Мета, зміст і умови проведення РІНР



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Мета, зміст і умови проведення РІНР



Метою проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (Р і ІНР) в осередках масового ураження є рятування людей та надання медичної допомоги ураженим, локалізація аварій та усунення пошкоджень, котрі перешкоджають проведенню рятувальних та відновлювальних робіт.

Рятувальні роботи включають:

- розвідку маршрутів висування формувань і об'єктів робіт;

- локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і на ділянках робіт;

- пошук уражених і витягування їх із пошкоджених та палаючих будинків, загазованих, затоплених, задимлених приміщень, із завалів;

- розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд та рятування людей, котрі там знаходяться;

- подачу повітря в завалені споруди з пошкодженою фільтровентиляційною системою;

- надання першої медичної допомоги ураженим та евакуація їх до лікарських установ;

- виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечні райони;

- санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, дезактивацію та дегазацію техніки, засобів захисту, одягу, продовольства, їжі, води, фуражу.

Інші невідкладні роботи включають:

- прокладання колонних шляхів та влаштування проїздів (проходів) у завалах та в зонах ураження;

- локалізацію аварій на газових, електричних мережах з метою забезпечення умов для проведення рятувальних робіт;

- укріплення чи руйнування конструкцій будинків та споруд, котрі загрожують обвалом та перешкоджають безпечному руху і проведенню рятувальних робіт;

- ремонт та відновлення пошкоджених і зруйнованих ліній зв'язку та комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних робіт та інших невідкладних робіт, а також захисних споруд для укриття людей у випадку повторних надзвичайних ситуацій;

- пошук, знешкодження та знищення боєприпасів, що не розірвалися та інших вибухонебезпечних предметів.

Р та ІНР проводяться безпосередньо в осередках ураження за будь якої погоди до повного їх завершення.

Великий обсяг роботи в осередках ураження неможливо провести за короткий час без використання різноманітної техніки. Тільки широка механізація усіх видів робіт дозволяє своєчасно здійснити рятування потерпілих. Для проведення РіІНР можуть використовуватися всі типи будівельних та дорожних машин, механізмів, техніки комунального господарства району, міста.

Залежно від виду виконуваних робіт вони поділяються на наступні групи:

- машини і механізми для розкриття завалених сховищ та укриттів, розбирання та розчищення завалів, піднімання, переміщення і транспортування вантажів (екскаватори, трактори, бульдозери, крани, самоскиди з причепами, блоки, лебідки, домкрати);

- пневматичний інструмент (бурильні та відбійні молотки), які використовуються для формування отворів у кам'яних, цегляних і бетонних стінах, перекриттях завалених сховищ з метою подачі в них повітря або для виведення тих, хто переховується там;

- обладнання для різання металу (газорізи, бензорізи, автогени, електрозварювальні апарати);

- механізми для відкачування води (насоси, мотопомпи, поливальні машини та авторозливні станції);

- засоби, котрі забезпечують транспортування чи переправляння через водну перепону основних машин і обладнання (причіпи-важковози, тягачі-трейлери, баржі, пороми, понтони тощо);

- ремонтні та обслуговуючі засоби (ремонтні майстерні, станції обслуговування, бензо- і водозаправники, освітлювальні станції тощо).

Поряд з ефективним використанням машин і механізмів успішне проведення Р та ІНР досягається:

- своєчасною організацією та безперервним проведенням розвідки, швидким виведенням формувань в осередки ураження для виконання завдань;

- компетентністю та психологічною стійкістю особового складу;

- знанням та дотриманням правил і заходів безпеки при проведенні робіт;

- завчасним вивченням командирами формувань особливостей ймовірних ділянок (об'єктів) робіт, характеру їх забудови, наявністю комунально-енергетичних та технологічних мереж, місць зберігання СДОР, місць розташування та характеристик захисних споруд;

- чіткою організацією взаємодії сил і засобів, залучених до робіт та всебічним їх забезпеченням.

Послідовність, прийоми і способи проведення Р та ІНР залежать від характеру руйнування будівель та споруд, аварій комунальних, енергетичних і технологічних мереж, від ступеня радіоактивного та хімічного зараження території об'єкта, пожеж тощо.

