Типові помилки в написанні та оформленні наукових робіт

 

1. Нечітке, неточне, абстрактне формулювання теми дослі­дження.

2. Зміст роботи не відповідає плану наукової роботи або не розкриває тему повністю чи в її основній частині.

3. Сформульовані розділи (підрозділи) не відбивають ре­альну проблемну ситуацію, стан об'єкта.

4. Мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульо­вана абстрактно і не розкриває специфіки об'єкта і предмета дослідження.

5. Тавтологія дієслів при формулюванні завдань розвідки.

6. Не визначена різниця між об'єктом і предметом наукової роботи.

7. Не досить чітко сформульовано наукову новизну дослі­дження.

8. Наявність помилок при формулюванні пунктів практичного значення роботи; виклад практичного значення дослідження у вигляді наукової новизни.

9. У науковій роботі вирішуються лише практичні завдання, а теоретичних немає.

10. Перенасичення оглядового розділу цитатами.

11. Автор не виявив самостійності, робота є ком­піляцією або плагіатом.

12. Не зроблено глибокого і всебічного аналізу сучасних офіційних і нормативних документів, нової спеціальної літе­ратури (останні 5—10 років) з теми дослідження.

13. Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публі­кацій з теми роботи має форму анотованого списку і не відбиває рівня досліджуваності проблеми.

14. Наявність помилок при статистичних підрахунках.

15. Не розкрито зміст та організацію особистого експери­ментального дослідження (його суть, тривалість, місце прове­дення, кількість обстежуваних, їхні характеристики), повер­хово висвітлено стан практики.

16. Кінцевий результат не відповідає меті дослідження, ви­сновки – поставленим завданням.

17. Висновки і рекомендації наукової роботи не є новими, оригінальними.

18. Відсутність пропозицій щодо подальшого напряму наукових досліджень.

19. У роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал.

20. Бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без дотримання вимог держав­ного стандарту.

21. Як ілюстративний матеріал використано таблиці, діа­грами, схеми, запозичені не з першоджерел, а з підручника, навчального посібника, монографії або наукової статті.

22. Обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, вона виконана неохайно, з помилками.

Стаття як самостійний науковий твір

У словниково-довідковій літературі науковою статтею називають один із видів наукових публікацій, де подаються кінцеві або проміжні результати дослідження, накреслюються перспективи наступних напрацювань. Обсяг наукової статті складає від 6 до 24 сторінок, тобто 0, 35–1 др. арк. За змістом наукові статті поділяються на власне наукові, науково-популярні, науково-навчальні, науково-методичні, науково-публіцистичні. Зазвичай призначаються вузькому колу або широкому загалу науковців, спеціалістам певної галузі або кількох галузей. За кількістю авторів наукові статті бувають одноосібні або колективні.

Готуємо наукову статтю з дотриманням чинних вимог ВАК України та відповідних методів: конструктивно–синтетичного (для початкового варіанту; накопичення матеріалу; складання плану, системи доказів) та критико-аналітичного (для уточнення, шліфування окремих частин, фраз, доповнень).

Відповідно до постанови Президії ВАК України від 15.01.2003 р. № 705/1 наукові статті зараховуються як фахові при наявності таких необхідних елементів: постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями; аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття; формулювання цілей статті (постановка завдання); виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів; висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.

Під час написання тексту наукової статті використовують такі мовні стандарти-кліше.

Мотивація актуальності теми і важливості дослідження

Проблема (…перебуває в центрі уваги…; …заслуговує на особливу увагу…; …посідає важливе місце…; …є актуальною…; …є недослідженою…; …є дискусійною…; … фрагментарно висвітлювалася в …; … не була об’єктом спеціального вивчення…).

Важливо (дослідити, описати, узагальнити, вивчити, встановити, пояснити, систематизувати, класифікувати, визначити, підсумувати, проаналізувати, з’ясувати, розробити, здійснити експеримент, простежити, укласти, виявити, експериментально перевірити).

