Державна класифікація надзвичайних ситуацій

Надзвичайна ситуація - це порушення нормальних умов життя і діяльності людей, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, яка призвела або може призвести до загибелі людей та/або до значних матеріальних втрат.

Загальні ознаки НС: наявність або загроза загибелі людей чи значне погіршення умов їх життєдіяльності, заподіяння економічних збитків; істотне погіршення стану довкілля.

Аварії поділяються на дві категорії:

до I категорії належать аварії, внаслідок яких: загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб; стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за санітарно-захисну зону підприємства; збільшилась концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я значної кількості працівників підприємства чи населення;

до II категорії належать аварії, внаслідок яких: загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб; зруйновано будівлі, споруди чи основні кон­струкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці (враховуються цех, дільниця з чисельністю працівників 100 осіб і більше).

Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування, тимчасової зупинки виробництва в результаті спрацювання автоматичних захисних блокувань та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор та обрив дротів ліній електропередач не належать до аварій, що мають категорії.

Події природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля, називаютьсянебезпечними природними явищами. Руйнівне небезпечне природне явище - цестихійне лихо.

Надзвичайні ситуації мають різні масштаби за кількістю жертв, кількістю людей, що стали хворими чи каліками, кількістю людей, яким завдано моральної шкоди, за розмірами економічних збитків, площею території, на якій вони розвивались, тощо.

Вагомість надзвичайної ситуації визначається передусім кількістю жертв та ступенем впливу на оточуюче життєве середовище, тобто рівнем системи «людина — життєве середовище» (далі - «Л - ЖС»), якої вона торкнулася, і розміром шкоди, завданої цій системі. Виходячи з ієрархії систем «Л — ЖС», можна говорити про:

- індивідуальні надзвичайні ситуації, коли виникає загроза для порушення життєдіяльності лише однієї особи;

- надзвичайні ситуації рівня мікроколективу, тобто коли загроза їх виник­нення чи розповсюдження наслідків стосується сім’ї, виробничої бригади, пасажирів одного купе тощо;

- надзвичайні ситуації рівня колективу;

- надзвичайні ситуації рівня макроколективу;

- надзвичайні ситуації для жителів міста, району;

- надзвичайні ситуації для населення області;

- надзвичайні ситуації для населення країни;

- надзвичайні ситуації для жителів континенту;

- надзвичайні ситуації для всього людства.

Як правило, чим більшу кількість людей обходить надзвичайна ситуація, тим більшу територію вона охоплює; при більшій площі поширення катастрофи чи стихійного лиха від нього страждає більша кількість людей. Через це в основу існуючих класифікацій надзвичайних ситуацій за їх масштабом найчастіше кладуть територіальний принцип, за яким надзвичайні ситуації поділяють налокальні, об’єктові, місцеві, регіональні, загальнодержавні (національні), континентальні та глобальні (загальнопланетарні).

Локальні надзвичайні ситуації відповідають рівню системи «Л — ЖС» з однією особою та мікроколективом; об'єктові - системам з рівнем колектив, макроколектив; місцеві - системам, в які входить населення міста або району; регіональні - області; загальнодержавні - населення країни і так далі.

Сьогоднішня ситуація в Україні щодо небезпечних природних явищ, аварій і катастроф характеризується як дуже складна. Тенденція зростан­ня кількості надзвичайних ситуацій, важкість їх наслідків змушують роз­глядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільству та навколишньому середовищу, а також стабільності розвитку економіки країни. До роботи в районі надзвичайної ситуації необхідно залучати значну кількість людських, матеріальних і технічних ресурсів. Запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідація їх наслідків, максимальне зниження масштабів втрат та збитків перетворилося на загальнодержав­ну проблему і є одним з найважливіших завдань органів виконавчої влади і управління всіх рівнів.

15 липня 1998 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 1099«Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» затверджено «Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій». Згідно з цим положенням залежно від територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють чотири рівні надзвичайних ситуацій.

Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня - це надзвичайна ситу­ація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Рес­публіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним пере­несенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Ав­тономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одно­го відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

Надзвичайна ситуація регіонального рівня - це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області Ук­раїни, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

Надзвичайна ситуація місцевого рівня - це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інже­нерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповід­ною бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, икі виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів.

Надзвичайна ситуація об'єктового рівня - це надзвичайна ситуація, яка непідпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.

