Основні параметри якісного рішення

Господарське рішення (ГР) - це результат аналізу, прогнозування, оптимізації економічного обґрунтування та вибору альтернативи із сукупності варіантів досягнення конкретної цілі підприємства.

Високий рівень конкурентного середовища змушує кожну особу, що приймає певне господарське рішення, звертати увагу на якість та ефективність прийняття останнього. Тому особливе місце у системі показників,що дозволяють визначити доцільність прийнятого господарського рішення, є його якість.

Якість господарського рішення визначається сукупністю його параметрів, що задовольняють конкретного споживача або їх групу та забезпечують реальність його впровадження.

Основними параметрами якісного рішення виступають:

повнота вирішення поставленого завдання (можливість практичної реалізації рішення у запланованому обсязі);

своєчасність рішення (правильний вибір моменту його прийняття і виконання);

оптимальність рішення (вибір найкращого з усіх варіантів рішення за прийнятим критерієм з урахуванням наявних обмежень за часом, ресурсами, вимогами ринку тощо).

Показниками якості приймаємого господарського рішення виступають:

-показник ентропії (кількісної невизначеності проблеми); якщо проблема формулюється тільки якісно, то цей показник наближається до нуля, якщо лише кількісно - він наближається до одиниці.

-ступінь ризику (імовірність появи випадку втрат (імовірність реалізації ризику); розмір можливого збитку від нього);

-ймовірність реалізації рішення за показниками якості, витрат та терміну;

-коефіцієнт апроксимації (ступінь адекватності теоретичної моделі фактичним даним, на базі яких вона була розроблена).

6. Основні умови забезпечення якості господарського рішення

Господарське рішення (ГР) - це результат аналізу, прогнозування, оптимізації економічного обґрунтування та вибору альтернативи із сукупності варіантів досягнення конкретної цілі підприємства.

Основні умови забезпечення якості господарського рішення:

-застосування наукових підходів; використання методів функціонально-вартісного аналізу, прогнозування, моделювання та економічного обґрунтування кожного рішення тощо;

-вивчення впливу економічних законів на ефективність реалізації господарського рішення;

-забезпечення особи або групи, що приймає рішення, якісною інформацією;

-структуризація проблеми та побудова дерева рішень;

- забезпечення багатоваріантності рішень;

-правова обґрунтованість рішення;

- розробка та функціонування системи відповідальності та мотивації;

-наявність механізму реалізації рішення.

Критерії економічної ефективності господарських рішень.

технологічні (ремонтопридатність, надійність, міцність, якість, безвідходність, можливість автоматизації тощо);

техніко-економічні (потужність, продуктивність, витрати часу, строк окупності, інвестиції, енергоємність, експлуатаційні витрати, дієвість реклами тощо);

ергономічні (безпека, зручність в експлуатації, вплив на само­почуття працівника тощо);

соціологічні (життєвий рівень, можливість підвищення квалі­фікації, державна допомога, соціальні умови праці тощо);

психологічні (навички керівництва, персональні особливості, поведінка в колективі тощо);

естетичні (привабливість, упізнання, доцільність тощо);

соціальні (юридичні норми, людський фактор, політичні наслідки тощо);

екологічні (природоохоронні норми, екологічні стандарти, екологічний моніторинг і наслідки тощо).

Види ефективності господарського рішення

Господарське рішення (ГР) - це результат аналізу, прогнозування, оптимізації економічного обґрунтування та вибору альтернативи із сукупності варіантів досягнення конкретної цілі підприємства.

Під ефективністю господарського рішення розуміютьресурсну результативність, отриману при розробці, прийнятті та реалізації рішення на підприємстві.

Виділяють наступні види ефективності господарського рішення:

Організаційна ефективність

Факт досягнення організаційних цілей, пов’язаних з реалізацією потреб людини в організації життя, безпеці, управлінні стабільності, меншою кількістю працівників за менший час.

Економічна ефективність

Співвідношення вартості додаткового продукту, отриманого в результаті реалізації рішення, та витрат на його розробку та реалізацію.

Технологічна ефективність

Факт досягнення певних результатів (галузевого, національного або світового технологічного рівня виробництва), запланованих у бізнес-плані, за більш короткий час або з меншими фінансовими витратами.

Соціальна ефективність

Факт досягнення соціальних цілей, що реалізують потреби людини в інформації, знаннях, самовираженні, за більш короткий час меншою кількістю працівників, за меншими фінансовими витратами.

Психологічна ефективність

Факт досягнення психологічних цілей, що реалізують потреби людини в коханні, сім’ї, вільному часі для більшої кількості працівників за більш короткий час або з меншими фінансовими витратами.

Правова ефективність

Ступінь досягнення правових цілей, що реалізують потреби людини в безпеці та порядку, за більш короткий час, меншою кількістю працівників або з меншими фінансовими витратами.

Екологічна ефективність

Факт досягнення екологічних цілей організації та персоналу, що реалізують потребу людини в безпеці, здоров’ї, за більш короткий час, меншою кількістю працівників або з меншими фінансовими витратами.

Етична ефективність

Факт досягнення моральних цілей організації, персоналу, що реалізують потребу людини в дотриманні норм поведінки, за більш короткий час, меншою кількістю працівників або з меншими фінансовими витратами.

Політична ефективність

Факт досягнення політичних цілей організації, персоналу, що реалізують потребу людини в вірі, патріотизмі, за більш короткий час, меншою кількістю працівників або з меншими фінансовими витратами.

Елементи процесу прийняття рішень.

Процес прийняття рішень (ПР) характеризується комплексом "інтегральних" процесів інтелектуальної діяльності керівника й апарата управління, доцільною організацією, науково-обґрунтованими технологіями. Процес прийняття рішень маєпевні елементи: мету, суб’єкта, що приймає рішення, альтернативні варіанти рішення, умови, результати та критерії.

Прийняття рішення передбачає вибір однієї з двох альтернатив або одного з декількох варіантів, що мають місце. Слід зазначити, що існує суттєва різниця між рішенням самим по собі та процесом його прийняття. Можна вважати, що рішення є остаточним результатом процесу, а процес прийняття рішень містить у собі лише “події, які ведуть до моменту вибору та відбуваються після нього”

1. Мета- необхідність прийняття рішень обумовлюється наявністю однієї чи декількох цілей, які необхідно досягнути.

2. Суб’єкт, що приймає рішення-г осподарське рішення може бути прийняте уповноваженою особою в межах її компетенції, групою осіб, колективно.

3. Альтернативні варіанти рішень-п ри прийнятті рішень розробка та порівняння якомога більшої кількості альтернативних варіантів – особливо важливазадача.

4. Критерії вибору- показники (кількісні і якісні), за допомогою яких визначаються очікувані результати, вимірювані в категоріях "корисність", "збиток", "прибуток", "витрати", здійснюється вибір кращого варіанту рішення.

5. Умови-з алежно від забезпеченості інформацією, особа, що приймає рішення, може опинитися в різних умовах: в умовах невизначеності, часткової визначеності, часткової невизначеності, повної невизначеності.

6. Результати-о соба, що приймає рішення, враховує, до якого результату може привести та чи інша дія, для того, щоб вибрати з них найкращий варіант.