Профілактична і долікарська допомога при шоку



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Профілактична і долікарська допомога при шоку



Під час шоку усувають дію травмуючих факторів і факторів розвитку шоку, зупиняють кровотечу, перев'язують рани, усувають загрозу асфікції; вводять S-подібну трубку (повітропровід); при порушенні зовнішнього дихання в долікарську допомогу входить очищення порожнини рота і носоглотки, усунення западання язика, відновлення прохідності дихальних щляхів; при пневмотораксі накладається пов'язка; проводиться інгаляція киснем, зупинка зовнішньої кровотечі; вводяться серцево-судинні і аналектичні засоби (виконує фельдшер); здійснюється фіксація кінцівок. Ввівши повторно знеболюючі засоби, дають гарячий чай та інші напої.

У разі стихійного лиха, аварій, коли має місце масове надходження потерпілих, їх медично сортують.

В першу чергу виділяють поранених з важким ступенем шоку:

1,2 група - поранені в стані шоку 1-2 год, їм надають протишокову допомогу, тоді оперують; до 3 групи відносяться поранені з ознаками шоку, яких можна прооперувати трохи пізніше. В першу чергу зупиняють кровотечу, компенсують крововтрати, потім нормалізують об'єм циркулюючої крові, гостра крововтрата (50%) веде до смерті.

Кожна велика втрата крові (зниження тиску до 80-70 мм. рт. ст.) мусить бути негайно компенсована шляхом переливання крові у вени потерпілого (визначають групу крові, резус-фактор донора і реципієнта) можна робити інфузію плазми крові, поліглюкін, тощо.

Розрідження крові при введенні кровозамінників сприяє поліпшенню капілярного кровотоку.

Крововтрата організмом до 700 мл компенсується самостійно, за рахунок інфузії плазми крові, введення сольових багатокомпонентних розчинів. Рівень гемоглобіну повинен бути 65%.

При кисневому голодуванні організму проводять оксигенотерапію. При зупинці дихання - штучне дихання "з рота в рот". При порушенні функцій печінки і нирок вводять 500 мл глюкози 1 раз на добу з інсуліном (1 од. інсуліну на 5 грамів глюкози).

Температура протишокової палати - 20 - 24°С.

Потерпілому дають гарячий чай, каву, нагріте вино, закутують ковдрою.

Синдром тривалого стискання тканин буває внаслідок землетрусів, коли люди опиняються під уламками споруд і будинків. У потерпілих поряд з переломами, опіками, може спостерігатися синдром тривалого стискання тканин, зокрема тканин верхніх і нижніх кінцівок. При розтрощенні і розчавлюванні тканин різко погіршується кровообіг м'язів, виникає анемія, гіпонія тканин, інтоксикація, нервово-рефлекторний розлад, спазми капілярів, артерій, гостра серцево-судинна недостатність, набряки. Плазма крові пропотіває в міжклітинний простір (обсяг циркулюючої плазми зменшується на 50%), зменшується артеріальний тиск, може настати гостра ниркова недостатність і порушення сечовиділення.Синдром тривалого стискання тканин характеризується трьома періодами:1-й - ранній - набряки тканин і гострий розлад гемодинаміки, триває 1-3 доби.

2-й - проміжний період - гостра ниркова недостатність, від 5 діб до 1,5 місяців.3-й - пізній період - гангрена, флегмони, абсцеси. Кінцівка потерпілого набрякає, шкіра багряно-синя, іноді пухирі з бурштиново-жовтою рідиною, пульсація послаблена або відсутня, чутливість шкіри знижена або втрачена. Згущення крові. Погіршується загальний стан організму. Холодний піт на шкірі, різкий біль на місці травми, нудота і блювання. Пульс - 100-120 пульсацій за 1 хвилину, тиск - 60 мм. рт. ст. Сечовиділення червоного кольору. Тип клініки торпідної фази травматичного шоку. Наростає загальна інтоксикація організму, гостра ниркова недостатність, іноді гангрена кінцівки, абсцеси і флегмони, може виникнути атрофія м'язів. Ускладнюється рухливість суглобів, пошкоджуються нервові стовбури.

