ТЕМА 3. Бухгалтерський баланс

Послідовність вивчення теми 3 „Бухгалтерський баланс” полягає в наступному:

1. Користуючись літературою, приведеною у списку, вивчити сутність, роль та значення бухгалтерського балансу, його структуру та порядок заповнення.

2. Для закріплення теоретичного матеріалу варто виконати завдання, рекомендовані для практичних занять по темі у п 3.2.

3. Для перевірки повноти засвоєння матеріалу в порядку самоконтролю дати відповіді на контрольні питання, зазначені в п. 3.1.

4. За розпорядженням викладача курсу студент повинен написати реферат або есе на одну з тем, приведених у п. 3.4.

5. Для самостійної роботи з теми «Бухгалтерський баланс» студенти повинні використовувати матеріал, приведений у п. 3.3.

6. Ступінь засвоєння студентом матеріалу перевіряється викладачем за допомогою контрольних питань і тестових завдань відображених у пп. 3.1, 3.6.

 

Опорний конспект лекцій

до вивчення теми “Бухгалтерський баланс”

 

Для забезпечення керівництва діяльністю підприємства необхідна достовірна інформація про наявні ресурси, їхній склад і розміщення, а також про джерела їх формування і цільове призначення. Таку інформацію, узагальнену і згруповану у відповідному порядку, одержують за допомогою бухгалтерського балансу.

Бухгалтерський баланс є способом економічного групування і узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів за складом і розміщенням та за джерелами їх утворення і цільовим призначенням на певну дату.

Для роздільного відображення господарських засобів та їхніх джерел формування баланс будується у вигляді двосторонньої таблиці. У лівій частині балансу, що називається активом, показують склад та розміщення господарських засобів, а в правій, що називається пасивом, - джерела утворення засобів і цільове призначення їх.

Актив і пасив балансу складаються з окремих статей, кожна з яких відображає величину певного економічно однорідного виду засобів або їх джерел. В активі балансу містяться статті, які відображають матеріальні цінності, нематеріальні активи, грошові кошти, кошти у розрахунках та ін.; в пасиві – статті, які відображають джерела формування господарських засобів (статутний, додатковий, резервний капітал, прибуток, кредити банків, довгострокові та поточні зобов’язання та ін.)

Статті активу і пасиву балансу об’єднуються у розділи.

Актив балансу має 3 розділи:

1) необоротні активи, що включають нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокову дебіторську заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи;

2) оборотні активи, що включають запаси, векселі одержані, поточну дебіторську заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, інші оборотні активи;

3) витрати майбутніх періодів, де відображаються витрати, які мали місце у звітному або попередніх звітних періодах, але належать до наступних звітних періодів.

У пасиві балансу 5 розділів:

1) власний капітал характеризується статутним, пайовим, додатковим, резервним, неоплаченим, вилученим капіталом, нерозподіленим прибутком (непокритими збитками);

2) забезпечення наступних витрат і платежів, що містить інформації про наявність у підприємства забезпечень для покриття передбачуваних у майбутньому витрат і платежів;

3) довгострокові зобов’язання, що включають заборгованість на звітну дату за довгостроковими кредитами банків, фінансовими зобов’язаннями, відстроченими податковими зобов’язаннями;

4) поточні зобов’язання, які містять заборгованість підприємства за товари, роботи, послуги, зобов’язання за короткостроковими кредитами банків, за розрахунками з бюджетом, за страхуванням, з оплати праці та ін.;

5) доходи майбутніх періодів відображають доходи, одержані підприємством протягом звітного періоду або попередніх звітних періодів, але які належать до наступних періодів.

Загальні підсумки активу і пасиву балансу рівні між собою. Це обов’язкова умова правильності його складання. Рівність підсумків активу і пасиву балансу зумовлена тим, що в обох його частинах відображені у вартісному вимірнику одні й ті ж господарські засоби, тільки згруповані за різними ознаками: в активі – за складом та розміщенням, в пасиві – за джерелами їх утворення і цільовим призначенням. Кожен вид господарських засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх утворення, відображене в пасиві балансу. Підсумок активу не може бути більшим або меншим за підсумок пасиву, оскільки загальна вартість майна господарства завжди повинна дорівнювати сумі тих джерел, за рахунок яких воно утворене. На цьому і ґрунтується назва балансу, оскільки термін “баланс” означає “рівність, рівновага”.

Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, допущених в облікових записах або при складанні самого балансу.

Підсумки активу і пасиву балансу називають валютою балансу.

Баланс побудовано за принципом “нетто”: основні засоби і нематеріальні активи включаються до підсумків балансу за залишковою вартістю; дебіторська заборгованість – за чистою реалізаційною вартістю (за вирахуванням резерву сумнівних боргів); виробничі запаси - за вирахуванням нестачі, уцінок; власний капітал – за фактично внесеною сумою за вирахуванням неоплаченого, вилученого капіталу та непокритих збитків.

Баланс складають на останній день звітного періоду (місяця, кварталу, року).

Зміст, форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87.

