Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 11. Технології зв'язку з громадськістюСодержание книги
Поиск на нашем сайте
1. Сутність технології паблік рилейшнз (ПР). 2. Технології зв'язку з громадськістю в практиці соціальної роботи.
1. Розвиток ринкових відносин, становлення демократичних інститутів, здійснення важливих політичних заходів і інші прояви сучасного суспільства створюють немало актуальних проблем. Для їх успішного вирішення, крім власне управлінських зусиль, необхідні є цілеспрямоване формування громадської думки, а в практичній роботі - і опора на цю думку. У наш час примус і диктат в діяльності держави все більше поступаються врахуванню інтересів та координації зусиль різних груп населення і організацій у вирішенні тих чи інших питань, вироблення загальної стратегії дій. Усе це покликало до життя цілий ряд наук, істотне місце серед яких посідає паблік рилейшенз, наука про управління громадською думкою. За західними даними, від третини до трьох четвертих свого часу західний керівник витрачає на роботу, пов'язану з паблік рилейшнз. Жодна велика акція на державному чи приватному рівні неможлива без відповідної інформаційної підготовки. У 1923 р. у США Е. Бернейс видав першу книгу по паблік рилейшнз (ПР) - "Кристалізація громадської думки". У країні почала складатися ціла ПР-індустрія. З'явившись ніби на межі журналістики і реклами, ПР потім розширили свої можливості і перетнулись з менеджментом, політикою, державним управлінням, бізнесом і іншими, часто специфічними, сферами, бо ж в нинішніх умовах ніякі уряди, підприємства, компанії чи організації уже не можуть успішно діяти без співробітництва з громадськістю. Де використовується ПР? Усі точки застосування ПР на Заході автоматично можуть бути перенесені на вітчизняний ґрунт. Спеціалісти ПР створюють імідж політичних діячів; ПР - невід'ємна частина будь-якої роботи з клієнтами; ПР також включають як складову частину управління кризовими ситуаціями. Чим ПР відрізняється від інших подібних видів діяльності, зокрема реклами, пропаганди, журналістики, що також спрямовані на формування громадської думки? Відомий західний спеціаліст з проблем ПР Сем Блек пропонує цілу таблицю відмінностей ПР від реклами (табл. 11.1). Таблиця 11.1
Що стосується пропаганди, то вона, хоч і наближена до ПР, особливо в кризові періоди, однак має ряд відмінних рис. Визначають два можливих типи пропаганди - жорсткий і м'який. М'яка пропаганда прямо і опосередковано пов'язана з ПР. Під жорсткою пропагандою будемо розуміти пропаганду часів тоталітаризму. Вона має такі суттєві відмінності: ¨ пропаганда системна настільки, що намагається контролювати абсолютно всі канали комунікації: від ЗМІ до цирку; ¨ пропаганда діє поза конкуренцією, оскільки в часи тоталітаризму дисиденти не мали реального впливу; ¨ пропаганда має постійний характер (наприклад, політінформації); ¨ пропаганда тоталітарного часу функціонувала в умовах, коли існувала заборона на ухиляння від її споживання. ПР діють у системі вибору, ці повідомлення не є обов'язковими для споживання; ¨ пропаганда має масовий характер, її тексти розмножуються в безмежній кількості примірників. ПР обмежені у фінансах і матеріальних ресурсах, тому вони не можуть дозволити собі такого марнотратства. Ці відмінності і визначають ПР і пропаганду як дві різні сфери, хоч вони й застосовують комунікативні технології для впливу на масову свідомість. Можна також підкреслити суттєву відмінність ПР від журналістики. Якщо журналістика описує події, маючи цикл від ситуації до слова, то ПР самі створюють умови, тобто цикл тут зворотний: від слова до подій. Ці події потім буде описано мас-медіа, але початково вони створюються завдяки спеціалістам ПР. ПР - це ще й проблема фінансування. Можна розуміти значущість завдання, але не мати ресурсів для його розв'язання. Це призводить організацію до дилеми: найняти спеціаліста ззовні чи створити у себе відповідний підрозділ. Західні спеціалісти називають п'ять переваг, коли організація має власного фахівця ПР: ¨ менеджер з ПР добре знайомий з усіма проблемами організації; ¨ менеджера з ПР може бути професійне знання проблем, котрими зайнята організація; ¨ менеджер з ПР легко встановлює контакти всередині організації, одержуючи достеменну інформацію; ¨ менеджер з ПР може досягати швидких рішень у разі надзвичайних ситуацій; ¨ менеджер з ПР може давати щоденні поради. До переваг зовнішнього консультування вони відносять: ¨ консультант є незалежним радником, здатним на критику; ¨ у нього більший досвід, пов'язаний з тим, що він працює з багатьма клієнтами; ¨ у нього більше знайомств у сфері мас-медіа, ніж у внутрішнього менеджера з ПР; ¨ у нього кращі виходи на спеціальні служби, які допомагають ПР (дослідницькі фірми, видавці тощо); ¨ у нього більш легкі зв'язки зі ЗМІ, центрами, що надають послуги. Якими ж мають бути спеціалісти з ПР? Глава американської ПР-фірми "Берсон - Марстеллер" Х.Берсон так говорить про свої уявлення про ідеальних спеціалістів в галузі ПР: 1. Вони винахідливі. Це здібні, розумні люди, швидко вчаться. Вони задають правильні запитання. У них унікальна здібність майже відразу викликати довіру. 2. Вони знають, як поводитися з людьми. Вони прекрасно працюють зі своїми начальниками, зі своїми ровесниками, зі своїми підлеглими. Вони добре працюють з клієнтами, а також з пресою чи постачальниками. Вони емоційно незворушні -навіть (і особливо) під тиском. Частіше вони користуються займенниками "ми", ніж "я". 3. Вони завжди прагнуть йти вперед і на цьому шляху знаходять творчі вирішення. їм не потрібно вказувати, що слід робити далі, інстинктивно вони це знають самі. Вони не бояться починати з чистого аркуша паперу: для них він означає просто нові можливості. 4. Вони вміють писати, можуть формулювати свої думки в переконливій формі. Паблік рилейшнз реалізує свою мету через всілякі комунікативні процеси, що дає можливість іноді визначати цю сферу як менеджмент комунікацій. Основними серед них є взаємовідносини із засобами масової комунікації; прес-конференції і презентації; виступи з промовами; просування корпоративного іміджу. У цілому ж все це є тими чи іншими можливостями виходу на населення. Однак у складі ПР-комунікацій можуть бути не лише слова, а й події, котрі набагато успішніше діють на масову та індивідуальну свідомість. Водночас слід пам'ятати і про те, що візуальна картинка також краще запам'ятовується і зберігається в пам'яті довше, ніж будь-які слова. Тому Пр-комунікації полягають у перекодуванні потрібного повідомлення у три види: слова, події і візуальної картинки. В основі ПР лежить розвиток зворотного зв'язку. Командну систему, в котрій ми жили, цікавив тільки прямий зв'язок. Тоді здавалося, що необхідно лише донести потрібне повідомлення до аудиторії, а вона діятиме відповідно до цього повідомлення автоматично. На нинішньому етапі розвитку суспільства різко зросла роль населення. Від спілкування з підлеглою людиною ми перейшли до спілкування з людиною вільною. А вона потребує іншого ставлення до себе. Тому будь-яка серйозна дія чи то владних структур, чи то приватної фірми вимагає тепер відповідної інформаційної підготовки. Звідси випливає одна з важливих закономірностей ПР: необхідно працювати не просто з населенням, а виділяти ті чи інші його сегменти, для котрих і розробляються відповідні повідомлення. Терміни, що використовуються ПР у цьому разі, звучать як "цільова аудиторія" і "ключові повідомлення". Спеціаліст ПР не тільки спрямований на сприятливе висвітлення подій у пресі. Він сам сприяє цьому, створюючи події, які потім будуть описані в позитивному тоні. План ПР-кампанії задає стратегію і тактику вирішення проблеми. "Біблія" американських ПР, представляючи ПР-кампанію як науково керований процес, бачить у ньому чотири складові: 1. Визначення проблеми. 