Для організації ефективної роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідації їхніх наслідків, зниження масштабів втрат та збитків дуже важливо знати причини їх ви­никнення та володіти теорією катастроф.

Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій за характером походження подій, котрі зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняє чотири класи надзвичайних ситуацій: надзвичайні ситуації техногенного, природного, соціально-політичного, військового характеру. Кожен клас надзвичайних ситуацій поділяється на групи, які містять конкретні їх види.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру - це транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

Надзвичайні ситуації природного характеру - це небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільсько­господарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру - це ситуації, по­в'язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спря­мування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний на­пад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищен­ня суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викраден­ня або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру - це ситуації, пов'язані з на­слідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів уражен­им, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнод­іючих отруйних речовин, токсичних відходів, нафтопродуктів, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

Загроза виникнення надзвичайної ситуації будь якого класу чи рівня – це реальна загроза для життя і здоров'я людей, загроза порушення нормальних умов їх життя і діяльності або ж значних матеріальних втрат.

Завданням безпеки життєдіяльності як галузі науково-практичної діяль­ності є захист здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також розробка і реалізація відповідних засобів та за­ходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини. Виконання цього завдання особливо гостро стоїть під час загрози виникнення та при виникненні надзвичайних ситуацій.

У темі, присвяченій управлінню ризиком, було показано, що порядок пріоритетів при розробці будь-якого проекту потребує, щоб вже на пер­ших стадіях розробки продукту або системи в їх проект, наскільки це можливо, були включені елементи, що виключають небезпеку. Якщо виявлено, що небезпеки неможливо уникнути повністю, необхідно зни­зити ймовірність ризику до припустимого рівня шляхом вибору відпов­ідного рішення. Саме під час загрози виникнення та при виникненні надзвичайних ситуацій з усією очевидністю проявляється необхідність застосування концепціїприйнятного ризику. Але використання теорії ри­зику можливе лише в тому разі, коли можна порівняти між собою ризик абсолютно різних небезпек, а для цього необхідно, щоб різного виду не­безпеки мали кількісні характеристики однакової розмірності.

Таку кількісну характеристику всіх надзвичайних ситуацій можна отримати завдяки використанню класифікаційних карток надзвичайних ситуацій, які зібрано у Класифікаторі надзвичайних ситуацій в Україні.

Для спрощення машинної обробки інформації класифікатор визначає оригі­нальний код кожної надзвичайної ситуації, що складається з 5 цифр, які вказують на клас, групу і вид надзвичайної ситуації, та однієї літери, яка вказує рівень надзвичайної ситуації (О - об'єктовий, М - місцевий, Р - регіональний, Д - державний).

До надзвичайних ситуацій техногенного характеру (код 10000)нале­жатьгрупи (в дужках зазначено код групи):

- транспортні аварії,катастрофи (10100);

- пожежі, вибухи (10200);

- аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) на об'єктах економіки (10300);

- наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад гранично­допустимі концентрації (10400);

- аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (10500);

- раптове руйнування споруд (10600);

- аварії на електроенергетичних системах (10700);

- аварії на системах життєзабезпечення (10800);

- аварії систем зв 'язку та телекомунікацій (10900);

- аварії на очисних спорудах (11000);

- гідродинамічні аварії (11100).

Надзвичайні ситуації природного характеру (код 20000) включають групи:

- геологічні (20100);

- метеорологічні (20200);

- гідрологічні морські та гідрологічні прісноводні (20300 та 20400);

- пожежі в природних екосистемах (20500);

- інфекційна захворюваність людей (20600);

- отруєння людей (20700);

- інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин (20800);

- масова загибель диких тварин (20900);

- ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками (20950).

До надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру (код 30000) належать:

- збройні напади, захоплення і утримання важливих об'єктів або реальна за­гроза вчинення таких акцій щодо органів державної влади, дипломатичних та кон­сульських установ, правоохоронних органів, телерадіоцентрів та вузлів зв'язку, військових гарнізонів, державних закладів, атомних електростанцій або інших об'єктів атомної енергетики (30100);

- замах на керівників держави та народних депутатів України (30200);

- напад, замах на членів екіпажу повітряного або швидкісного морського (річко­вого) судна, викрадення або спроба викрадення, знищення або спроба знищення та­ких суден, захоплення заручників з числа членів екіпажу чи пасажирів (30300);

- встановлення вибухового пристрою в громадському місці, установі, органі­зації, підприємстві, житловому секторі, на транспорті (30400);

- зникнення або викрадення з об'єктів зберігання, використання, переробки та під час транспортування вогнепальної зброї, боєприпасів, артозброєння, вибу­хових матеріалів, радіоактивних речовин, СДОР, наркотичних речовин, препа­ратів та сировини (30500);

- виявлення застарілих боєприпасів (30600);

- аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об'єктах військового призначення з викидом уламків, реактивних та звичайних снарядів (30700).