Метою складання балансу є надання користувачам – юридичним і фізичним особам - повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на певну дату. Фінансовий стан підприємства визначається структурою і якістю його активів, власного капіталу і зобов’язань.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” баланс визначено як звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Розрізняють такі види бухгалтерського балансу:

- вступний – складається на початку діяльності підприємства;

- періодичний – складається протягом календарного року за звітними періодами;

- річний – відображає стан активів, капіталу та зобов’язань підприємства на кінець звітного року;

- об’єднувальний – складається у випадку злиття кількох підприємств;

- розподільний – складається при реструктуризації великих підприємств, поділу їх на менші за обсягом підприємства з правами юридичної особи;

- ліквідаційний – складається у разі ліквідації підприємства;

- зведений – складається органами влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на державній або комунальній власності;

- консолідований – передбачає включення до його складу всіх підприємств однієї компанії, концерну.

Бухгалтерський баланс це:

- основа бухгалтерської звітності, найважливіша її форма;

- основне джерело інформації про майновий і фінансовий стан підприємства;

- інформаційна база для податкових органів, кредитних установ і органів державного управління;

- інформаційне забезпечення для фінансового аналізу, контролю та планування.

Як вже було визначено, бухгалтерський баланс відображає стан засобів господарства та джерел їх формування у грошовому вимірнику на певну дату. Але в процесі господарської діяльності відбувається безперервний рух засобів, зміна їх складу, розміщення та зміни у джерелах їх формування. Засоби та їх джерела під впливом господарських операцій збільшуються або зменшуються, внаслідок чого змінюються й окремі статті балансу.

Усі господарські операції за характером змін, які вони викликають у складі засобів та джерел їх формування (тобто в активі і пасиві балансу), поділяють на чотири типи:

1) активні операції, які характеризують зміни у складі господарських засобів, зумовлюють зміни в активі балансу. При цьому одна стаття активу збільшується, а друга зменшується на однакову суму. Пасив залишається без змін, загальний підсумок балансу не змінюється. До операцій такого типу належать: оприбуткування у касу грошових коштів з поточного рахунку у банку, відпуск матеріалів у виробництво, надходження коштів в рахунок погашення заборгованості від дебіторів у касу або на поточний рахунок підприємства, видача коштів із каси підзвітним особам, оприбуткування готової продукції з виробництва та ін. Наприклад, внаслідок операції з оприбуткування у касу грошових коштів, одержаних з поточного рахунку підприємства, в сумі 5000 грн. залишок грошових коштів у касі збільшується на 5000 грн., а на поточному рахунку сума коштів зменшується на 5000 грн. Таке переміщення грошових коштів викликає зміну двох статей активу, але підсумок балансу не змінюються;

2) пасивні операції, що викликають зміни у джерелах формування господарських засобів, призводять до змін двох статей пасиву балансу: одна стаття пасиву збільшується, а друга – зменшується на одну і ту ж суму. Актив залишається без змін, загальний підсумок балансу при цьому не змінюється. До операцій такого типу належать: збільшення статутного капіталу за рахунок прибутку, погашення заборгованості постачальникам за рахунок отриманих кредитів банку, утримання із заробітної плати робітників податку з доходів фізичних осіб та ін. Наприклад, зарахування частини прибутку до статутного капіталу у сумі 10000 грн. викликає зміни у пасиві балансу – сума прибутку зменшується на 10000 грн., а статутний капітал збільшується на таку ж суму, підсумок балансу на змінюється;

3) активно-пасивні операціїу напрямку збільшення, що характеризують надходження або додаткове залучення господарських засобів у оборот підприємства, зумовлюють збільшення статті активу і статті пасиву балансу на одну і ту ж суму. Загальний підсумок балансу при цьому збільшується, але рівність активу і пасиву не порушується, оскільки збільшення відбувається на одну і ту ж суму. До операцій такого типу відносяться: оприбуткування на склад підприємства матеріалів, отриманих від постачальника, зарахування кредиту банку на рахунок підприємства та ін. Наприклад, операція з оприбуткування матеріалів від постачальника на суму 3000 грн. збільшує залишок матеріалів і водночас збільшує заборгованість постачальникам на одну й ту ж суму, що збільшує і актив, і пасив балансу;

4) активно-пасивні операції у напрямку зменшення, які характеризують вибуття засобів, призводять до зменшення на однакову суму відповідних статей активу і пасиву балансу. Загальний підсумок балансу при цьому також зменшується, але рівність підсумків активу і пасиву зберігається. До операцій такого типу належать: погашення з поточного рахунку заборгованості постачальникам і підрядчикам за матеріали, послуги, погашення заборгованості за кредитами банку, перерахування до бюджету податків та ін. Наприклад, операція з погашення з поточного рахунку заборгованості постачальникам у сумі 7000 грн. зменшує кошти на поточному рахунку і зменшує заборгованість постачальнику одночасно на 7000 грн., що призводить до зменшення активу і пасиву балансу на одну й ту ж суму.

В узагальненому вигляді типи господарських операцій та їх вплив на баланс наведено у таблиці.