Осередки ураження при стихійних лихах



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Осередки ураження при стихійних лихах



Серед небезпек природного характеру особливо виділяються землетруси, повені, селі, зсуви .

Землетруси виникають при раптовому розриві гірських порід Землі та при вивільненні енергії. Ця енергія розповсюджується у вигляді сейсмічних хвиль і спричиняє серію коливних рухів земної поверхні. Місце, де виникає підземний удар, називається осередком землетрусу; точка у глибині Землі, де починається розрив - гіпоцентром; її проекція на поверхню Землі - епіцентром.

Сейсмічні хвилі розповсюджуються в Землі із швидкістю 6...8 км/с. Першими досягають поверхні Землі так звані поздовжні хвилі. Найсильніші коливання викликаються поперечними хвилями, які приходять через декілька секунд після перших відчутних коливань.

Деякі рекомендації при землетрусах:

- при землетрусі ґрунт відчутно коливається відносно недовгий час - тільки декілька секунд, найдовше – хвилину при дуже сильному землетрусі. Ці коливання неприємні, можуть викликати переляк. Тому дуже важливо зберегти спокій та самовладання. Якщо діяти спокійно і свідомо, то є більше шансів залишитися неушкодженим. Якщо відчувається здригання ґрунту чи будинку, слід реагувати негайно, пам'ятаючи, що найбільш небезпечні предмети, що падають;

- знаходячись у приміщенні, слід негайно зайняти безпечне місце, заховатися під стіл чи ліжко. Можна стати у заглибини внутрішніх дверей чи у кут кімнати. Слід пам'ятати, що частіше завалюються зовнішні стіни будинків. Необхідно триматися подалі від вікон, печей та важких предметів, наприклад, холодильників, які можуть перекинутися чи зрушити з місця;

- не слід вибігати з будинку, оскільки уламки, які падають вздовж стін, є серйозною небезпекою. Безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав, і, лише дочекавшись його закінчення, перейти у безпечне місце;

- знаходячись всередині багатоповерхового будинку, не поспішайте до ліфтів чи сходів. Сходові прольоти та ліфти часто обвалюються під час землетрусу; буде безпечніше залишити неукріплений одно- чи двоповерховий цегляний будинок, ніж залишатися в ньому. Виходьте з будинку якнайшвидше, але остерігаючись падаючих предметів;

- не слід стрибати з вікна без необхідності. Це може призвести до травми навіть за відсутності загрози руйнування будинку;

- знаходячись на тротуарі поблизу високого будинку, слід увійти у під’їзд чи відійти на відкрите місце, щоб уникнути ударів падаючих уламків;

- знаходячись в автомобілі, що рухається, слід повільно загальмувати подалі від високих будинків, мостів чи естакад. Необхідно залишатися в машині до припинення поштовхів;

- коли здригання ґрунту закінчаться, особливо важливо зберігати спокій, негайно розпочати надавання допомоги потерпілим та пораненим. Друга за важливістю справа - гасіння пожеж. Після цього можна приступати до оцінки втрат та відновлювальних робіт;

- опинившись у завалі, слід спокійно оцінити становище, надати собі першу допомогу, якщо вона потрібна, зупинити кровотечу, накласти пов'язку. Необхідно надати допомогу тим, хто поряд, заспокоїти їх. Важливо подбати про встановлення зв'язку з тими, хто перебуває зовні завалу (голосом, стуком). Пам'ятайте: допомога прийде, головне - дочекатися її . Заощаджуйте сили. Людина може зберігати життєздатність (без води і їжі) понад два тижні.

Під час землетрусу чи при безпосередній загрозі його виникнення підприємства та установи усі роботи завершують, проводиться безаварійна зупинка виробництва.

Повені це тимчасові значні затоплення місцевості внаслідок піднімання рівня води у річці, озері, водосховищі, які спричиняються різними причинами (весняне сніготанення, випадання сильних дощових опадів, злив, затори льоду на річках, прорив греблі та огорожі дамб).

Повені завдають великої матеріальної шкоди та призводять до людських жертв. Вони відрізняються від інших стихійних лих тим, що у деякій мірі прогнозуються. Це дає можливість в багатьох випадках заздалегідь визначити час, характер та очікувані розміри затоплення.

Своєчасно вжиті заходи дозволяють виключити чи значно зменшити катастрофічні наслідки повені.

Повені залежно від причин умовно можна поділити на З групи.

