Завдання 26. Проаналізуйте ситуації.

Ситуація 1. Ви йдете вулицею, назустріч Вам – людина, з якою з певних причин не хочеться привітатись. Якою буде Ваша поведінка?

Ситуація 2. Ви прощаєтесь з викладачем? Які мовні формули Ви використаєте?

Ситуація 3. Ви йдете по вулиці з товаришем. Відрекомендуйте його однокурсниці, яку зустріли.

Ситуація 4. Ви прийшли до ВНЗ, зустріли викладача. Яку форму вітання оберете?

Ситуація 5. Ви—чоловік. Ідете вулицею, назустріч Вам— жінка. Хто з Вас привітається першим? Як? Від чого залежить Ваша мовна формула вітання?

Ситуація 6. Коли першою вітається жінка? (підказка: якщо вона наздоганяє чоловіка; якщо проходить повз гурт людей чи приєднується до нього; зі своїм керівником вона також вітається першою, студентки перші вітаються з викладачем).

Ситуація 7. Вам потрібно звернутись до колеги в присутності інших людей на роботі. Які формули вітання можливі?

Ситуація 8. Ви вперше прослухали лекцію відомого вченого. Після її закінчення Ви вирішили з’ясувати деякі деталі. Як Ви звернетесь до вченого?

Ситуація 9. Ви хочете влаштуватися на роботу, прийшли на прийом до директора фірми. Вас запросили до кабінету. Зайдіть, привітайтеся, відрекомендуйтесь. Якщо потрібно, підтримайте бесіду.

Ситуація 10. Ви недавно працюєте в установі. Встигли побачити багато недоліків, маєте свої міркування щодо їх усунення. Заходите до кабінету начальника…(зробіть пропозиції, як усунути ці недоліки).

Ситуація 11. Ви звертаєтесь до викладача з проханням повторити останню фразу. Які мовні формули Ви використовуєте із поданих нижче:

а)Повторіть ще раз!

б)Що—що?

в)Повторіть, будь ласка, ще раз останню фразу!

Ситуація 12. Як правильно зробити зауваження одногрупникові:

а)Не підштовхуй, будь ласка, я тебе зараз пропущу.

б)Куда прьош?

в)Зачекай, будь ласка, я тебе зараз пропущу.

г)Не лізь на голову.

Завдання 27. Що є неетичного у використанні деяких мовних формул знайомства?

Ситуація 1.

— Як Ваше ім’я?

— Назар.

— А по батькові?

— Сергійович.

— А як Ваше прізвище?

— Григоренко.

— Запишіть, будь ласка, в анкеті своє прізвище, ім’я, по батькові та інші дані.

Ситуація 2.

У вашому кабінеті відвідувачка. Ви голосно звертаєтесь до колеги:

— Пробачте, хто ця красива дівчина?

— Це Оксана.

— Хто вона?

— Інженер фірми «Кармен».

— А хто це поруч неї?

— Це її колега, Василь.

— Він теж із цієї ж фірми?

— Ні, він з іншої.

Завдання 28. Як бути? Як би вчинили Ви?

Ситуація 1.

Яку із мовних етикетних фраз для представлення лектора Ви обрали б? або що б Ви зробили не так?

а) «Дозвольте представити Вам відомого економіста Дмитра Гнатовича Коваля»;

б) «Вам прочитає сьогодні лекцію Дмитро Гнатович Коваль»;

в) «Радий познайомити Вас із Дмитром Гнатовичем Ковалем, який є автором багатьох монографій, посібників з основ ринкової економіки»;

г) «Знайомтесь - це Дмитро Гнатович Коваль, він із задоволенням прочитає лекцію на тему: …».

Ситуація 2.

Ви виступаєте з повідомленням на науковій конференції. Після закінчення виступу Ви:

а) подякуєте за увагу, а після слів керівника секції «Можливо, є запитання до..», відповідатимете на запитання;

б) не чекаючи запитань. Покинете трибуну і сядете;

в) попросите вибачення за можливі недоречності.

Ситуація 3.

Ви випадково зустрічаєте на науковому зібранні свого колишнього вчителя. Ви:

а)привітаєтесь «добридень!» і простягнете йому руку;

б) «Моє шанування! Радий Вас зустріти!» і якщо він подасть руку, потиснете її;

в) скажете «Привіт, Іване Дмитровичу! Скільки літ. Скільки зим!»

Завдання 29. Проаналізуйте описані ситуації. Що виходить за рамки мовного етикету і етикету взагалі?

Ситуація 1.

Одного разу у Відні до Берліоза підбіг маленький жвавий чоловічок і в захопленні вигукнув:

- Пане Берліоз, я пристрасний прихильник вашого таланту…

- Прошу Вашої ласки, дозвольте торкнутися руки. Що написала «Ромео і Юлію», - з цими словами він вчепився за рукав композитора і блаженно завмер.

- Пане, - торкнув за плече Берліоз, - тримайтесь лише за інший рукав: я маю звичку писати правою рукою.

Ситуація 2.