Існує 4 ступеня прояву синдрома стискання:

І ступінь - дуже важкий - стискання м'яких тканин або кінцівок протягом 6-8 годин, потерпілі, як правило гинуть через 2-3 доби;

II ступінь - важкий - стискання рук чиніг протягом 4-7годин,потерпілі можуть загинути;

III ступінь - середньої важкості - стискання рук чи ніг до 6 один, лікування до 3 місяців;

IV ступінь - легкий - стискання рук чи ніг до 2 годин. Порушення помірні. Прогноз сприятливий.

Перша медична і долікарняна допомогаЗвільнення від стискання є початком клінічного прояву синдрому стискання тканин. Коли дві кінцівки зазнали стискання (компресія) протягом 8 год, при наявності переломів обов'язкова ампутація. Накладається джгут (вище від місця стискання). Вводяться знеболюючі, антигістомічні та серцево-судинні препарати, призначаються антибіотики, проводять правцеве щеплення.

Кваліфікована медична допомога надається в лікарні.

Перша допомога при ушкодженжі м'яких тканин, суглобів і кісток

Травма- анатомічне і функціональне порушення тканин і органів, що виникає в результаті дії факторів зовнішньогої середовища.

Пошкодження, які виникають в результаті одномоментної, раптової дії на тканини організму, називається гострими травмами.

Пошкодження, що виникають від багатьох окремих і постійно діючих подразників малої сили, шо не можуть при одноразовій дії завдати травми, називають хронічними травмами (екземи і виразки рентгенологів).

Долікарська допомога при ударах, розтягненнях, розривах, стисканні, контузіях, втраті свідомості

Удари - ушкодження м'яких тканин і органів вналідок удару тупим предметом без порушення цільності шкіри.

Вивихи - ушкодження, при яких зміщуються суглобні кінці костей в суглобах.

Розтягнення і розриви зв'язок - припухлість, або рух у невластивому суглобу напрямку.

Стискання - наслідок тиску великої ваги на орган людини, розчавлювання м'язів, підшкірної жирової клітковини, судин і нервів.

При ударах швидко виникає припухлість, під шкірою з'являються гематоми (скупчення крові), які дуже болючі і викликають помірне обмеження руху кінцівки. Внутрішні травми (мозку печінки, нирок, легенів) можуть призвести навіть до смерті.

Потерпілому забезпечують спокій, особливо для місця ураження, накладають тугу пов'язку, прикладають щось холодне (пакет з льодом, пляшку з холодною водою).

Розтягнення характеризується появою різкого болю, швидким розвитком стікання в області травми, значним порушенням функції суглоба.

Долікарська допомога при розтягненні звязок- туга пов'язка, фіксація суглоба, холод на уражене місце, холодні компреси. Як і при розриві сухожилля - повний спокій, туга пов'язка, фіксація ураженого місця. Анальгін чи амідопірин. Негайно слід звертатися до лікаря.

Стискання виникає від тиску великої ваги (стін, землі тощо при землетрусах, обвалах, зсувах), що веде до шоку і отруєння організму продуктами розпаду м'яких тканин.

Долікарська допомога - організація заходів щодо негайного звільнення потерпілого з-під завалів. Накладають джгут на ушкоджену частину кінцівки якомога ближче до основи кінцівки, щоб запобігти гангрені тощо. Обкласти льодом чи змоченою в холодній воді тканиною. Пошкоджені кінцівки імобілізують за допомогою шини, виводять з шоку, тепло накривають, дають випити вина чи горілки, чай, каву, вводять наркотики (1 мл 1% розчину морфіна), сердечні засоби і негайно відправляють в лікарню.

Вивих - ушкодження суглоба, при якому відбувається зміщення частин в його порожнині кісток з виходом однієї з них через розрив оточуючі тканини тощо. Виникає під дією непрямої травми.

