З теми « Рахунки і подвійний запис»

 

Бухгалтерський рахунок - це спосіб відображення стану і зміни господарських засобів або джерел їх утворення під впливом господарських операцій за звітний період в грошовому вираженні. Звітним періодом є місяць.

 

Спрощена форма рахунку має наступний вигляд:

 

Дт назва рахунку Кт

 

 

Ця найпростіша модель включає 3 елементи:

1) назва рахунку;

2) ліва частина - дебет;

3) права частина - кредит.

 

По відношенню до балансу рахунки бувають:

· активні;

· пасивні;

· активно-пасивні;

· небалансові;

· за балансові.

 

Рахунки, які призначені для відображення стану і зміни господарських засобів за складом і розміщенням і які відображаються в активі балансу називаються активними рахунками. Наприклад: „Основні засоби”, „Нематеріальні активи”, „Виробничі запаси”, „Готова продукція”, „Каса” та ін.

 

АКТИВНИЙ рахунок

Дебет Кредит

Сальдо початкове
Оборот	Оборот
Сальдо кінцеве

 

Рахунки, призначені для відображення стану і зміни конкретного виду джерел утворення господарських засобів, які відбиваються в пасиві балансу називаються пасивними рахунками. Наприклад: „Статутний капітал”, „Додатковий капітал”, „Резервний капітал” та ін.

 

ПАСИВНИЙ рахунок

Дебет Кредит

	Сальдо початкове
Оборот	Оборот
	Сальдо кінцеве

 

У плані рахунків є рахунки бухгалтерського обліку на яких може бути як дебетове, так і кредитове сальдо або одночасно і те і інше сальдо. Ці рахунки називаються активно-пасивними рахунками. До них відносяться більшість розрахунків, зобов’язань, рахунок „Фінансові результати”.

Крім балансових рахунків в бухгалтерському обліку знаходять відображення забалансові рахунки, на яких відбиваються засоби підприємства, що тимчасово знаходяться на даному підприємстві, але не належать йому.

До забалансових рахунків відносяться:

- орендовані необоротні активи

- активи на відповідальному зберіганні;

- контрактні зобов'язання;

- непередбачені активи і зобов'язання;

- гарантії і забезпечення надані;

- гарантії і забезпечення отримані;

- списані активи;

- бланки суворої звітності.

Суть цих рахунків складається у тону, що до них не застосовується спосіб подвійного запису.

У системі подвійного запису кожна операція, незалежно від її складності, відображається в обліку не менш ніж 2 рази: по дебету одного рахунку і кредиту іншого рахунку в однаковій сумі, таким чином, щоб загальна сума по дебету врівноважувала загальну суму по кредиту. Тому в системі завжди підтримується баланс.

Взаємозв'язок між рахунками бухгалтерського обліку при відображенні господарських операцій способом подвійного запису називається кореспонденцією рахунків, а самі рахунки, взаємопов'язані між собою внаслідок господарських операцій, називаються кореспондуючими рахунками.

Позначення кореспонденції рахунків називається бухгалтерським записом або бухгалтерською проводкою.

Наприклад:

Від постачальника надійшли товари, розрахунок за які ще не зроблено.

Дт „Товари”

Кт „Розрахунки с постачальниками” – 20 000 грн.

Бухгалтерські проводки бувають прості та складні.

Прості, якщо застосовуються два рахунки по Дебету одного та по Кредиту другого однакові суми.

До складних бухгалтерських проводок відносяться ті, в яких використовується більш двох рахунків. Однак, спосіб подвійного запису зберігається.

Наприклад:

Від постачальника надійшли:

а) товари на суму 10 000 грн.

б) тара на суму – 1 000 грн.

Всього до сплати – 11 000 грн.

Дт „Товари” – 10 000 грн.

Дт „Тара під товарами” – 1 000 грн.

Кт „Розрахунки з постачальниками” – 11 000 грн.

 

У бухгалтерському обліку застосовуються систематичний і хронологічний записи.

Систематичний запис – це відображення на рахунках бухгалтерського обліку стану і зміни господарських засобів і їх джерел за певною системою.

Хронологічний запис - це відображення господарських операцій в календарній послідовності, тобто по мірі їх здійснення. При цьому використовується журнал хронологічної реєстрації господарських операцій.

Для отримання різних по мірі деталізування показників в бухгалтерському обліку використовуються 2 види рахунків:

- синтетичні;

- аналітичні.

Рахунки, призначені для відображення стану і зміни господарських засобів підприємства в узагальненому вигляді і в грошовому вираженні називаються синтетичними, а облік на цих рахунках - синтетичним обліком.

Синтетичні рахунки є єдиними для всіх підприємств (крім бюджетних установ та банків), які затверджені Міністерством фінансів України у плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. (Наказ № 291 від 30.11.1999 р.)

Рахунки, призначені для конкретизації кожного синтетичного рахунку, називаються аналітичними рахунками. Аналітичні рахунки дають докладну характеристику об'єктів бухгалтерського обліку. Для кожного підприємства відкриваються свої аналітичні рахунки виходячи з виду його діяльності. Тому плану аналітичних рахунків не існує.

Відображення на синтетичних і аналітичних рахунках здійснюється на основі одних і тих же первинних документів.

Аналітичні рахунки бувають двох видів:

1. аналітичні рахунки по товарно-матеріальних цінностях і основних засобах, які відображаються в картках кількісно-сумового обліку. Вони відкриваються на кожне найменування і на кожну ціну товарно-матеріальних цінностей;

2. аналітичні рахунки до синтетичних рахунків та зобов’язань. При цьому використовуються контокорентні картки.

У кінці кожного місяця для складання фінансової звітності необхідно узагальнювати дані поточного обліку. Для цього на підприємстві складають оборотні відомості. Виходячи з двох видів рахунків, оборотні відомості також бувають двох видів:

1) оборотні відомості по синтетичних рахунках;

2) оборотні відомості по аналітичних рахунках.

Зведення оборотів і сальдо по всіх рахунках синтетичного обліку, що використовується на підприємстві називається оборотною відомістю по рахунках синтетичного обліку.