В першу чергу проводяться роботи з влаштування проїздів і проходів до зруйнованих захисних споруд, пошкоджених і зруйнованих будинків, де можуть знаходитись люди, а також у місцях аварій, котрі перешкоджають або утрудняють проведення рятувальних робіт. Проїзди встановлюються шириною З...3,5 м для однобічного та 6...6,5 м - для двобічного руху. При однобічному русі через кожні 150...200 м передбачаються роз'їзди довжиною 15...20 м. Для влаштування проїздів, проходів використовуються формування механізації, які мають автокрани і бульдозери.

Придані протипожежні формування висуваються до об'єктів робіт, одночасно з ними починають локалізацію та гасіння пожеж там, де знаходяться люди.

Пошук та рятування людей розпочинається відразу після введення рятувальних груп на об'єкт. Особовий склад формувань розшуковує сховища та укриття, встановлює зв'язок з тими, хто переховується в захисних спорудах з використанням засобів зв'язку, що збереглися, через повітряно-забірні отвори, а також шляхом перестукування крізь двері, стіни, труби водопостачання та опалення. В першу чергу в сховище подається повітря, для чого розчищають повітрянозабірні канали, роблять отвори у стінах та перекриттях.

При розкриванні сховища застосовуються різні способи залежно від його конструкції та характеру завалу:

- розбирання завалу над основним входом з наступним відкриванням дверей чи вирізанням в них отворів; відкопування оголовка лазу чи аварійного виходу; влаштування отворів у стіні сховища із суміжного приміщення;

- розбирання завалу над перекриттям сховища з наступним пробиванням у ньому отвору для виведення людей тощо.

Поряд з цим під час пошуку людей в осередках ураження обстежують підвальні приміщення, не пристосовані для переховування, дорожні споруди (труби, кювети), зовнішні віконні та сходові приямки.

Під час розбирання завалу потрібно діяти обережно, в першу чергу намагатися вивільнити голову та груди потерпілого. Витягання уражених людей крізь влаштовані проходи може здійснюватись на руках, на плащах, брезенті, плівці, на ковдрі, волоком, за допомогою носилок. Людям надають першу медичну допомогу та зосереджують в безпечних місцях.

Великою проблемою є швидке та обережне розбирання зруйнованих будинків та споруд для рятування похованих живцем. Статистика свідчить, що із тисячі чоловік, які опинились під завалами після землетрусу, кожної години вмирає 50 чоловік.

Основний спосіб локалізації аварій та пошкоджень на комунально-енергетичних і технологічних мережах – відключення зруйнованих ділянок в будинках.

При гасінні пожеж використовуються запасні та водонапірні резервуари.

При пошкодженні системи теплопостачання всередині будинків та при загрозі ураження людей гарячою водою, парою чи гарячим повітрям її ізолюють від зовнішньої мережі засувками, якщо вони доступні і не пошкоджені.

Усунення аварій на газових мережах здійснюється вимиканням окремих ділянок на газорозподільчих та газгольдерних станціях, а також за допомогою засувок чи гідрозатворів. Щілини на трубах обмотуються щільним (брезентовим) бинтом або листовою гумою з накладанням хомутів. При займанні газу знижується його тиск у мережі, а полум'я гаситься піском, землею і глиною. Усі роботи по усуненню газових аварій проводяться в ізолюючих протигазах і з використанням вибухобезпечних ламп.

Аварії на електромережах усуваються тільки після їх знеструмлення та заземлення об'єктів, котрі можуть опинитися під напругою.

Аварії на каналізаційних мережах усуваються вимиканням пошкоджених ділянок та відведенням стічних вод.

Невідкладні роботи у випадку руйнування технологічних трубопроводів проводяться з метою запобігання вибухів і пожеж шляхом вимикання насосів, перекриття трубопроводів.

Руйнування елементів будинків та споруд, котрі загрожують обвалом, здійснюють за допомогою лебідки, троса і трактора або вибуховим способом. Укріплення стін проводиться шляхом установки підпірних балок.