Спостерігається біль, різка деформація суглоба, фіксація кінцівки в неприродному положені. При лікуванні використовують холод, знеболюючі. Можна зразу ж виправляти вивих, але лише лікареві або медперсоналу; важливо не сплутати вивих з переломом.

Втрата свідомості відбувається внаслідок раптового малокрів'я мозку (страх, стрес, сильний біль, кровотеча тощо). Симптоми - різка блідість обличчя і слизових поверхонь, дихання поверхневе, нечасте.

Потерпілого вкладають дещо піднявши ноги і опустивши голову. Необхідно розстебнути комір, послабити ремінь та інші частини одягу, що перешкоджають вільному диханню, забезпечити доступ свіжого повітря. Дати нюхати нашатирний спирт. Штучне дихання при потребі. Триває недовго.

Контузія - ураження всього організму людини внаслідок раптової механічної дії на всю чи велику частину поверхні тіла (ударна хвиля). Можливий струс мозку, можливі розриви легенів та інших органів, тріскають барабанні перетинки. Існує 3 ступеня контузії: легкий, середній, важкий.

І ступінь - легка контузія: тремтять кінцівки, голова, настає заїкання, зниження слуху, людину похитує;

II ступінь - середньої важкості, - неповний параліч кінцівок, часткова або повна глухота, порушення мови, відсутність реації зіниць на світло;

III ступінь - важка контузія, - втрата пам'яті, переривчасте, судорожне дихання, з носа і рота тече кров, можливі судоми.

Долікарська допомога - розстебнути тісний одяг і його частини, повернути потерпілого набік, обережно прочистити вуха і ніс від згустків крові, при кровотечі вкласти марлеві пов'язки в порожнину вуха чи носа, не давати пити і не робити штучне вдихання. Лежачого потерпілого скерувати в медпункт.

Долікарська допомога при переломах

Перелом - порушення цільності костей. Переломи бувають травматичні і патологічні, закриті (без пошкоджень шкіри) і відкриті (шкіра пошкоджена в зоні перелому).

Відкриті переломи тим небезпечні, що вониможутьінфікувативідламки і розвинути остеомеліт.

Переломи бувають повні і неповні.

При неповному переломі порушується якась частина поперечних кісток, з'являються тріщини костей.

Переломи бувають різних форм: поперечні, косі, спіральні, осколочні, від стискання, компресійні тощо.

Буває зміщення кісткових уламків під кутом, зміщення по довжині, бокові зміщення, інші переломи.

Для переломів характерні: різкий біль, порушення функції ураженої ділянки, набряк і крововилив в зоні перелому, вкорочення кінцівки, ненормальна патологічна рухомість кістки. Нерівність кісток, хрумтить при натисканні, в рану відкритого перелому виступає уламок кістки.

Заходи долікарської допомоги при переломах кісток: фіксація кісток в області перелому; протишокові заходи; транспортування в медпункт.

Основне завдання - закріпити пошкоджені кістки, суглоби, зв'язані з ними кінцівки в нерухомому і найзручнішому для потерпілого стані.

Імболізація зменшує болі. Це основний засіб попередження шоку. Найчастіше зустрічаються переломи кінцівок. Правильна фіксація пошкоджених кінцівок попереджає зміщення уламків, зменшує пошкодження судин, нервів, м'язів і шкіри гострими краями уражених кісток. Накладають транспортні шини з підручного твердого матеріалу. Кінцівки біля рани, перелому обробляють йодом, антисептиком і накладають асептичну пов'язку при відкритому переломі.

При транспортуванні шину надійно закріпплюють, щоб добре зафіксувати область перелому; під шину вкладають вату, тканину; фіксують 2 суглоби вище і нижче перелому. Правильна фіксація - це профілактика шоку.

Слід утеплити потерпілого, йому дають випити горілки, вина, гарячого чаю або кави, вводять морфій.

