Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Класифікація політ партій в ЗКСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Багатоманітність політ.партій обумовлена тим, що вони покликані виражати інтереси різ.соц.груп. Партії можна класифікувати за різ.критеріями: · за соціально-політич.суттю: 1. революційні; 2. реформаторські (виступають за зміну політ.курсу шляхом реформування); 3. консервативні (виступ.за ох.традиційного порядку, орієнтовані на обмеження соц.та ек.д-сті д-ви. Напр.конксерватив.партія Великобрит., Респ.парт.США, Ліберально-демократ.парт.Японія... – ці партії коли й опинялися в опозиції, то лише тимчасово, але зберігають свою популярність та авторитет); 4. соціал-демократичні (відстоюють інтереси найм.прац-ків і менш забезпечених прошарків нас., захищ.держ.соц.програми); 5. екстремістські (закликають до не закон.методів б-би); 6. конфесійні (об’єд.осіб певних віросповідань); 7. національні (виражають на держ.рівні інтереси тої чи ін.етніч.групи, як пр-ло ставлять за мету забезпечити її пріоритет в д-ві). · За місцем і роллю партій в парт.с-мі: 1. держ. (партія формує держ.с-му упр-ня); 2. авторитарні (не злаваються з д-ою, але складають ос-ву політ.режиму і користуються його підтримкою); 3. парламентські (пройшли на виборах у парл-нт і сформували в ниж.палаті деп.фракції); 4. легальні (функ-нують відп.до к-ції і з-ва д-ви); 5. нелегальні (існ.і діють з поруш.норм з-ва і тому переслідуються д-вою). · За місцем в політ.спектрі с-ва: 1. праві і центристські (в розв.кр-нах вони домінують); 2. ліві і лівоцентристські (виступ.за актив.роль д-ви в роз-ку ек-ки та перерозподілі благ), виступ.за збільшення податків за рах.надбагатих та відповідно за фінансування багато чисельних програм за рахунок бюджету, такі ліві партії, як комуністична виступають проти прив.вл-сті, найбільш крупні з них є в Китаї та Японії); 3. право радикальні. · За організаційною стр-рою: 1. централізовані (організаційно оформлені, документальне членство, наявність чл..внесків, регуляр.фін/матердопомоги); 2. децентралізовані (організаційно не оформлені, діють на ос-ві добро віл.пожертвувань); 3. кадрові (небагато чисельні, вільне членство, організаційна не згуртованість, створюються для мобілізації виборців під час виборч.кампаній); 4. масові (намагаються залучити до своїх рядів як можна більше членів, щоб закріпити зв’єязки та стр-ру); 5. партії з формально визначиними принципами членства; 6. партії з вільним членством. · За видом парт.керівництва: 1. партії з колектив.кер-вом; 2. партії з формально колектив.кер-вом, але з чітко вираженим верх-вом лідера; 3. партії з особистісним (харизматичним) кер-вом; 4. партії з консенсуальним кер-вом. · За предс-вом в цент.ор-нах держ.вл.: 1. правлячі; 2. опозиційні. · За масштабом д-сті: 1. загально національні; 2. регіональні Також розрізняють проблемні партії, які підчиняють свою д-сть і програми вирішенню крупних завдань (екологічних, зем.реформа, партія миру). Останнім часом утворюються жіночі партії (Бельгія, Ісландія..) Також є група екзотичних партій – партія любителів пива, Лібертаріанська партія, що захищає інтереси сексуальних меншин, останні навіть попадають у парл-нти. Світова практика знає декілька сп-бів утворення партій, залежно від цього зарубіжні країни можна поділити на три групи: 1) де порядок утв-ня партій взагалі не врегульований п-вом (партія вваж.утв.вже в силу проголош.себе такою – Великобрит., Австралія, Нова Зеландія); 2) де з-во не вимаг.формал.реєстрації партій в якому-небудь держ.ор-ні – орг-ція набуває статусу партії після пред’явлення в компет.ор-ни певних д-тів (Австрія); 3) де вимаг.обов.реєстрація партій. В деяких кр-нах Східно-європейських заборонено утворення партій та їх осередків за місцем роботи, оск.був приклад з комуністи.тоталітарним режимом, коли керівники, які були в номенклатурі парт.комітетів повністю контр.повед.працівників з партійної точки зору, і будь-яка непокора могла мати наслідком звільненя з роботи і т.д. В кр-нах заходу такої проблеми не існувало. Партійні системи в ЗК. Партійні системи – це с-ма взаємовідносин політ.партій між собою, з д-вою та ін.елементами політ.с-ми та гром-нами. Специфіка парт.систем визначається к-стю політ.