Видобування корисних копалин

 

Найбільш поширений вид права користування надрами — добування корисних копалин. Особливістю зазначенного виду користування надрами є залежність від того, які корисні копалини видобуваються — загальнодержавного чи місцевого значення. Поділ корисних копалин на загальнодержавні та місцеві здійснює Кабінет Міністрів України. Так, до корисних копалин загальнодержавного значення належить природний газ, вугілля, метали, нафта та ін., а до корисних копалин місцевого значення — гіпс, гравій, пісок, черепашник, супісок тощо.

 

Родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви корисних копалин підлягають обліку в Державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин.

 

Розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр, які погоджуються користувачами надр з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України стосовно дотримання вимог законодавства про надра.

 

З метою запобігання негативним демографічним, соціальним та екологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин установлюються квоти на видобуток окремих видів корисних копалин.

При розробці родовищ корисних копалин повинні забезпечуватися:

 

1) застосування раціональних, екологічно безпечних технологій, видобування корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення, недопущення наднормативних втрат і погіршення якості корисних копалин, а також вибіркового відпрацювання багатих ділянок родовищ, що призводить до втрат запасів корисних копалин;

2) здійснення дорозвідки родовищ корисних копалин та інших геологічних робіт, проведення маркшейдерських робіт, ведення технічної документації;

 

3) облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів установленої законодавством звітності;

 

4) недопущення псування розроблюваних і сусідніх з ними родовищ корисних копалин внаслідок проведення гірничих робіт, а також збереження запасів корисних копалин родовищ, що консервуються;

 

5) складування, збереження та облік корисних копалин, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються;

 

6) раціональне використання розкривних порід і відходів виробництва;

7) безпечне для людей, майна і навколишнього природного середовища ведення робіт.

При переробці мінеральної сировини повинні забезпечуватися:

1) дотримання технологічних схем, що забезпечують раціональне і комплексне вилучення корисних компонентів;

2) облік і контроль за розподілом корисних компонентів на різних стадіях переробки та ступенем їх вилучення з мінеральної сировини;

3) вивчення технологічних властивостей і складу мінеральної сировини, проведення дослідно-технологічних випробувань з метою удосконалення технології переробки мінеральної сировини;

 

4) раціональне використання відходів переробки (шламу, пилу, стічних вод тощо);

5) складування, облік і зберігання відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються.

При розробці родовищ корисних копалин та переробці мінеральної сировини має забезпечуватися також дотримання інших вимог, передбачених законодавстком про охорону навколишнього природного середовища.

 

Певні особливості має видобування місцевих корисних копалин землевласниками і землекористувачами. Землевласники та землекористувачі мають право без спеціальних дозволів (ліцензій) та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення в межах наданих їм земельних ділянок. Видобуток таких корисних копалин здійснюється відкритим способом, без застосування спеціальних технічних засобів, загальною глибиною розробки до двох метрів і дозволяється тільки для задоволення своїх власних та побутових потреб, без права продажу іншим особам. За відсутності зазначених обставин право на видобуток корисних копалин зазначеними особами здійснюється в загальному порядку (ст. 23 КпН України).

Порядок користування надрами для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, регулюється ст. 55 Кодексу України про надра. Користування надрами для будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюється за відповідними проектами. У них повинні передбачатися заходи, що забезпечують знешкодження стічних вод, шкідливих речовин і відходів виробництва або локалізацію їх у визначених межах, а також запобігають їх проникненню в гірничі виробки, земну поверхню та у водні об'єкти.

Рідкісні геологічні відшарування, мінералогічні утворення, палеонтологічні об'єкти та інші ділянки надр, які становлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошені в установленому законодавством порядку об'єктами природно-заповідного фонду. У разі виявлення при користуванні надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об'єктів, що становлять інтерес для науки і культури, користувачі надр зобов'язані зупинити роботи на відповідній ділянці і повідомити зацікавлені державні органи.

 

62. будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

 

Користування надрами для будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюється за відповідними проектами. У них повинні передбачатися заходи, що забезпечують знешкодження стічних вод, шкідли - вих речовин і відходів виробництва або локалізацію їх у визначених межах, а також запобігають їх проникненню

 

у гірничі виробки, на земну поверхню та водні об'єкти. У разі порушення зазначених вимог скидання до надр стічних вод, захоронен - ня шкідливих речовин і відходів виробництва має бути обмежено, тимчасово заборонено або припинено органами державного гірничого нагля -

