Жанри наукових текстів на правах рукопису

Наукова праця на правах рукопису - це текст, що має наукову значимість, створений автором і офіційно представлений ним в одному або кількох екземплярах.

До наукових робіт на правах рукопису відносяться: студентська курсова робота, дипломна (кваліфікаційна) робота, магістерська, кандидатська й докторська дисертації, а також автореферати кандидатської й докторської дисертацій.

Курсова робота

Курсова робота – це самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується з певного курсу або з окремих його розділів. З огляду на реалізацію особистісної ролі автора курсові роботи умовно поділяють на реферативні та дослідницькі.

Реферативні курсові роботи покликані навчити студентів критично користуватися науковою літературою, правильно оцінювати її, глибоко осмислювати певні питання, зіставляти висловлювання різних учених з одного і того самого питання, коментувати їх, мотивувати правильність або помилковість окремих теоретичних положень, робити теоретичні узагальнення. Реферативні теми зобов’язують також до самостійного розв’язання поставлених проблем, завдяки чому такі роботи набувають наукового, творчого характеру.

Дослідницькі курсові роботи вимагають від студента вміння спостерігати факти, самостійно досліджувати проблеми, аналізувати і відповідно тлумачити їх, робити висновки та узагальнення. Такі курсові формують у студентів навички дослідницького пошуку, самостійного дослідження конкретного матеріалу.

Зміст курсової роботи зумовлюється передусім її темою. При підготовці курсової роботи необхідно:

- підібрати літературу (бібліографування), вивчити її, законспектувати найважливіші положення і скласти уявлення про існуючі в науці позиції щодо проблематики, яка стосується курсової роботи;

- підібрати приклади, виписати їх на картки (файли) із зазначенням джерела, сторінки, проаналізувати ілюстративний матеріал (етап накопичення і оброблення фактичного матеріалу);

- ретельно обміркувати формулювання теми, враховуючи, що близькі за змістом теми відрізняються певними особливостями, які потребують осмислення;

- скласти план роботи (послідовний перелік основних питань, які буде необхідно висвітлити; центральні питання слід деталізувати).

Заключний етап написання курсової роботи полягає в цілеспрямованому викладі зібраного й вивченого матеріалу з позицій її автора.

Структура курсової роботи: вступ, основна частина, висновки. У вступі слід обґрунтувати вибір теми, її актуальність, значущість для науки і практики, визначити мету роботи й підпорядковані їй завдання; вказати, який фактичний матеріал використаний як джерело спостережень, запропонувати лаконічний огляд літератури, який містив би узагальнення й оцінку, а не переказ прочитаного.

В основній (найбільшій за обсягом) частині необхідно на конкретному матеріалі послідовно розкрити тему. Викладаючи свої спостереження, міркування, кожне теоретичне положення слід підтверджувати самостійно дібраними прикладами, кількість яких має бути достатньою для висновків та узагальнень. Усі приклади слід прокоментувати.

У заключній частині подають стислі висновки, які іноді формулюють тезисно.

Обов’язковим елементом курсової роботи є зміст, який, передуючи тексту, повинен представити послідовний перелік її складових частин із зазначенням сторінок. Зміст логічно організує роботу, надає їй композиційної стрункості, науковості. Обсяг курсової роботи має бути 25-30 сторінок друкованого тексту.

Головне для курсової роботи – глибина та повнота розкриття теми, творчий підхід, обґрунтованість висновків й узагальнень. Вона має відзначатися композиційною довершеністю, логічністю викладу інформації, вправністю літературної мови.

Захист курсової роботи є не менш відповідальною справою, ніж її підготовка. Часто він відбувається у присутності кількох викладачів, студентів, які мають право ставити питання та висловлювати зауваження щодо роботи. Процес захисту протоколюється, протокол подають на кафедру разом із текстом курсової роботи.

Найуніверсальніші й найпоширеніші такі вимоги до курсових робіт:

1. У роботі не має бути нічого зайвого, матеріалів, що не стосуються зазначеної теми.