партій, які існ.і вплив.на функ-ня інс-тів держ.вл. Однією з перших з’явилася традиційна буржуазно-демократична партійна с-ма, яка сформувалася у Зх.Європі і в Пн.Америці в к.19 ст. Принципами її д-сті є наступні положення: - в с-ві йде легал.б-ба за вл.; - вл.здійс.партія чи група партій, які забезпечили собі підтримку парламентської більшості; - постійно існ.легальна опозиція; - між об’єднаннями всередині парт.с-ми існ.згода відносного дотримання встановлених «правил гри». В 20 ст.в Європі в рез-ті краху дем.і авторитарних сис-м з’явилася соціалістична парт.с-ма, яка хар-зується наступними параметрами: - в д-ві діє як пр-ло одна правляча партія (в рідких випадках можуть існувати декілька «союзних» політичних партій, при безумовній гегемонії правлячої комуністи.партії); - партія керує д-вою на всіх рівнях управлінського апарату. Авторитарна парт.с-ма: - домінуючим фактором виступає д-ва, а не партія, при цьому допуск.існ-ня декількох партій. Ін.типологія партій заснована на кількіс.критерії: 1. багатопартійна с-ма у виб.б-бі бер.уч.більше двох партій і всі вони можуть брати уч.у формуванні уряду (Італія, Бельгія, Данія...), тому в цих кр-нах за рез-тами парл.виборів утв.коаліційний уряд з предс-ків 3-4-5 партій. Багатопартійність – це сп-б формув-ня політ.структур, покликаний виражати і захищати інтереси певних верств нас. Велика к-сть партій не завжди тотожна поняттю багатопартійності, партії повинні складати частину с-ва, повинен бути складений мех.-зм прав.регул-ня відносин між партіями, який забезпечує можл-сть чергування правлячих пратій в рез-ті виборів. Багатопартійність робить політику партій більш відкритою, так як включає мех.-зми між парт.конкуренції. Серед причин багатопартійності можна назвати: - існ-ня суч.с-ва із складною соц.стр-рою і диференціацією; - неоднорідність ідеології, с-ми домінуючих соц/політик.цінностей; - наявність розвинутих традицій політ.плюралізму. Існують такі види багатопартійних систем: 1) без домінуючої партії (в б-бі за владу бер.уч.приблизно рівні за силами противники, у жодної партії немає шансів добитися більшості, тому при формуванні уряду неминучі союзи та угоди, таке може затягнутися на довгий час і забезпечити стабільність такого уряду досить складно); 2) з домінуючою партією (така партія контролює парламентську більшість і формує уряд, напр..в Японії до 1993 року 38 років домінувала Ліберально-демократична партія); 3) блокові (набувають своєрідності під час виборчих кампаній, коли має місце різка поляризація політ.сил, які групуються в два протилежні табори) 2. С-ма фіксованої з-ном кількості партій – має місце в кр-нах, які розв-ся, щоб забезпечити пріоритет складеній парт.еліти та раціоналізувати роботу парл-нту та уряду в умовах сильної різноманітності соц.інтересів. 3. Двопартійні с- ми – реально претендують на вл.і почергово формують уряд лише дві партії, хоча в наявності є більше партій. Одна партія править, інша критикує в опозиції та в рез-ті виборів міняються місцями (Великобританія). Ця сис-ма гарантує стабільність уряду і ефективність виконавчої влади, так як однопартійний уряд звільнений від нестійких коаліційних угод 4. Однопарт. с-ми – хар.для кр-н з недемократич.режимами, де легальний статус і п-во формувати уряд належ.одній, фактично державній партії, що прийшла до вл.революц.шляхом (Куба, КНР). Відбувається зрощення держ.і парт.апарату та бюджету, що більше посилює позиції домінуючої партії, вводиться офіційна ідеологія, виключається свобода думки – ці та ін.фактори приводять до диктаторського режиму В двох десятках заруб.кр-н політ.партії відсутні – це переваж.феодально-монархічні д-ви (Саудівська Аравія, ОАЕ) д-ви в яких партії заборонені (Гвінея, Йорданія). Реглмаентація правового статусу та порядку діяльності політичних партій в ЗК, Політ.партія – це найбільш активна і організована частина соц.групи, об’єднана загальними цілями, інтересами та ідеалами, яка бореться за владу чи за участь у здійс-ні влади шляхом впливу на формування заг.волі гром-н, участь у виборах і д-сті ор-нів держ.вл.і місц.самовр-ня.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 247; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.145.50 (0.007 с.) |