1 група - повені, викликані випаданням сильних опадів чи інтенсивним таненням снігу (льодовиків). Особливо значної шкоди народному господарству завдають повені льодоходом. Льодохід супроводжується заторами (загромадженням русла річки льодом), що утворюють льодову пробку, яка, в свою чергу, викликає додаткове піднімання води й затоплення нових територій. Крім того, при прориві водою перешкод може утворитися стрімка хвиля, яка створює небезпеку раптового затоплення території, розташованої нижче за течією. Такі повені (затоплення) відбуваються щорічно по річках Дністер, Південний Буг, Дніпро та інших. На території Одеської області є райони, де бувають затоплення: Савранський район (площа 3 тис. км2 з населенням 15 тис. осіб), в Одесі – район Пересип.

2 група охоплює повені, які виникають під впливом нагінного вітру. Вони спостерігаються на морських узбережжях та на ділянках біля гирла річок, що впадають у море.

3 група - повені, викликані підводними землетрусами, внаслідок чого виникають гігантські хвилі - цунамі. У відкритому морі цунамі, як правило, похилі та невідчутні для суден, але з наближенням до берега їх стрімкість швидко зростає і вони з величезною силою падають на берег.

Основний напрям боротьби з повенями полягає у зменшенні максимальної витрати води у річці шляхом вчасного перерозподілу стоку (насадження лісозахисних смуг, розорювання землі, зберігання приберегових водоохоронних смуг рослинності та ін). Певний ефект дає також обладнання ставків та інших ємкостей у балках і ярах для перехоплення розталих та дощових вод. Для середніх та великих рік єдиний радикальний засіб - це регулювання повеневого стоку за допомогою водосховища. Крім того, для захисту від повеней широко використовується давно відомий спосіб влаштування дамб.

У ймовірних осередках ураження при затопленні на підставі прогнозу повинні визначатися та доводитися до відома населення:

- межі можливої зони затоплення;

- рівень підіймання води;

- час приходу проривної води на об'єкт;

- тривалість затоплення.

Одночасно визначається місце та зона евакуації населення при загрозі затоплення. Для зменшення сили наслідків повені велике значення має своєчасне сповіщення населення.

Селеві потоки. Селевий потік - грязекам'яний чи водокам'яни.й потік, який мчить з великою швидкістю вниз за течією гірської ріки чи ущелини. Селеві потоки виникають у гірських районах внаслідок сильних дощів чи інтенсивного танення снігів на вершинах гір, а також внаслідок виникнення гірських озер при сповзанні льодовиків, обвалах, зсувах.. З часом перемичка руйнується (розмивається) і зірвана вода разом з гірськими породами летить вниз, знищуючи все на своєму шляху.

За зовнішнім виглядом селевий потік - це шалено вируюча хвиля висотою з п'ятиповерховий будинок, яка мчить ущелиною з великою швидкістю.

Багатьом гірським районам властиве переважання того чи іншого виду селю за вмістом переносної твердої маси. Так, у Карпатах частіше зустрічаються водокам'яні селеві потоки невеликої потужності, на Північному Кавказі – переважно грязекам'яні, у Середній Азії - грязеві потоки.

Швидкість течії селевого потоку становить 2,5-4 м/с, але під час прориву, заторів вона може сягати 8-10 м/с і більше.

Селеві потоки поширені в Криму, в Закарпатті, в Закавказзі, в Казахстані, у Середній Азії, на Алтаї. Вони постійно загрожують містам Алмати, Єревану, Душанбе, Новоросійську.

Найруйнівніші селеві потоки в горах Заілійського Алатау. В 1921 році сель фронтом у 200 м пройшов по місту Алмати, знищуючи на своєму шляху будинки, дерева, мости. Було зруйновано 500 будинків, в місто занесено понад 5 млн.тон грязекам'яного матеріалу, пласт цього матеріалу мав товщину близько 2-х метрів.

З метою запобігання подібним лихам в 1966 році поблизу Алмати в урочищі Медео була споруджена гребля заввишки 100 м і шириною в основі 400 м, яка закрила вихід селевих потоків до міста. Ця гребля з успіхом витримала іспит в 1973 році, коли 15 липня на неї з двокілометрової висоти упав сель, котрий в три рази перевищував потужність селя 1921 р.

Методів прогнозу селю у теперішній час не існує. Разом з тим, для деяких селевих районів встановлені певні критерії, якідозволяють оцінити ймовірність виникнення селів.

Зсуви - це ковзне зміщення великих мас ґрунту униз по схилу, яке виникає при порушенні рівноваги, викликаному різними причинами. Зсуви можуть бути на всіх схилах зі стрімкістю 20° і більше та в будь-яку пору року. Вони відрізняються не за лише швидкістю зміщення порід (повільні, середні, швидкі) але й за своїми масштабами. Швидкість повільних зміщень порід становить декілька десятків сантиметрів за рік, середніх - декілька метрів за годину чи добу і швидких - десятки кілометрів за годину і більше.

