Загальна характеристика господарського обліку. 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Загальна характеристика господарського обліку.



Загальна характеристика господарського обліку.

Господарський облік – це спостереження, вимірювання,реєстрація та систематизація фактів і явищ які відбув., в процесі виробництва та розподілі материнських благ з метою контролю та активного впливу на них.

Мета Г.О – адекватне відображення фактів господарської діяльності;надання повної і правдивої інформ. для прийняття рішень.

Предметом Г.О є господарська діяльність підприємства.

Господарська діяльність – це будь-яка діяльність, що пов’язана з виробництвом,обміном і спостереженням матеріальних і нематеріальних благ. Субєктами Г.О відповідно до госп. Кодексу Укр. Можуть бути фізичні і юридичні особи.

Госп. Кодекс визначає учасників господарських відносин які здійснили господарську діяльність реалізуючи при цьому сукуп. прав та обоязків. Юридичні особи (підприємства) класифікують:

-за формою власності;

-закількістю працівників і обсягом реалізації;

- за способом утвор. і формування статутного капіталу.

До першої групи відносять: приватні підприємства, колективні, комунальні державні підприємства змішаної форми власності, підприємства з іноземними інвестиціями,іноземні підприємства.

За кількістю працівників і обсягом реалізації підприємства поділяють на малі,середні та великі.

Малі –підприємства в яких середня облікова кількість працівників за звітний фінансовий період не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації робіт і послуг за цей період не перевищує сукупний еквівалент 500000 тис євро за середньорічним курсом національного банку Укр.

Великі -підприємства в яких середня облікова кількість працівників за звітний фінансовий період перевищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації робіт і послуг за цей період не перевищує сукупний еквівалент 5млн євро за середньорічним курсом національного банку Укр.

Середні –між малими та великими.

За способом утворення: унітарні, корпоративні.

Унітарні підприємства створ. одним засновником який володіє мойном, формує статутний капітал не поділений на частки чи паї, затверджує статут, розподіляє доходи безпосередньо або через керівника який ним призначається,керує підприємством і формує колектив на засадах наймання,вирішує питання реалізації чи ліквідації підприємства. Унітарні є державні, комунальні підприємства,засновані на власності громадян або на приватній власності засновника.

Колективні – утвор. 2-3 засновниками за спільним їх рішенням, договором. Діє на основі обєднання майна або підприємницької діяльності чи трудової, їх спільного управління справами на основі кооперативних справ,в тому числі через органи що ними створ. Кооперативними є акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю.

На всіх перераховани підприємствах ведуть Г.О. Г.О виконує функції: інформаційну, контрольну, аналітичну, управлінську.

Інформаційна функція передбачає безперервний збір, обробку, узагальненні,передачу фактични даних про основні показники діяльності.

Контрольна функція – передбачає перевірку законності операцій, зберігання майна власника, ефективність його використання.

Аналітична функція – передбачає оцінку (аналіз) досягнутих результатів чи підсумків діяльності.

Управлінська функція – забезпеч інформацію для прийняття обґрунтованих управлінськи рішень.

 

 

Основні етапи розвитку господарського обліку.

Існує близько 6 тисяч років. Перші історичні праці зявилися в Італії.Перші історичні свідчення про бухгалтерію, яка велася методом подвійного запису, датовані 1340 р., — це були облікові книги генуезької комуни, які повніс­тю збереглися до наших днів.Перша письмова праця бухгалтерії « Про торгівлю і досконалість покупця» написана 1485 році БенедиктоКотрулі.

У 1494 р. виходить у світ перша друко­вана книга Луки Пачолі„Сума арифметики і геометрії, вчення про пропорції, відносини", один з розділів якої — „Трактат про рахунки і записи" був практи­чним посібником з вивчення бухгалтерії, яка базується на принципі подвійного запису. Послідовниками Л. Пачолібули Дж. К. Кардано, Д, Мангіні, А. Казанова, А. діПієтро, Л. Флорі.

Бух.облік розвивався як наука і в інших країнах – Голандії, Франції,Німеччині, Іспанії.

У 1794 році видана праця англійця Джонса «Англійська система раівництва».

У Франції Ж. Б. Кольбером 1673 року булорозроблено і видано торговель­ний статут „Ордоннанс", де поряд з іншимибуловисвітленопитанняорганізації і веденнябухгалтерськогообліку.