2. Планування і програмування. 3. Дії і комунікації. 4. Оцінка програми. Ф. Джефкінс пропонує свою модель, що складається з шести елементів: 1. Оцінка ситуації. 2. Визначення мети. 3. Визначення аудиторії. 4. Відбір мас-медіа і техніки впливу. 5. Планування бюджету. 6. Оцінка результатів. Отже, можна зробити висновок, що підходи до процесу ПР практично повторюють один одного. Це пов'язано з єдиним типом очікуваного результату: 1. Умовити людей зробити щось. 2. Умовити людей не робити чогось. 3. Отримати їхню згоду на те, щоб організація могла спробувати зробити щось, не піддаючись при цьому атаці чи критиці посередині експерименту. Відповідно у термінах біхевіористської психології ці завдання можуть виглядати так: 1. Мотивувати нову поведінку. 2. Посилити наявну позитивну поведінку. 3. Модифікувати негативну поведінку. ПР ґрунтується на певних принципах. Одним із провідних принципів є принцип демократії. Суб'єкти суспільних відносин реалізують свої права, у тому числі і шляхом громадянської ініціативи, що опирається на економічну, політичну, духовну свободу. Маючи рівні права (і обов'язки), вони будують функціональні взаємозв'язки з партнерами по бізнесу, політиці, культурі як "суспільний договір" і узгодження інтересів. Інший принцип - принцип альтернативізму. Багатосуб'єктність суспільних відносин породжує невичерпність управлінських альтернатив: у постановці мети, виборі партнерів по спільній діяльності, у застосуванні технологій управління й т.ін. І навпаки: якщо існує жорстка регламентація, якщо "правила гри" підлаштовані під вулькокорпоративний чи клановий інтерес, якщо енергія думки спрямовується в русло дозволених демонстрацій повної відданості, необхідності в ПР просто не виникає. В основі паблік рилейшнз лежить також принцип громадянського консенсусу чи громадянської згоди. Осмислюючи існуючі протиріччя, навіть вступаючи в зону конфлікту, прогнозуючи їх, ПР-спеціалісти і структури будують свою діяльність як програму згоди, що спирається на максимальне використання конструктивного потенціалу сторін. Визначається ще один принцип - принцип технологічності. На відміну від умоглядних побудов, що є характерними для виключно теоретичних пошуків, ПР являють собою досить прагматичну сферу. Історично вона виникла із систематизації конкретних форм, методів, способів і процедур, з допомогою яких налагоджуються контакти із громадськістю. Ці специфічні технології не просто примножувались із розвитком суспільства, а за законом зворотного зв'язку впливали на саму природу, предмет і цілі ПР. Сем Блек підкреслює, що ПР - це мистецтво і наука досягнення гармонії через взаєморозуміння, засноване на правді і повній інформованості. І наводить перелік особливостей і відмінностей ПР. ПР включають в себе: 1. Все, що може ймовірно покращити взаєморозуміння між організацією і тими, з ким вона вступає в контакт всередині неї і поза її межами. 2. Рекомендації по створенню "суспільного обличчя" організації. 3. Заходи, спрямовані на виявлення та знешкодження чуток та інших джерел нерозуміння. 4. Заходи, спрямовані на розширення сфери впливу організації засобами відповідної пропаганди, реклами, виставок, відео- і кінопоказів. 5. Будь-які дії, спрямовані на покращання контактів між людьми чи організаціями. У той же час паблік рилейшнз не є: 1. Бар'єром між правдою і громадськістю. 2. Пропагандою, яка прагне щось нав'язати, незалежно від правди, етичних норм і суспільних інтересів. 3. Пропагандою, спрямованою виключно на покращання реалізації, хоча ПР мають важливе значення для програм реалізації і маркетингу. 4. Набором хитрощів і трюків. Вони іноді використовуються для того, щоб звернути увагу, але при частому і ізольованому застосуванні є зовсім даремними. 