Зазначений класифікатор не містить ні конкретних, ані спеціальних ознак небезпечних ситуацій воєнного характеру і не дає їхнього поділу на гру­пи. Особливості оцінки та реагування на надзвичайні ситуації воєнного ха­рактеру визначаються законодавством України, окремими нормативними і відповідними оперативними і мобілізаційними планами і не вивчаються в межах навчальної програми дисципліни «Безпека життєдіяльності».

Кожна кваліфікаційна картка надзвичайної ситуації містить інформа­цію про вид, групу та клас надзвичайної ситуації, ознаки виду надзви­чайної ситуації та рівень цих ознак, коли ситуація вважається надзвичай­ною, коли вимагається термінове оповіщення про неї та коли вона вимагає державного реагування. Ознаки виду надзвичайної ситуації характеризу­ють загрозу або виникнення надзвичайної ситуації і поділяються на кон­кретні (фізичні, хімічні, технічні, статистичні та інші) та спеціальні.

У процесі визначення рівня надзвичайної ситуації(НС) послідовно роз­глядаються три групи факторів:

- територіальне поширення;

- розмір заподіяних (очікуваних) економічних збитківта людських втрат;

- класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій.

Встановлення факту віднесення аварійної події до рангу НС, визначен­ня виду та рівня НС проводиться у такій послідовності.

При настанні аварійної події оперативний черговий персонал об'єкта спо­віщає про неї постійному органу управління місцевого рівня ЄДСЗР, а також відповідному, за підпорядкуванням, галузевому органу управління місцевого або регіонального чи загальнодержавного рівня.

Постійні органи повсякденного управління місцевого рівня ЄДСЗР та ви­щевказані галузеві органи здійснюють першу оцінку аварійної події на її відповідність вимогам віднесення до рангу НС.

З цією метою виконується цільовий пошук необхідної класифікаційної карт­ки, а вже в ній — схожої конкретної ознаки. У разі збігу або значної схожості аварійної події хоч з однією з наведених у картці конкретних ознак провадиться зіставлення числових критеріїв цієї ознаки з реальною межею, яка досягнута аварійною подією. При перевищенні хоч одного з критеріїв аварійна подія за­носиться до журналу НС і про це негайно сповіщаються орган повсякденного управління регіонального рівня ЄДСЗР і регіональна структура галузевих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, де також вона реє­струється в журналі НС під визначеним цифровим кодом з додаванням в кінці літери «М» (місцева}.

Навіть якщо параметри аварійної події досягли рівня встановленого в кла­сифікаційній картці першого критерію і це відносить НС лише до місцевого рівня, контроль за її розвитком повинні забезпечити, одночасно готуючи до­даткові сили та засоби реагування до направлення в місце події, регіональні органи управління ЄДСЗР. Це поширюється і на випадки, коли аварійна подія сталася за межами конкретного об'єкта і тому з самого початку є місцевою.

При подальшому погіршенні ситуації і досягненні критеріїв, що визначені у колонці термінового сповіщення, НС переходить до регіонального рівня управ­ління, який повинен взяти на себе відповідальність за своєчасне, повне і адекватне реагування на НС і терміново сповістити про НС органи повсяк­денного управління державного рівня ЄДСЗР (оперативно-чергові служби МНС України, галузевих міністерств та інших центральних органів виконавчої вла­ди). У цей період НС заноситься до журналу НС державного рівня під визна­ченим цифровим кодом з додаванням в кінці літери «Р» (регіональна). Одно­часно змінюється літера в коді у всіх журналах інших рівнів управління. З цього моменту контроль за її розвитком повинні забезпечити, одночасно готуючи додаткові сили та засоби реагування до направлення в місце події, органи управління державного рівня ЄДСЗР.

Відповідальність за своєчасне, повне і об'єктивне інформування коор­динаційних органів управління державного рівня ЄДСЗР покладена Кабіне­том Міністрів України на галузеві міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, якими розроблені та узгоджені відповідні класифікаційні картки.