Види господарського обліку та їх характеристика.

Існує 3 види господарського обліку:

- Оперативний (оперативно тенічний)

- Статистичний;

- Бух. Облік.

Оперативний – це система поточного спостереження і контролю за окремими госп. операціями а з метою управління ними безпосередньо їх здійснювати. Завдяки цьому обліку керівництво підприємства утримує дані про виконання виробничих програм, використання майнових ресурсів. Особливо важливою є роль операторів обліку в боротьбі за економією ресурсів.

Статистичний облік – це система вивчення й контролю майнових суспільних явищ. Для вивчення кількісної сторони цих явищ в нерозривному зв’язку статистичного обліку підприємства будується на основі даних (оперативного та бух. обліку).

Бух. облік – являє процес виявлення і реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформ. про діяльність підприємства. Внутрішнім та зовнішнім користувачам для прийняття рішень використовують грошовий вимірник. Бух.облік в свою чергу поділяється за : сферою діяльності та за обліковими функціями.

За сферою діяльності виробничогосподарський, бюджетний, банківський облік.

За обліковими даними под.- фінансовий, податковий, управлінський.

До Г.О ставлять вимоги порівняння показників обліку з показниками плану; своєчасність обліку інформації може бути використаний для обліковості; точність та об’єктивність; повнота; ясність і доступність;економічність і раціональність (мінімальні витрати).

 

 

Вимірники обліку.

Для забезпечення управління необхідними даними про наявність і рух майна його збереження, ефективність використання трудових майнових ресурсів неможливе без використання грошового вимірника. Особливо це стосується забезпечення використання виробити програм, процесів споживання виробничих засобів, спостережень за використання основних засобів, складання кошторисів. У зв’язку з цим в Г. О застосовуються натуральні, трудові, грошові вимірники.

Натуральні (кількісні) слугують для утримання відомств, вимірювання зважуванням такими вимірниками – лічби, штук, голови; довжини – метри, сантиметри, кілометри;ваги – грами, кілограми, центнери, тони; об’єму – літри, деколітри, кубічні, метри.їх вимірюють в залежності від особливостей об’єктів що обліковуються. Натуральні вимірники застосовуються для утримання інформації, забезпечення сировиною, паливом та напівфабрикатами.

Трудовий – застосовується для підрахунку кількості затраченої праці і виражається в одиницях часу визначення в робочих днях, годинах, хвилинах. В основу трудових вимірників покладена норма виробітку за одиницю часу,норма часу на використання будь - якої операції. Трудові вимірники використовуються в обліку наявності трудових ресурсів, для визначення продуктивності праці, нарахування заробітної плати працівника. Про те застосування натуральних і трудових вимірників не може забезпечити багатьох показників щодо валової продукції, націон.дооу, узагальнени показників на макро і мікро рівня. Узвязку з цим використовують вартісний вимірник. За допомогою грошового вимірника отримують узагальнені показники різноманітних процесів і засобів, вартість різноманітних матеріалів, загальну суму витрат на виробництво, величину прибутку вартість майна.

Класифікація рахунків Б.О.

Класифікація рахунків – це науково-обгрунтоване групування рах. тобто розподіл рах. на групи та підгрупи за визначеними однорідними ознаками. На основі класифікації рах. будується план рахунків. Класифікація допомагає зрозуміти природу кожного рахунку. А план рах, що на кожному раунку потрібно обліковувати.

Знання класиф. рах. потрібні для:

1.Розуміння змісту, функцій і призначення того чи іншого рахунку.

2.Чим він принципово відрізняється від інших рах або, що є спільного між рах.

3.Полекшення вивчення природи рах, їх використання, правильного визначення рах при складанні бух проводок.

Класифікація рах повинна бути всеосяжною і повною, тобто всі господарські засоби, джерела їх утворення, госп. процеси, та їх результати повинні відображатись на відповідних рахунках.

Пристосованою до виду діяльності будь-якого підприємства.

Повинна правильно, відповідно до економ сутності, та згідно з чинним законодавством відображати юрид структуру майна та джерел його утворення і бути пристосованою до подальшого розподілу рах та їх поступового збільшення.

Можливі класифік рах за такими ознаками:

1.За відношенням до балансу:

Балансові, небалансові, позабалансові.