5. Простою роботою із пресою, хоча вона і є дуже важливою частиною більшості програм ПР. ПР - це одна із функцій управління, що сприяє встановленню й підтримці спілкування, взаєморозуміння, прихильності і співробітництва між організацією та громадськістю. Вони включають в себе вирішення різноманітних проблем: забезпечують керівництво організації інформацією про громадську думку і надають йому допомогу у виробленні зворотних заходів; забезпечують діяльність керівництва в інтересах громадськості; підтримують його в стані готовності до різних перемін шляхом завчасного передбачення тенденцій; використовують дослідження і відкрите спілкування як основні засоби діяльності. Можна зробити висновок, що ПР являють собою мистецтво переконувати людей і впливати на їхню думку, підтримувати готовність до необхідних змін, запобігати кризовим станам та переборювати їх. Діяльність ПР повинна бути безперервною, такою, що планується і орієнтується не тільки на нинішніх партнерів, а й на майбутніх. І в цій спрямованості на перспективу - найважливіша особливість ПР. Вона передбачає проведення різноманітних досліджень, ініціювання повідомлень в пресі, організацію прес-конференцій, виставок, семінарів, лекцій і інших заходів. 2. Зв'язок з громадськістю - метод соціальної роботи, що виник у США і отримав широке поширення в останні десятиріччя. На відміну від індивідуальної допомоги і створення груп соціальної терапії використання цього методу дозволило розширити масштаби соціальної роботи серед населення, бо під громадськістю тут розуміється вулиця, район міста, церковна община, соціум у цілому. Прихильники цього методу акцентують увагу на тому, що, по суті, будь-яка соціальна проблема - не тільки і не стільки особиста, скільки суспільна, а тому для її ефективного вирішення чи попередження необхідна робота із соціумом. Дискусії, що проходять останніми роками про суть і роль методу зв'язку із громадськістю в практиці соціальної роботи, виявили три концептуальні позиції: 1) робота з громадськістю повинна бути засобом координації традиційних методів і кооперації організаторів соціальної роботи; 2) повинна розглядатися як соціально-політичний засіб задоволення інтересів і потреб населення; 3) повинна стимулювати зміну нинішніх потреб, інтересів і очікувань громадян. У найбільш загальному вигляді соціальний працівник виступає як посередник між конкретним клієнтом і соціумом. Він сприяє, з однієї сторони, ефективній адаптації клієнта до цього соціуму, а з іншої - переборенню відчуженості соціуму від реальних турбот людей. Однією із найбільш важливих контактних аудиторій, якій спеціалісти по зв'язку з громадськістю повинні приділяти особливу увагу, - персонал самої соціальної служби. Кожний її співробітник є передавачем інформації у зовнішнє середовище, тобто створює імідж своєї організації. Ефективною є лише та організація, співробітники якої ототожнюють себе з нею, відчувають відповідальність за її діяльність. Працюючи з персоналом організації як з важливою контактною аудиторією, частиною суспільства, доцільно використати декілька прийомів, одним з яких є проведення соціологічного дослідження стану справ у організації і з'ясування на цій основі необхідності збереження чи зміни здійснюваної до цього часу політики. Таке дослідження попереджує суб'єктивізм у діяльності керівництва. Можливими етапами дослідження можуть бути: 1) з'ясування ступеня ототожнення себе з організацією; 2) виявлення конфліктних ситуацій і у випадку необхідності - пропозиція заходів щодо їх вирішення; 3) аналіз взаємин співробітників з адміністрацією, громадськими організаціями, вивчення думки персоналу про керівництво; 4) вивчення способів перегляду заробітної плати і просування по службі співробітників; 5) вивчення того, наскільки добре знає персонал свою організацію, її цілі, місію, як визначає позитивні чи негативні сторони роботи в цьому закладі, чи має достатню інформацію про її діяльність; 