Ушкодження черепа і мозку

Ушкодження черепа веде до струсу мозку, забою черепа, здавлювання. Це пухлинні набубнявіння мозку, часткове руйнування мозкової тканини. Настає запаморочення, нудота, блювання, сповільнення пульсу, втрата пам'яті (амнезія), порушення міміки і мови.

При переломі кісток черепа слід забезпечити потерпілому стан спокою в горизонтальному положенні, накласти лід на голову. При втраті свідомості очистити ротову порожнину від блювотиння, покласти потерпілого в фіксоване стабільне положення, рани оберігають від проникнення інфекції.

Транспортування - на ношах в лежачому на спині положенні, накладають ватно-марлеві кільця, надувну подушку, оберігають від блювання. Транспортувати в фіксованому стабільному положенні, запобігати западанню язика і асфіксії блювотними масами.

При переломі кісток носа починається кровотеча. Потерпілого в напівсидячому стані відтранспортовують, на переднісся накладають лід.

При пошкодженні щелепи потерпілого в сидячому стані транспортують до лікарні з легким нахилом голови вперед, запобігають асфіксії" кров'ю, слюною чи запалим язиком. Накладають фіксуючу пов'язку.

При переломі шийної частини хребта голову фіксують у лежачого на підлозі потерпілого ватною пов'язкою у вигляді нашийника або у вигляді великої підкови довкола голови.

При переломі ключиці у потерпілого спостерігається біль, припухлість. В пахову ямку кладуть жмут вати, руку згинають під прямим кутом до тулуба, бинтують від кінцівки до спини, підв'язують нижче ліктя косинкою до шиї, на уражене місце прикладають щось холодне.

При переломі хребта виникає різкий біль, неможливо поворухнутись, зігнутися. Щоб тулуб не згинався і не сталося ушкодження спинного мозку, підкладають дошку, тоді фіксують на ношах. Заборонено піднімати за руки і ноги, щоб кістки не уразили спинного мозку, нервів, м'які тканини. Потерпілого не можна садити.

При переломі кісток тазу під коліна потерпілого, що лежить на спині, підкладають валик з пальта, брезенту, ноги напівзігнуті.

При переломі кісток рук і ніг накладають дерев'яні шини, холод, руку підвішують, забезпечують повний спокій всієї кінцівки.

При переломі ребер відчувається біль під час дихання, кашлю, при русі, тому туго бинтують рушником груди, стягують бинтами підчас видиху

Долікарська допомога при задусі, утопленні, заваленні землею

Асфіксія (задуха) - припинення надходження кисню в легені протягом 2-3 хвилин. Зупиняється газообмін в легенях, настає кисневе голодування, людина непритомніє. За цим - зупинка серця і настає смерть.

Асфіксія може виникнути внаслідок стискання, (рукою, шнурком) гортані і трахеї (задушення), затоплення гортані і трахеї водою (утеплення), слизовими масами, блювотинням, землею; закривання входу в гортань чужорідним тілом чи запалим язиком (при наркозі або без свідомості); параліч дихального центру від отрути, вуглекислого газу, снодійних засобів; від прямої травми головного мозку (електрошок, блискавка, рана); внаслідок дифтерії, грипу, ангіни.

При рятуванні втопленика його беруть за волосся, перевертають лицем догори і пливуть, не даючи зачепити себе. Потерпілого кладуть животом на зігнуте коліно так, щоб голова була нижче грудної клітки, видаляють з ротової порожнини і гортані воду, блювотні маси, водорості (рис. 4.4.).

Енергійно стискають грудну клітку, видаляють воду з трахей і бронхів. В утопленика параліч легенів настає через 4-5 хвилин, а серце працює 15 хвилин. Тоді потерпілого кладуть на рівну поверхню, роблять штучне дихання і непрямий масаж серця.

 

 

 

 

Рис. 4.4. Видалення води з дихальних шляхів та шлунка потерпілого

 

При набряку гортані спостерігається шумне затруднення дихання, посиніння шкіри. Накладають холодний компрес на карк, ноги кладуть в гарячу воду. Підшкірно вводять 1 мл.2%дімедролу. При потребі лікарі роблять трехсостомію - вводять трубку в розсічену трахею.