Бородін поїхав якось зі своєю дружиною за кордон. Під час перевірки паспортів на прикордонному пункті урядовець запитав, як звуть дружину. Композитор, думаючи про щось своє, не зрозумів одразу запитання. Урядовець підозріло глянув на нього:

- Не знаєте, як звуть дружину?

- У цю хвилину до купе ввійшла Катерина Сергіївна. Бородін кинувся до неї:

- Катю! Ради Бога, як тебе звати?

 

Тестові завдання

Завдання 1. З якою метою використовують в анотаціях, рефератах, рецензіях, дискусіях наведені групами дієслова?

1. (Автор) розглядає, аналізує, викладає, описує, називає, висвітлює, повідомляє, констатує.

2. (Автор) порівнює, співставляє, класифікує, групує, зіставляє, розмежовує.

3. (Автор) розробляє, доводить, з 'ясовує, стверджує, висуває, висловлює, вважає, досліджує.

4. (Автор) підсумовує, узагальнює, робить висновок, резюмує.

5. (Автор) наводить переконливі факти, обґрунтовує, ілюструє, доводить, порівнює, протиставляє, цитує.

6. (Автор) підкреслює, зазначає, звертає на особливу увагу, зосереджує увагу, фокусує увагу, акцентує увагу, неодноразово повертається, повторює, наполягає, обстоює, зауважує.

7. (Автор) дискутує, полемізує, критикує, спростовує, не погоджується, наводить контраргументи.

Відповіді:

а) для переліку питань першоджерела;

б) для позначення дослідницьких та/або експериментальних матеріалів першоджерела;

в) для класифікації й градації проблем першоджерела;

г) для узагальнення, підбиття підсумків;

д) для аргументування інформації першоджерела;

е) для виокремлення проблем, думок першоджерела; є) для вираження позиції автора першоджерела.

Завдання 2. Загальні вимоги до якого важливого компонента наукового тексту (реферату, рецензії, статті, доповіді) наведено нижче?

- Має бути точним, наведеним без спотворення думки автора;

- має бути нерозривно зв'язаним із текстом і контекстом;

- використовується для доказу чи спростування висунутих автором положень;

- наводиться двома можливими формами: або з використанням лапок і дотриманням граматичної форми у першоджерелі, або опосередковано через використання підрядної частини складнопідрядного речення.

Завдання 3. Обґрунтуйте, які обов'язкові компоненти наукового тексту супроводжуються наведеними означеннями оцінного характеру, і підкресліть спільні їх ознаки.

1. Наукова, фундаментальна, актуальна, важлива, ключова, провідна, гостра, прикладна, глобальна, нерозв'язана, дискутабельна, невирішувана, сучасна, першочергова, нагальна.

2. Точна, вичерпна, повна, детальна, суттєва, важлива, цінна, необхідна, одержувана, оперативна, термінова, достатня, нова, поточна, узагальнена, остання, об'єктивна, попередня.

3. Першочергова, найближча, кінцева, поставлена, головна, прикладна, конкретна, певна, визначена, окреслена.

4. Наукова, головна, основна, практична, конкретна, реальна, поставлена, зазначена, проміжна, комплексна.

5. Бухгалтерська, графічна, судова, кримінальна, сучасна, додаткова, технічна, почеркознавча, термінова.

Відповіді:

а) інформація; б) проблема; в) мета; г) задача; д) експертиза.

Завдання 4. Обґрунтуйте, що саме характеризують у науковому тексті означення оцінного плану, наведені групами. Підкресліть спільні ознаки цих понять.

1. Важливий, обраний, намічений, подальший, головний, генеральний, вирішальний, новий, перспективний.

2. Науковий, об'єктивний, конкретний, здійснений, усебічний, ґрунтовний, повний, вичерпний, детальний, порівняльний, реальний, глибокий, якісний, кількісний, контекстний.

3. Сучасний, традиційний, допоміжний, основний, статистичний, діалектичний, аналітичний, новий, експериментальний, дедуктивний, соціологічний, порівняльно-історичний, емпіричний, провідний.

4. Аналогічний, перевірочний, новий, важливий, цікавий, блискучий, переконливий, унікальний, запланований, здійснений, лінгвістичний, навчальний, асоціативний, науковий, технічний.

5. Конструктивний, логічний, досліджуваний, аналізований, описуваний, спостережуваний, технічний, науковий.

6. Вторинний, об'єктивний, мовний, позамовний, головний, суб'єктивний, фінансово-бюджетний, важливий.

Відповіді:

а) факт; б) напрям; в) метод; г) експеримент; д) аналіз; е) фактор (чинник); є) об'єкт.

Завдання 5. Визначте, дефініції яких ключових понять наукової діяльності наведено.

1.... - це письмовий аналіз першоджерела: коментування основних його положень, узагальнена й аргументована оцінка його і висновки про значущість його в цілому.

2.... - це композиційно організований та узагальнений виклад змісту першоджерела чи кількох першоджерел.

3.... - це коротка й узагальнена характеристика тексту першоджерела (статті, книги тощо).

4.... - це найбільш узагальнена (без детального аналізу) оцінка першоджерела із наведенням практичних рекомендацій.