6) з'ясування, якою мірою забезпечена зручність робочих місць, що дозволяє працювати з повною віддачею сил; 7) вивчення ситуацій, через які виникає велика кількість проблем, встановлення їх причин; 8) з'ясування ступеня довіри співробітників у ставленні до своєї організації. Професіоналізм у роботі з персоналом багато в чому визначає і ефективність роботи з громадськістю, бо саме ця діяльність здійснюється співробітниками організації. Однією з моделей паблік рилейшнз є пабліситі - прес-посередництво. Головним завданням тих, хто займається такою роботою, є просування організації, створення її сприятливого іміджу у будь-який можливий спосіб, насамперед через публікації в пресі. Преса - одночасно і засіб передачі інформації, і аудиторія, що вимагає особливої уваги спеціалістів по зв'язках з громадськістю. Плануючи роботу із ЗМІ, важливо пам'ятати, що несвоєчасна інформація, її дефіцит породжують чутки, які інколи досить важко контролювати. Необхідним є постійне співробітництво, за якого інформація, що виходить, перетворюється у дані, які не тільки відповідають цілям і політиці соціальної служби, а й цікавлять ЗМІ, їхню аудиторію. Ф.Ніландер у книзі "Зв'язок з громадськістю" дає ряд рекомендацій стосовно встановлення ефективного зв'язку з пресою: 1) повідомлення для преси має відповідати прийнятим нормам, бути точним і зрозумілим; 2) передавати інформацію слід завчасно, щоб полегшити роботу журналіста, дати йому час для вивчення і аналізу цієї інформації; 3) повідомлення має бути об'єктивним, висловлювання власної думки допустиме лише у випадку, якщо це відповідає цілям статті; 4) не слід дорікати журналістам, якщо передана інформація ними не опублікована; 5) не слід ігнорувати спілкуванням з журналістами; 6) інформація повинна бути передана певному співробітникові редакції; 7) на прохання преси бажано повідомляти про незвичайні чи неприємні факти, але попередньо слід продумати ці повідомлення і надати їм потрібного відтінку. Пресу слід тримати в курсі того, що відбувається в організації, що турбує персонал. Це слід робити насамперед тому, що знання про організацію породжує розуміння і відповідальну поведінку у взаємодії з нею; незнання ж породжує нейтральну, безвідповідальну поведінку. До того ж слід враховувати величезний вплив ЗМІ на сучасне суспільство. Важливо пам'ятати, що далеко не відразу ЗМІ, а з їх допомогою суспільство в цілому, "почують глас" соціальних служб, усвідомлять необхідність і значущість своєї участі у вирішенні проблем спеціалістів цих служб. Це неможливо хоч би через недостатність знань про соціальну роботу, наявність стереотипів, специфіку сучасного етапу діяльності соціальних служб нашої країни - етапу їх становлення (навіть самі професіонали інколи не мають чіткого уявлення про суть соціальної роботи, її перспективи). При створенні певного іміджу організації, встановлення співробітництва з громадськістю небажано використовувати набір стандартних методів, що застосовуються іншими організаціями, але це не виключає вивчення їх ідей і досвіду. Так, для того, щоб бути поміченим іншими, використовується прийом "корпоративний імідж": з допомогою розпізнавальних знаків (емблем, уніформи, фірмових бланків, плакатів і т.ін.) домагаються того, щоб дана організація відрізнялась від інших. Конкретна соціальна служба вибирає свій образ залежно від визначеної стратегії. Важливою є реклама діяльності організації. Мета реклами - прагнення переконати споживачів інформації в необхідності певної поведінки: звернення до певного виду соціальних послуг, звернення до послуг даного закладу, а не до послуг його конкурентів, спонсорська активність і т.