При заваленні землею стискається грудна клітка і ускладнюється віддтік крові, тиск венозної системи зростає, що призводить до розриву дрібних вен обличчя і шиї. Різко погіршується дихання. Розвивається синдром травматичного роздавлення. В тканинах накопичуються токсичні речовини, які викликають важку інтоксикацію, аніроз, порушують функцію серця, печінки, нирок. При потребі очищають рот, гортань, і накладають джгути, терміново транспортують в стаціонар.

Отруєння СО. Чадний газ в гаражах, при поганій вентиляції : тощо, може призвести до отруєння і смерті. Настає головний біль, блювання, запаморочення^ шум у вухах, прискорене серцебиття, м'язова слабкість, задуха. Блідне шкіра, виникають ясно-червоні плями на тілі. Далі - судоми, параліч дихання, смерть.

Потерпілого необхідно винести на свіже повітря, зробити штучне дихання. Тіло розтирають, гарячу грілку кладутьдоніг, підносять нашатирний спирт до носа. Важкоотруєних госпіталізують.

Харчові отруєння. Екологічно брудні і недоброякісні продукти (м'ясо, риба, молоко, желе, морозиво, торти) викликають харчову токсичну інфекцію. Наявні в них токсини викликають харчові отруєння. Хвороба появляється через 2 - 4 години після вживання отруєних продуктів, а іноді - через 20 - 26 годин. Хвороба виникає раптово, спостерігається нудота, повторне блювання, болі в животі, рідкий частий стілець з слизом чи кров'ю. Понижується артеріальний тиск, частішає або слабшає пульс, з'являється блідість, спрага, температура підвищується до 40°С, катастрофічне розвивається серцево-судинна недостатність, судоми м'язів, колапс і смерть.

Долікарська допомога: негайно промити шлунок водою, багато пити теплої води, кефіру; викликати постійне блювання; пити вугілля-карболен; не істи протягом 2-х діб і багато пити рідкого (чай, кава); зігрівати руки, ноги потерпілого грілками; приймати фталазол, левоміцетин.

Отруєння грибами: через 1,5-3 години виникають перші прояви отруєння, спостерігається слабкість, слинявість,| блювання, біль в шлунку, кольки, головний біль, запаморочення, кривавий стілець, втрата зору, марення, галюцинації, судоми, колапс.

Долікарська допомога: негайно промити шлунок водою чиї слабким розчином марганцовки, в який додають активоване вугілля; дати послаблююче (касторку); ставити очисні клізми; тепло накрити хворого і поставити грілку; дати пити гарячий ї чай, каву; відправити до лікарні.

Отруєння отрутохімікатами. В сільському господарстві, отрути застосовують для боротьби з бур'яном, а також гербіциди, пестициди, фунтіціди, арборициди тощо. Хвороба починається через 15-60 хвилин. З'являються симптоми ураження нервової системи: підвищене слиновиділення, виділення мокроти, пітливість, прискорене шумне дихання з хрипом, неспокій, настає судома ніг, параліч м'язів, зупинка дихання, асфіксія, смерть.

Долікарська допомога: негайно відправляють потерпілого в стаціонар; дають пити 8 краплин 0,1% атропіну, 2 таблетки белладонни; проводять штучне дихання; промивають шлунок водою з активованим вугіллям; з шкіри отруту змивають струменем води.

Отруєння кислотами і лугами. Виникають великі площі опіку порожнини рота, гортані, харчового тракту, шлунку, пізнішеї настає вторинне отруєння серця, легенів, нирок, печінки, руйнування тканин.

Поверхня опіку рихлішає, білувата, розпадається. Біль в роті, за грудиною. Блювота. Сильний больовий шок. Можливий набряк гортані з наступним розвитком асфіксії. Серцева слабкість. Колапс.

При отруєнні кислотами промивають шлунок теплою водою з перманганатом магнезію 20 грамів на 1 літр води; викликають штучне блювання; дають пити молоко, рослинну олію, білок яєць, обволікаючі.