Зсуви, гірські обвали та обсипання - події часті в багатьох країнах світу. Вони здатні викликати великі завали чи обвали автомобільних та залізничних шляхів, руйнування населених пунктів, знищення сільськогосподарських угідь, лісів, спричиняти затоплення і загибель людей.

Величезний зсув у Норвегії забрав із собою 5 млн. кубометрів глинистих ґрунтів і викликав загибель 112 осіб, а також великої кількості худоби.

Захист від зсувів здійснюється відведенням підземних вод у колектори, зменшенням стрімкості берегів, де можливі зсуви, укріпленням берегів лісонасадженнями та інженерними засобами.

Вітри та урагани. Англійський адмірал Ф.Бофорт ще у 1806 р. запропонував 12-бальну шкалу для вимірювання вітрів(табл..4.2.):

Таблиця 4.2.

Бали Вітер Швидкість вітру, м/с Ознаки дії вітру
Штиль 0-0,5 Листя на деревах не ворухнеться, дим підіймається вертикально
Тихий 0,5-1,7 - “ -
Легкий 1,7-3,3 Дим трохи відхиляється, вітер майже не відчувається обличчям
Слабкий 3,3-5,2 Вітер гойдає тонкі гілки дерев
Помірний 5,2-7,4 Вітер здіймає куряву, гойдаються гілля середньої товщини
Чималий 7,5-9,8 Хитаються тонкі стовбури дерев, на воді з’являються хвилі з гребенями
Сильний 9,8-12,4 Хитаються товсті стовбури дерев, гудять телеграфні дроти
Дуже сильний 12,4-15,2 Хитаються великі дерева, важко йти проти вітру
Надзвичайно сильний 15,2-18,2 Вітер ламає товсті стовбури
Шторм 18,2-21,5 Вітер зносить легкі будівлі, валить паркани
Сильний шторм 21,5-25,1 Вітер валить і вириває з корінням дерева, руйнує міцні будівлі
Жорстокий шторм 25,1-29,0 Вітер чинить великі руйнування, валить телеграфні стовпи, перекидає вагони

 

Урагани - це вітри, швидкість котрих перевищує 32 м/с. Вони виникають внаслідок нерівномірного нагрівання атмосферного повітря на різних широтах та висотах і різниці тиску в різних шарах атмосфери. Пролітаючи над землею з величезною швидкістю, яка сягає 150 і більше кілометрів на годину, ураган спричиняє спустошення: ламає дерева, руйнує будівлі та інші споруди.

На морі ураган створює хвилі, котрі перешкоджають судноводінню, а іноді призводить до загибелі суден. Штормові і ураганні вітри спричиняють руйнування будинків і споруд, загибель людей під їх завалами; виведення з ладу комунікацій, аварії та пожежі; порушення роботи транспорту; утворення завалів перекинутими конструкціями і вирваними з корінням деревами; знищення посівних площ і матеріальних цінностей; травми різної важкості.

На Далекому Сході і в районах Індійського океану урагани (циклони) мають назву тайфунів. Суть усіх явищ одна. Це – велетенські віхоли нашої планети. Американські вчені підрахували, що енергії урагану вистачило б, щоб цілих п’ять місяців забезпечувати Західну Європу електроенергією. Щорічно на земній кулі виникає та повністю розвивається не менше 70 тропічних циклонів зі штормовими та ураганними вітрами.

Снігові заноси виникають під час інтенсивного випадання снігу. Вони тимчасово паралізують роботу залізничного та автомобільного транспорту, порушують нормальне життя сіл і навіть міст. Мешканці перших поверхів будинків інколи не можуть вийти зі своїх квартир і потребують зовнішньої допомоги.

Для людей велику небезпеку становлять снігові буревії у той момент, коли вони перебувають на відкритій місцевості і поза населеними пунктами.

Снігова лавина (сніговий обвал) - це звалювання з гірських вершин снігових мас, що виникають внаслідок перевантаження схилу після великого випадання снігу, під час відлиги, внаслідок формування в нижніх частинах снігової товщі горизонту розрихлення. Лавини мають катастрофічний характер і загрожують гірським шляхам, гідротехнічним спорудам та промисловим об'єктам, які розташовані на шляху руху лавини.

Сила удару снігової лавини може сягати 60...100 т на 1 м2.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.120.150 (0.006 с.)