ін. Існує безліч видів реклами: запрошення, бланк листа, візитка, вивіска на будинку, газетна реклама, книжкова закладка, календарі, рекламна листівка, обкладинка, реклама на транспорті, сувенір-реклама та ін. Реклама є найбільш ефективною при одночасному використанні різних її видів. Типові розділи реклами: графічна частина, слоган (рекламний девіз, лозунг, зачин), інформаційний блок, діапазон пропонованих послуг, спонукання потенційного клієнта (спонсора, партнера) до дії, адреса і зв'язок, елементи фірмового стилю. Професіонали давно навчилися поєднувати переваги графіки і тексту й компенсувати їхні недоліки. Більше того, чого не можна чи важко досягнути з допомогою тексту, легко вдається виконати в графіці. Так, для того, щоб підкреслити солідність закладу, що в тексті зробити складно (бо читачі перенаситились обіцянками типу "ми надійні помічники", "ми з вами скрізь і завжди" тощо), можна постаратися використати графіку - наприклад розмістити текст на фоні будівлі, в якій і знаходиться соціальний центр (у випадку, якщо вона добре відома в місті). Після графічного вирішення проблеми слід звернутися до слогану, оскільки, як показує досвід, більшість людей звертають увагу саме на графіку і слоган, а не на текст реклами. Призначення слогану - спонукання до дій, бо наше внутрішнє "Я" вимагає точних інструкцій: "Кожний, хто звернувся, - підтримаємо", "Центр "Сім'я" - надійний партнер". Бажано уникати надто щедрих обіцянок. Інший прийом - з'ясування стійких тем, що цікавлять читачів газет, телеглядачів, клієнтів соціального центру. Для цього деякі спеціалісти щоденно проводять телефонне опитування жителів міста на предмет наявності новин і таким чином визначають теми, що постійно викликають інтерес, - на них і важливо звернути увагу професіоналу. Важливою частиною зв'язків з громадськістю є робота з доброчинними організаціями, спонсорами. Стимулювання громадської благочинної організації, активності підприємців, окремих осіб і організацій - кропітка, щоденна робота. ЗМІ - засоби привернення уваги громадської думки до соціальних проблем, а також ефективний засіб реклами благочинної діяльності тих чи інших організацій, соціальних груп, окремих осіб, що прагнуть своєчасного вирішення певних суспільних проблем. На різних етапах соціальної служби, суспільного розвитку в цілому реалізовуються різноманітні програми зв'язку з громадськістю. Звернемося до можливого варіанту програми пабліситі. Професійна розробка даної програми розпочинається з визначення її причин і мети. Для цього доцільно відповісти на ряд питань: "Чому пабліситі є потрібним саме зараз? Що саме спонукало вас звернутися до пабліситі: бажання, щоб про соціальну службу, яка виникла недавно, дізналося якомога більше людей; знаменна дата в житті вашої організації; необхідність надання екстренної допомоги комусь із клієнтів чи жителів міста?" Причин може бути безліч. Відповіді на подані далі питання допоможуть прояснити і встановити найбільш загальні цілі: 1. Ви розпочинаєте свою справу, у зв'язку з чим прагнете привернути перших клієнтів, зайняти свою нішу на ринку соціальних послуг? 2. Чи необхідні вам нові союзники, спонсори? 3. Чи потрібно вам, щоб ваша служба стала відомою більш широкому колу жителів міста (району), країни? 4. Чи не змінила ваша організація адресу, номер телефону? 5. Чи не збирається ваша організація відзначити якусь важливу подію? 6. Чи немає необхідності розширити сферу взаємодії із суміжними організаціями, благочинними закладами? 7. Чи не прагнете ви підтримати якусь подію чи бойкотувати її? 8. Чи не прагнете ви взяти участь у заході, що проводиться у вашій місцевості (демонстрації, доброчинній акції)? 9. Чи не хочете ви розширити масштаби своєї діяльності? 10. Чи не прагнете ви з'ясувати, хто є вашими потенційними клієнтами, спонсорами? 11. Чи дійсно ви хочете досягти поставленої мети? 12. Чи не потребує імідж вашої організації покращання? 