Умови схильності, несхильності та байдужості до ризику.

Умова схильності до ризику приймає такий вигляд:

,

тобто корисність сподіваного доходу менше сподіваної корисності. ОПР схильна до ризику тоді і тільки тоді, коли її функція корисності опукла, а графік розгорнутий дзвоном униз. Премія за ризик при схильності до ризику показує, яку величину коштів інвестор може додатково отримати або втратити, ризикуючи.

Умова байдужості до ризику приймає такий вигляд:

ОПР байдужа до ризику тоді і тільки тоді, коли її функція корисності лінійна, а графік — пряма лінія.Премія за ризик при умові байдужості до ризику завжди дорівнює нулю.

Приклади функцій корисності:

1.Зростаюча функція корисності для суб’єкту управління, байдужого до ризику: U(х)=а+bх.

2.Зростаюча функція корисності для суб’єкту управління, несхильного до ризику: U(х)=log(x+b), де х>-b.

3. Зростаюча функція корисності для суб’єкту управління, несхильного до ризику: U(х)=a-be^-cx, де х>=0, b>0.

4. Зростаюча функція корисності для суб’єкту управління схильного до ризику: U(х)=х², де х>=0.

Сутність та види невизначеності.

З погляду економічної теорії невизначеність — це об’єктивна неможливість здобуття абсолютного знання про об’єктивні та суб’єктивні фактори функціонування системи, неоднозначність її параметрів. Чим більша невизначеність під час прийняття господарського рішення, тим більший ступінь ризику.

Кількісно невизначеність може виступати як можливість відхилення результату від очікуваного (або середнього) значення як у меншу, так і в більшу («спекулятивна» невизначеність) сторону, або можливість тільки негативних відхилень кінцевого результату події («чиста» невизначеність).

Основні причини невизначеності:

1. Недетермінованість процесів, які мали місце на підприємстві та в економічному житті;

2. Повна відсутність інформації, суб’єктивний аналіз інформації під час планування поведінки суб’єкта господарювання;

3. Відсутність правдивої інформації підприємств щодо своєї фінансово-господарської діяльності, приховування інформації;

4. Вплив суб’єктив­них чинників на результати прове­дених аналізів;

5. Наявність помилок в інформації:

1. За ступенем імовірності настання подій:

Повна невизначеність

Повністю відсутня можливість будь-яким чином прогнозувати перспективи розвитку як підприємства, так і ринку в цілому

Повна визначеність

Можливість зі 100 %-ю ймовірністю прогнозувати не тільки стратегію підприємства на ринку, а й ситуацію, тенденції розвитку тощо

Часткова невизначеність

Має конкретний практичний характер, порівняно з попередніми видами, що являють собою теоретичні припущення про можливості суб’єктів господарювання.

2. За об’єктом невизначеності

Людська невизначеність

Пов’язана з неможливістю точного передбачення поведінки людини в процесі роботи через відмінності у рівні освіти, емоційно-психологічному настрої, світогляді кожної особи.

Технічна невизначеність

Пов’язана з надійністю обладнання, непередбаченістю виробничих процесів, складністю технології, рівнем автоматизації, темпами оновлення, обсягами виробництва

Соціальна невизначеність

Зумовлена прагненням людей утворювати соціальні зв’язки та поводитися відповідно до загальноприйнятих норм, традицій, взятих на себе зобов’язань.

Залежно від засобів визначення ймовірності

Статистична невизначеність

Невизначені параметри можуть спостерігатись достатню для визначення частоти появи події кількість разів за допомогою статистичних даних, імітації, моделювання, експерименту.

Імовірність розглядається як об’єктивна ймовірність настання події. Визначається на основі реальних даних через відносну

Нестатистична (апріорна, суб’єктивна) невизначеність

Подія повторюється не часто або зовсім не спостерігається, і її реалізація можлива тільки в майбутньому.

Ймовірність розглядається як ступінь впевненості, що ця подія відбудеться, тобто це суб’єктивна ймовірність. Визначається на основі опитувань, ймовірностей.