При затопленнях для проведення Р та ІНР здійснюють рятувальні загони і групи, а також відомчі спеціалізовані загони і підрозділи з плавзасобами, санітарні дружини і пости, гідрометеорологічні пости, розвідувальні групи, зведені загони механізації робіт, формування будівельних організацій, охорони громадського порядку. Рятувальні роботи при затопленнях скеровуються на пошук людей на затопленій території, посадку їх на плавзасоби та евакуацію у безпечні місця.

Рятувальні групи, котрі діють на швидкохідних плавзасобах та вертольотах, визначають місця скупчення людей на затопленій території, їх стан та періодично подають звукові сигнали. Невеликим групам людей, котрі знаходяться у воді, викидають рятувальні круги, гумові кулі, дошки, жердини тощо. Потім витягують їх на плавзасоби і евакуюють у безпечне місце. Для рятування і виведення із затопленої території великої кількості людей використовують теплоходи, баржі, баркаси, катери та інші плавзасоби. Посадку на них людей здійснюють з берега.

При рятуванні людей, які знаходяться у проломі льоду, подають кінець мотузки, дошки, драбини тощо і витягують у безпечне місце. Наближатися до людей, котрі знаходяться в ополонці, потрібно плазом з розкинутими руками і ногами, спираючись на дошки чи інші предмети.

Медичну допомогу надають рятувальні підрозділи чи санітарні дружини безпосередньо в зоні затоплення (перша медична допомога) і після доставки на причал (перша лікарська допомога).

Боротьбу з затопленням у період льодоходу ведуть шляхом усунення загат, що виникають на річках.

Під час проведення робіт забороняється користуватися несправним інвентарем, перевантажувати плавзасоби, проводити вибухові роботи поблизу ліній електропередач, підводних комунікацій, промислових та інших об'єктів без попереднього погодження з відповідними організаціями.

При селевих потоках та зсувах безпосереднє регулювання селів здійснюється за допомогою гідротехнічних споруд. Основний спосіб боротьби з селями - закріплення та стимулювання розвитку ґрунтового і рослинного покриву на гірських схилах і особливо в місцях зародження селів, а також зменшення надходження поверхневих вод, спуск талої води, перекачування води за допомогою насосів, правильне розташування на схилах гір гідротехнічних споруд. Ефективний спосіб боротьби з селями - вловлювання їх спеціальними котловинами, а також штучне розрідження селевого потоку водою.

Рятувальні та аварійно-технічні групи рятують людей та евакуюють їх у безпечні райони, влаштовують проїзди, очищають оглядові колодязі та камери на комунально-енергетичних мережах, відновлюють шляхи, гідротехнічні споруди.

При зсувах в першу чергу проводять розшук уражених людей і витягування їх із завалів та зруйнованих будинків, надають їм першу медичну допомогу. Аварійно-технічні групи влаштовують проїзди в завалах, локалізують наслідки зсувів. Після зупинки зсуву формування дорожних та мостобудівельних організацій розпочинають роботи з відновлення доріг, ліній, засобів зв'язку, спорудження водовідних каналів, очищення доріг та вулиць від заносів і завалів.

При ліквідації зсувів особовий склад формувань і населення повинні суворо дотримуватися заходів перестороги. Небезпечні ділянки огороджують спеціальними знаками. При роботі у нічний час траншеї, канави та інші небезпечні місця огороджують та позначають світловими сигналами.

При бурях, ураганах проводяться попереджувальні, рятувальні та аварійно-рятувальні роботи. В районах, де найбільш часто виникають урагани, будівлі та споруди будують з міцних матеріалів з мінімальною вітрильністю, встановлюють найбільш міцні опори ліній електропередач та зв'язку. Будують заглиблені сховища. До підходу ураганного вітру закріплюють техніку, окремі будівлі, у виробничих приміщеннях та житлових будинках зачиняють двері, вікна, вимикають електромережу, газ, воду, населення ховається в захисних спорудах.

Після урагану формування разом з усім працездатним населенням проводять рятівні та аварійно-відновлювальні роботи, рятують людей із завалених захисних та інших споруд, надають їм допомогу, відновлюють пошкоджені будівлі, лінії електропередач та зв'язку, газо- та водогону; ремонтують техніку, проводять інші аварійно-відновлювальні роботи.

