Характеристики сигналів та завад в ртс

Радіосигнал в РТС представляє вузькосмуговий процес, який виразити у вигляді квазігармонійного коливання

(1.1)

де та – слабозмінні у порівнянні з функції часу і характеризують амплітудну та кутову модуляції несучого коливання.

Повідомлення може містись в кожному з параметрів радіосигналу: амплітуда, фаза,відхилення від несучої частоти.

В електричних кола передавача та приймача РТС радіосигнали діють у вигляді струмів та напруг.

У просторі розповсюджуються електромагнітні хвилі, які характеризуються векторами електричного Еп та та магнітного Нп полів та вектором П,який визначає напрямок поширення радіохвиль та її потужність,яка приходить-

ся на одиницю площі.

Рис.5

Миттєві значення електричної та магнітної складових для неперервної радіохвилі визначаються виразом:

де – віддаль, яку пройдено хвилею в напрямку вектора П;

- частота, яка визначає довжину хвилі;

– швидкість розповсюдження радіохвиль;

- початкова фаза;

Рис.6

Для антени (А) з плоским розкривом (рис.6) поле, що випромінюється у віддаленій точці з координатами () є суперпозиція хвиль, які випромінюються кожною точкою розкриву

(1.2)

Де – змінна в часі функція,яка визначається амплітудою модуляції;

- функція,яка характеризує фазову(частотну) модуляції;

– скалярний добуток визначається хвильовим вектором та радіус-вектором точки спостереження;

– функція,яка характеризує розподіл струму (поля) в розкриві;

Ця функція пов’язана з характеристикою напрямленості антени співвідношенням:

де – коефіцієнт напрямленості антени;

Повідомлення можуть міститись в любому з вказаних параметрів радіохвилі, включаючи поляризацію.

Прийнята приймальною антеною радіохвиля створює радіосигнал, з якого виділяється повідомлення. В РТС вилучення інформації параметрами приймаємої радіохвилі залежать від кутів та просторового запізненя , де – відстань до цілі. Оцінюючи ці параметри, можна визначити місцезнаходження цілі в просторі.

 

Розглянемо характеристики радіосигналу, який описується функцією часу (1.1). Якщо в параметрах радіосигналу міститься повідомлення, які представляють реалізації випадкових процесів, то радіосигнал – також випадковий процес.Його реалізація на інтервалі часу характеризується енергією :

База сигналу – добуток тривалості () на ширину спектру ().

Добуток бази на середню потужність () визначає об’єм сигналу. Розріщняють прості сигнали, в яких , та складні сигнали (широкосмугові, шумоподібні) у яких .

Разом з неперервними сигналами в РТС використовують імпульсні. Імпульсні сигнали характеризуються шпаруватістю

,

Де – період слідування імпульсів;

- тривалість імпульсу.

Повідомлення, які передаються в імпульсних РТС ПІ відображаються в змінах параметрів імпульсного потоку, в імпульсних радіолокаційних системах – в зміні часового положення імпульсної послідовності відбитих від цілі сигналів.

Функціонування РТС супроводжуєть дією завад. Найбільш істотний вплив на видачу інформації в РТС чинять наступні завади:

1. флуктуаційні;

2. обумовлені тепловими та іншими шумами РЕА;

3. електромагнітні процеси в атмосфері;

4. ненавмисні, які обумовлені наявністю в атмосфері радіохвиль,що випромінюються передавачами інших (сторонніх)радіозасобів;

5. навмисні або організовані іншими системами;

6. промислові;

В залежності від смуги частот, які займає спектр, розрізняють:

1. вузькосмугові завади;

2. широкосмугові завади;

Вузькосмугові завади можна представити у вигляді квазігармонійного коливання виду (1.1)

Широкосмугові завади мають смугу спектру, значно вищу за смугу сигналу РТС.

За характером дії розрізняють неперервні та імпульсні завади.

Хаотичні імпульсні завади (ХІЗ) мають випадкову амплітуду, тривалість, період слідування імпульсів.

Для завад викортстовують статистичний опис, який містить багатомірні закони розподілу. Часто достатнім є знання АКФ завади або спектральної густини потужності , які пов’язані перетворенням Фур’є:

Статистичний опис завади, який вимагається, залежить від конкретної задачі.