-н, які володіють активним виборчим правом та занесення їх у списки виборців;

- Існ.пост (виборець за реєстр.один раз і не потреб. з’являтися для перереєстрації).і періодич. (пост.склад.нові списки виборців – Фр., Канада, Великобрит.) с-ми реєстрації виборців;

- В деяких кр-нах немає списку виборців, напр..в Сірії голосування здійс.після пред’явлення д-та, який посвідчує ос.

6. Висунення і реєстрація кандидатів.

- Сп-би висунення кандидатів: самовисунення, висунення виборцями, висунення політ.партіями та ін.гром.орг-ціями;

- При само висуненні кандидат подає заяву, яка в деяких кр-нах повинна бути скраплена підписами певної к-сті виборців;

7. Передвиборна агітація.

- Форми передвиборної агітації: публічні заходи, зустрічі з виборцями, використання засобів мас.інформації;

- Повинна здійснюватися в законній формі;

- Повинні забезпечуватися рівні можливості для кандидатів, з-н лімітує аитрати, які можуть бути витрачені на кампанію, в деяких кр-нах д-ва видає кандидатам рівні суми для ведення агітації.

8. Голосування.

- Кр-ни прийм.заходи у б-бі з абсентеїзмом;

9. Підрахунок голосів і визначення рез-тів виборів.

- Голоси підраховуються спочатку на виборчих дільницях, а потім пересилаються у вищестоячі виборчі комісії;

- Визначається число дійсних голосів, які визначають рез-ти виборів;

- При підрахунку можуть бути присутні спостерігачі;

- Рез-ти виборів повинні бути обов.опубліковані.

Підготовча стадія виборчого процесу в ЗК

ДИВИСЬ 60

Голосування як стадія. Способи голосування.

Завершальною стадією виборчого процесу є голосування — вільне волевиявлення виборців. У більшості зарубіжних кра­їн голосування є таємним.

таємне голосування;

- виборець голосує без відома і згоди ін.осіб;

- вперше таємне голосування було введено у Фр.в 1871 р.;

- голосування може бути очним і заочним (за довіреністю, поштою);

- при очній формі голосування в більшості країн заповнюють бюлетні, які можуть бути в тому числі в неофіц.формі, коли на чистому листку паперу пишеться прізвище кандидата, в деяких африк.та азіатських д-вах, де частина нас.неграмотні, замість бюлетенів використовують урни із портретами кандидатів, куди виборці кидають жетон;

- в деяких кр-нах з метою б-би із фальсифікацією виборів фактично порушується принцип таємності, оск.кандидату видають бюлетень після того, як він називає, за кого буде голосувати (Пд.Кароліна)

Виборча геометрія та виборча географія.

законодавство передбачає необхідність утворення рівних за кількістювиборців або населення округів, хоча вимога рівності виборчих округівзвичайно розглядається як загальна і майже повсюдно не виконується. Длянерівності округів є певні об'єктивні підстави. Зокрема, виборчі округинамагаються більш-менш точно узгодити з існуючим в тій чи іншій країніадміністративно-територіальним поділом. Відповідні одиниці за кількістюнаселення можуть помітно різнитися. Нерівна ж кількість виборців, якіпроживають у різних округах, призводить до того, що голос, поданий водному окрузі, «важить» більше, ніж поданий в іншому. Як результат,порушується принцип рівного виборчого права. Проте ще більшою мірою таким порушенням сприяють свідомі маніпуляції звиборчими округами, відомі як «виборча географія (геометрія)». Оскількивизначення виборчих округів є звичайно прерогативою державних органів,правлячі партії здобувають можливість забезпечити собі завищенепредставництво в парламенті. Робиться це так: менша частина округівформується таким чином, щоб там мешкала переважна більшість прибічниківопозиції. Остання буде домінувати в цих округах на виборах, а їїпредставники будуть обрані. В кожному з решти округів більшість середвиборців, хоч і незначну, становитимуть ті, хто підтримує уряд. Звідсипри однаковій підтримці конкуруючих партій в цілому по країні в більшомучислі округів переможуть представники правлячої партії, що забезпечує їйзбереження влади. Подібна практика тією чи іншою мірою застосовується врізних країнах, починаючи з часів проголошення самого принципу рівноговиборчого права.