У разі подальшого погіршення ситуації і досягнення критеріїв, що визна­чені в останньому стовпчику картки, НС переходить до державного рівня уп­равління, органи якого з цього моменту беруть на себе відповідальність за своє­часне, повне та адекватне реагування на НС. У журналах реєстрації всіх рівнів знову і вже остаточно змінюється літера у визначеному цифровому коді з «Р» на «Д» (державна).

У разі, якщо прояви аварії (катастрофи) можуть бути віднесені до різних галузей або конкретних видів НС, остаточне рішення щодо її класифікації приймає комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на тому рівні, до якого належить ситуація.

Загальними ознаками НС є:

- наяявність або загроза загибелі людей чи значне порушення умов їх життєдіяльності;

- заподіяння економічних збитків;

- істотне погіршення стану довкілля.

 

4. 2. Класифікаційні ознаки НС

Класифікаційна ознака НС – технічна або інша характеристика аварійної ситуації, що дає змогу віднести її до надзвичайної.

Порогове значення класифікаційної ознаки НС – визначене в установленому порядку значення технічної або іншої характеристики конкретної аварійної ситуації, перевищення якого відносить ситуацію до рангу надзвичайних і потребує відповідного рівня реагування.

Для кожного виду надзвичайних ситуацій міністерства та інші центральні органи виконавчої влади розробляють конкретні класифікаційні ознаки і спеціальні ознаки, що характеризують загрозу або виникнення надзвичайної ситуації, а також три значення кожної ознаки, що визначають:

порогове значення ознаки, перевищення якого відносить ситуацію до рангу надзвичайних і вимагає від оперативного чергового персоналу потенційно-небезпечного об’єкта або диспетчерської служби населеного пункту чи адміністративного району сповістити про це (без зупинки робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що виникла) оперативних чергових і штаби ЦО району та області для прийняття першого рішення щодо віднесення ситуації до відповідного рівня;

порогове значення ознаки, у разі досягнення чи перевищення якого регіональні органи повинні негайно сповіщати про факт надзвичайної ситуації галузеві міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, на об’єкті яких виникла ця ситуаціяя, а також оперативного чергового МНС терміново залучати до ліквідації надзвичайної ситуації необхідні сили та засоби, включаючи аварійно-рятувальні формування з інших адміністративних районів (міст);

порогове значення ознаки, у разі досягнення чи перевищення якого вимагається термінове залучення до реагування на надзвичайну ситуацію необхідних сил та засобів, матеріальних та технічних ресурсів або резервів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, на об’єктах яких виникла ця ситуація, включаючи аварійно-рятувальні формування з інших регіонів та підприємств, а також МНС, яке у разі потреби залучає до ліквідації надзвичайної ситуації необхідні сили та засоби військ і спеціалізованих формувань цивільної оборони, координує зусилля всіх залучених організацій, несе відповідальність за своєчасне, повне і адекватне реагування на надзвичайну ситуацію.

Наведемо загальні ознаки віднесення надзвичайних ситуацій до відповідного рівня за критерієм розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків (табл.. 4.1.):

Таблиця 4.1.