2. Недоцільно повторювати одне й те саме, експлуатувати однакові приклади, слова та словосполучення.

3. Необхідно забезпечити простоту викладу, уникати невиправдано великих розмірів викладеного матеріалу.

4. Не слід писати роботу швидко, абияк, бо все, що пишеться нашвидкуруч, виявляється незрілим.

5. Про результати дослідницької роботи доцільно зробити повідомлення на засіданні студентського наукового гуртка, що допоможе врахувати в остаточному варіанті всі зауваження.

На високу оцінку заслуговують курсові роботи, які характеризуються науковою достовірністю, насиченістю конкретним змістом, багатим фактичним матеріалом, аргументованими висновками, бездоганною орфографією, пунктуацією та стилістикою, чіткістю композиції і правильним оформленням.

Вдало обрана тема, успішно виконана курсова робота з часом може бути трансформована в дипломну роботу і навіть значно масштабніше наукове дослідження.

Дипломна робота

Дипломна (кваліфікаційна) робота є завершальним етапом освіти випускника. Як одна із спеціальних форм наукової роботи вона має свої кваліфікаційні ознаки. У науковій практиці поняття “диплом” означає робота, дослідження, проект, що виконується студентом-випускником для отримання свідоцтва про закінчення навчального закладу.

Написання дипломних (кваліфікаційних) робіт має на меті систематизувати, закріпити, розширити теоретичні та практичні знання зі спеціальності, виявити навички застосування цих знань при вирішенні конкретних наукових завдань. Майбутнім спеціалістам важливо розвивати навички самостійної роботи, опановувати методику дослідження та експериментування, з’ясовувати підготовленість до самостійної роботи.

В університетах, інших вищих навчальних закладах виконання дипломних (кваліфікаційних) робіт є обов’язковим елементом процесу навчання, фінальною формою підготовки бакалаврів та спеціалістів. Як правило, до дипломних (кваліфікаційних) робіт ставляться такі вимоги:

1. Актуальність, новизна тематики, відповідність сучасному стану і перспективам розвитку науки, практичним завданням і загальним цілям дипломної роботи.

2. Вивчення й критичний аналіз монографічної та періодичної літератури згідно з темою дипломної роботи.

3. Вивчення й характеристика історії та сучасного стану проблематики дослідження.

4. Характеристика предмета, цілей і методів дослідження, опис та аналіз проведених автором експериментів.

5. Узагальнення результатів, обґрунтованість висновків і практичних рекомендацій.

Підготовку до виконання дипломних (кваліфікаційних) робіт забезпечують випускні кафедри вищих навчальних закладів. Тематика дипломних (кваліфікаційних) робіт щорічно заздалегідь визначається кафедрою і затверджується радою факультету (інституту, університету).

При виборі теми бажано враховувати її відповідність рівню розвитку сучасної науки, актуальним напрямам наукових досліджень, з яких спеціалізується кафедра, можливостям забезпечення студентів-дипломників науковим керівництвом.

Допущена кафедрою до захисту дипломна (кваліфікаційна) робота направляється деканом факультету (директором інституту) або, за узгодженням з ним, завідувачем кафедри на рецензію. Рецензентами можуть бути кваліфіковані спеціалісти наукових закладів, спеціалісти виробництва, викладачі інших вищих навчальних закладів.

Якість дипломної (кваліфікаційної) роботи залежить не лише від вдалого добору необхідних матеріалів, а й від умілого використання їх, чіткої організації, систематичності й послідовності викладу, правильного оформлення наукового апарату. Тому важливим етапом підготовки дипломної (кваліфікаційної) роботи є складання її плану, продумування композиції.

Дипломна (кваліфікаційна) робота має строго визначену структуру.

Вона повинна містити такі основні елементи, розміщені в певній послідовності:

– титульна сторінка;

– зміст;

– перелік умовних позначень (за необхідності);

– вступ;

– основна частина;

– висновки;

– список використаних джерел;

– додатки (за необхідності).