Історія та сучасний стан розробки питання в науковій літературі

Прийнято вважати, що…; загальновідомо, що…; є думка, що…; відповідно до концепції…; як вважає (вважають)…; дослідженням цієї проблеми займалися…; цих поглядів дотримується (дотримуються)…; гіпотезу про… висунув…; нову концепцію розроблено…

Мета і завдання статті

Статтю присвячено такому питанню, як…; мета статті полягає у тому, щоб…; метою є встановити…; метою є визначити…; мета статті – проаналізувати (описати, розкрити)…

Виклад суті дослідження у статті

Є підстави вважати…; умови та хід експерименту дозволяють висунути гіпотезу…; виходячи з передбачення…; однією з найважливіших особливостей (чого?) … є …; об’єкт дослідження характеризується такими особливостями:…; зібраний матеріал підлягає структуруванню…; нами зафіксовано (виявлено, з’ясовано, описано)…

Висновки, рекомендації, пропозиції

Таким чином, проведене дослідження (аналіз) підтверджує, що…; отже, є всі підстави зробити такий висновок:…; як підсумок, зазначимо, що…; сформулюємо основні висновки та рекомендації…; підсумовуючи все сказане, відзначимо, що…; здійснене дослідження дозволяє зробити такі висновки:…; у ході експерименту розв’язано поставлені завдання і підтверджено основні положення запропонованої гіпотези, а саме:…

Лексико-граматичні засоби вираження впевненості

Є впевненість у тому, що…

Безумовно, що…

Не можна не зважати на те, що…

Доведено, що…

Загальновідомо, що…

Є очевидним, що…

Немає сумніву щодо (чого?)…

Ці факти переконують у (чому?)…

Автор переконливо доводить, що…

Результати дослідження підтверджують справедливість (чого?)…

Можна з упевненістю сказати, що…

Доцільно взяти до уваги…

Лексико-граматичні засоби вираження непогодження, спростування

Не можна не заперечити…

Не можна погодитися…

Автор, на наш погляд, помиляється стосовно…

Є серйозні розбіжності в поглядах на…

Можна спростувати наведену думку…

Автор дотримується нетрадиційного погляду на…

Автором не висвітлено питання (чого?)…

Авторська позиція суперечить (чому?)…

Висновки не підтверджуються фактами…

Не зрозуміло, що автор має на увазі, стверджуючи (що?)…

Є дискусійним питання (про що?)…

Сумнів викликають наведені статистичні дані: …

Ряд зауважень виникає при…

Лексико-граматичні засоби припущення

Припустімо, що…

Можна висловити припущення…

Є підстави висунути гіпотезу…

Доречно проаналізувати ситуацію, припустивши, що…

Науковий етикет

Мовний етикет наукових конференцій, симпозіумів, круг­лих столів, дискусій, лекцій тощо регулює мовну поведінку чітко окресленого кола учасників таких наукових заходів. Су­часні формули звертань, запитань, відповідей, подяк, якими послуговуються вчені, відзначаються уніфікованістю і стерео­типністю вживання.

Починаючи виступ, звертаються до присутніх: Шановний голово (ректоре, директоре), Шановні члени координаційної ради... Шановні учасники науково-практичної конференції... Шановні пані й панове... Шановне товариство... Після цього називають тему чи мету свого виступу (доповіді) й переходять до викладу його змісту

Посилаючись на інші виступи, вживають фрази: як (слуш­но, справедливо) зазначив, запропонував, сказав, стверджує (називається прізвище промовця)...

Перш ніж відповідати на запитання чи зауваження, потрібно сказати: Дякую за запитання! Дякую за зауваження! Під час обговорення чи дискусії доречними будуть вислови: Слушною є думка... Без сумніву, Ви маєте рацію, але... Ваші міркування є слушними, проте... Навряд чи можна погоди­тись із твердженням, що... Я не зовсім можу погодитись із тим... На наш погляд... На мою думку... Ми переконані, що... Я вважаю, що... Я виходжу з того, що...

Закінчуючи виступ, кажуть: Дякую за увагу! Дякую за при­хильне ставлення до мене! Дякую за слушні зауваження і запитання! Автор складає щиру подяку (називаються прізвища осіб) за цінні зауваження й поради!