Гасіння торфяних підземних пожеж, коли горить шар торфу значної товщини, надзвичайно складне. Торф може горіти в усіх напрямках незалежно від напрямку та сили вітру, а в підґрунтових горизонтах він горить і під час помірного дощу та снігопаду.

Основним способом гасіння підземної торфяної пожежі є обкопування палаючої території канавами шириною 0,7...і,0 м та глибиною до мінерального грунту чи ґрунтових вод. При проведенні земляних робіт використовується канавокопачі, екскаватори, бульдозери, грейдери. Обкопування розпочинається з боку об'єктів чи населених пунктів, котрі можуть зайнятися від палаючого торфу. Для гасіння палаючих штабелів торфу, а також гасіння підземних пожеж використовується вода у вигляді потужних струменів. Водою заливають місця горіння торфу під землею та на поверхні землі.

Ліквідація лісової пожежі складається із зупинки пожежі, її локалізації, гасіння та оконтурення.

Для гасіння лісових пожеж використовують спеціальні способи:

- збивання вогню при низових пожежах зеленими гілками, мітлами, мішковиною тощо;

- засипання кромки низових пожеж грунтом за допомогою лопат та грунтометів;

- прокладання загороджувальних мінералізованих смуг та канав за допомогою бульдозерів, плугів, канавокопачів, вибухів вибухових речовин та ручним способом, очищення надґрунтового покриву до мінерального грунту з метою зупинки руху кромки пожежі;

- запуск зустрічної низової пожежі; ґрунтовий покрив випалюють на достатньо широкій смузі, створюючи цим загороджувальну смугу, в якій немає горючого матеріалу;

- водою за допомогою спеціальних машин, мотопомп, ранцевих сприскувачів, збірно-розбірних металевих трубопроводів, котрими забезпечені лісопожежні формування;

- хімічними засобами пожежегасіння;

- водними розчинами хлористого кальцію, хлористого натрію тощо. Їх вогнегасна дія ґрунтується на охолодженні палаючих матеріалів, припиненні надходження кисню, сповільненні окисних процесів при горінні;

- за допомогою авіації шляхом висадки повітряного десанту з вибуховими речовинами, прокладання рукавних ліній чи скидання води з гідролітаків, обладнаних спеціальними металевими цистернами;

- викликання штучних опадів шляхом обстрілювання хмарного фронту спеціальними ракетами, зарядженими йодистим сріблом та іншими хімічними речовинами з наземних лісогосподарських установок або з зенітної артилерії, призначеної для боротьби з градом.

Із зон можливого розповсюдження пожежі евакуюються люди та матеріальні цінності. В першу чергу розшукують людей, котрі опинились в палаючих будинках, спорудах, районах.

Розшук людей здійснюється з огляду на небезпеку парами:

один розшукує, а другий страхує його за допомогою мотузки, знаходячись в менш небезпечному місці. За умов сильного задимлення та скупчення чадного газу слід працювати в ізолюючих протигазах.

ВИСНОВОК

Особливі умови, в яких опиняється людина, як правило викликають у неї психологічну та емоційну напруженість. У одних людей це супроводжується мобілізацією внутрішніх життєвих ресурсів, у інших – зниженням або навіть зривом працездатності, погіршенням здоров’я, фізіологічними та психологічними стресовими проявами.

Стихійні лиха, крупні аварії та катастрофи, їх трагічні наслідки викликають у людей (у тому числі і рятувальників) велику емоційну збудженість, вимагають високої морально-політичної стійкості, витримки та рішучості надати допомоги потерпілому, допомогти врятувати матеріальні цінності.

Важка картина руйнування та спустошень. Безпосередня загроза життю негативно діє на психіку людей. В деяких випадках може порушуватися процес нормального мислення, послаблюватися або повністю виключатися контроль над собою, що може призвести до невиправданих та непередбачених дій.

У всіх таких ситуаціях рішучу роль має моральна закладка та психічний стан людини. Вони визначають готовність до визначених, впевнених та розрахованих дій в любих критичних ситуаціях.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.132.116 (0.008 с.)