У Вступі визначають мету і завдання, об’єкт і предмет дослідження, обґрунтовують вибір та актуальність теми, відзначають новизну, теоретичну цінність і практичну значущість роботи, описують принципи, методи та прийоми дослідження, особливості композиції, характеризують матеріал і джерела дослідження. За можливості наводять дані про апробацію проблеми.

Перший розділ найчастіше є оглядовим, в ньому розкривають історію питання. Здебільшого він є своєрідним реферативним викладом (оцінного характеру) наукових досліджень у конкретній сфері з одночасним окресленням кола нерозв’язаних проблем, меж явища, яке досліджує автор роботи, розкриттям теоретичних передумов вивчення проблеми. У другому і в наступних розділах автор описує процес, висвітлює методику і техніку дослідження, досягнутий результат. Висновки призначені для підсумків дослідження: формулювання узагальнення, передбачення перспектив подальшої роботи в межах зазначених проблем.

Обсяг кваліфікаційної роботи має становити не менше 40 сторінок, а обсяг дипломної роботи – не менше 50 сторінок друкованого тексту.

Магістерська робота

Магістерська робота – це самостійна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра.

Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі. Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спроможним до плодотворної науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності.

Магістерська освітньо-професійна програма включає в себе дві приблизно однакові за обсягом складові – освітню і науково-дослідницьку. Зміст науково-дослідницької роботи магістра визначається індивідуальним планом. Одночасно призначається науковий керівник, котрий повинен мати науковий ступінь, вчене звання і працювати в цьому ВНЗ.

Підготовка магістра завершується захистом магістерської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Основне завдання магістерської роботи – продемонструвати рівень наукової кваліфікації, вміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.

Ця випускна кваліфікаційна праця наукового змісту має внутрішню єдність і відображає хід та результати розробки вибраної теми. Вона є по суті специфічним видом кваліфікаційної роботи.

Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий характер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра, а з іншого – є самостійним оригінальним науковим дослідженням студента.

Оскільки підготовка магістрів у нашій країні є справою відносно новою, то поки що не розроблені більш-менш уніфіковані вимоги щодо змісту й структури магістерської роботи. Прийнятною вважається така її структура:

- титульна сторінка;

- зміст;

- перелік умовних позначень (за необхідності);

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки (за необхідності).

Наповнення кожної частини магістерської дисертації визначається її темою. Вибір теми, етапи підготовки, пошук бібліографічних джерел, вивчення їх і добір фактичного матеріалу, методика написання, правила оформлення та захисту магістерської роботи мають багато спільного з дипломною роботою студента і кандидатською дисертацією здобувача наукового ступеня. Обсяг магістерської роботи – не менше 60 сторінок друкованого тексту.

Магістерська робота не може розглядатись як науковий твір вищого ґатунку, оскільки ступінь магістра – це не вчений, а лише академічний ступінь, який підтверджує освітньо-професійний рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього знань, умінь і навичок, притаманних науковому працівникові-початківцю.

Вимоги до магістерської роботи щодо науковості значно вищі, ніж до дипломної роботи, однак нижчі, ніж до кандидатської дисертації.

При оцінці випускної кваліфікаційної роботи виходять з того, що магістр повинен уміти: формулювати мету і завдання дослідження; складати план дослідження; вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інформаційних технологій; використовувати сучасні методи наукового дослідження, модифікувати наявні та розробляти нові методи виходячи із завдань конкретного дослідження; обробляти отримані дані, аналізувати і синтезувати їх на базі відомих літературних джерел; оформляти результати досліджень відповідно до сучасних вимог, у вигляді звітів, рефератів, статей.

Процедура підготовки й захисту магістерської роботи подібна до захисту дипломної роботи.

Здобувач ступеня магістра обмежується поданням у Державну екзаменаційну комісію лише самої магістерської роботи (разом з відгуками наукового керівника і провідного фахівця) і довідки про виконання індивідуального плану з освітньо-професійної програми магістра.