ду чи іншими спеціально уповноваженими державними органами.
Право користування надрами для створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздо	-
ровче значення, передбачає створення наукових полігонів геологічних заповідників заказників, пам'яток природи, лікувальних, оздоровчих за	-
кладів тощо.
КпН передбачає, що рідкісні геологічні відшарування, мінералогічні утворення, палеонтологічні об'єкти та інші ділянки надр, які ста -
новлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошені у встановленому порядку об'єктами природно- заповідного фонду.
У разі виявлення при користуванні надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінеральних утворень, метеоритів, палеонтологіч	-
них, археологічних та інших об'єктів, що становлять інтерес для науки і культури, користувачі надр зобов'язані припинити роботи на відповід	-
ній ділянці та повідомити про це заінтересовані державні органи.
63 створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення;
Право користування надрами для створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздо	-
ровче значення, передбачає створення наукових полігонів геологічних заповідників заказників, пам'яток природи, лікувальних, оздоровчих за	-
кладів тощо.

КпН передбачає, що рідкісні геологічні відшарування, мінералогічні утворення, палеонтологічні об'єкти та інші ділянки надр, які ста -

новлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошені у встановленому порядку об'єктами природно- заповідного фонду.
У разі виявлення при користуванні надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінеральних утворень, метеоритів, палеонтологіч	-
них, археологічних та інших об'єктів, що становлять інтерес для науки і культури, користувачі надр зобов'язані припинити роботи на відповід	-
ній ділянці та повідомити про це заінтересовані державні органи.
64. Права та обов’язки користувачів надр. Плата за користування надрами.
Користувачі надр мають право: 1) здійснювати на наданій їм ділянці надр	геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ	корисних
копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу; 2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами,якщо інше не перед	-
бачено законодавством або умовами спеціального дозволу; 3) здійснювати на	умовах спеціального дозволу консервацію наданого	в кори	-
стування родовища корисних копалин або його частини; 4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.
Користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного
вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей,майна та навколишнього природногосере	-

довища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у сус -

пільному виробництві; 5) виконувати інші вимоги щодо	користування надрами, встановлені законодавством України.
Право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку кори	-
стування надрами; 3) припинення діяльності користувачів	надр,	яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуван -
ням методів	і способів, що негативно впливають на стан	надр,	призводять до забруднення навколишнього природного середовища або
шкідливих	наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, перед -
бачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтога	-

зоперспективних площ та родовищ нафти та газу – 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановле -

ному законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Користування надрами є платним, крім	випадків,	передбачених законо -
давством. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального	шельфу	і виключної (морської)

економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді: 1) платежів за користування надрами; 2) відрахувань за геологорозві - дувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; 3) збору за видачу спеціальних дозволів; 4) акцизного збору. Платежі за користу -

вання надрами можуть справлятися у вигляді разових внесків та (або) регулярних платежів, які визначаються	на основі відповідних еколого-
економічних розрахунків. Розміри платежів за	проведення пошукових і розвідувальних робіт	визначаються	залежно	від економіко-геогра -
фічних умов	і розміру ділянки надр, виду корисних копалин, тривалості	робіт, стану геологічного вивчення території та ступеня ризику.
Платежі за видобування корисних копалин	визначаються з урахуванням геологічних особливостей родовищ та умов їх експлуатації. Роз -
міри платежів за користування надрами континентального шельфу і в межах виключної	(морської) економічної	зони визначаються
залежно від	площі ділянки, що надається	у користування, глибини моря та мети користування надрами. Платежі за користування надра -
ми в цілях,	не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у	тому числі	для будівництва	і експлуатації підземних споруд, визначаються
залежно від	розмірів ділянки надр, що надається у користування,	корисних	властивостей надр і ступеня екологічної безпеки при їх викори -
станні. за користування надрами може вноситись як	у вигляді грошових платежів, так і у натуральному вигляді (частина видобутої мінераль -
ної сировини або іншої виробленої користувачем	надр продукції, виконання робіт чи надання інших послуг), крім матеріалів, продуктів
та послуг, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
65. Правові заходи охорони надр.
Правова охорона надр—це система заходів(організаційних,технічних,технологічних,соціально-економічних,екологічних,правових тощо),
передбачених чинним законодавством України, спрямованих на забезпечення раціонального використання надр і мінеральних	ресурсів, недопущення
шкідливого впливу робіт, пов'язаних із користу ванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих	виробок і свердловин, що експлуа -

туються чи законсервовані, а також підземних споруд, запобігання шкідливому впливу гірничих робіт на стан навколишнього природного середовища, життя і здоров 'я людей. Основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додер - жання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з ко - ристуванням надрами, на збереження запасів корисних ко палин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи за консервовані, а та - кож підземних споруд; охорона родовищ корис них копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших фак торів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання необґрунтованості та самовільній забудові площ

залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку ви користання цих площ для інших цілей; запобігання за -

брудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва,

скиданні стічних вод; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища У разі по -

рушення цих та інших вимог Кодексу України про надра користування надрами може бути обмежене, тимчасово заборонене (зупинене) або

припинене органами Мінприроди України, державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю або іншими спеціально уповно -

важеними державними органами в порядку, встановленому законодавством України. Визначені також основні умови забудови площ залягання корисних копалин, зокрема, забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об'єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові. Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавно-го значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копа лин, допускається у винятко-вих випадках лише за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагля - ду. При цьому мають бути передбачені й здійснені заходи, які забезпечували б можливість ви добування з надр корисних копалин. Порядок забудови площ залягання корисних копалин загально державного значення встановлюється Кабінетом Міністрів Ук раїни. Забудова площ залягання корисних копалин місцевого зна чення, а також розміщення на ділянках їх залягання підземних споруд, не пов'язаних із видобу - ванням корисних копалин, допус каються за погодженням з відповідними місцевими радами. Самовільна забудова площ залягання корисних копалин припи няється без відшкодування понесених витрат і витрат по рекульти вації території й демонтажу зведених об'єктів. Підприємства по видобуванню корисних копалин і підземні споруди, не пов'язані з видобуванням корисних копалин, підляга ють ліквідації або консервації

по закінченні строку дії ліцензії, уго ди про розподіл продукції або при достроковому припиненні ко ристування надрами.	Правовій охороні
підлягають також мінеральні ресурси, які зна ходяться на поверхні й у надрах морського дна виключної (морсь кої) економічної зони та конти	-
нентального шельфу України.
66. Державне управління і контроль в галузі використання і охорони надр.
Управління в галузі вивчення, використання і охорони надр являє собою засновану на правових нормах діяльність відповідних	органів
Української держави по організації вивчення, раціонального використання надр для задоволення потреб, у мінеральній сировині й інших по	-

треб господарського комплексу, охорони надр в їх тісному взаємозв'язку з іншими природними об'єктами, забезпечення безпеки робіт при користуванні надрами, а також охорони прав підприємств, організацій, установ і громадян у цій сфері. Розрізняють державне управління в

галузі вивчення, використання і охорони надр, яке здійснюється державними органами і від імені держави, і внутрішньогосподарське управлін - ня, що здійснюється користувачами надр. Відповідно до ст. 11 Кодексу України про надра державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, Мінприроди України, МНС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інші державні органи, місцеві ради і органи виконавчої влади на міс - цях відповідно до законодавства України. Основними функціями державного управління у галузі гео логічного вивчення, використання і охо - рони надр є: планування використання і охорони надр; державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин; державний облік та кадастр родовищ, запасів і проявів корисних копалин та державний баланс запасів ко рисних копалин; правове регулювання розподілу та перерозподі - лу надр і корисних копалин; державний контроль і нагляд за веден ням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охо роною надр; вирішення спорів з питань користування надрами. Основою для планово го використання надр і їх охорони є облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин, а також ділянок надр, наданих у користу вання, не пов'язане з видобуванням корисних копалин. Для забезпечення планування робіт по геологічному вивченню надр, роз робки державних і регіональних програм геологічного вивчення надр та розміщення підприємств гірничодобувної промисловості, узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, запобігання дублюван - ню цих робіт, раціонального комплекс ного використання родовищ корисних копалин, а також для вирішення інших господарських завдань ведеться державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин. Родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви корисних копа - лин підлягають обліку в державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин. Дер-жавний кадастр родовищ і проявів корисних копалин містить відомості про кожне родовище,включене до Державного фонду родовищкорисних копалин, щодо кількості та якості запасів корисних копалин і наявних у них компонентів, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовища та його геоло- го-економічну оцінку, а також відомості про кожний прояв корис них копалин. Державний ка - дастр родовищ і проявів корисних копалин ведеться Мінприроди України. Своєрідним продовженням державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин є державний баланс запасів корисних копалин. Відповідно до ст. 44 Кодексу України про надра державний баланс запасів корисних копалин містить відомості про розміщення родовищ, які мають промислове значення, рівень промислового освоєння, а також відомості про видобуток, втрати і забезпеченість суспільного виробництва розвіданими запасами корисних копа лин. Державний баланс за - пасів корисних копалин ведеться Мінприроди України. Державний контроль за використанням та охороною надр у межах своєї компетенції здійснюють ради, органи державної виконавчої влади на місцях, Мінприроди України, МНС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і їх ор гани на місцях. Державний контроль за геологічним вивченням надр (держав ний геологічний контроль) здійснюється Мінприроди України та його органами на місцях.