При отруєнні лугами промити шлунок 10 літрами теплої води або 1% розчином лимонної чи оцтової кислоти; дають пити лимонний сік; відправляють в лікарню.

Отруєння ліками і алкоголем. Передозування ліками, необережність дітей веде до отруєння ліками. При передозуванні болезахисними і температурознижуючими ліками (анальгін, аспірин, промедол) настає порушення, гальмування і збудження центральної нервової системи, парез капілярів, посилена віддачам тілом тепла, потіння, слабкість, сонливість. Проводять реанімаційні заходи. Слід промити шлунок.

При отруєнні алкоголем (смертельна доза 8 грам на 1 кг маси тіла: 8 * 70 = 560 грамів). Алкоголь діє на серце, судини, шлунок, печінку, нирки, головний мозок. При важкому сп'янінні людина засинає з переходом до втрати свідомості. Може бути блювання, самовиділення сечі, різке пригнічення дихального центру, рідке неритмічне дихання, параліч центрів дихання і смерть. Слід подати свіже повітря, викликати блювання, дати гарячий чай, каву. Необхідно провести реанімаційні заходи.

Передозування снодійним (барбамілом, нембуталом). Виникає гальмування нервової системи, сон переходить в несвідомий стан з паралічем дихання. Людина блідне, дихання поверхневе, неритмічне, з хрипом. Слід промити шлунок, викликати блювання, провести штучне дихання та масаж серця.

Отруєння наркотиками (морфіном, опіумом, подетнамом) зумовлює запаморочення, блювання, слабкість, сонливість, глибокий сон, втрату свідомості, параліч дихання, ціаноз губів у потерпілого, зіниці різко звужені. Необхідно провести реанімаційні заходи.

Тепловий і сонячний удар. Тепловий удар - гостропротікаючий стан людини, зумовлений перегріванням організму внаслідок довгої дії температури зовнішнього середовища.

Сонячний удар - безпосередня дія прямих сонячних променів на голову людини, що викликає важке перегрівання і пошкодження головного мозку. Виникає запаморочення, слабкість, біль в ногах, спині, іноді блювання. Потім шум у вухах, потемніння в очах, задишка, серцебиття, ціаноз обличчя, прискорення і сповільнення пульсу, втрата свідомості, судоми, галюцінації, зростання температури до 41…50°С. Дихання нерівне, настає параліч легенів. Потерпілого необхідно перенести в тінь, зняти одяг, покласти на землю, піднявши голову, обілляти холодною водою, накласти холодні компреси, дати пити холодні напої, подати нашатир під ніс, краплі Зеленіна, валер'янку. Провсти реанімацію.

Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах.

Укуси скажених тварин. Сказ - небезпечне вірусне захворювання, ураження клітин головного і спинного мозку. Вірус передається від скажених тварин із слиною під час укусів псів, котів тощо. Вірус потрапляє в мозок через рану на шкірі, чи через рану слизової облонки. Інкубаційний період триває 12 - 60 днів і призводить до смерті.

Долікарська допомога: негайно зупинити кровотечу; обробити рану і шкіру біля неї йодом, марганцовкою, винним спиртом; накласти марлеву асептичну пов'язку і відправити в лікарню.

Укуси отруйних змій (вогнена змія, гадюка тощо) - дуже небезпечні для життя, виникає різкий біль, червоніє рана і шкіра, швидко росте припухлість по ходу лімфатичних вузлів, з'являються червоні смуги, сухість в роті, спрага, сонливість, блювання, понос, судоми, зупинка дихання, симптоми, характерні для отруєнню.

Долікарська допомога: негайно вище рани накласти джгут; розрізати шкіру до появи крові розжареним ножем; поставити на рану банку для відсмоктування крові (кусок вати, змоченої в спирті, запалюють в середині банки на 1-2 секунди, витягують, і швидко прикладають банку до місця укусу). Після відсмоктування рану обробляють розчином марганцовки, накладають асептичну пов'язку. Використовують знеболюючі, лід, поки велика пухлина і вводять протизміїну сироватку. Дають молоко, чай. Реанімація при рості пухлини шиї і т.п. Антигюрзин - найкраща протизміїна сироватка.