Спрощеною є й сама процедура публічного захисту магістерської роботи, оскільки не потрібно призначати офіційних опонентів і провідної установи. Така робота підлягає лише обов’язковому рецензуванню.

Після закінчення навчання випускникові магістратури видається диплом, в додатку до якого вказується тема магістерської роботи.

Студенти, котрі успішно закінчили магістратуру, як правило, продовжують навчання в аспірантурі.

4. Критерії оцінки і порядок оцінювання наукових робіт студентів (курсових, дипломних (кваліфікаційних), магістерських)

1. Як критерії для оцінки курсових, дипломних (кваліфікаційних), магістерських робіт наукові керівники, рецензенти, члени державних атестаційних комісій повинні мати на увазі:

· актуальність теми і завдань дослідження;

· обґрунтованість результатів і висновків;

· новизну отриманих даних;

· ступінь самостійності випускника і його особистий внесок;

· можливості практичного використання отриманих даних.

2. Обґрунтованість результатів і висновків визначаються з позицій:

· відповідно до відомих наукових положень і фактів;

· логічності у викладі й обговоренні власних даних;

· коректності постановки експерименту;

· коректності використання математико-статистичних методів.

При цьому повинні враховуватися:

· якість усної доповіді на захисті;

· відповідність оформлення роботи встановленим вимогам;

· якість ілюстративного матеріалу до доповіді.

3. Новизна отриманих даних визначається як:

· встановлення нового наукового факту або підтвердження відомого факту для нових умов;

· отримання відомостей, що приводять до формулювання гіпотез, які вимагають подальшої перевірки;

· адаптації відомих методик для вирішення нових завдань.

4. Особистий внесок студента визначається ступенем самостійності у виборі теми, постановці завдань, плануванні й організації дослідженні, обробці та осмисленні отриманих результатів, написанні і оформленні рукопису.

5. Наукова робота (курсова робота), дипломна (кваліфікаційна), магістерська оцінюється за чотирьохбальною шкалою: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”.

Оцінка “відмінно” ставиться за відсутністю помилок, при високій якості оформлення роботи і правильних повних відповідях на всі поставлені питання.

Оцінка “добре” ставиться за відсутністю істотних помилок, які не вплинули на оформлення роботи відповідно до прийнятих вимог, та на правильність відповідей студента.

Оцінка “задовільно” ставиться за наявності помилок, недбале оформлення роботи відповідно до прийнятих вимог та неповні й нечіткі відповіді на поставлені питання під час захисту.

6. Наукова робота (курсова робота), дипломна (кваліфікаційна), магістерська, що отримала, на думку керівника або рецензента, оцінку “незадовільно”, до захисту не допускається.

До захисту не приймаються або знімаються із захисту (без виставлення оцінки) роботи, що носять компіляційний характер або виконані студентом не самостійно.

Студентові, що отримав незадовільну оцінку, не присуджується кваліфікація і замість диплома видається довідка про те, що він прослухав університетський курс відповідно до навчального плану. В цьому випадку право на повторний захист надається не раніше, ніж через три місяці.

При виставленні оцінки, що визначає знання студента слід враховувати відвідування лекцій, практичних занять, результати контролю знань протягом семестру.

7. Студентська наукова робота оцінюється членами ДЕК на підставі доповіді дипломника і виступу рецензента. Оцінка проводиться на закритому засіданні ДЕК. Керівник диплома і рецензент можуть бути присутніми на ньому з правом дорадчого голосу. Узгоджена оцінка повідомляється студентові й оформляється у встановленому для ДЕК порядку.

 

Запитання і завдання

1. Що таке наукова праця на правах рукопису?

2. Назвіть наукові роботи на правах рукопису.

3. Що таке курсова робота? Дайте коротку характеристику.

4. Що таке дипломна робота? Охарактеризуйте вимоги, які ставляться до дипломної роботи.

5. Що таке магістерська робота? Структура магістерської роботи та основні вимоги до її написання.

6. Назвіть вимоги та критерії, які ставляться щодо оцінювання наукових робіт студентів.

Тема 6