13. Чи немає у вас серйозних (чи потенційно серйозних) проблем, які можна було б перебороти з допомогою пабліситі? Уточнивши причину необхідності пабліситі, ви визначите свої цілі і позбавитесь від непотрібної роботи. Плануючи свою роботу, слід пам'ятати, що громадськість - це не деяка аморфна маса, а люди певного віку, соціального статусу, що мають власну систему цінностей. Тобто важливо звертатися до конкретних людей, для яких ваша інформація є значущою чи може бути такою. Слід також ретельно проаналізувати характер повідомлень, що друкуються в газетах, особливо інформацію про інші організації, їхню діяльність. Важливо визначити, чому саме ці повідомлення були опубліковані, що привабило до них журналістів. Тобто вивчається не лише те, що надруковано, а й чому надруковано. Для поширення інформації про службу можна скористатися релізом, тобто офіційною заявою для преси. Прес-релізи можуть містити пропозиції нових видів діяльності, послуг для клієнта; їх опис; фото провідних спеціалістів; проблемні повідомлення. Інформаційний реліз розробляється за принципом розмови із обізнаним і доброзичливим співбесідником, який запитує, що сталося нового у вашій організації. Найважливішим є перший абзац, що містить головну інформацію, останні новини. У наступних абзацах уточнюється, пояснюється і детально розглядається те, про що було згадано у першому абзаці. Форма викладу повинна нагадувати розповідь очевидця. Невід'ємною частиною програми пабліситі є дані про історію соціальної служби, навіть якщо ця служба виникла недавно. Не можна покладатися лише на свою пам'ять, тому що історичні факти з часом викривлюються і забуваються. Є смисл перелистати підшивки, старі газети, відшукати давні листи, фото - все, що має відношення до організації. Важливо звернути увагу на незвичайні чи цікаві події, пов'язані з виникненням даної служби. Доцільно скласти список всіх керівників організації чи людей, які зробили значний внесок у її діяльність, з вказівкою титулів і посад. Іноді організація пабліситі включає в себе організацію вечорів відпочинку для різних соціальних груп, організацій, професіоналів залежно від мети програми. Наприклад, вечір для представників преси, присвячений Дню журналіста (можливо, організований для пенсіонерів-журналістів), чи для жінок в День Матері, день сім'ї і т.ін. Бажано, щоб на цьому вечорі найбільш впливові редактори і журналісти, що професійно висвітлюють соціальні проблеми, познайомилися з діяльністю даного закладу. Можна встановити стенди з інформацією, що найбільш підходить для даного випадку, про діяльність організації, проблеми, які її хвилюють. Гостям можна роздати сувеніри, що будуть постійно нагадувати про дану організацію (настільний календар). Своєрідною є технологія роботи з телебаченням. З однієї сторони, це могутній засіб впливу на людей. З іншої - це досить дорогий носій інформації. Щоб досягти підтримки зі сторони телебачення, важливо представити на телебачення сценарій, що детально розповідає про роботу даного закладу, його плани і можливості. Досягти гарного результату у роботі закладу соціальної сфери неможливо без забезпечення його належного іміджу через зв'язок з громадськістю. Таке завдання здатні вирішити професіонали, які мають гарну репутацію, відомі широкій спільноті, сприймаються найбільш впливовими особами, організаціями як сила, з якою не можна не рахуватися. Питання для самоконтролю 1. Що стало причиною широкого розвитку паблік рилейшнз? 2. Визначіть сутність паблік рилейшнз. 3. Які відмінності паблік рилейшнз від журналістики, пропаганди, реклами? 4. Назвіть складові технології ПР. 5. Які вимоги ставляться до спеціалістів в галузі ПР? 6. Охарактеризуйте технології зв'язку з громадськістю в практиці соціальної роботи. 7. На що спрямована програма пабліситі? Практичні завдання 1. Проаналізуйте технологію зв'язку з громадськістю для молодіжних громадських організацій.
|
|||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 632; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.16.212.203 (0.011 с.) |