Укуси отруйних комах. При укусах бджіл і ос - різкий біль, припухлість, алергійні явища. При групових укусах можлива смерть.

Долікарська допомога. Вийняти жало зі шкіри, і обробити уражене місце антисептиком; гідрокортизоновою маззю.

Отрута павуків викликає сильний біль, спазми м'язів, живота. Обробляють рану марганцовкою. Знеболюючі покращують загальний стан потерпілого. Дають пити глюконат кальцію, призначають специфічну антисироватку.

Чужорідне тіло вуха, носа, очей, дихальних шляхів, кишкового тракту.

Чужорідне тіло вуха. Живі і неживі комахи (таргани, блощиці, мухи й мошка, коралі, ґудзики, горох тощо) часто потрапляють в зовнішній слуховий прохід, найчастіше у дітей. Неспеціалістові надавати долікарську допомогу суворо заборонено. Але при живих чужорідних тілах слуховий апарат заливають водою, спиртом, рідкою олією, після чого комахи гинуть.

Чужорідне тіло в носі (кулька, ягоди папір, тощо). Слід сильно висякатися, видаляти неспеціалісту заборонено.

Чужорідне тіло очей. Дрібні негострі предмети (пісок, мушкара) затримуються на кон'юктиві (слизовій оболонці), внаслідок чого виникають сльозотеча, печуть очі, з'являється кон'юктивіт, почервоніння очей.

Терти очі не можна, виймають чужорідне тіло ватним тампоном, змоченим у розчині борної кислоти. Очі закрапують для профілактики інфекції 30% розчином сульфаціла натрію.

Чужорідне тіло дихальних шляхів призводить до асфікції (розмова під час їжі, хвороба надгортання). Предмети потрапляють у горло чи трахею, виникає приступ різкого кашлю, спазм голосових зв'язок, задуха. Потрібно різко і сильно відкашлянути. Потерпілого кладуть животом на зігнуте коліно (як утопленика) голову опускають якнайнижче і ударом руки по спині здригають грудну клітку. Відправляють потерпілого в лікарню (в разі необхідності).

Чужорідне тіло шлунково-кишечного тракту (цвяхи, , шпильки, кнопки). Дрібні і округлі предмети проходять трактом і виходять з калом. Гострі і великі предмети можуть ушкодити внутрішні органи і викликати кровотечу потерпілого, кишкову непрохідність. Слід їсти багато мокрого хліба, картоплю, капусту, моркву, при появі болю за грудиною і в животі слід негайно викликати лікаря.

Гострі захворювання очеревини. Гострий живіт, запалення очеревини (перитоніт) або внутрішньочеревинна кровотеча. Це може бути гострий апендицит, прободна виразка шлунку, гострий холецистит, грижа, гостра кишкова непрохідність, гострий панкреатит.

Стан хворого різко наростаюче погіршується. Його слід негайно скерувати до лікарні. Симптоми: гострий біль в шлунку, раптовий і несподіваний, нудота, блювання, затримка стільця і відсутність газів.

При запальному процесі очеревини має місце різке напруження м'язів передньої стінки шлунку і біль при пальпації живота, біль виникає при зніманні руки від хворого місця.

Внутрішня очеревинна кровотеча - явище гострого малокрів'я з'являється блідість, слабкість, холодний піт, слабне і частить пульс, падає артреріальний тиск, рівень гемоглобіну. Може дійти до перитоніту, малокрів'я і смерті.

Долікарська допомога: відтранспортувати потерпілого негайно в лікарню; на живіт покласти лід; заборонено ставити клізми, промивати шлунок, давати слабильні, антибіотики, давати пити горілку.