2.За ступенем деталізації даних:

Синтетичні, аналітичні.

3.За відношенням до інших рах:

Постійні(балонсові), тимчасові(небалансові)

4.За економічним змістом:

Класифікація рахунків за економічним змістом відповідає змісту предмета бухгалтерського обліку і зумовлена класифікацією об'єктів обліку, тобто господарських засобів, їх джерел і процесів.

Звідси за економічним змістом рахунки бухгалтерського обліку поділяють на дві групи:

- рахунки обліку господарських засобів (активів) підприємства і процесів;

- рахунки обліку джерел формування господарських засобів.

Класифікація рахунків за призначенням і структурою

5.За призначенням і структурою рахунки бухгалтерського обліку групуються залежно від їх обліково-технічних якостей, тобто як саме обліковуються ті або інші засоби, їх джерела та господарські процеси на рахунках, що відображається на дебеті, кредиті рахунка, що характеризує залишок відповідного рахунка. Таке групування дозволяє визначити порядок обліку господарських операцій на рахунках, забезпечує чітку уяву про показники діяльності підприємства.

Рахунки бухгалтерського обліку за призначенням і структурою поділяються на такі групи: рахунки основні, регулюючі, операційні, фінансово-результатніі позабалансові.

 

Загальна характеристика господарського обліку.

Господарський облік – це спостереження, вимірювання,реєстрація та систематизація фактів і явищ які відбув., в процесі виробництва та розподілі материнських благ з метою контролю та активного впливу на них.

Мета Г.О – адекватне відображення фактів господарської діяльності;надання повної і правдивої інформ. для прийняття рішень.

Предметом Г.О є господарська діяльність підприємства.

Господарська діяльність – це будь-яка діяльність, що пов’язана з виробництвом,обміном і спостереженням матеріальних і нематеріальних благ. Субєктами Г.О відповідно до госп. Кодексу Укр. Можуть бути фізичні і юридичні особи.

Госп. Кодекс визначає учасників господарських відносин які здійснили господарську діяльність реалізуючи при цьому сукуп. прав та обоязків. Юридичні особи (підприємства) класифікують:

-за формою власності;

-закількістю працівників і обсягом реалізації;

- за способом утвор. і формування статутного капіталу.

До першої групи відносять: приватні підприємства, колективні, комунальні державні підприємства змішаної форми власності, підприємства з іноземними інвестиціями,іноземні підприємства.

За кількістю працівників і обсягом реалізації підприємства поділяють на малі,середні та великі.

Малі –підприємства в яких середня облікова кількість працівників за звітний фінансовий період не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації робіт і послуг за цей період не перевищує сукупний еквівалент 500000 тис євро за середньорічним курсом національного банку Укр.

Великі -підприємства в яких середня облікова кількість працівників за звітний фінансовий період перевищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації робіт і послуг за цей період не перевищує сукупний еквівалент 5млн євро за середньорічним курсом національного банку Укр.

Середні –між малими та великими.

За способом утворення: унітарні, корпоративні.

Унітарні підприємства створ. одним засновником який володіє мойном, формує статутний капітал не поділений на частки чи паї, затверджує статут, розподіляє доходи безпосередньо або через керівника який ним призначається,керує підприємством і формує колектив на засадах наймання,вирішує питання реалізації чи ліквідації підприємства. Унітарні є державні, комунальні підприємства,засновані на власності громадян або на приватній власності засновника.

Колективні – утвор. 2-3 засновниками за спільним їх рішенням, договором. Діє на основі обєднання майна або підприємницької діяльності чи трудової, їх спільного управління справами на основі кооперативних справ,в тому числі через органи що ними створ. Кооперативними є акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю.

На всіх перераховани підприємствах ведуть Г.О. Г.О виконує функції: інформаційну, контрольну, аналітичну, управлінську.

Інформаційна функція передбачає безперервний збір, обробку, узагальненні,передачу фактични даних про основні показники діяльності.

Контрольна функція – передбачає перевірку законності операцій, зберігання майна власника, ефективність його використання.

Аналітична функція – передбачає оцінку (аналіз) досягнутих результатів чи підсумків діяльності.

Управлінська функція – забезпеч інформацію для прийняття обґрунтованих управлінськи рішень.

 

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 639; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.80.249.22 (0.008 с.)