5.... - це порядок, послідовність викладу інформації першоджерела.

Відповіді:

а) анотація; б) реферат; в) рецензія; г) план; д) конспект; е) відзив.

Завдання 6. Як називається письмовий виклад студентом власних результатів наукового дослідження, метою якого є виявлення рівня знань з відповідної навчальної дисципліни?

Відповіді:

а) анотацією; б) рефератом; в) статтею; г)науковою (курсовою, дипломною, конкурсною) роботою.

Завдання 7. Як називають письмовий виклад змісту наукового джерела (лекції, параграфа, розділу, книги, статті, виступу, доповіді тощо)?

Відповіді:

а) анотацією; б) рефератом; в) статтею; г) тезами; д) конспектом.

Завдання 8. Як називають невеликого обсягу науковий твір у періодичному науковому виданні (журналі), збірнику, де автор стисло викладає матеріали та результати здійсненого дослідження відповідно до поданої у назві теми?

Відповіді:

а) анотацією; б) рефератом в) статтею; г) рецензією; д) конспектом; е) відзивом.

Завдання 9. Як називають структурування наукового тексту на складові частини, графічне відокремлення однієї частини від іншої?

Відповіді:

а) тезами; б) планом; в) рубрикацією; г) абзацем; д) фразою.

Завдання 10. Якою фінальною частиною треба завершити наведені початкові фрагменти тверджень?

1. Зміст наукового першоджерела в конспекті може передаватися...

2. Тези наукового першоджерела позбавлені...

3. Реферат готується на матеріалі...

4. Типовий абзац має три частини:...

5. Бібліографія до наукового джерела може подаватися трьома варіантами:...

Завдання 11. Які з наведених групами ознак найточніше та найповніше характеризують науковий стиль мови?

Відповіді:

а) логічність, чіткість, доказовість, доступність, стислість;

б) логічність, точність, поняттєвість, термінованість, об'єктивність, доказовість, переконливість;

в) логічність, полемічність, яскравість, точність, невимушеність; г)логічність, точність, об'єктивність, стислість, полемічність; д)логічність, точність, об'єктивність, стислість, чіткість,доступність, образність;

е) логічність, стислість, чіткість, стандартизованість, документальність.

Завдання 12. Якими з наведених джерел репрезентується сфера фіксації фахової термінонології?

Відповіді:

а) доповідь; б) словник; в) довідник; г) стаття; д) підручник; е) курсова робота; є) монографія; ж) ДЕСТи; з) реферат; и) план; і) дисертація; ї) навчальний посібник; й) тезаурус.

Завдання 13. Який/які з наведених видів компетентності є невід'ємною складовою й обов'язковою ознакою освіченості та професіоналізму?

Відповіді:

а) мовна; б) морфологічна; в) граматична; г) орфографічна; д) мовленнєва; е) синтаксична; є) пунктуаційна; ж) комунікативна; з) термінологічна; и) риторична;

 

 

 

Список літератури

1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура мови: Навчальний посібник. – Львів: Світ, 2003. – 432 с.

2. Богданов В.В. Текст й текстовое общение. — СПб.: Наука, 1993.— 68 с.

3. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. — М.: Наука, 1981. — 139 с.

4. Дядюра Г.М., Пчелінцева О.Е., Петренко А.М. Організація, методологія та ведення наукових досліджень. – Черкаси: ЧДТУ, 2008. – 96 с.

5. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. Писемне та усне спілкування. — К.: Вища шк., 1982. — С. 107— 113.

6. Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура української фахової мови. – К., 2007. – 360 с.

7. Морозов В.Е. Культура письменной научной речи. – М., 2008. – 268 с.

8. Непийвода Н.Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). – К.: ТОВ «Міжнарод. фін. Агенція», 1997. – 303 с.

9. Непийвода Н.Ф. Сам собі редактор: порадник з української мови. – К.: «Українська книга», 1998. – 240 с.

10. Одинцов В.В. Стилистика текста. — М.: Здиториал УРСС, 2004. — 263 с.

11. Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль укр.. мови: Навч. пос. – К.:Центр навч. літератури”, 2006. – 312 с.

12. Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови: навчальний посібник з алгоритмічними приписами. – 2-ге вид. перероб. та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2009. – 392 с.

13. Радзієвська Т.В. Текст як засіб комунікації. — К.: Вид-во АН України, 1993. — 191 с.

 

Зміст

Передмова……………………………………………………………………

Тема 1. Культура наукової мови……………………………………………

Тема 2. Загальна характеристика навукового стилю мовлення......……...

Тема 3. Науковий текст……………………………………………………...

Тема 4. Культура термінотворення………………………………………...

Тема 5. Жанри наукових текстів на правах рукопису…………………….

Тема 6. Жанри вторинних наукових текстів……………………………….

Тема 7. Правила оформлення наукової роботи……………………………

Тема 8. Культура усного наукового мовлення…………………………….

Тема 9. Жанри усного наукового мовлення……………………………….

Практичні завдання…………………………………………………………

Тестові завдання…………………………………………………………….

Список літератури…………………………………………………………...