Перша допомога при радіаційних ураженнях

Негативні наслідки виникають внаслідок дії на організм іонізуючого випромінювання в наступних випадках: одноразового зовнішнього гамма-нейтронного, зовнішнього впливу бета і гамма випромінювань від РР хмари, довготривалого впливу зовнішніх бета- і гамма- випромінювань, внутрішнього випромінювання від радіонуклідів (заражені харчові продукти, вода тощо). Настають зміни в системі кровотворення, змінюється клітинний склад периферійної крові, знижується вміст лімфоцитів (поновлюється протягом2-х місяців). Опромінюється кістковий мозок, зменшується кількість гранулоцитів і еритроцитів. Розвивається лейкопемія. Знижується кількість тромбоцитів, внаслідок чого порушуються процеси зсідання крові. Відбуваються зміни в шлунку - порушуються секреторна і моторна функції шлунка, виникають органічні зміни. Виразки на слизовій оболонці. Порушуються процеси травлення, знижується апетит, зменшується вага тіла. Зміни в області серця, нервової системи, печінки, підшлункової залози, ендокринної системи мають опосередкований характер. При дозі опромінення 1 Гр виникають функціональні порушення в легенях, пневмонія. Особливо чутливі до РР статеві залози, що згубно діє на репродуктивну функцію. Масова загибель клітин в інтерфазі призводить до променевої хвороби мозку. Виникають інфекційно-запальні ускладнення.

Первинна реакція на опромінення. Симптоми первинної реакції - нудота і блювання від кількох хвилин до3 діб. Настає загальна слабкість, запаморочення, головний біль, сонливість, почервоніння склер і шкіри, сухість в роті, тахікардія, лебільний пульс. Виражений лейкоцитоз, лімфопенія, лімфоцитопенія.

Прихований період. Самопочуття хворого поліпшується, зменшується нудота, припиняється блювання, нормалізується температура тіла, іноді порушення сну і пригнічення психіки триває постійно. Протягом 2-5 тижнів спостерігається прогресуюча лейкопенія, тромбоз, спустошення кісткового мозку, зменшується кількість проіритробластів, проміелоцитів, мегакаріоцитів.

Період розпалу променевої хвороби. Розпочинається завжди гостро, з вираженими клінічними симптомами. Розвивається інтоксикація організму, повне його отруєння: зміни в слизовій оболонці кишечника, порушення проникності його стінок, потряпляють в кров токсини і бактерії. Внаслідок цього - нудота, блювання. Спостерігаються безсоння, спрага, пронос. Температура тіла піднімається до 40°С. Настає млявість, депресія. Випадає волосся на 12 добу, спостерігається сухість і лущення шкіри. Виразки кровоточать. Спонтанні кишково-шлункові розлади. Внутрішні крововиливи. Бронхопневмонія. Абсцеси. Гангрена. Крововиливи в роті. Язик сухий. Стоматит. Некротична ангіна. Лейкемія, знижуються імуннозахисні властивості організму.

Період відновлення. Загальний стан потерпілого поступово поліпшується, температура тіла в нормі, функції крові нормалізуються, епітелізуються виразки, через 6 місяців виростає волося. Термін – 2 - 5 місяців.

Гостра променева хвороба (ГПХ) в профілактиці. До профілактичних заходів відносяться: комплекс фізичних, хімічних і біологічних заходів, скерованих на зменшення поглинання організмом енергії проникаючої радіації, на підвищення стійкості організму до її впливу; індивідуальні і колективні засоби захисту; часткова і повна санобробка потерпілих; радіопроектори (радіозахисні препарати), які підвищують імунологічну реактивність організму.

Лікарська допомога. Враховують періоди перебігу хвороби, ступінь її важкості та вираженість синдромів.

Самодопомога - 1-2 таблетки стаперазину з індивідуальної аптечки, вводять підшкірне кордіамін, усувають термічні та механічні фактори, накладають антисептичні пов'язки, вводять промедол для знеболювання, 1 таблетку демедкарбу з аптечки.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.172.223.30 (0.014 с.)