 

Обов’язковою умовою дотримання принципу рівних виборів є обрання депутатів одного органу однаковою кількістю виборців. Це пов’язано з тим, що у випадку нерівності виборчих округів за кількістю виборців „вага” голосу виборця у менш чисельному виборчому окрузі буде більшою за „вагу” голосу виборця у окрузі, де чисельність виборців є більшою.

Часто на практиці принцип рівних виборів у плані рівності виборчих округів порушується завдяки застосуванню виборчої геометрії – формування владою виборчих округів таким чином, щоб забезпечити своїй політичній силі краще представництво у парламенті. Виборчу геометрію часто називають „джерімендерінг” – від імені губернатора американського штату Масачусетс Джері, який вперше застосував цю технологію в інтересах своєї партії.

Мажоритарна виборча система

1. мажоритарна

§ в її ос-ві лежить принцип б-сті, обраним вважаються ті кандидати, які отримали б-сть голосів;

§ тер-рія всієї кр-ни ділиться на приблизно рівні за к-стю виборців округа, від яких вибираються депутати;

§ серед недоліків цієї с-ми наз.той, що вона не дає можл-сті точно встановити реал.вплив політ.сил у сус-ві, хоча серед позит.моментів є той, що всі претенденти перераховані поіменно, виборці беруть участь у процедурі висунення кандидатів;

§ залежно від мінімальної к-сті голосів виб-ців, необх.для обрання кандидата розріз.такі види мажоритар.с-ми:

1) абсолют.більшості

- перемагає той, хто отримав абсолют.б-сть голосів - 50% + 1 голос,

- ця с-ма передбач.можл-сть двотурового виборчого процесу, якщо ніхто з кандидатів не набирає в першому турі більшості, повторне голосування проводиться по двом кандидатам, які набрали найбільше голосів (вибори През-нта в Полщі), інколи в другий тур попадають всі кандидати, які набрали певну кількість голосів (12,5% при виборах деп-тів у Парл-нт Фр,)

- тут має значення, як визначається більшість голосів:

а) від заг.к-сті за реєстр.виборців,

б) від к-сті виборців, які проголосували,

в) від к-сті поданих дійсних голосів,

- в цій с-мі є вимога обов’язкового квотуму, без якого вибори вважаються такими, що не відбулися (як пр-ло 50% - вибори През-нта, інколи 25%),

- позитивною рисою цієї с-ми є те, що перемагає кандидат, підтриманий реальною більшістю виборців, ця с-ма дозволяє сформувати стабільний уряд, який обирається більшістю в парл-нті;

- негат.рисою є те, що чим більше на окрузі кандидатів, тим менша вірогідність, що хто-небудь з них набере більшість, голоси подані за деп-тів, які не обрані, пропадають, малі партії не мають шансів на успіх.

2) відносної більшості (США, Великобрит., Індія)

- (найбільш пошир.),

- перемагає той кандидат, який отримав більше голосів ніж його суперник, якщо хтось набере одинакову к-сть голосів, то питання вирішується жеребкуванням чи за старшинством

- ця с-ма виключає другий тур виборів,

- серед недоліків є той, що не врах.воля виборців, які проголосували проти кандидата, що набрав найбільше голосів, оск.часто буває так, що сума голосів, відданих проти даного кандидата більша за к-сть голосів, поданих «за» нього, а також не дає уяви по співвідношення політ.сил в кр-ні.

3) кваліфікованої більшості

- перемагає кандидат, який отримав кваліфіковану більшість голосів (напр.. 2/3 від виборців, які взяли участь в голосуванні, для виборів През-нта Азербайджана на виборах 2002 року).

§ Розрізняють також а) мажоритарну с-му єдиного неперехідного голосу, відповідно до якої ств-ся багатомандатні округи, але виборець має пр-о голосувати лише за одного кандидата з того чи іншого партійного списку, поданого в бюлетні, обраними є ті кандидати, які отримали більше голосів, залежно від числа мандатів у окрузі; б) мажоритарну сис-му кумулятивного вотума, при якиій виборець має не один, а декілька голосів і може їх віддати за одного чи декілька кандидатів одної і тої ж партії чи різ.партійних списків, обраними є особи, які отримали більшу к-сть голосів, залеж.від числа деп..місць по одному округу.