Постраждалий напрям, галузь	Критерії	Одиниця виміру	Порогове значення для рівня НС
об’єктового	місцевого	регіонального	Загально-державного
Сільське господарство	1.А.Вилучення території із сільськогоспобороту	гектар	До 50	Від 50 до 500	Від 500 до 50 тис.	Від 50 тис.
1.Б. Зменшення загальної чисельності тварин або птиці (риби)	Відсоток загальної чисельності стада	До 10	Від 10 до 20	Від 20 до 40	Від 40
1.В. Загибель посівів сільськогоспкультур	Відсоток загальної площі посіву	- «-	- «-	- «-	- «-
2. Економічн. збиток			До 1 відсотка зведеного річного місцевого бюджету	До 1 відсотка зведеного обласного бюджету	Понад 1 відсоток зведеного річного бюджету області
Лісове господарство	1.Вилучення ділянок із лісогоспод. Обороту (однієї чи кількох)	Гектар	До 50	Від 50 до 200	Від 200 до 5 тис.	Понад 5 тис.
2. Заподіяні (очікувані) збитки	Відсоток загальної вартості господарськ сировини		До 20	Від 20 до 30	Понад 30
Рекреаційні, заповідні території. Об’єкти особливого природо-охоронного значення	1.А. Значення об’єкта		Об’єкт місцевого значення	Об’єкт місцевого чи обласного значення	Об’єкт обласного чи міжобласн. значення	Об’єкт загально-державного чи міжнарод-ного значення
1.Б. Площа пошкодження	Відсоток загальної площі	- «-	- «-	Від 20 до 30	Понад 30
1.В. Депопу-ляція рослинного світу	Відсоток депопуляції	- «-	- «-	Від 20 до 40	Понад 40
2.Економічн збитки			До 1 відсотка зведеного річного місцевого бюджету	До 1 відсотка зведеного обласного бюджету	Понад 1 відсоток зведеного річного бюджету області
Водойми	1.А. Значення поверхнев. чи підземн. водного об’єкта		Об’єкт місцевого значення	Об’єкт місцевого чи обласного значення	Об’єкт обласного чи міжобласн. значення	Об’єкт загально-державного чи міжнарод-ного значення
1.Б. Обсяг забруднення	Відсоток об’єму чи площі водної поверхні	До 5	Від 5 до 10	Від 10 до 15	Понад 15
2.Економічн збитки			До 1 відсотка зведеного річного місцевого бюджету	До 1 відсотка зведеного обласного бюджету	Понад 1 відсоток зведеного річного бюджету області
Матеріальні об’єкти	1.Питома вага зруйнованих основних фондів	Відсоток загального обсягу	До 10	Від 10 до 15	Від 15 до 25	Понад 25
2. Економічні збитки			До 1 відсотка зведеного річного місцевого бюджету	До 1 відсотка зведеного обласного бюджету	Понад 1 відсоток зведеного річного бюджету області
Населення (персонал підприємств, мешканці будинків, пасажири тощо	1.А. Кількість постраждал. (пост. або тимчасово непрацезд.)	Осіб	До 20	Від 20 до 50	Від 50 до 300	Понад 300
1.Б. Кількість загиблих	- «-		1 - 2	Від 3 до 5	Понад 5
1.В.Істотне погіршення умов проживання на тривалий час	- «-	До 100	Від 100 до 300	Від 300 до 3000	Понад 3 тис.
2. Розмір компенсац. відшкодувань			До 1 відсотка зведеного річного місцевого бюджету	До 1 відсотка зведеного обласного бюджету	Понад 1 відсоток зведеного річного бюджету області

 

Зазначимо, що для віднесення надзвичайної ситуації до відповідного рівня необхідно враховувати факт досягнення одного з контрольних значень критеріїв групи 1 і одночасне підтвердження розміру економічних збитків, наведених у критерії групи 2. Рівень НС за критерієм групи 2 визначається сумарним показником економічних збитків за різними постраждалими напрямами та галузями.

Висновок.

Економіка має вирішувальне значення для виживання країни у всіх надзвичайних ситуаціях, тому її розвиток під час буденного життя і збереження у часи НС є однією з основних задач держави. Слід пам’ятати, що під НС розуміємо події не тільки техногенного або природного походження, а і події військового характеру.

Об’єкти господарства дуже різноманітні за своїм призначенням, характером виробничого процесу та умовам розташування. Тому на кожному об’єкті проведення інженерно-технічних заходів передбачають, виходячи з конкретних умов, однак деякі заходи мають загальне значення і мають проводитись на всіх об’єктах:

забезпечення захисту робочих та службовців;

підвищення стійкості управління ЦО об’єкту;

підвищення стійкості будівель та споруд;

захист цінного та унікального обладнання;

підвищення стійкості постачання електроенергії, газу, пари, води та роботи мереж комунального господарства;

захист об’єктів від пожеж та інших вторинних факторів ураження;

підвищення стійкості матеріально-технічного постачання;

підготовка до відновлення порушеного виробництва.

 

4.3. НС природного та техногенного характеру

У наш час людина здатна полетіти на Місяць, ми багато знаємо про інші планети, але сили природи власної планети все ще нами не підкорені. В наш цивілізований, технічно розвинений час людство залишається залежним від природних явищ, які досить часто мають катастрофічний характер. Виверження вулканів, землетруси, посухи, селеві потоки, снігові лавини, повені спричиняють загибель багатьох тисяч людей, завдають великих матеріальних збитків.

Найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють повені (40%), на другому місці – тропічні циклони (20%), на третьому і четвертому місцях (по 15%) – землетруси та посухи.